Ягун Віктор Миколайович
| Ягун Віктор Миколайович | ||
|---|---|---|
 Генерал-майор СБУ | ||
.jpg) | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 5 серпня 1970 (54 роки) Теленешти, Молдавська РСР, СРСР | |
| Alma Mater | Львівський лісотехнічний інститут у 1992 р., Академія СБУ у 1996 р. | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 1994—2015 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС | Служба Безпеки України | |
| Рід військ |  Служба безпеки України | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
 Ягун Віктор Миколайович у Вікісховищі | ||
Ві́ктор Микола́йович Ягу́н (нар. 5 серпня 1970, Теленешти, Республіка Молдова) — український військовий і громадський діяч, генерал-майор Служби безпеки України, колишній заступник Голови СБ України (з березня 2014 по червень 2015 року).
Народився у Молдавській РСР, за національністю українець.
1977—1987 — навчався у Теленештській російській середній школі № 2.
1987—1992 — навчався на лісогосподарському факультеті Львівського лісотехнічного інституту
З 1988 активно включився у громадсько-політичний рух за незалежність України[1].
З початку 1989 — голова Студентського Братства Львівського лісотехнічного інституту.
З грудня 1989 став членом Української Гельсінської Спілки (УГС).
У жовтні 1990 став одним з організаторів та активних учасників студентського голодування («Революція на граніті»), що відбулося в Києві. Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту[2].
З червня 1992 по лютий 1994;— працював за основним фахом у лісовому та мисливському господарстві на території Львівської області.
Член Київського міського осередку Спілки української молоді в Україні.
1992 — за рекомендацією громадсько-політичних сил Львівщини подав документи для зарахування на військову службу в СБ України.
5 грудня 2013 року окремим наказом тодішнього голови СБ України О. Якименка був звільнений із посади та виведений поза штат співробітників Служби з вимогою до безпосереднього керівництва негайного оформлення документів на звільнення з військової служби (без права на пенсію та поновлення). Формальним приводом для появи наказу стала зафіксована напередодні Внутрішньою безпекою Служби зустріч з одним із лідерів «Правого сектора» Миколою Карпюком.
Взяв активну участь у Революції гідності (листопад 2013 — лютий 2014 років), формально входив до негласного складу відділу спеціальних завдань (контррозвідка) Самооборони Майдану під керівництвом Андрія Парубія.
У лютому 2014 року під керівництвом Валентина Наливайченка активно включився в роботу з відновлення діяльності фактично розгромленої попередніми керівниками спецслужби України[3].
Член політради партії Валентина Наливайченка «Справедливість», радник голови партії з питань національної безпеки.[4].
 | Нейтральність цього розділу під сумнівом. |
З вересня 1994 призваний на військову службу до Служби безпеки України.
З вересня 1994 по лютий 1996 навчався в Інституті підготовки кадрів Академії СБ України (з відзнакою здобув другу вищу освіту за спеціальністю «правознавство»). З березня 1996 року по червень 2002 — служба на оперативних і керівних посадах в Управлінні СБ України у Львівській області.
З липня 2002 року по вересень 2015 — служба у Центральному управлінні СБ України.
У грудні 2005 року за сприяння Єгипетського фонду технічної співпраці з країнами СНД навчався на курсах «Управління безпекою в кризовій ситуації» при Поліцейський академії Арабської Республіки Єгипет.
З 24 березня 2014 по 19 червня 2015 — заступник Голови Служби безпеки України, генерал-майор[5][6][7].
На початку війни на сході України під час виконання бойового завдання у складі об'єднаної групи силових і правоохоронних структур України з визволення міста Слов'янська 13 квітня 2014 потрапив у засідку російських найманців, якими керував Ігор Гіркін (Стрелков). У ході першого бойового зіткнення українських силовиків із терористами на території нашої держави загинув капітан СБУ Геннадій Біліченко (зазнав три кульові поранення, несумісні з життям). Це був перший в історії незалежної України випадок загибелі співробітника спецпідрозділу СБУ «Альфа» не від рук кримінальних елементів, а в бою з представниками спецслужб іноземної держави[8].
На посаді заступника Голови СБ України керував здобуттям оперативними підрозділами Служби та оприлюдненням беззаперечних доказів участі військовослужбовців Російської Федерації у воєнних діях на території України та функціонування під патронатом спецслужб Росії центрів вербування найманців і підготовки диверсантів для дестабілізації ситуації та підтримки терористів в Україні[9]. Здобуто дані про наявність на території РФ, зокрема у містах Пскові, Таганрозі, Шахти (Ростовської області), селі Молькіно Краснодарського краю та в Московській області центрів підготовки диверсійних груп для вчинення терористичних актів і диверсій, збройних нападів на українських військовослужбовців та мирне населення[10].
За результатами діяльності контррозвідки СБ України під кураторством Ягуна було закладено початок боротьби зі спецслужбами РФ та підконтрольними їм незаконними воєнізованими угрупованнями сепаратистів, посилено контррозвідувальний режим у державі і в першу чергу в зоні проведення АТО, відновлено боєздатність підрозділів контррозвідки СБ України, у тому числі військової контррозвідки, відвернено і недопущено безліч терористичних актів у великих містах країни, значно знижено терористичну загрозу в цілому по Україні[11].
Дружина — вчителька англійської мови в початкових класах однієї із загальноосвітніх шкіл міста Києва.
Родина має троє дітей: два сини 1997 і 2011 р. н. та донька 1999 р. н.
- ↑ Революція на граніті — це втрачене покоління, яке, на жаль, не прийшло в політику — Ягун // Радіо Свобода, 2 жовтня 2015 року
- ↑ Соборність під час Революції на граніті стояла на першому місці, — Ягун // День (газета), 4 жовтня 2015 року
- ↑ Дрогобичанина Віктора Ягуна призначили заступником Голови Служби Безпеки України {Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305040109/http://tustan.io.ua/s747127/drogobichanin_stav_zastupnikom_golovi_slujbi_bezpeki_ukraeni |date=5 березня 2016 }}, 29.03.2014
- ↑ Офіційний сайт партії
- ↑ Указ Президента України № 175/2015 «Про присвоєння військових звань», 25 березня 2015
- ↑ Указ Президента України Про призначення В.Ягуна заступником Голови Служби безпеки України, 24 березня 2015
- ↑ Заступник голови СБУ Ягун уповноважений домовитись про взаємну охорону інформації з трьома країнами ЄС, — Порошенко // «День (газета)», 5 грудня 2014
- ↑ Российские спецназовцы расстреливали нас из автоматов практически в упор // Факты и комментарии, 18.04.2014
- ↑ Ягун щодо причетності спецслужб РФ до терактів в Україні // 5 канал, 20 січня 2015
- ↑ СБУ: Росія має припинити вербувати українських громадян та забрати з України своїх диверсантів (відео) [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // СБУ, 28.06.2014
- ↑ Замглавы СБУ Ягун: Есть доказательства того, что за терактами в Украине стоят спецслужбы РФ // «Гордон», 20 січня 2015 року