Ян Віллем Янссенс
| Ян Віллем Янссенс нід. Jan Willem Janssens | |||
._Gouverneur_van_de_Kaapkolonie_en_gouverneur-generaal_van_Nederlands_Oost_Indi%C3%AB_Rijksmuseum_SK-A-2219.jpeg) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 11 листопада 1810 — 18 вересня 1811 | |||
| Попередник: | Герман Віллем Дендельс | ||
| Наступник: | Посада скасована Роберт Ролло Гіллеспі (британська адміністрація) | ||
| Народження: |
12 жовтня 1762 Неймеген, Голландська республіка | ||
| Смерть: |
23 травня 1838 (75 років) Гаага, Нідерланди | ||
| Країна: | Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів | ||
| Діти: | Wilhelmina Anna Janssensd | ||
| Нагороди: |   | ||
Ян Віллем Янссенс (нід. Jan Willem Janssens; 12 жовтня 1762 — 23 травня 1838) — голландський державний діяч, військовий міністр Нідерландів, губернатор Капської колонії, тридцять сьомий генерал-губернатор Голландської Ост-Індії.[1]
Ян Віллем Янссенс народився в Неймегені. Розпочав військову кар'єру в дев'ять років, записашись кадетом до голландської армії. В 1777 році отримав офіцерський патент. В 1793 році, на початку революційних війн, отримав звання полковника і був поранений в кампанії.
Капітуляція голландської республіка в 1795 році призвела до створення Батавської республіки- клієнтської республіки Франції. З 1795 по 1802 роки Янссенс служив в новій батавській армії. Він був призначений губернатором Капської колонії після того, як британці повернули її голландцям відповідно до умов Ам'єнського мирного договору 1802 року. Янссенс прибув в Капстад на початку 1803 року і намагався укріпити оборону колонії, однак виявив, що ресурсів не вистачає, солдати недостатньо навчені і политична ситуація хитка. В цей час він отримав звання генерал-лейтенанта.
Початок війни третьої коаліції ознаменувався черговим вторгненням британців в Капську колонію. Янсенс не сподівався перемогти британські сили на чолі з генерал-лейтенантом сером Девідом Бейрдом, однак він зібрав власні сили і 8 січня 1806 року вступив в Бій при Блауберзі, недалеко від Капстаду. Його сили були розбиті і Капська колонія була здана британцям 18 січня. За умовами капітуляції Янссенс був доправлений до Нідерландів і прибув в Гаагу 8 червня 1806 року.
В цей час війна в Європі вже завершилась підписанням Пресбурзького миру. Коли Янссенс повернувся в Нідерланди, Наполеон вже рік як поставив свого брата Луї Бонапарта королем Королівства Голландії.
Луї Бонапарта призначив Яна Віллема Янссенса генеральним секретарем військового міністерства. Він займав низку важливих адміністративних посад в королівстві до зречення Луї Бонапарта і анексії Нідерландів Францією в 1810 році. 11 листопада 1810 року він був призначений генерал-губернатором території, відомої до анексії як Голландська Ост-Індія. Він прибув до Батавії 15 травня 1811 року і негайно взявся до укріплення оборони колонії. На Яві була значна кількість голландських і французьких військ, а також острів мав кращі можливості до оборони, ніж Капська колонія. Британський флот вторгнення прибув незабаром, 30 липня, на чолі з сером Семюелем Ошмуті[en].
Янссенс зайняв оборону навколо збудованого його попередником Дендельсом форту в Местер Корнеліс. Однак французьким солдатам під його командуванням не вистачало досвідчених офіцерів і, коли британці осадили фортецю, Янссенс був змушений відступити до Бейтензоргу (пізніше резиденції британського генерал-губернатора сера Стемфорда Рафлза. Велика кількість солдат була захоплена в полон під час відступу і Янссенс був вимушений здатися 18 вересня 1811 року. Він перебував в ув'язненні в Великій Британії до 12 листопада 1812 року, коли був репатрійований до Нідерландів.
В середині березня 1814 року Янссенс зібрав близько 3600 французьких солдат з різних гарнізонів і успішно пройшов крізь територію, утримувану союзниками, щоб приєднатися до Наполеона в Реймсі. В битві при Арсі-сюр-Обі його дивізія була прикріплена до корпусу під командуванням Мішеля Нея.[2] 21 березня 1814 року його дивізія потрапила в жахливий бій біля села Гран-Торсі, в якому Янссенс був поранений.[3]
В Королівстві Нідерландів Янссенс деякий час виконував обов'язки військового комісара, однак пішов у відставку після того, як його запит про призначення його генерал-губернатором Ост-Індії було відхилено.
Ян Віллем Янссенс помер 23 травня 1838 у віці 75 років.
Командор Ордену Союзу[en] 25 листопада 1807- Великий хрест Ордену Союзу 3 лютого 1808
Кавалер ордену Почесного легіону 16 травня 1811- Великий хрест Ордену Воз'єднання[en] 22 лютого 1812
Великий хрест Ордену Віллема KB No.16 8 липня 1815
Великий хрест ордену Нідерландського лева
- ↑ Van Uythoven, 2013.
- ↑ Nafziger, 2015, с. 311.
- ↑ Nafziger, 2015, с. 319.
- Nafziger, George (2015). The End of Empire: Napoleon's 1814 Campaign. Solihull, UK: Helion & Company. ISBN 978-1-909982-96-3.
- Van Uythoven, Geert (2013). Lieutenant General Jan Willem Janssens. The Napoleon Series. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
Wurtzburg, Charles Edward (1953). Raffles of the Eastern Isles. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-582605-0