Алеку Руссо
| Алеку Руссо | |
|---|---|
| рум. Alecu Russo | |
 | |
| Псевдо | Terenţie Hora |
| Народився |
17 березня 1819 під Кишиневом |
| Помер |
5 лютого 1859 (39 років) Ясси ·туберкульоз |
| Країна |
.png){kind=small} Молдовське князівство.svg){kind=small} Російська імперія.svg){kind=small} Об'єднане князівство Волощини і Молдови |
| Діяльність | поет, письменник, літературний критик і публіцист |
| Галузь | літературна діяльністьd[1], белетристика[1], поезія[1], есей[1] і літературна критика[1] |
| Знання мов | французька, румунська |
| Напрямок | Романтизм |
| Брати, сестри | Cleopatra Russod |
Алеку Руссо (рум. Alecu Russo, Alexandru Russu, *17 березня 1819, під Кишиневом — †5 лютого 1859, Ясси) — румунський поет, письменник, літературний критик і публіцист.
Біографія[ред. | ред. код]
Руссо навчався в Швейцарії і Відні. Повернувшись до Румунії, приєднався до демократичного руху. Брав участь в революційних подіях 1848 в Молдові і Трансильванії. Основний твір — лірико-публіцистична поема «Пісня Румунії» (1850), присвячена важкій долі народу і його волелюбним устремлінням. Автор ряду реалістичних нарисів і есе з питань розвитку літератури, театру, фольклору. Нариси «Скала липи», «Совежа». Містять гостру критику феодалізму. Статті Руссо «Народна поезія» (1846), «Молдавський етюд» (1851), «Роздуми» (1855) утверджували думку про суспільне призначення літератури. Більшість його робіт були написані французькою мовою і пізніше перекладені румунською Александрі і Одобеску.
Руссо був одним з ініціаторів збирання національного фольклору. Записав пасторальну баладу «Міоріца» в 1846 в монастирі Собежа, де він перебував на засланні. Він відправив баладу Василе Александрі, який опублікував її в 1850 в журналі «Буковина» (№ 11, стор. 51-52).
На Алеї Класиків в Кишиневі встановлено погруддя Руссо (1957 скульптор В. Ларченко). Також в Кишиневі його ім'ям називається вулиця і ліцей (колишня школа № 53), а в Бєльцях — університет.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Джордже Келінеску, Istoria literaturii române de la origini până în prezent (Бухарест: издательство «Фундацйа Регалэ пентру Литературэ ши Артэ», 1941; страницы 182—186, 897 и 900).
- Аурель Сасу, Russo Alexandru, в Dicţionarul Biografic al Literaturii Române (Питешти: издательство «PARARELA 45», 2006, II том («M-Z»), страницы 502—503). ISBN 973-697-758-7
Посилання[ред. | ред. код]
- Trecătoarele amintiri[недоступне посилання], 12 februarie 2007, Loreta Popa, Jurnalul Național
- «Cântarea Cântărilor» pentru România [Архівовано 17 травня 2015 у Wayback Machine.], 19 martie 2010, Dr. George Enache, Ziarul Lumina
|
