Філи (космічний апарат): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: {{поточна подія}} {{О|спусковому апараті|острові в Єгипті|Філе}} {{Космічний апарат |Ім'я...
(Немає відмінностей)

Версія за 20:16, 12 листопада 2014

Ця стаття висвітлює поточну подію. Інформація може швидко змінюватися через розвиток подій, початкові відомості можуть виявитися ненадійними. Останні оновлення цієї статті можуть не відображати найсвіжішу інформацію.

Шаблон:О

{{{Назва}}}
{{{Зображення}}}
{{{Опис}}}
Основні параметри
Організація Європа ЕКА
Технічні параметри
Маса 100 кг
Розміри 1 × 1 × 0,8 м
Потужність 32 Ватт (у 3 а. о. від Сонця)
Орбітальні дані
Час перетину екватора <Для посадкових апаратів -->

«Філе» (англ. Philae lander) — спускний апарат, призначений для посадки на комету. Апарат розроблений та виготовлений Європейським космічним агентством.

«Філе» на космічному апараті «Розетта» було запущено 2 березня 2004 року до комети 67P/Чурюмова — Герасименко.

Відділення «Філе» від «Розетти» відбулося 12 листопада 2014, о 13:35 київським часом. Посадка (перша м'яка посадка на комету в історії) сталася о 20:05[1].

Походження назви

Назва апарату пов'язана з розшифровкою староєгипетських написів. На острові Філе на річці Ніл було знайдено обеліск з ієрогліфічним написом●, у якому згадано царя Птолемея{{ |1}}VIII та цариць Клеопатру{{ |1}}II та Клеопатру{{ |1}}III. За допомогою цього напису вчені розшифрувати давньоєгипетські ієрогліфи.

У свою чергу, назва «Розетта» походить від знаменитого Розетського каменю — кам'яної плити з вибитими на ній трьома ідентичними за змістом текстами, два з яких написані давньоєгипетською мовою (один — ієрогліфами, другий — демотичним письмом), а третій написаний давньогрецькою мовою. порівнюючи тексти Розетського каменю вчені змогли розшифрувати давньоєгипетські ієрогліфи; за допомогою космічного апарату «Розета» вчені сподіваються дізнатися, як виглядала Сонячна система до того, як сформувалися планети.

Наукове обладнання

Маса апарату, що спускається — 100 кг. Корисне навантаження апарату становить 26,7 кг і складається з десяти наукових приладів[2]:

  • APXS● (Alpha Proton X-ray Spectrometer) — детектор альфа-частинок та рентгенівського випромінювання[3]. Є покращеною версією APXS, встановленого на Mars Pathfinder.
  • COSAC (COmetary SAmpling and Composition) — комбінований газовий хроматограф та мас-спектрометр для аналізу зразків ґрунту та оцінки вмісту в ній летких компонентів[4].
  • Ptolemy — прилад для вимірювання частки стабільних ізотопів[en] у ключових летючих компонентах ядра комети[5].
  • ÇIVA (Comet Nucleus Infrared and Visible Analyzer) — 6 однакових мікрокамер для панорамної зйомки поверхні, з матрицями 1024 × 1024 пікселів кожна[6].
  • ROLIS (Rosetta Lander Imaging System) — ПЗС-камера для зйомок під час спуску, з роздільною здатністю 1024 × 1024 пікселів[7][8].
  • CONSERT[en] (COmet Nucleus Sounding Experiment by Radiowave Transmission) — радар, покликаний провести томографію ядра комети шляхом вимірювання розповсюдження в ньому електромагнітних хвиль від «Розетти», для визначення його внутрішньої будови[9].
  • MUPUS (MUlti-PUrpose Sensors for Surface and Sub-Surface Science) — датчики для вимірювання щільності, температурних та механічних властивостей поверхні[10].
  • ROMAP (Rosetta Lander Magnetometer and Plasma Monitor) — магнітометр та детектор плазми для вивчення магнітного поля ядра комети і його взаємодії з сонячним вітром[11].
  • SESAME (Surface Electric Sounding and Acoustic Monitoring Experiments) — 3 прилади для вимірювання властивостей зовнішніх шарів комети: CASSE (Cometary Acoustic Sounding Surface Experiment) — експеримент по акустичному дослідженню поверхні комети, PP (Permittivity Probe) — дослідження її електричних характеристик, і DIM (Dust Impact Monitor) — вимір осідання пилу на поверхню[12].
  • SD2 (Drill, Sample, and Distribution subsystem) — бур для вилучення зразків ґрунту з глибин від 0 до 230 мм і напрямки їх для аналізу в підсистеми Ptolemy, COSAC і ÇIVA[13].

У створенні апарату і його обладнання взяли участь Австрія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Угорщина, Італія, Ірландія, Польща та Велика Британія.

Хроніка польоту

2 березня 2004 «Розета» з апаратом «Філе» була успішно запущена з космодрому Куру у Французькій Гвіані.

25 лютого 2007 «Розета» пролітала поблизу Марса. Під час прольоту спускний апарат Філе вперше працював в автономному режимі, з живленням від власних акумуляторів. Приладами Філе з відстані за 1000 км була проведена зйомка планети, отримані дані про магнітне поле Марса[14].

Наближення до комети (2014)

6 серпня 2014 «Розета» з апаратом наблизилися до комети на відстань 100 км[15]. Фахівці ЕКА визначили 5 потенційно підходящих місць для посадки, з яких найприйнятнышим вважалася «ділянка А» на більшій частині комети, з якої добре видно і її менша частина[16].

15 жовтня фахівці ЕКА підтвердили основне місце посадки апарату «Філе». «Розета» цього дня перебувала на круговій орбіті (з точки зору спостерігача розташована на кометі)[17], за 10 км від центру четирикілометрового ядра комети. Це дозволило більш детально оглянути основне та резервне місця посадки, щоб остаточно оцінити небезпеки (включаючи обмеження, викликані наявністю валунів)[18]. Приземлення на валун може викликати поломку апарату; навіть булижники розміром менше метра є небезпечними. На знімках основного та запасного місць посадки видно тисячі великих каменів. Фахівці групи динаміки польоту оцінили ризик обумовлений наявністю валунів, у декілька десятків відсотків[19].

10 листопада «Розета» перебувала на траєкторії підготовки до запуску «Філе» (який не має власних навігаційних систем), на швидкості 19 см/с, до ядра комети[20].

Розета та Філе

12 листопада, о 13:35 за київським часом, на відстані приблизно 22,5 км від центру ядра комети, «Розета» відправила посадковий апарат «Філе» у вільний політ.

На поверхні комети

12 листопада о 20:05 київським часом «Філе» успішно здійснив посадку[1].

«Філе», прискорившись гравітаційним полем ядра комети, підлетів до нього на швидкості 1 м/с. Для запобігання відскоку та закріплення на поверхні малося кілька систем. Поштовх при торканні посадкових опор погасив амортизатор; у момент торкання ракетний двигун повинен був на кілька секунд притиснути апарат до поверхні, під час роботи двигуна апарат повинен був викинути в грунт два гарпуна розміром з олівець на двометрових тросах, а три бури розміщені на посадкових опорах, повинні були заглибитися в грунт[21].

Бури після посадки заглибилися в грунт ядра комети на 4 см, однак ракетний двигун апарата не спрацював, а гарпуни о 21:23 з незрозумілої причини все ще не були випущені, тому положення апарату на поверхні на цей момент не було міцним[1][22].

Перший час апарат буде працювати на заздалегідь запасеній енергії акумуляторів, які надалі будуть заряджатися від сонячних батарей.

Очікувана частина місії

Середня температура поверхні комети у перший час після посадки складала близько −70 °C. З часом при наближенні до Сонця температура поверхні комети та всередині апарату буде підвищуватися.

Максимальне зближення комети з Сонцем відбудеться у серпні 2015 року, а закінчення програми досліджень передбачається у грудні 2015 року[23].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Зонд «Филы» вцепился в комету: «Touchdown! My new address: 67P!».
  2. ↑ Bibring, J.-P.; Rosenbauer, H.; Böhnhardt, H.; Ulamec, S.; Biele, J.; Espinasse, S.; Feuerbacher, B.; Gaudon, P.; Hemmerich, P. (2007). The Rosetta Lander ("Philae") Investigations. Space Science Reviews. 128: 205. Bibcode:2007SSRv..128..205B. doi:10.1007/s11214-006-9138-2. {{cite journal}}: Недійсний |displayauthors=9 (довідка)
  3. ↑ APXS. European Space Agency. Процитовано 26 August 2014.(англ.)
  4. ↑ COSAC. European Space Agency. Процитовано 26 August 2014.(англ.)
  5. ↑ Andrews, D. J.; Barber, S. J.; Morse, A. D.; Sheridan, S.; Wright, I. P. та ін. (2006). Ptolemy: An Instrument aboard the Rosetta Lander Philae, to Unlock the Secrets of the Solar System (PDF). 37th Lunar and Planetary Science Conference. 13–17 March 2006. League City, Texas.(англ.)
  6. ↑ ÇIVA. European Space Agency. Процитовано 26 August 2014.(англ.)
  7. ↑ ROLIS. European Space Agency. Процитовано 26 August 2014.(англ.)
  8. ↑ Rosetta Lander Imaging System (ROLIS). National Space Science Data Center. Процитовано 28 August 2014.(англ.)
  9. ↑ CONCERT. European Space Agency. Процитовано 26 August 2014.(англ.)
  10. ↑ MUPUS. European Space Agency. Процитовано 26 August 2014.(англ.)
  11. ↑ ROMAP. European Space Agency. Процитовано 26 August 2014.(англ.)
  12. ↑ Seidensticker, K. J.; Möhlmann, D.; Apathy, I.; Schmidt, W.; Thiel, K. та ін. (February 2007). Sesame – An Experiment of the Rosetta Lander Philae: Objectives and General Design. Space Science Reviews. 128 (1-4): 301—337. Bibcode:2007SSRv..128..301S. doi:10.1007/s11214-006-9118-6.(англ.)
  13. ↑ SD2. European Space Agency. Процитовано 26 August 2014.(англ.)
  14. ↑ Philae lander in first autonomous operation(англ.)
  15. ↑ Межпланетная станция Rosetta вышла на орбиту кометы Чурюмова — Герасименко
  16. ↑ Комета Чурюмова-Герасименко: скоро встреча. polit.ru. 28 серпня 2014.
  17. ↑ Rosetta: close orbits to lander deployment
  18. ↑ ESA confirms the primary landing site for Rosetta(англ.)
  19. ↑ Landing site selection — round 3: GO for Site J(англ.)
  20. ↑ About the Upcoming Philae Separation, Descent and Landing(англ.)
  21. ↑ Всё самое важное об исторической миссии Rosetta // «Популярная Механика», октябрь 2014.
  22. ↑ Модуль «Филы» сел на поверхность кометы
  23. ↑ The tech behind the Rosetta comet chaser: From 3D printing to solar power to complex mapping(англ.)

посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Філи_(космічний_апарат)&oldid=15127989