Міжнародний астрономічний союз: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 19: Рядок 19:
МАС був заснований 1919 року як об'єднання різних міжнародних проєктів, включаючи «Карту неба» ({{lang-fr|Carte du Ciel}}), Сонячний союз і [[Міжнародне бюро часу]]. Першим президентом союзу став {{Не перекладено|Бенжамен Байо|Бенжамен Байо|fr|Benjamin Baillaud}} (1919—1922 рр)<ref name="УАП_МАС"/>. {{Не перекладено|Пітер ван Рейн|Пітер ван Рейн|nl|Pieter van Rhijn}} був президентом із 1932 до 1958. В інформаційному бюлетені №&nbsp;100<ref>{{Cite web |url=http://www.iau.org/static/publications/IB100-v1.pdf |title=IAU Information Bulletin No. 100, July 2007 |accessdate=24 жовтня 2009 |archive-date=2 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170802131206/https://www.iau.org/static/publications/IB100-v1.pdf }}</ref> дванадцять із чотирнадцяти колишніх генеральних секретарів (з 1964, кожен перебував на посаді три роки між Генеральними асамблеями) згадують історію МАС із її труднощами, зокрема, взаємодію з посадовцями радянського блоку, із грецькою [[чорні полковники|військовою хунтою]], розповідають про причини ухвалення непопулярних рішень на додатковій надзвичайній генеральній асамблеї в Польщі на відзнаку 500-річчя [[Миколай Коперник|Миколая Коперника]] (в лютому 1973 року, одразу після чергової генеральної асамблеї в Австралії).
МАС був заснований 1919 року як об'єднання різних міжнародних проєктів, включаючи «Карту неба» ({{lang-fr|Carte du Ciel}}), Сонячний союз і [[Міжнародне бюро часу]]. Першим президентом союзу став {{Не перекладено|Бенжамен Байо|Бенжамен Байо|fr|Benjamin Baillaud}} (1919—1922 рр)<ref name="УАП_МАС"/>. {{Не перекладено|Пітер ван Рейн|Пітер ван Рейн|nl|Pieter van Rhijn}} був президентом із 1932 до 1958. В інформаційному бюлетені №&nbsp;100<ref>{{Cite web |url=http://www.iau.org/static/publications/IB100-v1.pdf |title=IAU Information Bulletin No. 100, July 2007 |accessdate=24 жовтня 2009 |archive-date=2 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170802131206/https://www.iau.org/static/publications/IB100-v1.pdf }}</ref> дванадцять із чотирнадцяти колишніх генеральних секретарів (з 1964, кожен перебував на посаді три роки між Генеральними асамблеями) згадують історію МАС із її труднощами, зокрема, взаємодію з посадовцями радянського блоку, із грецькою [[чорні полковники|військовою хунтою]], розповідають про причини ухвалення непопулярних рішень на додатковій надзвичайній генеральній асамблеї в Польщі на відзнаку 500-річчя [[Миколай Коперник|Миколая Коперника]] (в лютому 1973 року, одразу після чергової генеральної асамблеї в Австралії).


Перші 50 років історії Союзу добре зафіксовані.<ref>{{Cite book
Перші 50 років історії Союзу добре зафіксовані. Подальша історія записується у вигляді спогадів про минулих президентів ІАУ та генеральних секретарів. Дванадцять чотирнадцяти минулих генеральних секретарів у період 1964-2006 рр. Сприяли їх спогадам про історію Союзу в інформаційному бюлетені IAU № 100.<ref>{{cite web|url=http://www.iau.org/static/publications/IB100-v1.pdf|title=IAU Information Bulletin No. 100, July 2007}}</ref> Шість минулих президентів IAU в період 1976–2003 рр. Також внесли свої спогади в інформаційному бюлетені IAU № 104.<ref>{{cite web|url=http://www.iau.org/static/publications/IB104.pdf|title=IAU Information Bulletin No. 104, June 2009}}</ref> У 2015 та 2019 роках Союз провів конкурси NameExoworlds.<ref>{{Cite news|last=Overbye|first=Dennis|date=2016-12-02|title=Twinkle, Twinkle Little [Insert Name Here]|language=en-US|work=The New York Times|url=https://www.nytimes.com/2016/12/02/science/naming-stars.html|access-date=2022-06-06|issn=0362-4331}}</ref><ref>{{Cite web|title=IAU100 Name ExoWorlds|url=https://www.iau-100.org/name-exoworlds|access-date=2022-06-06|website=IAU100:Under One Sky|language=en}}</ref>
|url=https://www.worldcat.org/oclc/30663803
|title=History of the IAU : the birth and first half-century of the International Astronomical Union
|last=Blaauw
|first=Adriaan
|date=1994
|publisher=Kluwer Academic Publishers
|location=Dordrecht
|isbn=0-7923-2979-1
|oclc=30663803
}}</ref> Подальша історія записується у вигляді спогадів про минулих президентів ІАУ та генеральних секретарів. Дванадцять чотирнадцяти минулих генеральних секретарів у період 1964-2006 рр. Сприяли їх спогадам про історію Союзу в інформаційному бюлетені IAU № 100.<ref>{{cite web|url=http://www.iau.org/static/publications/IB100-v1.pdf|title=IAU Information Bulletin No. 100, July 2007}}</ref> Шість минулих президентів IAU в період 1976–2003 рр. Також внесли свої спогади в інформаційному бюлетені IAU № 104.<ref>{{cite web|url=http://www.iau.org/static/publications/IB104.pdf|title=IAU Information Bulletin No. 104, June 2009}}</ref> У 2015 та 2019 роках Союз провів конкурси NameExoworlds.<ref>{{Cite news|last=Overbye|first=Dennis|date=2016-12-02|title=Twinkle, Twinkle Little [Insert Name Here]|language=en-US|work=The New York Times|url=https://www.nytimes.com/2016/12/02/science/naming-stars.html|access-date=2022-06-06|issn=0362-4331}}</ref><ref>{{Cite web|title=IAU100 Name ExoWorlds|url=https://www.iau-100.org/name-exoworlds|access-date=2022-06-06|website=IAU100:Under One Sky|language=en}}</ref>


== Діяльність ==
== Діяльність ==

Версія за 13:28, 18 вересня 2022

Міжнародний астрономічний союз
IAU
?координати:
Тип наукова організація[d] і міжнародна організація
Країна  Франція
Засновано 1919
Засновник Бенжамен Байоd
Президент Debra Elmegreen[1]
Членство у
  • Міжнародна наукова рада, Committee on Space Researchd[2] і Міжнаціональна Наукова Радаd[3]
  • Штаб-квартира Париж[4]
    Сайт iau.org(англ.)
    Мапа
    CMNS: International Astronomical Union у Вікісховищі

    Міжнародний астрономічний союз (МАС, англ. International Astronomical Union, IAU) — організація, що об'єднує астрономічні співтовариства всього світу. Заснована в липні 1919 в Брюсселі (Бельгія).

    Склад і організація

    Станом на 2009 МАС складається з країн-членів (представлених національними академіями або іншими неурядовими установами) і 10 144 індивідуальних членів[5]. Союз включає 68 національних членів. СРСР увійшов до МАС 1935 року, Україна, представлена НАНУ, приєдналася 1993.

    Разом із подібними організаціями в інших галузях науки, МАС належить до Міжнародної ради наукових спілок, штаб якої розміщується в Парижі.

    У союзі діють Центральне бюро астрономічних телеграм і Центр малих планет, розташовані в Смітсонівській астрофізичній обсерваторії.

    Робочими органами МАС є комісії з окремих проблем астрономії. У складі МАС діє понад 40 постійних комісій та Виконавчий комітет[6].

    Деякі комісії утворюють робочі групи для вирішення окремих завдань[6].

    Історія

    Історію створення МАС можна простежити, починаючи від міжнародного співробітництва за проєктом «Карта неба». 1887 року постійна комісія з фотографічної карти неба поширила свої інтереси й на інші розділи астрономії і тому може вважатися фундатором МАС.

    МАС був заснований 1919 року як об'єднання різних міжнародних проєктів, включаючи «Карту неба» (фр. Carte du Ciel), Сонячний союз і Міжнародне бюро часу. Першим президентом союзу став Бенжамен Байо[fr] (1919—1922 рр)[7]. Пітер ван Рейн[nl] був президентом із 1932 до 1958. В інформаційному бюлетені № 100[8] дванадцять із чотирнадцяти колишніх генеральних секретарів (з 1964, кожен перебував на посаді три роки між Генеральними асамблеями) згадують історію МАС із її труднощами, зокрема, взаємодію з посадовцями радянського блоку, із грецькою військовою хунтою, розповідають про причини ухвалення непопулярних рішень на додатковій надзвичайній генеральній асамблеї в Польщі на відзнаку 500-річчя Миколая Коперника (в лютому 1973 року, одразу після чергової генеральної асамблеї в Австралії).

    Перші 50 років історії Союзу добре зафіксовані.[9] Подальша історія записується у вигляді спогадів про минулих президентів ІАУ та генеральних секретарів. Дванадцять чотирнадцяти минулих генеральних секретарів у період 1964-2006 рр. Сприяли їх спогадам про історію Союзу в інформаційному бюлетені IAU № 100.[10] Шість минулих президентів IAU в період 1976–2003 рр. Також внесли свої спогади в інформаційному бюлетені IAU № 104.[11] У 2015 та 2019 роках Союз провів конкурси NameExoworlds.[12][13]

    Діяльність

    Раз на три-чотири роки (перерва була тільки в роки війни) в одній з країн учасниць відбуваються Генеральні асамблеї (з'їзди), регулярно організуються симпозіуми та колоквіуми фахівців..

    МАС визнаний як найвища міжнародна інстанція у вирішенні астрономічних питань, які потребують співпраці та стандартизації, таких як офіційні назви астрономічних тіл і деталей на них. IAU також сприяє проведенню астрономічних спостережень у країнах, що розвиваються.

    Рішення МАС

    • На першому засіданні Генеральної асамблеї МАС у 1922 було запроваджено поділ неба на 88 сузір'їв, виключено деякі сузір'я й спрощено назви інших, визначено обриси сузір'їв. Остаточні межі сузір'їв було встановлено 1928 року. Межі було проведено уздовж небесних паралелей і кіл схилень у координатах на епоху 1875. Внаслідок прецесії координатна сітка поступово зсувається й межі сузір'їв перестали збігатися з напрямками кіл схилень та небесних паралелей, тому в пізніших атласах вони мають невеликий скіс щодо координатної сітки. (У різних народів у різні часи принцип поділу зоряного неба був різний: в IV столітті до н. е. в Китаї небо поділяли на 122 сузір'я, які включали 809 зір, у XVIII столітті в Монголії було 237 сузір'їв; в «Альмагесті» Клавдія Птолемея описано 47 сузір'їв північної неба, збережених у цьому списку, а інші сузір'я було названо Йоганом Байєром, Яном Гевелієм, А. Ройє, Нікола Лакайлем та іншими пізніше.)
    • 1930 року МАС ухвалив офіційне рішення вважати Плутон планетою.
    • 23 липня 2003 на Генеральній Асамблеї МАС в Сіднеї (Австралія) було прийнято резолюцію про проголошення 2009 Міжнародним роком астрономії.
    • 2006 року, у зв'язку з відкриттям значної кількості досить великих об'єктів у поясі Койпера МАС формалізував поняття «планета» і запровадив поняття «карликова планета». МАС ухвалив рішення вважати Плутон «карликовою планетою»[14]
    • 11 червня 2008 МАС оголосив про запровадження поняття плутоїд. До плутоїдів було віднесено карликові планети Плутон і Ерида, а пізніше — Макемаке й Хаумеа. Слід зазначити, що карликова планета Церера плутоідом не є[15][16].

    Виноски

    1. https://www.iau.org/news/pressreleases/detail/iau2106/
    2. а б в https://cosparhq.cnes.fr/about/members/international-scientific-unions/
    3. https://web.archive.org/web/20221009095816/https://council.science/members/online-directory/
    4. https://www.iau.org/administration/secretariat/
    5. About the IAU. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 24 жовтня 2009.
    6. а б Міжнародний астрономічний союз // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 291—292. — ISBN 966-613-263-X.
    7. Докладніше про Міжнародний астрономічний союз. Український астрономічний портал. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)
    8. IAU Information Bulletin No. 100, July 2007 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2017. Процитовано 24 жовтня 2009.
    9. Blaauw, Adriaan (1994). History of the IAU : the birth and first half-century of the International Astronomical Union. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers. ISBN 0-7923-2979-1. OCLC 30663803.
    10. IAU Information Bulletin No. 100, July 2007 (PDF).
    11. IAU Information Bulletin No. 104, June 2009 (PDF).
    12. Overbye, Dennis (2 грудня 2016). Twinkle, Twinkle Little [Insert Name Here]. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 червня 2022.
    13. IAU100 Name ExoWorlds. IAU100:Under One Sky (англ.). Процитовано 6 червня 2022.
    14. IAU 2006 General Assembly: Resolutions 5 and 6 (PDF). МАС. 24 августа 2006. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2008. Процитовано 24 жовтня 2009.
    15. Plutoid chosen as name for Solar System objects like Pluto [Архівовано 24 червня 2009 у Wayback Machine.] International Astronomical Union (News Release — IAU0804, 11.06.2008
    16. Последний безымянный плутоид Солнечной системы получил имя Хаумеа. Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 24 жовтня 2009.

    Посилання