Непрямий відмінок: відмінності між версіями
Binc (обговорення | внесок) Створено шляхом перекладу сторінки «Oblique case» |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 13:13, 10 грудня 2023
У граматиці: непрямий відмінок — це будь-який відмінок, окрім називного. В українській мові непрямими відмінками є родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий та кличний (іноді його вважають прямим).
Іменник або займенник у непрямому відмінку зазвичай виступає в будь-якій ролі, крім підмета, для якого використовується називний відмінок[1].
В сучасних довідниках із граматики англійської мови непрямий відмінок (oblique case) часто називають об'єктним (objective case): він витіснив давальний і знахідний відмінки давноанглійської мови[2]. Коли ці два терміни протиставляють, їх розрізняють за здатністю слова в непрямому відмінку функціонувати як посесив; інакше кажучи, те, яким є в англійській мові відмінок - непрямим чи об'єктним, залежить від того, наскільки правильними чи поширеними вважаються діалекти, де використовується таке вживання.
Непрямому відмінку часто протиставляють непозначений відмінок - наприклад, в англійській мові займенники him і them порівняно з їхніми називними формами he і they. Однак термін непрямий використовується також для мов, у яких немає називного відмінка, як-от ергативно-абсолютні мови. У північно-західних кавказьких мовах, наприклад, маркер непрямого відмінка служить для позначення ролей ергативу, дативу та аплікативу; на відміну від них, абсолютив не позначається.
Гіндустані
У гіндустанських мовах (гінді та урду) іменники, займенники та післязайменники мають непрямий відмінок, який служить виключно для позначення граматичних відмінкових ролей за допомогою післязайменників, які позначають відмінки[3][4][5][6]. Непрямий відмінок у них подібний до кличного. Деякі приклади парадигм відмінювання наведено в таблицях нижче[7]:
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Показано займенники однини. | लड़का (laṛkā) = хлопчик, लड़की (laṛkī) = дівчина | का (kā) еквівалентний присвійному ' ' в англійській мові |
Болгарська мова
У болгарській, аналітичній слов'янській мові, також є форма непрямого відмінка для займенників:
Роль давального відмінка:
- Дай той м'яч мені. - Дай тaзи топка на мен.
Цей непрямий відмінок є реліктом первісної, складнішої праслов'янської системи відмінків іменників. У болгарській мові є рештки інших відмінків, наприклад кличний відмінок для прямого звертання.
Англійська мова
Об’єктний відмінок позначається в англійських особових займенниках і виконує роль, аналогічну знахідному й давальному відмінкам інших індоєвропейських мов. Ці форми часто називають об'єктними займенниками. Вони виконують різноманітні граматичні функції, яких вони не виконують у мовах, де ці дві категорії розрізняються. Приклад використання об'єктного займенника першої особи однини me:
- У ролі знахідного відмінка (акузатива) при прямому додатку:
- Do you see me?
- The army sent me to Korea.
- У ролі давального відмінка (датива) при непрямому додатку:
- Kim passed the pancakes to me.
- Kim passed me the pancakes.
- У ролі прийменникового займенника (але не присвійного):
- That picture of me was blurry.
- У ролі зв'язки-дейксису:
- [Показуючи на фотографії] This is me on the beach.
- У буттєвих реченнях (іноді, але не завжди, замінюваних номінативом — у дуже офіційному стилі)[8]:
- It's me again.
- (пор.: Once again, it is I. [формально])
- Who is it?—It's me.
- (пор.: It is I [до кого ви говорите].)
- It's me who should fix it.
- (пор.: Since I made it, it is I who should fix it.)
- У ролі називного відмінка з присудком або дієслівним еліпсом:
- Who made this bicycle?—Me.
- (пор.: Who made this bicycle?—I did.)
- I like him.—Hey, me too.
- (пор.: I like him.—Hey, I do too.)
- Who's gonna clean up this mess?—Not me!
- У сурядних номінативних конструкціях:
- Me and him are going to the store. (тільки в розмовному мовленні)
- (пор.: Is he going? Yes, he and I are going.)
- У ролі розділового займенника, як маркер теми:
- Me, I like French.
Займенник me не відмінюється в інший спосіб у жодному з цих вживань; натомість він використовується для всіх граматичних відносин, крім родового відмінка володіння (у стандартній англійській мові) і нерозділового називного відмінка як підмет.
- Його також можна використовувати для надання комедійного ефекту відвертої помилки (як просторіччя, піджин, мова дітей чи іноземців або «ламана англійська»):
- [Говорить Cookie Monster] Me so hungry.
- (У цьому прикладі з подібним ефектом використовується також видалення зв'язки.)
Французька мова
У давньофранцузькій мові були називний і непрямий відмінки, які називалися відповідно cas sujet і cas régime.
У сучасній французькій мові ці два відмінки майже повністю злилися, і для більшості іменників як єдина форма зберігся cas régime. Наприклад, слово conte (граф, граф)»:
- Давньофранцузька:
- Сучасна фразцузька:
У деяких випадках збереглися і cas sujet, і cas régime, але в сучасній французькій мові вони утворили два іменники з різними значеннями. Наприклад, сьогодні copain означає «друг», а compagnon означає «компаньйон», але в старофранцузькій це були різні відміни одного іменника.
Курдська мова
У курдській мові є непряма форма займенників, об’єктів та конструкцій з ізафетом.
Див. також
Примітки
- ↑ "oblique" in David Crystal, 2008. A Dictionary of Linguistics and Phonetics, 6th ed.
- ↑ Personal pronoun. Oxford Dictionaries. Oxford University Press. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 29 January 2016.
- ↑ Spencer, Andrew. CASE IN HINDI.
- ↑ De Hoop, Helen; Narasimhan, Bhuvana (2009). Ergative Case-marking in Hindi. Differential Subject Marking. Studies in Natural Language and Linguistic Theory. Т. 72. с. 63—78. doi:10.1007/978-1-4020-6497-5_4. ISBN 978-1-4020-6498-2.
- ↑ case marking in hindi - Google Search. www.google.com. Процитовано 1 вересня 2020.
- ↑ Durrani, Nadir. System for Grammatical relations in Urdu (PDF). alt.qcri.org.
- ↑ Hindi Noun Cases. hindilanguage.info (амер.). 19 квітня 2012. Процитовано 1 вересня 2020.
- ↑ Huddleston, Rodney; Pullum, Geoffrey K. (2002). The Cambridge Grammar of the English Language. Cambridge; New York: Cambridge University Press. с. 459. ISBN 0-521-43146-8.