Слов'янські мови
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Слов’янські мови | |
|---|---|
 ██ Країни, де західнослов'янські мови є державними ██ Країни, де східнослов'янські мови є державними ██ Країни, де південнослов'янські мови є державними |
|
| Регіон: | Східна Європа, Північна Азія, Центральна Європа, Балкани |
| Класифікація: | Індо-Європейська |
| Офіційний статус | |
| Державна: | Східні слов’яни: Білорусь Росія Україна
Західні слов'яни: Південні слов'яни: |
| Коди мови | |
Слов'янські мови — група мов, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови, яка становила собою одне з розгалужень індоєвропейської родини мов.
Зміст |
[ред.] Класифікація
У наш час є наступні слов'янські мови:
- Південнослов'янські:
- Південно-східні (континууму діалектів):
- словенська
- сербохорватська
- Західнослов'янські
- Східнослов'янські
Історично засвідчені записами ще вимерла полабська мова і староцерковнослов'янська мова. Підіймається також питання про історичне існування сибірської мови та її відродження.
Вигасли, лишивши слід тільки в місцевих назвах і подекуди окремих записаних словах, слов'янські мови на терені сучасної Східної Німеччини, Угорщини, Румунії і Греції.
[ред.] Історія
У період свого розпаду праслов'янська мова складалася з континууму діалектів; сучасні слов'янські мови утворилися в наслідок об'єднання певних діалектів навколо політичних і культурних центрів.
Традиційне уявлення про історію розвитку мов як постійний розпад, за схемою так званого родового дерева, не відповідає дійсності: концепція праслов'янської мови, що розпалася спершу на празахіднослов'янську, прасхіднослов'янську і прапівденнослов'янську мови, не підтверджується історичними й мовними фактами. Поширений поділ слов'янських мов на три групи, — східну, західну і південну (і менше поширений на північну, центральну і південну), має умовний характер і виправданий тільки з географічного погляду. За винятком теренів пізнішої колонізації, межі слов'янських мов окреслені нечітко, скрізь знаходяться перехідні говірки і навіть між літературними мовами переходи є поступові.
Слов'янські мови виділяються, насамперед, за генетичною засадою. Структурно слов'янські мови мають багато спільного, якщо брати їх попарно за географічною суміжністю, але мало спільних рис, що виявлялися б у всіх слов'янських мовах. Наприклад, у просодії є слов'янські мови з розрізненням інтонацій у наголошених голосних (словенська, сербська, хорватська) і без нього, з довгістю голосних (словацька, чеська) і без неї, з сталим (польська, словацька, лужицька, чеська, македонська) і з рухливим наголосом. У фонетиці є мови з носовими голосними (польська) і без них, з дифтонгами (словацька, чеська) і без них, з опозицією в палаталізації приголосних і без неї (словенська, македонська). У морфології з відміною іменників і без неї (болгарська, македонська), з розгалуженою дієвідміною (сербська, хорватська, болгарська, македонська) і з зредукованою тощо.
Риси спільні для всіх слов'янських мов, беручи синхронічно, проявляються почасти в подібностях засад їхньої структури, почасти в матеріальних елементах останньої. Рисами першого типу є, наприклад, наявність чергування певних голосних з нулем (але який саме голосний чергується, залежить від мови, пор. українська сон : сну, польська sen : snu, сербька й хорватська сан : сна), подібності в структурі кореня, наявність двох основ у дієслові супроти — переважно — однієї в імені, узгодження прикметника з іменником.
З матеріальних подібностей найяскравіші є в словнику, а надто в репертуарі коренів слів (часто одначе з семантичним зсувом, напр., укр. гора — болг. гора 'ліс', укр. шум — серб. й хорв. шума 'ліс'), зокрема в наборі прийменників і префіксів (з частковими відмінностями), меншою мірою суфіксів та ін.
[ред.] Обрані схожі слова
Це — коротка добірка основних споріднених слів у слов'янських мовах, яка робить наочними звукові зміни у відповідних мовах. Це не перелік перекладів: слова добрано перш за все за спільним походження, хоча їхнє сучасне значення може бути змінене.
| Праслов'янська | Українська | Польська | Словацька | Болгарська | Сербська | Білоруська | Словенська | Хорватська | Боснійська | Московська | Македонська | Чеська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| *ognь | вогонь | ogień | oheň | огън | огањ | агонь | ogenj | oganj | oganj | огонь | оган | oheň |
| *ryba | риба | ryba | ryba | риба | риба | рыба | riba | riba | riba | рыба | риба | ryba |
| - | гніздо | gniazdo | hniezdo | гнездо | гнездо | гняздо | gnezdo | gnijezdo | gnijezdo | гнездо | гнездо | hnízdo |
| *oko | око | oko | oko | око | око | вока | oko | oko | oko | глаз | око | oko |
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
[ред.] Дивись також
|
|||||||||||||||||
