Додаток (мовознавство)

Додаток - другорядний член речення, який означає предмет на який спрямована дiя і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного.

Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше додаток виражається іменником та співвідносними з ним займенниками, рідше прикметником, числівниками.

Додатки поділяються на прямі додатки та непрямі додатки.

До прямих додатків можна поставити запитання кого? що?. Вони стоять у реченні в знахідному відмінку. Наприклад,

Я побачив (кого?) гарну дівчину.

Футболісти копають м'яч.

Прямі додатки можуть виражатися також родовим відмінком, коли при перехідному дієслові є частка не, або коли дія переходить лише на частину об'єкта:

Я не люблю ненависті в собі (Дмитро Павличко)

Тоня діловито наливає з бідона води (Олесь Гончар)

В усіх інших випадках додатки непрямі. Перед непрямими додатками можуть стоять прийменники:

читати дитині, принести матері, малювати олівцем, розізлитися на дружину.

[ред.] Джерела