Дислексія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Суспільство та культура: Додав Джекі Стюарта
SouthSerj (обговорення | внесок)
516 редагувань
Створено шляхом перекладу сторінки «Dyslexia»
Рядок 1: Рядок 1:
{{Хвороба
 {{Хвороба
| назва = Дислексія
| name = Dyslexia
| synonyms = Reading disorder, alexia
| зображення =
| розмір = 300px
| image = File:Dislexia nens.jpg
| підпис =
| image_size =
| caption = Difficulties in processing letters and words
| ICD10 = {{ICD10|R|48|0|r|47}}
| ICDO =
| types = [[Surface dyslexia]]
| specialty = [[Neurology]], [[pediatrics]]
| OMIM = 127700
| symptoms = Trouble [[reading (process)|reading]]<ref name="ninds1"/>
| DiseasesDB = 4016
| complications =
| MedlinePlus = 001406
| onset = School age<ref name=Lancet2012/>
| eMedicineSubj =
| duration =
| eMedicineTopic = 1835801
| causes = [[genetics|Genetic]] and environmental factors<ref name=Lancet2012 />
| MeshID = D004410
| risks = Family history, [[attention deficit hyperactivity disorder]]<ref name=NIH2014Def/>
| diagnosis = Series memory, spelling, vision, and reading test<ref name=NIH2015Diag/>
| differential = [[hearing problems|Hearing]] or [[vision problem]]s, insufficient [[Reading education|teaching]]<ref name=Lancet2012/>
| prevention =
| treatment = Adjusting teaching methods<ref name=ninds1/>
| medication =
| prognosis =
| frequency = 3–7%<ref name=Lancet2012/><ref name=Koo2013/>
| deaths =
}}
}}
'''Дисле́ксія''' або '''розлад читання'''&nbsp;— хвороба, що характеризується проблемами з [[читання]]м, попри нормальний [[інтелект]] та за відсутності порушень [[слух]]у і [[Зір|зору]]{{sfn|Ткач|2012|с=453}}<ref name=ninds1>{{cite web |url=https://www.ninds.nih.gov/Disorders/All-Disorders/Dyslexia-Information-Page |title=Dyslexia Information Page |date=2 листопада 2018 |publisher=[[National Institute of Neurological Disorders and Stroke]] |accessdate=23 грудня 2020 |archive-date=4 жовтня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191004220414/https://www.ninds.nih.gov/Disorders/All-Disorders/Dyslexia-Information-Page}}</ref><ref>{{cite journal | authors = Siegel LS | title = Perspectives on dyslexia | journal = Paediatrics & Child Health | volume = 11 | issue = 9 | pages = 581–7 | date = November 2006 | pmid = 19030329 | pmc = 2528651 | doi = 10.1093/pch/11.9.581}}</ref>. У різних людей цей розлад проявляється по-різному <ref name=NIH2014Def>{{cite web |url=https://www.nichd.nih.gov/health/topics/reading/conditioninfo/disorders |title=What are reading disorders? |publisher=National Institutes of Health |date=1 грудня 2016 |accessdate=23 грудня 2020 |archive-date=9 липня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190709004020/https://www.nichd.nih.gov/health/topics/reading/conditioninfo/disorders}}</ref>. Проблеми можуть бути з труднощами зі швидким читанням, [[Правопис|написанням слів]], «озвучуванням» слів [[Внутрішнє мовлення|у голові]], вимовою слів при читанні вголос та розумінням прочитаного<ref name=NIH2014Def/><ref>{{cite web |url=https://www.nichd.nih.gov/health/topics/reading/conditioninfo/symptoms |title=What are the symptoms of reading disorders? |publisher=National Institutes of Health |date=1 грудня 2016 |accessdate=23 грудня 2020 |archive-date=9 липня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190709004028/https://www.nichd.nih.gov/health/topics/reading/conditioninfo/symptoms}}</ref>. Часто ці труднощі вперше помічають у школі<ref name=Lancet2012>{{cite journal|last1=Peterson|first1=Robin L.|last2=Pennington|first2=Bruce F.|title=Developmental dyslexia|journal=Lancet|volume=379|issue=9830|pages=1997–2007|date=May 2012|pmid=22513218|pmc=3465717 |doi=10.1016/S0140-6736(12)60198-6}}</ref>. Люди з дислексією часто мають [[Дискалькулія|труднощі з цифрами]], [[письмо|з письмом]], а також [[синдром порушення активності та уваги]] і {{нп|треба=порушення розвитку мови|є=Developmental language disorder}}<ref name=Lancet2012/><ref>{{Cite journal|last1=Sexton|first1=Chris C.|last2=Gelhorn|first2=Heather L.|last3=Bell|first3=Jill A.|last4=Classi|first4=Peter M.|date=November 2012|title=The Co-occurrence of Reading Disorder and ADHD: Epidemiology, Treatment, Psychosocial Impact, and Economic Burden|journal=Journal of Learning Disabilities|volume=45|issue=6|pages=538–564|doi=10.1177/0022219411407772|pmid=21757683}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Bishop |first1=DV |last2=Snowling |first2=MJ |last3=Thompson |first3=PA |last4=Greenhalgh |first4=T |last5=CATALISE |first5=consortium. |title=CATALISE: A Multinational and Multidisciplinary Delphi Consensus Study. Identifying Language Impairments in Children. |journal=PLOS ONE |date=2016 |volume=11 |issue=7 |pages=e0158753 |doi=10.1371/journal.pone.0158753 |pmid=27392128|pmc=4938414 |quote=Language impairment frequently co-occurs with other neurodevelopmental difficulties, including... reading difficulties|bibcode=2016PLoSO..1158753B}}</ref>.
'''Дислексія''', раніше відома як '''сліпота на слова''', — це [[Розлади навчання|порушення здатності до навчання]] («труднощі з навчанням» у Великій Британії <ref>{{Cite web|url=https://www.nhs.uk/conditions/dyslexia/|title=Dyslexia|date=14 August 2018}}</ref>), яке впливає на читання або письмо. <ref name="ninds1">{{Cite web|url=https://www.ninds.nih.gov/Disorders/All-Disorders/Dyslexia-Information-Page|title=Dyslexia Information Page|date=2 November 2018|publisher=[[National Institute of Neurological Disorders and Stroke]]}}</ref> <ref>{{Cite journal|vauthors=Siegel LS|date=November 2006|title=Perspectives on dyslexia|journal=Paediatrics & Child Health|volume=11|issue=9|pages=581–7|doi=10.1093/pch/11.9.581|pmc=2528651|pmid=19030329}}</ref> Різні люди страждають різною мірою. <ref name="NIH2014Def" /> Проблеми можуть включати труднощі з [[Правопис|промовою]] слів, швидким читанням, [[Почерк|написанням слів]], «озвучуванням» слів у голові, вимовлянням слів під час читання вголос і розумінням прочитаного. <ref name="NIH2014Def" /> <ref>{{Cite web|url=https://www.nichd.nih.gov/health/topics/reading/conditioninfo/symptoms|title=What are the symptoms of reading disorders?|publisher=National Institutes of Health|date=1 December 2016}}</ref> Часто ці труднощі вперше помічаються в школі. <ref name="Lancet2012">{{Cite journal|last=Peterson|first=Robin L.|last2=Pennington|first2=Bruce F.|date=May 2012|title=Developmental dyslexia|journal=Lancet|volume=379|issue=9830|pages=1997–2007|doi=10.1016/S0140-6736(12)60198-6|pmc=3465717|pmid=22513218}}</ref> Труднощі мимовільні, і люди з цим розладом мають нормальне бажання [[Навчення|вчитися]]. <ref name="NIH2014Def">{{Cite web|url=https://www.nichd.nih.gov/health/topics/reading/conditioninfo/disorders|title=What are reading disorders?|publisher=National Institutes of Health|date=1 December 2016}}</ref> Люди з дислексією мають вищий рівень [[Синдром порушення активності та уваги|синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю]] ([[СДУГ]]), [[Порушення розвитку мови|розлади розвитку мови]] та [[Дискалькулія|труднощі з числами]]. <ref name="Lancet2012" /> <ref>{{Cite journal|last=Sexton|first=Chris C.|last2=Gelhorn|first2=Heather L.|last3=Bell|first3=Jill A.|last4=Classi|first4=Peter M.|date=November 2012|title=The Co-occurrence of Reading Disorder and ADHD: Epidemiology, Treatment, Psychosocial Impact, and Economic Burden|journal=Journal of Learning Disabilities|volume=45|issue=6|pages=538–564|doi=10.1177/0022219411407772|pmid=21757683}}</ref>


Вважається, що дислексія спричинена взаємодією [[Генетика|генетичних]] факторів і факторів середовища. <ref name="Lancet2012" /> Деякі випадки перебувають у сім’ях. <ref name="NIH2014Def" /> Дислексію, яка розвивається внаслідок [[Черепно-мозкова травма|черепно-мозкової травми]], [[Інсульт|інсульту]] або [[Деменція|деменції]], іноді називають «набутою дислексією» <ref name="ninds1" /> або '''алексією'''. <ref name="NIH2014Def" /> Механізми, що лежать в основі дислексії, є наслідком відмінностей у мозковій обробці мови. <ref name="NIH2014Def" /> Дислексія діагностується за допомогою серії тестів пам’яті, зору, орфографії та навичок читання. <ref name="NIH2015Diag">{{Cite web|url=http://www.nichd.nih.gov/health/topics/reading/conditioninfo/pages/diagnosed.aspx|title=How are reading disorders diagnosed?|publisher=National Institutes of Health|accessdate=15 March 2015|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402093505/http://www.nichd.nih.gov/health/topics/reading/conditioninfo/pages/diagnosed.aspx|archivedate=2 April 2015}}</ref> Дислексія є окремою від труднощів з читанням, викликаних проблемами слуху чи зору або недостатнім [[Читання|викладанням]] чи можливістю вчитися. <ref name="Lancet2012" />
Втрата людиною здібності до читання, тобто набутий стан цієї хвороби відомий як '''[[алексія]]'''.

Лікування передбачає коригування методів навчання відповідно до потреб людини. <ref name="ninds1" /> Хоча це не виліковує основну проблему, воно може зменшити ступінь або вплив симптомів. <ref>{{Cite web|url=http://www.nichd.nih.gov/health/topics/reading/conditioninfo/pages/treatment.aspx|title=What are common treatments for reading disorders?|publisher=National Institutes of Health|accessdate=15 March 2015|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402142536/http://www.nichd.nih.gov/health/topics/reading/conditioninfo/pages/treatment.aspx|archivedate=2 April 2015}}</ref> Лікування, спрямоване на зір, неефективне. <ref name="Handler2011">{{Cite journal|last=Handler|first=SM|last2=Fierson|first2=WM|last3=Section on|first3=Ophthalmology|last4=Council on Children with|first4=Disabilities|last5=American Academy of|first5=Ophthalmology|last6=American Association for Pediatric Ophthalmology and|first6=Strabismus|last7=American Association of Certified|first7=Orthoptists|date=March 2011|title=Learning disabilities, dyslexia, and vision.|journal=Pediatrics|volume=127|issue=3|pages=e818–56|doi=10.1542/peds.2010-3670|pmid=21357342|doi-access=}}</ref> Дислексія є найпоширенішою [[Розлади навчання|проблемою навчання]] і зустрічається в усіх регіонах світу. <ref name="UmphredLazaro2013m">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=lVJPAQAAQBAJ&pg=PA383
|title=Neurological Rehabilitation
|last=Umphred, Darcy Ann
|last2=Lazaro, Rolando T.
|last3=Roller, Margaret
|last4=Burton, Gordon
|year=2013
|publisher=Elsevier Health Sciences
|page=383
|isbn=978-0-323-26649-9
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109173020/https://books.google.com/books?id=lVJPAQAAQBAJ&pg=PA383
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> Вражає 3–7% населення; <ref name="Lancet2012" /> <ref name="Koo2013">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=JM_awX-mSPoC&pg=PA83
|title=Adult ADHD diagnostic assessment and treatment
|last=Kooij
|first=J. J. Sandra
|date=2013
|publisher=Springer
|edition=3rd
|location=London
|page=83
|isbn=9781447141389
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160430012545/https://books.google.com/books?id=JM_awX-mSPoC&pg=PA83
|archivedate=30 April 2016
|url-status=live
}}</ref> однак, до 20% загального населення можуть мати певний ступінь симптомів. <ref>{{Cite web|url=http://www.nichd.nih.gov/health/topics/reading/conditioninfo/pages/risk.aspx|title=How many people are affected by/at risk for reading disorders?|publisher=National Institutes of Health|accessdate=15 March 2015|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402101751/http://www.nichd.nih.gov/health/topics/reading/conditioninfo/pages/risk.aspx|archivedate=2 April 2015}}</ref> У той час як дислексія частіше діагностується у хлопчиків, це частково пояснюється [[Селективне упередження|упередженням]] викладачів і професіоналів. <ref name="Lancet2012" /> <ref>{{Cite journal|last=Arnett|first=Anne B.|last2=Pennington|first2=Bruce F.|last3=Peterson|first3=Robin L.|last4=Willcutt|first4=Erik G.|last5=Defries|first5=John C.|last6=Olson|first6=Richard K.|year=2017|title=Explaining the sex difference in dyslexia|url=https://doi.org/10.1111/jcpp.12691|journal=Journal of Child Psychology and Psychiatry|volume=58|issue=6|pages=719–727|doi=10.1111/jcpp.12691|pmc=5438271|pmid=28176347}}</ref> Було навіть припущення, що захворювання однаково вражає чоловіків і жінок. <ref name="UmphredLazaro2013m" /> Деякі вважають, що дислексію найкраще розглядати як інший спосіб навчання, який має як переваги, так і недоліки. <ref>{{Cite magazine|last=Venton|first=Danielle|date=September 2011|title=The Unappreciated Benefits of Dyslexia|url=https://www.wired.com/2011/09/dyslexic-advantage/|journal=Wired|archive-url=https://web.archive.org/web/20160805001607/http://www.wired.com/2011/09/dyslexic-advantage|archive-date=5 August 2016|access-date=10 August 2016|url-status=live}}</ref> <ref>{{Cite web|url=http://www.scientificamerican.com/article/the-advantages-of-dyslexia/|title=The Advantages of Dyslexia|date=August 2014|accessdate=10 August 2016|website=ScientificAmerican.com|publisher=Scientific American|last=Mathew|first=Schneps|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160804232616/http://www.scientificamerican.com/article/the-advantages-of-dyslexia/|archivedate=4 August 2016}}</ref>



{{TOC limit}}

== Класифікація ==
Дислексію поділяють на форму розвитку та набуту. <ref>Oxford English Dictionary. 3rd ed. "[https://oed.com/view/Entry/331223 dyslexia, ''n'']. Oxford, UK: Oxford University Press, 2012 ("a learning disability specifically affecting the attainment of literacy, with difficulty esp. in word recognition, spelling, and the conversion of letters to sounds, occurring in a child with otherwise normal development, and now usually regarded as a neurodevelopmental disorder with a genetic component.")</ref> Набута дислексія виникає після неврологічних порушень, таких як [[черепно-мозкова травма]] або [[інсульт]]. Люди з набутою дислексією демонструють деякі ознаки або симптоми порушення розвитку, але потребують інших стратегій оцінки та підходів до лікування. <ref>{{Cite journal|last=Woollams|first=Anna M.|date=19 January 2014|title=Connectionist neuropsychology: uncovering ultimate causes of acquired dyslexia|journal=Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences|language=en|volume=369|issue=1634|pages=20120398|doi=10.1098/rstb.2012.0398|issn=0962-8436|pmc=3866427|pmid=24324241}}</ref> ''Чиста алексія'', також відома як ''агностична алексія'' або ''чиста сліпота'', є однією з форм [[Дислексія|алексії]], яка входить до групи «периферійної дислексії». <ref>{{Cite journal|last=Coslett HB|year=2000|title=Acquired dyslexia|journal=Semin Neurol|volume=20|issue=4|pages=419–26|doi=10.1055/s-2000-13174|pmid=11149697}}</ref>


== Ознаки та симптоми ==
== Ознаки та симптоми ==
У ранньому дитинстві симптоми, які корелюють з пізнішою діагностикою дислексії, включають [[Алалія|затримку початку мовлення]] та відсутність фонологічного усвідомлення. <ref name="Handler2011">{{Cite journal|last=Handler|first=SM|last2=Fierson|first2=WM|last3=Section on|first3=Ophthalmology|last4=Council on Children with|first4=Disabilities|last5=American Academy of|first5=Ophthalmology|last6=American Association for Pediatric Ophthalmology and|first6=Strabismus|last7=American Association of Certified|first7=Orthoptists|date=March 2011|title=Learning disabilities, dyslexia, and vision.|journal=Pediatrics|volume=127|issue=3|pages=e818–56|doi=10.1542/peds.2010-3670|pmid=21357342|doi-access=}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFHandlerFiersonSection_onCouncil_on_Children_with2011">Handler SM, Fierson WM, Section on O, Council on Children with D, American Academy of O, American Association for Pediatric Ophthalmology and S, American Association of Certified O (March 2011). "Learning disabilities, dyslexia, and vision". ''Pediatrics''. '''127''' (3): e818–56. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1542/peds.2010-3670|10.1542/peds.2010-3670]]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21357342 21357342]. [[Semantic Scholar|S2CID]]&nbsp;[https://api.semanticscholar.org/CorpusID:11454203 11454203].</cite></ref> Поширений міф тісно пов’язує дислексію з дзеркальним письмом і читанням букв або слів задом наперед. <ref name="LilienfeldLynn2011">{{Cite book
Симптомами є{{sfn|Покровская| Григоренко |2019|p=27}}:
|url=https://books.google.com/books?id=8DlS0gfO_QUC&pg=PT88
* складнощі у впізнаванні літер,
|title=50 Great Myths of Popular Psychology: Shattering Widespread Misconceptions about Human Behavior
* складнощі при злитті літер у склади та складів у слова і неправильного звукового відтворення слова,
|last=Lilienfeld
* [[аграматизм]],
|first=Scott O.
* складнощі у сприйнятті й розумінні прочитаного.
|authorlink1=Scott Lilienfeld
|last2=Lynn
|first2=Steven Jay
|last3=Ruscio
|first3=John
|last4=Beyerstein
|first4=Barry L.
|date=15 September 2011
|publisher=John Wiley & Sons
|pages=88–89
|isbn=978-1-4443-6074-5
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109130327/https://books.google.com/books?id=8DlS0gfO_QUC&pg=PT88
|archivedate=9 January 2017
|accessdate=19 May 2016
|url-status=live
}}</ref> Така поведінка спостерігається у багатьох дітей, коли вони навчаються читати та писати, і не вважається визначальною характеристикою дислексії. <ref name="Handler2011" />


Діти шкільного віку з дислексією можуть виявляти [[Ознаки та симптоми|ознаки]] труднощів у визначенні чи створенні [[Рима|римованих слів]] або підрахунку кількості [[Склад (мовознавство)|складів]] у словах — і те, і інше залежить від фонологічної обізнаності. <ref name="DAss">{{Cite web|title=Dyslexia and Related Disorders|date=January 2003|website=Alabama Dyslexia Association|publisher=[[International Dyslexia Association]]|accessdate=29 April 2015|url=http://idaalabama.org/Facts/Dyslexia_and_Related.pdf|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304124053/http://idaalabama.org/Facts/Dyslexia_and_Related.pdf|archivedate=4 March 2016}}</ref> Вони також можуть виявляти труднощі з розділенням слів на окремі звуки (наприклад, озвучення трьох звуків ''К'', ''І'' і ''Т'' та КІТ) або можуть важко змішувати звуки, що вказує на зниження фонематичного сприйняття. <ref name="PeerReid2014">{{Cite book
== Види дислексії ==
|url=https://books.google.com/books?id=-aoABAAAQBAJ&pg=PA219
* Фонематична дислексія&nbsp;— труднощі з вимовою [[фонема|фонем]]. Людина читає політерно.
|title=Multilingualism, Literacy and Dyslexia
* Семантична дислексія&nbsp;— кожне слово при читанні сприймається окремо і не зв'язується з іншими словами, тому прочитаний [[текст]] неправильно розуміється.
|last=Peer
* Аграматична дислексія&nbsp;— читанням із [[граматика|граматичними]] помилками: порушення в [[закінчення]]х, неправильне [[відмінювання]] слів, зміна у [[відмінок|відмінкових]] закінченнях, роді, числі, часу.
|first=Lindsay
* Оптична дислексія&nbsp;— порушення у сприйнятті подібних [[буква|літер]], зокрема плутаються Г-Т, Б-Ь та інші літери.
|last2=Reid
* Мнестична дислексія&nbsp;— порушення засвоєння відповідності букв та [[Звук (фонетика)|звуків]].
|first2=Gavin
|year=2014
|publisher=Routledge
|page=219
|isbn=978-1-136-60899-5
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109204808/https://books.google.com/books?id=-aoABAAAQBAJ&pg=PA219
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref>


Труднощі з пошуком слів або називанням речей також пов'язані з дислексією. <ref name="Shaywitz2013a">{{Cite book
== Етіологія ==
|title=Handbook of Learning Disabilities
Дислексія має суттєвий генетичний компонент. З дислексією пов'язують мутації в генах людини ''[[DCDC2]]'', ''[[DNAAF4]]'', ''[[ROBO1]]'', ''[[KIAA0319]]''<ref name="SchumacherHoffmann2007">{{cite journal|last1=Schumacher|first1=J.|last2=Hoffmann|first2=P.|last3=Schmal|first3=C.|last4=Schulte-Korne|first4=G.|last5=Nothen|first5=M. M|title=Genetics of dyslexia: the evolving landscape|journal=Journal of Medical Genetics|volume=44|issue=5|year=2007|pages=289–297|issn=1468-6244|doi=10.1136/jmg.2006.046516}}{{ref-en}}</ref><ref name="MüllerBoltze2018">{{cite journal|last1=Müller|first1=Bent|last2=Boltze|first2=Johannes|last3=Czepezauer|first3=Ivonne|last4=Hesse|first4=Volker|last5=Wilcke|first5=Arndt|last6=Kirsten|first6=Holger|title=Dyslexia risk variant rs600753 is linked with dyslexia-specific differential allelic expression of DYX1C1|journal=Genetics and Molecular Biology|volume=41|issue=1|year=2018|pages=41–49|issn=1678-4685|doi=10.1590/1678-4685-gmb-2017-0165}}{{ref-en}}</ref>.
|last=Shaywitz, Sally E.
|last2=Shaywitz, Bennett A.
|year=2013
|editor-last=Swanson, H. Lee
|publisher=Guilford Press
|edition=2
|chapter=Chapter 34 Making a Hidden Disability Visible: What Has Been Learned from Neurobiological Studies of Dyslexia
|isbn=978-1-4625-0856-3
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109143943/https://books.google.com/books?id=oakQfUuutVwC&pg=PA647
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> {{Rp|647}}Люди з дислексією зазвичай погано [[Правопис|орфографують]], цю особливість іноді називають ''дизортографією'' або ''[[Дисграфія|дисграфією]]'', яка залежить від навичок [[Орфографія|орфографічного кодування]]. <ref name="Handler2011" />


Проблеми зберігаються в підлітковому та дорослому віці та можуть включати труднощі з узагальненням історій, запам’ятовуванням, читанням вголос або вивченням іноземних мов. Дорослі з дислексією часто можуть читати з хорошим розумінням, хоча вони, як правило, читають повільніше, ніж інші, без труднощів з навчанням і гірше виконують тести [[Правопис|з орфографії]] або читання безглуздих слів — показник фонологічної обізнаності. <ref>{{Cite journal|last=Jarrad|first=Lum|date=October 2013|title=Procedural learning is impaired in dyslexia: evidence from a meta-analysis of serial reaction time studies|journal=Research in Developmental Disabilities|volume=34|issue=10|pages=3460–76|doi=10.1016/j.ridd.2013.07.017|pmc=3784964|pmid=23920029}}</ref>
Також зміни спостерігаються при вимірюванні активності головного мозку<ref name="SunLee2010">{{cite journal|last1=Sun|first1=Ying-Fang|last2=Lee|first2=Jeun-Shenn|last3=Kirby|first3=Ralph|title=Brain Imaging Findings in Dyslexia|journal=Pediatrics & Neonatology|volume=51|issue=2|year=2010|pages=89–96|issn=18759572|doi=10.1016/S1875-9572(10)60017-4}}{{ref-en}}</ref>.


== Суспільство та культура ==
До дислектиків належали такі відомі особи, як [[Ганс Крістіан Андерсен]], [[Вінстон Черчіль|Вінстон Черчилль]]<ref>{{Cite web |url=http://doc-films.com/people/934-teoriya-neveroyatnosti-bolezn-geniev-2008-tvrip.html |title=Документальна стрічка «Теорія неймовірності. Хвороба геніїв &#91;Дислексія&#93;» |accessdate=12 травня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091203125408/http://doc-films.com/people/934-teoriya-neveroyatnosti-bolezn-geniev-2008-tvrip.html |archivedate=3 грудня 2009 |deadurl=yes}}</ref>, [[Людвіг ван Бетховен]], [[Вольфґанґ Амадей Моцарт|Вольфганг Амадей Моцарт]], [[Томас Едісон]], [[Джон Леннон]], [[Оззі Озборн|Оззі Осборн]], [[Пабло Пікассо]], [[Кіану Рівз]], [[Стів Джобс]], [[Річард Бренсон]], [[Александер Грем Белл]], [[Дженніфер Еністон]], [[Кіра Найтлі]], [[Том Голланд]], [[Адам Нейман]], [[Джекі Стюарт]].


== Див. також ==
* [[Дислалія]]
* [[Дисграфія]]


=== Супутні умови ===
== Примітки ==
Дислексія часто виникає разом з іншими розладами навчання, але причини цього супутнього захворювання чітко не визначені. <ref>{{Cite journal|last=Nicolson|first=R. I.|last2=Fawcett|first2=A. J.|date=September 2009|title=Dyslexia, dysgraphia, procedural learning and the cerebellum|journal=Cortex|volume=47|issue=1|pages=117–27|doi=10.1016/j.cortex.2009.08.016|pmid=19818437}}</ref> Ці асоційовані обмеження включають:
{{reflist|30em}}


; [[Дисграфія]]
== Література ==
: Розлад, що включає труднощі з [[Письмо|письмом]] або набором тексту, іноді через проблеми з [[Координація око-рука|координацією очей і рук]]; це також може перешкоджати процесам, орієнтованим на напрям або послідовність, таким як [[Вузол|зав’язування вузлів]] або виконання повторюваних завдань. <ref name="ReynoldsFletcherJanzen2007">{{Cite book
* Дислексія: діагностика та корекц.-відновл. робота з дітьми / Тамара Іванова.&nbsp;— Київ: Шк. світ, 2017.&nbsp;— 107 с. : іл., табл. ; 29&nbsp;см.&nbsp;— (Серія "Бібліотека «Шкільного світу», ISBN 978-966-451-000-1
|title=Encyclopedia of Special Education
* Труднощі навчання: дислексія, дисграфія, диспраксія, дискалькулія : практ. реком. для дітей, батьків і педагогів / К.&nbsp;С.&nbsp;Тихонова.&nbsp;— Харків : Ранок, 2020.&nbsp;— 152&nbsp;с.
|last=Reynolds
* {{Стаття | first = Б.М. | last = Ткач | назва = Теоретико-методологічні засади нейропсихологічної корекції особистості соціально дезадаптованих неповнолітніх | посилання = http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/pzpp_2012_24_6_58.pdf | видання = Збірник наукових праць Інституту психології імені ГС Костюка Національної АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології | publisher = [[Національна академія педагогічних наук України| НАПН України]] | видання посилання = http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=njuu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21COLORTERMS=0&S21P03=I=&S21STR=Ж70437%2F2012%2F24%2F6 | year = 2012 | том = 24 | номер = 6 | сторінки = 442-455 | issn = 2077-2289 | ref = sfn | accessdate = 16 березня 2022 | archivedate = 3 березня 2022 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20220303022418/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2Fpzpp_2012_24_6_58.pdf }}
|first=Cecil R.
* {{Cite book| title=Введение в логопедическую специальность. Логопедическая работа по преодолению нарушений звукопроизношения| last1=Покровская |first1=Ю. |last2= Григоренко|first2= Н.| isbn=9785041836399| url=https://books.google.com.ua/books?id=y-KnDwAAQBAJ| year=2019| publisher=ЛитРес|ref=sfn}} {{ref-ru}}
|last2=Fletcher-Janzen
|first2=Elaine
|date=2 January 2007
|publisher=John Wiley & Sons
|page=[https://books.google.com/books?id=wdNpBchvdvQC&pg=PA771 771]
|isbn=978-0-471-67798-7
}}</ref> При дислексії дисграфія часто є багатофакторною, через порушення автоматизму написання листів, організаційні та опрацювальні труднощі, а також порушення візуального словотворення, що ускладнює відновлення візуальної картини слів, необхідних для написання. <ref name="ReynoldsFletcherJanzen2007" />
; [[Синдром порушення активності та уваги|Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю]] (СДУГ)
: Розлад, що характеризується проблемами підтримки уваги, гіперактивністю або імпульсивністю. <ref>{{Cite web|url=http://www.nimh.nih.gov/health/topics/attention-deficit-hyperactivity-disorder-adhd/index.shtml|title=Attention Deficit Hyperactivity Disorder|date=March 2016|publisher=NIH: National Institute of Mental Health|accessdate=26 July 2016|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160723192735/http://www.nimh.nih.gov/health/topics/attention-deficit-hyperactivity-disorder-adhd/index.shtml|archivedate=23 July 2016}}</ref> Дислексія та СДУГ зазвичай виникають разом. <ref name="Koo2013">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=JM_awX-mSPoC&pg=PA83
|title=Adult ADHD diagnostic assessment and treatment
|last=Kooij
|first=J. J. Sandra
|date=2013
|publisher=Springer
|edition=3rd
|location=London
|page=83
|isbn=9781447141389
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160430012545/https://books.google.com/books?id=JM_awX-mSPoC&pg=PA83
|archivedate=30 April 2016
|url-status=live
}}<cite class="citation book cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFKooij2013">Kooij JJ (2013). [https://books.google.com/books?id=JM_awX-mSPoC&pg=PA83 ''Adult ADHD diagnostic assessment and treatment''] (3rd&nbsp;ed.). London: Springer. p.&nbsp;83. [[ISBN]]&nbsp;[[Special:BookSources/9781447141389|<bdi>9781447141389</bdi>]]. [https://web.archive.org/web/20160430012545/https://books.google.com/books?id=JM_awX-mSPoC&pg=PA83 Archived] from the original on 30 April 2016.</cite></ref> <ref name="ComerGould2010">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=ySIc1BcPJu8C&pg=RA1-PA233
|title=Psychology Around Us
|last=Comer, Ronald
|date=2011
|publisher=RR Donnelley
|page=1
|isbn=978-0-471-38519-6
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160604000711/https://books.google.com/books?id=ySIc1BcPJu8C&pg=RA1-PA233
|archivedate=4 June 2016
|url-status=live
}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Germanò|first=E|last2=Gagliano|first2=A|last3=Curatolo|first3=P|year=2010|title=Comorbidity of ADHD and Dyslexia|url=http://pdfserve.informaworld.com/260009__925867416.pdf|journal=Developmental Neuropsychology|volume=35|issue=5|pages=475–493|doi=10.1080/87565641.2010.494748|pmid=20721770|archive-url=https://web.archive.org/web/20110810101321/http://pdfserve.informaworld.com/260009__925867416.pdf|archive-date=2011-08-10|url-status=live}}</ref> Приблизно 15% <ref name="Handler2011">{{Cite journal|last=Handler|first=SM|last2=Fierson|first2=WM|last3=Section on|first3=Ophthalmology|last4=Council on Children with|first4=Disabilities|last5=American Academy of|first5=Ophthalmology|last6=American Association for Pediatric Ophthalmology and|first6=Strabismus|last7=American Association of Certified|first7=Orthoptists|date=March 2011|title=Learning disabilities, dyslexia, and vision.|journal=Pediatrics|volume=127|issue=3|pages=e818–56|doi=10.1542/peds.2010-3670|pmid=21357342|doi-access=}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFHandlerFiersonSection_onCouncil_on_Children_with2011">Handler SM, Fierson WM, Section on O, Council on Children with D, American Academy of O, American Association for Pediatric Ophthalmology and S, American Association of Certified O (March 2011). "Learning disabilities, dyslexia, and vision". ''Pediatrics''. '''127''' (3): e818–56. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1542/peds.2010-3670|10.1542/peds.2010-3670]]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21357342 21357342]. [[Semantic Scholar|S2CID]]&nbsp;[https://api.semanticscholar.org/CorpusID:11454203 11454203].</cite></ref> або 12–24% людей з дислексією мають СДУГ; <ref name="FatemiSartorius2008">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=RJOy1vy2RKQC&pg=PA308
|title=The Medical Basis of Psychiatry
|last=Fatemi, S. Hossein
|last2=Sartorius, Norman
|last3=Clayton, Paula J.
|year=2008
|publisher=Springer Science & Business Media
|edition=3rd
|page=308
|isbn=978-1-59745-252-6
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109101234/https://books.google.com/books?id=RJOy1vy2RKQC&pg=PA308
|archivedate=9 January 2017
|authorlink=Paula Clayton
|url-status=live
}}</ref> і до 35% людей із СДУГ мають дислексію. <ref name="Handler2011" />
; [[Порушення слухової обробки]]
: Розлад слуху, що впливає на здатність обробляти слухову інформацію. <ref name="Capellini2007a">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=uiEaMQVwyzYC&pg=PA94
|title=Neuropsycholinguistic Perspectives on Dyslexia and Other Learning Disabilities
|last=Capellini, Simone Aparecida
|year=2007
|publisher=Nova Publishers
|page=94
|isbn=978-1-60021-537-7
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109113545/https://books.google.com/books?id=uiEaMQVwyzYC&pg=PA94
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Moore|first=D. R.|date=July 2011|title=The diagnosis and management of auditory processing disorder|journal=Language, Speech, and Hearing Services in Schools|volume=42|issue=3|pages=303–8|doi=10.1044/0161-1461(2011/10-0032)|pmid=21757566}}</ref> Це може призвести до проблем із [[Слухова пам'ять|слуховою пам’яттю]] та слуховою [[Секвенування|послідовністю]]. Багато людей з дислексією мають проблеми зі слуховою обробкою, і вони можуть розробити власні [[логографічні підказки]], щоб компенсувати цей тип дефіциту. Деякі дослідження показують, що навички слухової обробки можуть бути основним недоліком при дислексії. <ref name="Pammer2014">{{Cite journal|last=Pammer|first=Kristen|date=January 2014|title=Brain mechanisms and reading remediation: more questions than answers.|journal=Scientifica|volume=2014|pages=802741|doi=10.1155/2014/802741|pmc=3913493|pmid=24527259|doi-access=free}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Law|first=J|date=2014|title=relationship of phonological ability, speech perception, and auditory perception in adults with dyslexia|journal=Frontiers in Human Neuroscience|volume=8|pages=482|doi=10.3389/fnhum.2014.00482|pmc=4078926|pmid=25071512|doi-access=free}}</ref>
; [[Диспраксія]]
: Неврологічний стан, що характеризується труднощами у виконанні рутинних завдань, пов’язаних із рівновагою, дрібним моторним контролем і [[Пропріоцепція|кінестетичною]] координацією; труднощі у вживанні звуків мови; і проблеми з [[Короткочасна пам'ять|короткочасною пам'яттю]] та організацією. <ref name="Pickering2012">{{Cite book
|title=Working Memory and Neurodevelopmental Disorders
|last=Susan J. Pickering
|year=2012
|editor-last=Alloway, Tracy Packiam
|publisher=Psychology Press
|chapter=Chapter 2. Working Memory in Dyslexia
|isbn=978-1-135-42134-2
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109194637/https://books.google.com/books?id=IoXidOBdNpMC&pg=PA29
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref>


== Причини ==
{{Нормативний контроль}}
[[Файл:Inferior_parietal_lobule_-_superior_view_animation.gif|міні|300x300пкс| Нижня тім’яна частка – анімація верхнього виду]]
{{psych-stub}}
Дослідники намагалися знайти нейробіологічну основу дислексії з моменту, коли цей стан було вперше виявлено в 1881 році. <ref name="Oswald Berkhan ref 1">{{Cite journal|last=Berkhan O|year=1917|title=Über die Wortblindheit, ein Stammeln im Sprechen und Schreiben, ein Fehl im Lesen|trans-title=About word blindness, adyslalia of speech and writing, a weakness in reading|url=https://books.google.com/books?id=DmEsAQAAIAAJ&q=Wortblindheit|journal=Neurologisches Centralblatt|language=de|volume=36|pages=914–27}}</ref> <ref name="ReidFawcett2008x">{{Cite book
{{med-stub}}
|url=https://books.google.com/books?id=937rqz4Ryc8C&pg=PA127
|title=The SAGE Handbook of Dyslexia
|last=Reid, Gavin
|last2=Fawcett, Angela
|last3=Manis, Frank
|last4=Siegel, Linda
|year=2008
|publisher=SAGE Publications
|page=127
|isbn=978-1-84860-037-9
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109200307/https://books.google.com/books?id=937rqz4Ryc8C&pg=PA127
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> Наприклад, деякі намагалися пов’язати поширену проблему людей з дислексією, пов’язану з нездатністю чітко бачити літери, з аномальним розвитком їхніх зорових нервових клітин. <ref name="Stein2014">{{Cite journal|last=Stein|first=John|year=2014|title=Dyslexia: the Role of Vision and Visual Attention|journal=Current Developmental Disorders Reports|volume=1|issue=4|pages=267–80|doi=10.1007/s40474-014-0030-6|pmc=4203994|pmid=25346883}}</ref>


=== Нейроанатомія ===
[[Категорія:Психічні розлади]]
Методи [[Нейровізуалізація|нейровізуалізації]], такі як [[функціональна магнітно-резонансна томографія]] ([[Функціональна магнітно-резонансна томографія|фМРТ]]) і [[Позитрон-емісійна томографія|позитронно-емісійна томографія]] (ПЕТ), показали кореляцію між функціональними та структурними відмінностями в мозку дітей, які мають проблеми з читанням. <ref name="Whitaker2010r">{{Cite book
[[Категорія:Розлади навчання]]
|url=https://books.google.com/books?id=GNcDiRV2jJQC&pg=PA180
[[Категорія:Логопедія]]
|title=Concise Encyclopedia of Brain and Language
[[Категорія:Психолінгвістика]]
|last=Whitaker, Harry A.
[[Категорія:Читання]]
|year=2010
[[Категорія:Дислексія|Дислексія]]
|publisher=Elsevier
[[Категорія:Візуальне мислення]]
|page=180
|isbn=978-0-08-096499-7
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109173223/https://books.google.com/books?id=GNcDiRV2jJQC&pg=PA180
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> Деякі люди з дислексією виявляють меншу активність у частинах лівої півкулі мозку, пов’язаних з читанням, таких як [[нижня лобова звивина]], [[Нижня тім'яна частка|нижня тім’яна частка]] та середня та [[Поле Бродмана 20|вентральна скронева кора]]. <ref name="Pammer2014">{{Cite journal|last=Pammer|first=Kristen|date=January 2014|title=Brain mechanisms and reading remediation: more questions than answers.|journal=Scientifica|volume=2014|pages=802741|doi=10.1155/2014/802741|pmc=3913493|pmid=24527259|doi-access=free}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFPammer2014">Pammer K (January 2014). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3913493 "Brain mechanisms and reading remediation: more questions than answers"]. ''Scientifica''. '''2014''': 802741. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:<span class="cs1-lock-free" title="Freely accessible">[[doi:10.1155/2014/802741|10.1155/2014/802741]]</span>. [[PubMed Central|PMC]]&nbsp;<span class="cs1-lock-free" title="Freely accessible">[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3913493 3913493]</span>. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24527259 24527259].</cite></ref> За останнє десятиліття дослідження активації мозку з використанням ПЕТ для вивчення мови зробили прорив у розумінні нейронної основи мови. Були запропоновані нейронні основи для візуального [[Лексика|лексикону]] та для слухових вербальних компонентів [[Короткочасна пам'ять|короткочасної пам’яті]] <ref>{{Cite journal|last=Price|first=cathy|date=16 August 2012|title=A Review and Synthesis of the first 20 years of Pet and fMRI studies of heard Speech, Spoken Language and Reading|journal=NeuroImage|volume=62|issue=2|pages=816–847|doi=10.1016/j.neuroimage.2012.04.062|pmc=3398395|pmid=22584224}}</ref>, з деяким натяком на те, що спостережуваний нейронний прояв дислексії розвитку є специфічним для завдання (тобто функціональним, а не структурним). ФМРТ людей з дислексією вказують на інтерактивну роль [[Мозочок|мозочка]] та кори головного мозку, а також інших структур мозку в читанні. <ref>{{Cite journal|last=Sharifi|first=S|date=May 2014|title=Neuroimaging essentials in essential tremor: a systematic review.|journal=NeuroImage: Clinical|volume=5|pages=217–231|doi=10.1016/j.nicl.2014.05.003|pmc=4110352|pmid=25068111}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Brandler|first=William|date=February 2014|title=The genetic relationship between handedness and neurodevelopmental disorders|journal=Trends in Molecular Medicine|volume=20|issue=2|pages=83–90|doi=10.1016/j.molmed.2013.10.008|pmc=3969300|pmid=24275328}}</ref>

Мозочкова теорія дислексії припускає, що порушення рухів м’язів, контрольованих мозочком, впливає на формування слів язиком і м’язами обличчя, що призводить до проблем плавності, які відчувають деякі люди з дислексією. Мозочок також бере участь в [[Автономна нервова система|автоматизації]] деяких завдань, наприклад читання. <ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=FT6RALjOr9QC&q=cerebellar+theory+of+dyslexia&pg=PA134
|title=Reading development and difficulties
|last=Cain
|first=Kate
|date=2010
|publisher=TJ International
|edition=1st
|page=134
|isbn=9781405151559
|accessdate=21 March 2015
}}</ref> Той факт, що деякі діти з дислексією мають порушення моторики та рівноваги, може бути узгодженим із роллю мозочка в їхніх труднощах з читанням. Проте мозочкова теорія не була підтверджена контрольованими дослідженнями. <ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=W2RzffMnpg8C&q=cerebellar+theory+of+dyslexia&pg=PA52
|title=Psychiatric and Behavioral Disorders in Israel: From Epidemiology to Mental health
|last=Levav
|first=Itzhak
|date=2009
|publisher=Green Publishing
|page=52
|isbn=9789652294685
|accessdate=21 March 2015
}}</ref>

=== Генетика ===
Дослідження потенційних генетичних причин дислексії бере свій початок у дослідженні мозку людей з дислексією після розтину. <ref name="Stein2014">{{Cite journal|last=Stein|first=John|year=2014|title=Dyslexia: the Role of Vision and Visual Attention|journal=Current Developmental Disorders Reports|volume=1|issue=4|pages=267–80|doi=10.1007/s40474-014-0030-6|pmc=4203994|pmid=25346883}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFStein2014">Stein J (2014). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4203994 "Dyslexia: the Role of Vision and Visual Attention"]. ''Current Developmental Disorders Reports''. '''1''' (4): 267–80. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1007/s40474-014-0030-6|10.1007/s40474-014-0030-6]]. [[PubMed Central|PMC]]&nbsp;<span class="cs1-lock-free" title="Freely accessible">[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4203994 4203994]</span>. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25346883 25346883].</cite></ref> Спостережувані анатомічні відмінності в мовних центрах такого мозку включають мікроскопічні вади розвитку [[Кора головного мозку|кори]], відомі як [[wiktionary:ectopia|ектопії]], і рідше, [[Кровоносні судини|судинні]] мікромальформації та [[Microgyrus|мікрозвивину]] — розмір звивини менший, ніж зазвичай. <ref name="Faust2012">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=UEWVqdNFL4cC&pg=PA941
|title=The Handbook of the Neuropsychology of Language
|last=Faust, Miriam
|year=2012
|publisher=John Wiley & Sons
|pages=941–43
|isbn=978-1-4443-3040-3
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109200538/https://books.google.com/books?id=UEWVqdNFL4cC&pg=PA941
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> Цитовані раніше дослідження та інші <ref>{{Cite journal|last=Benitez|first=A|date=November 2010|title=Neurobiology and neurogenetics of dyslexia|journal=Neurology (In Spanish)|volume=25|issue=9|pages=563–81|doi=10.1016/j.nrl.2009.12.010|pmid=21093706|doi-access=}}</ref> припускають, що аномальний розвиток кори, який, імовірно, мав місце до або під час шостого місяця [[Плід (анатомія)|внутрішньоутробного]] розвитку мозку, міг бути причиною аномалій. У людей з дислексією також повідомлялося про аномальні клітинні утворення в немовних церебральних і підкіркових структурах мозку. <ref>{{Cite journal|last=Kere|first=Julia|date=September 2014|title=The molecular genetics and neurobiology of developmental dyslexia as model of a complex phenotype|journal=Biochemical and Biophysical Research Communications|volume=452|issue=2|pages=236–43|doi=10.1016/j.bbrc.2014.07.102|pmid=25078623|doi-access=free}}</ref> Кілька генів були пов’язані з дислексією, включаючи [[DCDC2]] <ref name="Marshall2012v">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=jHqYP39rI40C&pg=PA53
|title=Current Issues in Developmental Disorders
|last=Marshall, Chloë R.
|year=2012
|publisher=Psychology Press
|pages=53–56
|isbn=978-1-136-23067-7
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109103320/https://books.google.com/books?id=jHqYP39rI40C&pg=PA53
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> і [[KIAA0319]] <ref>{{Cite journal|vauthors=Paracchini S, Thomas A, Castro S, Lai C, Paramasivam M, Wang Y, Keating BJ, Taylor JM, Hacking DF, Scerri T, Francks C, Richardson AJ, Wade-Martins R, Stein JF, Knight JC, Copp AJ, LoTurco J, Monaco AP|date=15 May 2006|title=The chromosome 6p22 haplotype associated with dyslexia reduces the expression of KIAA0319, a novel gene involved in neuronal migration|journal=Human Molecular Genetics|volume=15|issue=10|pages=1659–1666|doi=10.1093/hmg/ddl089|pmid=16600991|doi-access=free|hdl-access=free}}</ref> на [[Хромосома 6 (людина)|хромосомі 6]] і [[DNAAF4|DYX1C1]] на [[Хромосома 15 (людина)|хромосомі 15]]. <ref name="Rosen2013v">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=ZHBxBEekGSkC&pg=PA342
|title=The Dyslexic Brain: New Pathways in Neuroscience Discovery
|last=Rosen, Glenn D.
|year=2013
|publisher=Psychology Press
|page=342
|isbn=978-1-134-81550-0
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109143349/https://books.google.com/books?id=ZHBxBEekGSkC&pg=PA342
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref>

=== Взаємодія ген–середовища ===
Внесок взаємодії генів із середовищем у порушення здатності читати ретельно вивчався за допомогою [[Близнюкові методи досліджень|досліджень близнюків]], які оцінюють частку дисперсії, пов’язану з оточенням людини, і частку, пов’язану з її генами. Імовірно, як екологічні, так і генетичні фактори сприяють розвитку читання. Дослідження, що вивчають вплив факторів навколишнього середовища, таких як освіта батьків <ref>{{Cite journal|last=Friend|first=A|last2=Defries|first2=J. C.|last3=Olson|first3=R. K.|date=November 2008|title=Parental Education Moderates Genetic Influences on Reading Disability|journal=Psychol. Sci.|volume=19|issue=11|pages=1124–30|doi=10.1111/j.1467-9280.2008.02213.x|pmc=2605635|pmid=19076484}}</ref> і якість викладання <ref>{{Cite journal|last=Taylor|first=J.|last2=Roehrig|first2=A. D.|last3=Hensler|first3=B. Soden|last4=Connor|first4=C. M.|last5=Schatschneider|first5=C.|year=2010|title=Teacher Quality Moderates the Genetic Effects on Early Reading|journal=Science|volume=328|issue=5977|pages=512–4|bibcode=2010Sci...328..512T|doi=10.1126/science.1186149|pmc=2905841|pmid=20413504}}</ref> показали, що генетика має більший вплив у сприятливих, а не менш оптимальних середовищах. <ref name="pmid19209992">{{Cite journal|last=Pennington|first=Bruce F.|last2=McGrath|first2=Lauren M.|last3=Rosenberg|first3=Jenni|last4=Barnard|first4=Holly|last5=Smith|first5=Shelley D.|last6=Willcutt|first6=Erik G.|last7=Friend|first7=Angela|last8=Defries|first8=John C.|last9=Olson|first9=Richard K.|date=January 2009|title=Gene × Environment Interactions in Reading Disability and Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder|journal=Developmental Psychology|volume=45|issue=1|pages=77–89|doi=10.1037/a0014549|pmc=2743891|pmid=19209992}}</ref> Однак більш оптимальні умови можуть просто дозволити цим генетичним факторам ризику врахувати більше відхилень у результатах, оскільки екологічні фактори ризику були мінімізовані. <ref name="pmid19209992" />

Оскільки навколишнє середовище відіграє велику роль у навчанні та пам’яті, ймовірно, що [[Епігенетика|епігенетичні]] модифікації відіграють важливу роль у здатності читати. Вимірювання [[Експресія генів|експресії генів]], [[Гістони|модифікацій гістонів]] і [[метилювання]] на периферії людини використовуються для вивчення епігенетичних процесів; однак усі вони мають обмеження в екстраполяції результатів для застосування до людського мозку. <ref>{{Cite journal|last=Roth|first=Tania L.|last2=Roth|first2=Eric D.|last3=Sweatt|first3=J. David|date=September 2010|title=Epigenetic regulation of genes in learning and memory|journal=Essays in Biochemistry|volume=48|issue=1|pages=263–74|doi=10.1042/bse0480263|pmid=20822498}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Smith|first=Shelley D.|date=December 2011|title=Approach to epigenetic analysis in language disorders|journal=Journal of Neurodevelopmental Disorders|volume=3|issue=4|pages=356–364|doi=10.1007/s11689-011-9099-y|issn=1866-1947|pmc=3261263|pmid=22113455}}</ref>

==== Мова ====
[[Правописна глибина|Орфографічна складність]] мови безпосередньо впливає на те, наскільки важко навчитися її читати. {{Rp|266}}Англійська та французька мови мають порівняно «глибоку» [[Фонетичний правопис|фонематичну орфографію]] в [[Писемність|системі письма]] [[Латинська абетка|латинського алфавіту]] зі складними структурами, що використовують шаблони написання на кількох рівнях: буквено-звукова відповідність, склади та [[Морфема|морфеми]]. <ref name="DickinsonNeuman2013">{{Cite book
|title=Handbook of Early Literacy Research
|last=Juel, Connie
|year=2013
|editor-last=David K. Dickinson
|publisher=Guilford Publications
|chapter=The Impact of Early School Experiences on Initial Reading
|isbn=978-1-4625-1470-0
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109162332/https://books.google.com/books?id=_chXAQAAQBAJ&pg=PA421
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> {{Rp|421}}У таких мовах, як іспанська, італійська та фінська, в основному використовується буквено-звукова відповідність — так звані «неглибокі» орфографії, — що полегшує їх вивчення людям з дислексією. <ref name="BrunswickMcDougall2010" /> {{Rp|266}}[[Логограма|Логографічні]] системи письма, такі як [[Китайська писемність|китайські ієрогліфи]], мають широке використання символів; і це також створює проблеми для учнів з дислексією. <ref>{{Cite journal|last=Snowling|first=Margaret J|last2=Hulme|first2=Charles|date=1 May 2012|title=Annual Research Review: The nature and classification of reading disorders – a commentary on proposals for DSM-5|journal=Journal of Child Psychology and Psychiatry, and Allied Disciplines|volume=53|issue=5|pages=593–607|doi=10.1111/j.1469-7610.2011.02495.x|pmc=3492851|pmid=22141434}}</ref>

== Патофізіологія ==
[[Файл:Gray733.png|міні|173x173пкс| Вигляд мозолистого тіла, передня частина вгорі зображення]]
Для більшості людей, у яких домінує права рука, ліва півкуля мозку більш спеціалізована для [[Міжпівкульна асиметрія|обробки мови]]. Що стосується механізму дислексії, дослідження фМРТ показують, що ця спеціалізація менш виражена або відсутня у людей з дислексією. В інших дослідженнях дислексія пов’язана з анатомічними відмінностями в [[Мозолисте тіло|мозолистому тілі]], пучку нервових волокон, що з’єднує ліву та праву півкулі. <ref name="habi">{{Cite book
|title=Pediatric Neurology Part I
|last=Habib
|first=Michael
|date=2013
|series=Handbook of Clinical Neurology
|volume=111
|pages=229–235
|chapter=Dyslexia
|language=en
|doi=10.1016/B978-0-444-52891-9.00023-3
|isbn=9780444528919
|pmid=23622168
|accessdate=19 December 2018
}}</ref>

Дані, отримані через дифузійний тензор МРТ, вказують на зміни зв’язності або щільності сірої речовини в областях, пов’язаних з читанням і мовою. Нарешті, ліва [[нижня лобова звивина]] показала відмінності у фонологічній обробці у людей з дислексією. <ref name="habi" /> Нейрофізіологічні та візуалізаційні процедури використовуються для встановлення фенотипових характеристик у людей з дислексією, таким чином ідентифікуючи вплив генів, пов’язаних з дислексією. <ref>{{Cite journal|last=Schumacher|first=Johannes|last2=Hoffmann|first2=Per|last3=Schmäl|first3=Christine|last4=Schulte-Körne|first4=Gerd|last5=Nöthen|first5=Markus M|date=2007|title=Genetics of dyslexia: the evolving landscape|journal=Journal of Medical Genetics|volume=44|issue=5|pages=289–297|doi=10.1136/jmg.2006.046516|pmc=2597981|pmid=17307837}}</ref>

=== Теорія подвійного маршруту ===
Теорія двостороннього [[читання]] вголос була вперше описана на початку 1970-х років. <ref name="Pritchard 2012">{{Cite journal|last=Pritchard SC, Coltheart M, Palethorpe S, Castles A|last2=Coltheart|last3=Palethorpe|last4=Castles|date=October 2012|title=Nonword reading: comparing dual-route cascaded and connectionist dual-process models with human data|journal=J Exp Psychol Hum Percept Perform|volume=38|issue=5|pages=1268–88|doi=10.1037/a0026703|pmid=22309087}}</ref> Ця теорія припускає, що в читанні вголос задіяні два окремих розумових механізми або когнітивні шляхи. <ref name="EysenckKeane2013z">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=U-IF8PAa_jIC&pg=PA373
|title=Cognitive Psychology 6e
|last=Eysenck, Michael
|last2=Keane, Mark T.
|year=2013
|publisher=Psychology Press
|page=373
|isbn=978-1-134-44046-7
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109123837/https://books.google.com/books?id=U-IF8PAa_jIC&pg=PA373
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> Одним із механізмів є лексичний маршрут, який є процесом, за допомогою якого досвідчені читачі можуть розпізнавати відомі слова лише на вигляд за допомогою процедури пошуку у «словнику». <ref name="EysenckKeane2013">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=U-IF8PAa_jIC&pg=PA450
|title=Cognitive Psychology 6e
|last=Eysenck, Michael
|last2=Keane, Mark T.
|year=2013
|publisher=Psychology Press
|page=450
|isbn=978-1-134-44046-7
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109170422/https://books.google.com/books?id=U-IF8PAa_jIC&pg=PA450
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> Іншим механізмом є нелексичний або сублексичний шлях, який є процесом, за допомогою якого читач може «озвучити» написане слово. <ref name="EysenckKeane2013" /> <ref name="HulmeJoshi2012">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=MumCCKK4JR8C&pg=PT151
|title=Reading and Spelling: Development and Disorders
|last=Hulme
|first=Charles
|last2=Joshi
|first2=R. Malatesha
|last3=Snowling
|first3=Margaret J.
|year=2012
|publisher=Routledge
|page=151
|isbn=978-1-136-49807-7
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109141419/https://books.google.com/books?id=MumCCKK4JR8C&pg=PT151
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> Це робиться шляхом ідентифікації складових частин слова (букв, [[Фонема|фонем]], [[Графема|графем]]) і застосування знань про те, як ці частини пов’язані одна з одною, наприклад, як звучить разом рядок сусідніх літер. <ref name="Pritchard 2012" /> Подвійна система може пояснити різну частоту виникнення дислексії між різними мовами (наприклад, узгодженість фонологічних правил в іспанській мові може пояснити той факт, що іспаномовні діти демонструють вищий рівень продуктивності в читанні без слів, у порівнянні з англомовними). <ref>{{Cite journal|last=Sprenger-Charolles|first=Liliane|date=2011|title=Prevalence and Reliability of Phonological, Surface, and Mixed Profiles in Dyslexia: A Review of Studies Conducted in Languages Varying in Orthographic Depth|url=https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-00733553|journal=Scientific Studies of Reading|volume=15|issue=6|pages=498–521|doi=10.1080/10888438.2010.524463|archive-url=https://web.archive.org/web/20170830150246/https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-00733553|archive-date=30 August 2017|url-status=live}}</ref>

== Діагностика ==
Дислексія — це гетерогенний, розмірний розлад навчання, який погіршує точне та плавне читання та написання слів. <ref>{{Cite journal|last=Boada|first=Richard|last2=Willcutt|first2=Erik G.|last3=Pennington|first3=Bruce F.|date=2012|title=Understanding the Comorbidity Between Dyslexia and Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder|journal=Topics in Language Disorders|volume=32|issue=3|page=270|doi=10.1097/tld.0b013e31826203ac|quote=... Pennington proposed a multiple deficit model for complex disorders like dyslexia, hypothesizing that such complex disorders are heterogeneous conditions that arise from the additive and interactive effects of multiple genetic and environmental risk factors, which then lead to weaknesses in multiple cognitive domains.}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Pennington|first=B|date=September 2006|title=From single to multiple deficit models of developmental disorders|journal=Cognition|volume=101|issue=2|pages=385–413|doi=10.1016/j.cognition.2006.04.008|pmid=16844106}}</ref> Типові — але не універсальні — особливості включають труднощі з фонологічним усвідомленням; неефективна і часто неточна обробка звуків в усній мові (''фонологічна обробка''); і дефіцит вербальної робочої пам'яті. <ref>{{Cite journal|last=Peterson|first=Robin L.|last2=Pennington|first2=Bruce F.|date=28 March 2015|title=Developmental Dyslexia|journal=Annual Review of Clinical Psychology|volume=11|issue=1|pages=283–307|doi=10.1146/annurev-clinpsy-032814-112842|pmid=25594880|ssrn=2588407}}</ref> <ref name="very-short">Snowling, Margaret J. ''Dyslexia: A Very Short Introduction''. Oxford University Press, 2019. {{ISBN|9780192550422}}</ref>

Дислексія — це [[Розлад нервової системи|розлад нейророзвитку]], який у діагностичних посібниках класифікується як ''розлад навчання з порушенням читання'' (МКБ-11 дає префікс «розлад розвитку» до «розлад навчання»; DSM-5 використовує «специфічний»). <ref>{{Cite web|url=https://icd.who.int/browse11/l-m/en#/http://id.who.int/icd/entity/1008636089|title=6A03.0 Developmental learning disorder with impairment in reading|website=International Classification of Diseases and Related Health Problems, 11th rev. (ICD-11) (Mortality and Morbidity Statistics)|publisher=World Health Organization|accessdate=7 October 2019}}</ref> <ref>{{Cite book
|url=https://archive.org/details/diagnosticstatis0005unse
|title=Diagnostic and statistical manual of mental disorders : DSM-5.
|date=2013
|publisher=American Psychiatric Association
|edition=5th
|location=Arlington, VA
|isbn=9780890425541
|oclc=830807378
|quote=Specific Learning Disorder with impairment in reading ... Dyslexia is an alternative term used to refer to a pattern of learning difficulties characterized by problems with accurate or fluent word recognition, poor decoding, and poor spelling abilities.
}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=FragaGonzález|first=Gorka|last2=Karipidis|first2=Iliana|last3=Tijms|first3=Jurgen|date=19 October 2018|title=Dyslexia as a Neurodevelopmental Disorder and What Makes It Different from a Chess Disorder|journal=Brain Sciences|volume=8|issue=10|pages=189|doi=10.3390/brainsci8100189|issn=2076-3425|pmc=6209961|pmid=30347764|doi-access=free}}</ref> Дислексія не є проблемою [[Інтелект|інтелекту]]. Емоційні проблеми часто виникають внаслідок труднощів у навчанні. <ref name="Campbell2009">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=kpIs03n1hxkC&pg=PA310
|title=Campbell's Psychiatric Dictionary
|last=Campbell
|first=Robert Jean
|year=2009
|publisher=Oxford University Press
|pages=310–312
|isbn=978-0-19-534159-1
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109101113/https://books.google.com/books?id=kpIs03n1hxkC&pg=PA310
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> Національний інститут неврологічних розладів та інсульту описує дислексію як «труднощі з фонологічною обробкою (маніпулюванням звуками), орфографією та/або швидкою візуально-мовною реакцією». <ref name="ninds1" />

Британська асоціація дислексії визначає дислексію як «труднощі в навчанні, які в першу чергу впливають на навички точного та плавного читання слів і написання» і характеризуються «труднощами у фонологічному розумінні, словесній пам’яті та швидкості вербальної обробки». <ref name="PhillipsKelly2013">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=7ZDCAQAAQBAJ&pg=PA7
|title=Assessment of Learners with Dyslexic-Type Difficulties
|last=Phillips, Sylvia
|last2=Kelly, Kathleen
|last3=Symes, Liz
|year=2013
|publisher=SAGE
|page=7
|isbn=978-1-4462-8704-0
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109093024/https://books.google.com/books?id=7ZDCAQAAQBAJ&pg=PA7
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> ''Фонологічна обізнаність'' дає змогу ідентифікувати, розрізняти, запам’ятовувати ([[Робоча пам'ять|робоча пам’ять]]) і подумки маніпулювати звуковими структурами мови — [[Фонема|фонемами]], сегментами місцевого риму, складами та словами. <ref>{{Cite journal|last=Stahl|first=Steven A.|last2=Murray|first2=Bruce A.|date=1994|title=Defining phonological awareness and its relationship to early reading.|journal=Journal of Educational Psychology|volume=86|issue=2|pages=221–234|doi=10.1037/0022-0663.86.2.221}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Rvachew|first=Susan|last2=Ohberg|first2=Alyssa|last3=Grawburg|first3=Meghann|last4=Heyding|first4=Joan|date=1 November 2003|title=Phonological Awareness and Phonemic Perception in 4-Year-Old Children With Delayed Expressive Phonology Skills|journal=American Journal of Speech-Language Pathology|volume=12|issue=4|pages=463–471|doi=10.1044/1058-0360(2003/092)|pmid=14658998}}</ref>


=== Оцінка ===
Щоб оцінити наявність дислексії, можна зробити наступне:

Застосовуйте мультидисциплінарний командний підхід із залученням батьків (батьків) і вчителя (вчителів), шкільного психолога, педіатра та, за необхідності, [[Логопедія|логопеда]] та [[Ерготерапія|ерготерапевта]]. <ref>Catherine Christo, John M. Davis, and Stephen E. Brock, ''Identifying, Assessing, and Treating Dyslexia at School'' (New York: Springer Science+Business Media, 2009), 59.</ref>

Знайомство з типовим віком дітей досягає різних загальних віх розвитку та предметних віх, таких як фонологічна обізнаність (розпізнавання римованих слів; визначення початкових звуків у словах). <ref>Mather, Nancy and Barbara J. Wendling. ''Essentials of Dyslexia Assessment and Intervention''. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons, 2012.</ref>

Не покладайтеся виключно на тести. Ретельне спостереження за дитиною в школі та вдома, а також делікатні, вичерпні бесіди з батьками є такими ж важливими, як і тести. <ref>Reid, Gavin and Jennie Guise. ''The Dyslexia Assessment''. London: Bloomsbury, 2017 ("... assessment for dyslexia includes more than tests; it involves comprehensive insights into the student's learning. This requires a full and comprehensive individual assessment as well as consideration of the environment and contextual factors.").</ref> <ref>M. S. Thambirajah, ''Developmental Assessment of the School-Aged Child with Developmental Disabilities: A Clinician's Guide'' (London: Jessica Kingsley, 2011), 74.</ref>

Подивіться на підхід емпірично підтвердженої відповіді на втручання (RTI), <ref>Jimerson, Shane R., Matthew K. Burns, and Amanda M. VanDerHeyden. ''Handbook of Response to Intervention: The Science and Practice of Multi-Tiered Systems of Support''. 2nd ed. New York: Springer Science+Business Media, 2016.</ref> який «... передбачає моніторинг прогресу групи дітей за допомогою програми втручання, а не статичну оцінку їхніх поточних навичок. Діти з найбільшою потребують ті, хто не реагує на ефективне навчання, і їх легко ідентифікувати за допомогою цього підходу». <ref>{{Cite journal|last=Snowling Margaret J|year=2013|title=Early Identification and Interventions for Dyslexia: A Contemporary View|journal=Journal of Research in Special Educational Needs|volume=13|issue=1|pages=7–14|doi=10.1111/j.1471-3802.2012.01262.x|pmc=4538781|pmid=26290655}}</ref>




==== Оціночні тести ====
Існує широкий спектр тестів, які використовуються в клінічних і навчальних закладах для оцінки можливості дислексії. <ref name="testing">{{Cite web|url=http://dyslexiahelp.umich.edu/dyslexics/learn-about-dyslexia/dyslexia-testing/tests|title=Tests for Dyslexia and Learning Disabilities|publisher=University of Michigan|accessdate=15 March 2015|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150313000802/http://dyslexiahelp.umich.edu/dyslexics/learn-about-dyslexia/dyslexia-testing/tests|archivedate=13 March 2015}}</ref> Якщо первинне тестування припускає, що людина може мати дислексію, такі тести часто супроводжуються повною діагностичною оцінкою для визначення ступеня та характеру розладу. <ref name="PeerReid2013p">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=OTiAAAAAQBAJ&pg=PT35
|title=Introduction to Dyslexia
|last=Peer, Lindsay
|last2=Reid, Gavin
|year=2013
|publisher=Taylor & Francis
|pages=35–40
|isbn=978-1-135-37290-3
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109134343/https://books.google.com/books?id=OTiAAAAAQBAJ&pg=PT35
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> Деякі тести може проводити вчитель або комп’ютер; інші вимагають спеціального навчання і проводяться психологами. <ref name="balexia" /> Результати деяких тестів показують, як реалізовувати навчальні стратегії. <ref name="balexia">{{Cite web|title=Screening and assessment|url=http://www.bdadyslexia.org.uk/educator/screening-and-assessment|website=British Dyslexia Association|accessdate=11 March 2015|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150330101403/http://www.bdadyslexia.org.uk/educator/screening-and-assessment|archivedate=30 March 2015}}</ref> <ref name="flet">{{Cite journal|last=FLETCHER|first=JACK M.|date=2009|title=Dyslexia: The evolution of a scientific concept|journal=Journal of the International Neuropsychological Society|volume=15|issue=4|pages=501–508|doi=10.1017/S1355617709090900|issn=1355-6177|pmc=3079378|pmid=19573267}}</ref> Оскільки низка різноманітних когнітивних, поведінкових, емоційних факторів і чинників навколишнього середовища можуть сприяти труднощам з навчанням читанню, комплексне оцінювання має враховувати ці різні можливості. Ці тести та спостереження можуть включати: <ref name="gerd">{{Cite journal|last=Schulte-Körne|first=Gerd|date=October 2010|title=The Prevention, Diagnosis, and Treatment of Dyslexia|journal=Deutsches Ärzteblatt International|volume=107|issue=41|pages=718–727|doi=10.3238/arztebl.2010.0718|issn=1866-0452|pmc=2967798|pmid=21046003}}</ref>

* Загальні показники когнітивних здібностей, такі як [[шкала інтелекту Векслера для дітей]], [[Тести когнітивних здібностей Вудкока–Джонсона|тести когнітивних здібностей Вудкока-Джонсона]] або [[шкали інтелекту Стенфорд-Біне]]. Низькі загальні пізнавальні здібності ускладнять читання. Вимірювання когнітивних здібностей також часто намагаються виміряти різні когнітивні процеси, такі як вербальні здібності, невербальне та просторове мислення, робоча пам’ять і швидкість обробки. Існують різні версії цих тестів для різних вікових груп. Майже всі вони вимагають додаткового навчання, щоб правильно виставляти та виставляти бали, і проводяться психологами. Згідно з Mather і Schneider (2015), підтверджувальний профіль та/або шаблон балів за когнітивними тестами, які підтверджують або виключають розлади читання, ще не визначені. <ref>Mather, N., & Schneider, D. The use of intelligence tests in the diagnosis of specific reading disability.{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=ylzEBQAAQBAJ&q=Handbook+of+Intelligence:+Evolutionary+theory,+historical+perspective,+and+current+concepts
|title=Handbook of Intelligence: Evolutionary Theory, Historical Perspective, and Current Concepts
|last=Goldstein
|first=Sam
|last2=Princiotta
|first2=Dana
|last3=Naglieri
|first3=Jack A.
|date=2014
|publisher=Springer
|pages=415–434
|language=en
|isbn=9781493915620
|accessdate=10 January 2019
}}</ref>
* Скринінг або оцінка стану психічного здоров’я: батьки та вчителі можуть заповнювати рейтингові шкали або контрольні списки поведінки, щоб зібрати інформацію про емоційне та поведінкове функціонування молодих людей. Багато контрольних списків мають схожі версії для батьків, вчителів та молодих людей, які досить добре читають (часто 11 років і старше). Приклади включають Систему оцінки поведінки дітей та [[Анкета сильних сторін і труднощів|Анкету сильних сторін і труднощів]]. Усі вони мають національні репрезентативні норми, що дає змогу порівняти рівень симптомів із тим, що було б типовим для віку та біологічної статі молодої людини. Інші контрольні списки пов’язують більш конкретно з психіатричними діагнозами, як-от [[Діагностична рейтингова шкала СДУГ Вандербільта|рейтингова шкала СДУГ Вандербільта]] або [[Скринінг дитячих тривожних розладів|скринінг емоційних розладів, пов’язаних із тривожністю дитини (SCARED)]]. [[Скринінг (медицина)|Скринінг]] використовує короткі інструменти, призначені для виявлення випадків розладу, але вони часто отримують хибнопозитивні оцінки для людей, які не мають цього розладу. За результатами перевірки слід провести більш точне тестування або діагностичне інтерв’ю. Депресивні та тривожні розлади в два-три рази частіше зустрічаються у людей з дислексією, також частіше зустрічаються синдроми дефіциту уваги/гіперактивності. <ref>{{Cite journal|last=Collett|first=Brent R.|last2=Ohan|first2=Jeneva L.|last3=Myers|first3=Kathleen M.|date=1 September 2003|title=Ten-Year Review of Rating Scales. V: Scales Assessing Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder|url=https://jaacap.org/article/S0890-8567(09)60999-0/fulltext|journal=Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry|language=en|volume=42|issue=9|pages=1015–1037|doi=10.1097/01.CHI.0000070245.24125.B6|issn=0890-8567|pmid=12960702|access-date=3 October 2019}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Stone|first=Lisanne L|last2=Janssens|first2=Jan M A M|last3=Vermulst|first3=Ad A|last4=Van Der Maten|first4=Marloes|last5=Engels|first5=Rutger C M E|last6=Otten|first6=Roy|date=20 February 2015|title=The Strengths and Difficulties Questionnaire: psychometric properties of the parent and teacher version in children aged 4–7|journal=BMC Psychology|volume=3|issue=1|pages=4|doi=10.1186/s40359-015-0061-8|issn=2050-7283|pmc=4364334|pmid=25815194|doi-access=free}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Swart|first=G. T.|year=2005|title=The Clinician's Guide to the Behavior Assessment System For Children|journal=The Canadian Child and Adolescent Psychiatry Review|volume=14|issue=3|pages=90|issn=1716-9119|pmc=2542918}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Birmaher|first=B.|last2=Khetarpal|first2=S.|last3=Brent|first3=D.|last4=Cully|first4=M.|last5=Balach|first5=L.|last6=Kaufman|first6=J.|last7=Neer|first7=S. M.|year=1997|title=The Screen for Child Anxiety Related Emotional Disorders (SCARED): scale construction and psychometric characteristics|journal=Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry|volume=36|issue=4|pages=545–553|doi=10.1097/00004583-199704000-00018|issn=0890-8567|pmid=9100430}}</ref>
* Перевірка академічних досягнень і навичок: Середня здатність читання/правопису для хворих на дислексію становить відсоток <16, що значно нижче норми. На додаток до перегляду оцінок і нотаток учителя, стандартизовані результати тестів допомагають оцінювати прогрес. До них входять групові тести, такі як тести Айови з розвитку освіти, які вчитель може проводити групі або цілому класу молодших людей одночасно. Вони також можуть включати індивідуальні тести досягнень, такі як [[Тест на досягнення широкого діапазону|Тест широкого діапазону досягнень]] або [[Тести когнітивних здібностей Вудкока–Джонсона|Вудкока-Джонсона]] (який також включає набір тестів досягнень). Індивідуально проведені тести знову вимагають більш спеціалізованої підготовки. <ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=yOc9AAAAYAAJ&q=Iowa+Tests+of+Educational+Development
|title=The Iowa tests of educational development: how to use the test results; a manual for teachers and counselors
|last=Lindquist
|first=E. F.
|date=1953
|publisher=Science Research Associates
|language=en
|accessdate=3 October 2019
}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Dell|first=Cindy Ann|last2=Harrold|first2=Barbara|last3=Dell|first3=Thomas|date=1 October 2008|title=Test Review: Wilkinson, G. S., & Robertson, G. J. (2006). Wide Range Achievement Test—Fourth Edition. Lutz, FL: Psychological Assessment Resources. WRAT4 Introductory Kit (includes manual, 25 test/response forms [blue and green], and accompanying test materials): $243.00|journal=Rehabilitation Counseling Bulletin|language=en|volume=52|issue=1|pages=57–60|doi=10.1177/0034355208320076|issn=0034-3552}}</ref> <ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=NBGSF9Jyg6AC&pg=PT119
|title=Child Neuropsychology: Assessment and Interventions for Neurodevelopmental Disorders, 2nd Edition
|last=Semrud-Clikeman
|first=Margaret
|last2=Ellison
|first2=Phyllis Anne Teeter
|date=2009
|publisher=Springer Science & Business Media
|page=119
|language=en
|isbn=9780387889634
|accessdate=3 October 2019
}}</ref>

== Скринінг ==
Процедури скринінгу спрямовані на виявлення дітей, у яких є ознаки можливої дислексії. У дошкільному віці сімейна історія дислексії, особливо у біологічних батьків і братів і сестер, краще, ніж будь-який тест, передбачає остаточний діагноз дислексії. <ref>Catherine Christo, John M. Davis, and Stephen E. Brock, ''Identifying, Assessing, and Treating Dyslexia at School'' (New York: Springer Science+Business Media, 2009), 56. {{ISBN|9780387885995}}</ref> У початковій школі (віком 5–7 років) ідеальна процедура скринінгу полягає в навчанні вчителів початкових класів уважно спостерігати та фіксувати прогрес своїх учнів у навчальній програмі з акустики, і таким чином виявляти дітей, які прогресують повільно. <ref>Margaret J. Snowling, ''Dyslexia: A Very Short Introduction'' (Oxford, UK: Oxford University Press, 2019), 93–94.</ref> <ref>[https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/190599/Letters_and_Sounds_-_DFES-00281-2007.pdf Letters and Sounds: Principles and Practice of High Quality Phonics], Ref: DFES-00281-2007 (00281-2007BKT-EN), Primary National Strategy, Department for Education and Skills (United Kingdom), 2007.</ref> Коли вчителі виявляють таких учнів, вони можуть доповнити свої спостереження скринінговими тестами, такими як ''скринінгова перевірка Phonics'' <ref>{{Cite web|url=https://www.gov.uk/government/publications/phonics-screening-check-2019-materials|title=Phonics screening check: 2019 materials|website=United Kingdom Department for Education, Standards and Testing Agency|accessdate=14 October 2019}}</ref> яка використовується в школах Великобританії протягом першого року навчання.

Дитячий і підлітковий психіатр MS Thambirajah наголошує на тому, що «враховуючи високу поширеність розладів розвитку серед дітей шкільного віку, усі діти, яких спостерігають у клініках, повинні проходити систематичний скринінг на наявність розладів розвитку, незалежно від наявної проблеми. " Thambirajah рекомендує перевірку на розлади розвитку, включаючи дислексію, шляхом проведення короткого анамнезу розвитку, попереднього психосоціального обстеження розвитку та отримання шкільного звіту щодо академічного та соціального функціонування. <ref>{{Cite book
|title=Developmental assessment of the school-aged child with developmental disabilities : a clinician's guide
|last=Thambirajah, M. S.
|date=2011
|publisher=Jessica Kingsley Publishers
|location=London
|isbn=9780857003256
|oclc=747410566
}}</ref>

== Управління ==
Завдяки використанню стратегій компенсації, терапії та освітньої підтримки люди з дислексією можуть навчитися читати й писати. <ref>{{Cite journal|last=Bogon|first=Johana|date=October 2014|title=TVA based assessment of visual attention functions in developmental dyslexia|journal=Frontiers in Psychology|volume=5|pages=1172|doi=10.3389/fpsyg.2014.01172|pmc=4199262|pmid=25360129|doi-access=free}}</ref> Існують методи та технічні засоби, які допомагають контролювати або приховувати симптоми розладу. <ref name="Brunswick2012">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=suc1o0hueowC&pg=PA115
|title=Supporting Dyslexic Adults in Higher Education and the Workplace
|last=Brunswick, Nicola
|date=10 April 2012
|publisher=John Wiley & Sons
|pages=115–
|isbn=978-0-470-97479-7
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131231081312/http://books.google.com/books?id=suc1o0hueowC&pg=PA115
|archivedate=31 December 2013
|accessdate=10 April 2012
|url-status=live
}}</ref> Зменшення стресу та тривоги іноді може покращити розуміння письма. <ref name="pmid21046003">{{Cite journal|last=Schulte-Körne|first=G|date=October 2010|title=The prevention, diagnosis, and treatment of dyslexia|journal=Deutsches Ärzteblatt International|volume=107|issue=41|pages=718–26|doi=10.3238/arztebl.2010.0718|pmc=2967798|pmid=21046003}}</ref> Для лікування дислексії за допомогою алфавітних систем письма основною метою є підвищення обізнаності дитини про відповідності між [[Графема|графемами]] (буквами) і [[Фонема|фонемами]] (звуками), а також пов’язати їх із читанням і орфографією, навчаючи, як звуки поєднуються в слова. Посилене супутнє навчання, зосереджене на читанні та орфографії, може дати довготривалі досягнення, ніж лише усне фонологічне навчання. <ref name="Lyytinen">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=PCy6c9hIL5YC&pg=PA454
|title=Blackwell Handbook of Language Development
|last=Lyytinen, Heikki; Erskine, Jane; Aro, Mikko and Richardson, Ulla
|year=2009
|editor-last=Hoff
|editor-first=Erika
|publisher=Blackwell
|pages=454–474
|chapter=Reading and reading disorders
|isbn=978-1-4051-9459-4
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109204820/https://books.google.com/books?id=PCy6c9hIL5YC&pg=PA454
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> Раннє втручання може бути успішним у зменшенні провалів читання. <ref>{{Cite journal|last=van der Leij|first=Aryan|date=1 November 2013|title=Dyslexia and early intervention: what did we learn from the Dutch Dyslexia Programme?|journal=Dyslexia|volume=19|issue=4|pages=241–255|doi=10.1002/dys.1466|issn=1099-0909|pmid=24133037}}</ref>

Дослідження не показують, що спеціально підібрані шрифти (такі як Dyslexie та OpenDyslexic) допомагають читати. <ref name="Kuster">{{Cite journal|last=Kuster|first=Sanne M.|last2=van Weerdenburg|first2=Marjolijn|last3=Gompel|first3=Marjolein|last4=Bosman|first4=Anna M. T.|date=April 2018|title=Dyslexie font does not benefit reading in children with or without dyslexia|journal=Annals of Dyslexia|language=en|volume=68|issue=1|pages=25–42|doi=10.1007/s11881-017-0154-6|issn=0736-9387|pmc=5934461|pmid=29204931}}</ref> Діти з дислексією так само швидко читають текст, набраний звичайним шрифтом, таким як [[Times New Roman]] і [[Arial]], і вони віддають перевагу звичайним шрифтам, а не спеціально підібраним. <ref name="Kuster" /> Деякі дослідження показали, що збільшення [[Трекінг|міжлітерного інтервалу]] є корисним. <ref name="Kuster" />

Наразі немає доказів того, що музична освіта значно покращує навички читання підлітків з дислексією. <ref>{{Cite journal|last=Cogo-Moreira|first=Hugo|last2=Andriolo|first2=Régis B|last3=Yazigi|first3=Latife|last4=Ploubidis|first4=George B|last5=Brandão de Ávila|first5=Clara Regina|last6=Mari|first6=Jair J|date=15 August 2012|title=Music education for improving reading skills in children and adolescents with dyslexia|url=https://researchonline.lshtm.ac.uk/246986/1/CD009133.pdf|journal=Cochrane Database of Systematic Reviews|issue=8|pages=CD009133|doi=10.1002/14651858.cd009133.pub2|pmid=22895983|archive-url=https://web.archive.org/web/20170830053651/http://researchonline.lshtm.ac.uk/246986/1/CD009133.pdf|archive-date=2017-08-30|url-status=live}}</ref>

У РКД є деякі докази того, що [[атомоксетин]] може бути корисним для хворих на дислексію з або без СДУГ. <ref name="Fletcher Lyon Fuchs Barnes 2018 p.">{{Cite book
|title=Learning disabilities : from identification to intervention
|last=Fletcher
|first=Jack
|last2=Lyon
|first2=G. Reid
|last3=Fuchs
|first3=Lynn
|last4=Barnes
|first4=Marcia A.
|date=2018
|page=185
|isbn=978-1-4625-3637-5
|oclc=1057730675
}}</ref>



== Прогноз ==
Діти з дислексією потребують спеціального навчання аналізу слів і орфографії з раннього віку. <ref>{{Cite journal|last=O'Hare|first=Anne|date=2010|title=Dyslexia: what do paediatricians need to know?|journal=Paediatrics and Child Health|volume=20|issue=7|pages=338–343|doi=10.1016/j.paed.2010.04.004}}</ref> Прогноз, загалом, позитивний для осіб, які ідентифіковані в дитинстві та отримують підтримку друзів і родини. <ref name="ninds1">{{Cite web|url=https://www.ninds.nih.gov/Disorders/All-Disorders/Dyslexia-Information-Page|title=Dyslexia Information Page|date=2 November 2018|publisher=[[National Institute of Neurological Disorders and Stroke]]}}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[https://www.ninds.nih.gov/Disorders/All-Disorders/Dyslexia-Information-Page "Dyslexia Information Page"]. [[Національний інститут неврологічних розладів та інсульту|National Institute of Neurological Disorders and Stroke]]. 2 November 2018.</cite></ref> Освітня система Нью-Йорка (NYED) передбачає «щоденний безперервний 90-хвилинний блок навчання читанню» та «навчання фонематичного усвідомлення, фонетики, розвитку словникового запасу, вільного читання», щоб покращити здатність читати. <ref>{{Cite web|title=Response to Intervention Guidance – Minimum Requirements of a Response to Intervention Program (RtI) – Instruction Matched to Student Need: Special Education : P12 : NYSED|url=http://www.p12.nysed.gov/specialed/RTI/guidance/instruction.htm|website=p12.nysed.gov|accessdate=10 January 2019|archivedate=8 August 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180808183234/http://www.p12.nysed.gov/specialed/RTI/guidance/instruction.htm|url-status=dead}}</ref>

== Епідеміологія ==
Поширеність дислексії невідома, але, за оцінками, вона становить від 5% до 17% населення. <ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=6Rp0BgAAQBAJ
|title=Psychiatry, 2 Volume Set
|last=Tasman
|first=Allan
|last2=Kay
|first2=Jerald
|last3=Lieberman
|first3=Jeffrey A.
|last4=First
|first4=Michael B.
|last5=Riba
|first5=Michelle
|date=29 January 2015
|publisher=John Wiley & Sons
|isbn=9781118845493
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150906081853/https://books.google.com/books?id=6Rp0BgAAQBAJ
|archivedate=6 September 2015
|url-status=live
}}</ref> Дислексія частіше діагностується у чоловіків. <ref name="Lancet2012">{{Cite journal|last=Peterson|first=Robin L.|last2=Pennington|first2=Bruce F.|date=May 2012|title=Developmental dyslexia|journal=Lancet|volume=379|issue=9830|pages=1997–2007|doi=10.1016/S0140-6736(12)60198-6|pmc=3465717|pmid=22513218}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFPetersonPennington2012">Peterson RL, Pennington BF (May 2012). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3465717 "Developmental dyslexia"]. ''Lancet''. '''379''' (9830): 1997–2007. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1016/S0140-6736(12)60198-6|10.1016/S0140-6736(12)60198-6]]. [[PubMed Central|PMC]]&nbsp;<span class="cs1-lock-free" title="Freely accessible">[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3465717 3465717]</span>. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22513218 22513218].</cite></ref>

У всьому світі існують різні визначення дислексії. Крім того, відмінності в системах письма можуть впливати на розвиток письмової мови через взаємодію між слуховими та письмовими представленнями фонем. <ref>{{Cite journal|last=Protopapas|first=Athanassios|date=2013|title=From temporal processing to developmental language disorders: mind the gap|journal=Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences|volume=369|issue=1634|pages=20130090|doi=10.1098/rstb.2013.0090|pmc=3866431|pmid=24324245}}</ref> Дислексія не обмежується труднощами з перетворенням літер на звуки, і китайці з дислексією можуть мати труднощі з перетворенням [[Китайська писемність|китайських ієрогліфів]] на їхні значення. <ref>{{Cite journal|last=Zhao|first=Jing|date=November 2014|title=The visual magnocellular-dorsal dysfunction in Chinese children with developmental dyslexia impedes Chinese character recognition.|journal=Scientific Reports|volume=4|pages=7068|bibcode=2014NatSR...4E7068Z|doi=10.1038/srep07068|pmc=4238300|pmid=25412386}}</ref> <ref name="Marshall2012l">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=5VK_TWsQ3N4C&pg=PA152
|title=Current Issues in Developmental Disorders
|last=Marshall, Chloe
|year=2012
|publisher=Psychology Press
|page=152
|isbn=978-1-84872-084-8
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109144200/https://books.google.com/books?id=5VK_TWsQ3N4C&pg=PA152
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> Китайська лексика використовує логографічне, монографічне, неалфавітне письмо, де один символ може позначати окрему фонему. <ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=5ujeVaMa9U0C&pg=PA177
|title=Brain, Mind, and Developmental Psychopathology in Childhood
|last=Garralda
|first=Elena
|last2=Raynaud
|first2=Jean-Philippe
|date=16 January 2012
|publisher=Jason Aronson
|isbn=9780765708663
}}</ref>

Гіпотеза фонологічної обробки намагається пояснити, чому дислексія виникає в багатьох мовах. Крім того, на зв’язок між фонологічною здатністю та читанням, здається, впливає орфографія. <ref>{{Cite journal|last=Navas|first=Ana Luiza Gomes Pinto|last2=Ferraz|first2=Érica de Cássia|last3=Borges|first3=Juliana Postigo Amorina|last4=Navas|first4=Ana Luiza Gomes Pinto|last5=Ferraz|first5=Érica de Cássia|last6=Borges|first6=Juliana Postigo Amorina|year=2014|title=Phonological processing deficits as a universal model for dyslexia: evidence from different orthographies|journal=CoDAS|volume=26|issue=6|pages=509–519|doi=10.1590/2317-1782/20142014135|pmid=25590915|doi-access=free}}</ref>


== Історія ==
Дислексія була клінічно описана [[Освальд Берхан|Освальдом Берханом]] у 1881 році <ref name="Oswald Berkhan ref 1">{{Cite journal|last=Berkhan O|year=1917|title=Über die Wortblindheit, ein Stammeln im Sprechen und Schreiben, ein Fehl im Lesen|trans-title=About word blindness, adyslalia of speech and writing, a weakness in reading|url=https://books.google.com/books?id=DmEsAQAAIAAJ&q=Wortblindheit|journal=Neurologisches Centralblatt|language=de|volume=36|pages=914–27}}<cite class="citation journal cs1 cs1-prop-foreign-lang-source" data-ve-ignore="true" id="CITEREFBerkhan_O1917">Berkhan O (1917). [https://books.google.com/books?id=DmEsAQAAIAAJ&q=Wortblindheit "Über die Wortblindheit, ein Stammeln im Sprechen und Schreiben, ein Fehl im Lesen"] &#x5B;About word blindness, adyslalia of speech and writing, a weakness in reading&#x5D;. ''Neurologisches Centralblatt'' (in German). '''36''': 914–27.</cite>
[[Category:CS1 German-language sources (de)]]</ref>, але термін ''дислексія'' був введений у 1883 році [[Рудольф Берлін|Рудольфом Берліном]], [[Офтальмологія|офтальмологом]] зі [[Штутгарт|Штутгарта]]. <ref name="Berlin">Berlin, Rudolf. [No title.] ''Medicinisches Correspondenzblatt des Württembergischen Ärztlichen Landesvereins'' [Correspondence Sheet of the Württemberg Medical Association] 53 (1883): 209.</ref> <ref name="Websters">Webster's Third New International Dictionary. "History and Etymology for dyslexia", s.v. "[[mwod:dyslexia|dyslexia, noun]]". Springfield, MA: Merriam-Webster, 1961, rev. 2016.</ref> <ref>{{Cite journal|year=1884|title=Über Dyslexie|trans-title=About dyslexia|journal=Archiv für Psychiatrie|volume=15|pages=276–278}}</ref> Він використав цей термін, щоб позначити випадок молодого хлопчика, який мав серйозні труднощі з навчанням читання та письма, незважаючи на демонстрацію типового інтелекту та фізичних здібностей у всіх інших аспектах. <ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=5_IhAQAAMAAJ&pg=PA39
|title=Annual of the Universal Medical Sciences and Analytical Index: A Yearly Report of the Progress of the General Sanitary Sciences Throughout the World
|year=1888
|publisher=F. A. Davis Company
|page=39
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109200623/https://books.google.com/books?id=5_IhAQAAMAAJ&pg=PA39
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> У 1896 році У. Прінгл Морган, британський лікар із Сіфорда, Східний Сассекс, опублікував опис розладу навчання, пов’язаного з читанням, у звіті для ''[[BMJ|Британського медичного журналу]]'' під назвою «Вроджена сліпота за словами». <ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=mvfSAwAAQBAJ&pg=PR30
|title=Encyclopedia of language development
|last=Brooks
|first=Patricia
|date=2014
|publisher=SAGE
|page=30
|isbn=9781483346434
}}</ref> Розрізнення між фонологічним і поверхневим типами дислексії є лише описовим і без будь-яких етіологічних припущень щодо механізмів, що лежать в основі мозку. Однак дослідження посилалися на потенційні відмінності через різницю в продуктивності. <ref>{{Cite journal|last=Mishra|first=Srikanta K.|date=October 2014|title=Medial efferent mechanisms in children with auditory processing disorders.|journal=Frontiers in Human Neuroscience|volume=8|pages=860|doi=10.3389/fnhum.2014.00860|pmc=4209830|pmid=25386132|doi-access=free}}</ref> З часом ми змінили модель, засновану на інтелекті, на модель, засновану на віці, щодо людей з дислексією. <ref>{{Cite journal|last=Al-Shidhani|first=Thuraya Ahmed|last2=Arora|first2=Vinita|date=2012|title=Understanding Dyslexia in Children through Human Development Theories|journal=Sultan Qaboos University Medical Journal|volume=12|issue=3|pages=286–294|doi=10.12816/0003141|issn=2075-051X|pmc=3529662|pmid=23269949}}</ref> <ref name="flet">{{Cite journal|last=FLETCHER|first=JACK M.|date=2009|title=Dyslexia: The evolution of a scientific concept|journal=Journal of the International Neuropsychological Society|volume=15|issue=4|pages=501–508|doi=10.1017/S1355617709090900|issn=1355-6177|pmc=3079378|pmid=19573267}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFFLETCHER2009">FLETCHER JM (2009). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3079378 "Dyslexia: The evolution of a scientific concept"]. ''Journal of the International Neuropsychological Society''. '''15''' (4): 501–508. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1017/S1355617709090900|10.1017/S1355617709090900]]. [[ISSN]]&nbsp;[[issn:1355-6177|1355-6177]]. [[PubMed Central|PMC]]&nbsp;<span class="cs1-lock-free" title="Freely accessible">[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3079378 3079378]</span>. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19573267 19573267].</cite></ref>

== Суспільство і культура ==
Як і у випадку будь-якого розладу, суспільство часто робить оцінку на основі неповної інформації. До 1980-х років вважалося, що дислексія є наслідком освіти, а не неврологічним розладом. Як наслідок, суспільство часто неправильно оцінює тих, хто має розлад. <ref name="pmid21046003">{{Cite journal|last=Schulte-Körne|first=G|date=October 2010|title=The prevention, diagnosis, and treatment of dyslexia|journal=Deutsches Ärzteblatt International|volume=107|issue=41|pages=718–26|doi=10.3238/arztebl.2010.0718|pmc=2967798|pmid=21046003}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true">Schulte-Körne G (October 2010). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2967798 "The prevention, diagnosis, and treatment of dyslexia"]. ''Deutsches Ärzteblatt International''. '''107''' (41): 718–26. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.3238/arztebl.2010.0718|10.3238/arztebl.2010.0718]]. [[PubMed Central|PMC]]&nbsp;<span class="cs1-lock-free" title="Freely accessible">[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2967798 2967798]</span>. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21046003 21046003].</cite></ref> Також іноді на роботі існує стигматизація та негативне ставлення до людей з дислексією. <ref>{{Cite journal|last=de Berr|first=J|date=2014|title=Factors influencing work participation of adults with developmental dyslexia|journal=BMC Public Health|volume=14|pages=77|doi=10.1186/1471-2458-14-77|pmc=3913008|pmid=24460949|doi-access=free}}</ref> Якщо інструктори людини з дислексією не мають необхідної підготовки для підтримки дитини з цим захворюванням, це часто негативно впливає на участь учня в навчанні. <ref>{{Cite journal|last=Pino|first=Marco|last2=Mortari|first2=Luigina|date=1 November 2014|title=The Inclusion of Students with Dyslexia in Higher Education: A Systematic Review Using Narrative Synthesis|journal=Dyslexia (Chichester, England)|volume=20|issue=4|pages=346–369|doi=10.1002/dys.1484|pmc=4253321|pmid=25293652}}</ref>

Принаймні з 1960-х років у Великій Британії діти з діагнозом дислексія розвитку постійно були з привілейованих сімей. <ref name=":0">{{Cite web|last=Kale|first=Sirin|date=17 September 2020|title=The Battle over Dyslexia|url=http://www.theguardian.com/news/2020/sep/17/battle-over-dyslexia-warwickshire-staffordshire|accessdate=28 September 2020|website=The Guardian|language=en}}</ref> Хоча половина ув'язнених у Великій Британії мають значні труднощі з читанням, дуже небагато з них коли-небудь проходили перевірку на наявність дислексії. <ref name=":0" /> Доступ до деяких спеціальних освітніх ресурсів і фінансування залежить від наявності діагнозу дислексія. <ref name=":0" /> У результаті, коли в 2018 році [[Стаффордшир]] і [[Ворикшир|Уорікшир]] запропонували навчати читання всіх дітей із труднощами читання, використовуючи методи, які виявилися успішними для більшості дітей із діагнозом дислексія, не вимагаючи попереднього отримання від сімей офіційного діагнозу, прихильники дислексії та батьки дітей з дислексією боялися, що вони втрачають привілейований статус. <ref name=":0" />

=== Стигма і успіх ===
Внаслідок різноманітних когнітивних процесів, на які впливає дислексія, і переважної суспільної стигми навколо інвалідності, люди з дислексією часто використовують поведінку самостигматизації та перфекціоністської самопрезентації, щоб впоратися зі своєю інвалідністю. <ref name=":1">{{Cite journal|last=Stoeber|first=Joachim|last2=Rountree|first2=Margaret L.|date=February 2021|title=Perfectionism, self-stigma, and coping in students with dyslexia: The central role of perfectionistic self-presentation|journal=Dyslexia (Chichester, England)|volume=27|issue=1|pages=62–78|doi=10.1002/dys.1666|issn=1099-0909|pmid=32803909|doi-access=free}}</ref> Перфекціоністська самопрезентація - це коли індивід намагається представити себе ідеальним ідеальним образом і приховує будь-які недоліки. <ref name=":1" /> Така поведінка становить серйозний ризик, оскільки часто призводить до проблем із психічним здоров’ям і відмови звертатися за допомогою через свою інвалідність. <ref name=":1" />

== Дослідження ==
[[Файл:Writing_Systems_Template_Image.svg|міні|120x120пкс| Системи письма]]
Більшість досліджень дислексії стосується [[Абетка|алфавітних систем письма]], особливо [[Мови Європи|європейських мов]]. <ref name="Reid2012a">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=QrBQAmfXYooC&pg=PA16
|title=The Routledge Companion to Dyslexia
|last=Reid
|first=Gavin
|year=2012
|publisher=Routledge
|page=16
|isbn=978-1-136-61710-2
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109205019/https://books.google.com/books?id=QrBQAmfXYooC&pg=PA16
|archivedate=9 January 2017
|url-status=live
}}</ref> Проте є також значні дослідження щодо людей з дислексією, які розмовляють арабською, китайською, івритом або іншими мовами. <ref>{{Cite journal|last=Richlan|first=Fabio|date=May 2014|title=Functional neuroanatomy of developmental dyslexia; the role of orthographic depth|journal=Frontiers in Human Neuroscience|volume=8|pages=347|doi=10.3389/fnhum.2014.00347|pmc=4033006|pmid=24904383|doi-access=free}}</ref> Зовнішнє вираження людей з вадами читання та звичайних бідних читачів у деяких аспектах однакове. <ref>{{Cite web|title=Reading Difficulty and Disability|url=https://report.nih.gov/NIHfactsheets/Pdfs/ReadingDifficultyandDisability(NICHD).pdf|website=report.nih.gov|publisher=NIH|accessdate=10 January 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190211145918/https://report.nih.gov/nihfactsheets/Pdfs/ReadingDifficultyandDisability(NICHD).pdf|archivedate=11 February 2019|url-status=dead}}</ref>

== Дивись також ==

* [[Дискалькулія]], труднощі з розумінням чисел і математики
* [[Читання|Вчимося читати]]
* [[Ортон-Гіллінгем]]
* [[Список людей з дислексією]]

== Список літератури ==
{{Reflist}}

== Подальше читання ==
 {{Medical resources}}{{Navboxes|title=[[File:Nuvola apps kpdf2.png|25px]] Topics related to Dyslexia}}
[[Категорія:Письмо]]
[[Категорія:Спеціальна педагогіка]]
[[Категорія:Спеціальна педагогіка]]
[[Категорія:Симптоми захворювань нервової системи]]
[[Категорія:Читання]]
[[Категорія:Педагогічна психологія]]
[[Категорія:Дислексія]]
[[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]

Версія за 22:34, 16 січня 2024

 

Dyslexia
Difficulties in processing letters and words
Difficulties in processing letters and words
Difficulties in processing letters and words
Інші назви Reading disorder, alexia
Спеціальність Neurology, pediatrics
Симптоми Trouble reading[1]
Початок School age[2]
Типи Surface dyslexia
Причини Genetic and environmental factors[2]
Фактори ризику Family history, attention deficit hyperactivity disorder[3]
Метод діагностики Series memory, spelling, vision, and reading test[4]
Диференціальна діагностика[en] Hearing or vision problems, insufficient teaching[2]
Лікування Adjusting teaching methods[1]
Частота 3–7%[2][5]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 6A03.0
OMIM 300509, 600202, 604254, 606616, 606896 і 608995
DiseasesDB 4016
MeSH D004410
CMNS: Dyslexia у Вікісховищі

Дислексія, раніше відома як сліпота на слова, — це порушення здатності до навчання («труднощі з навчанням» у Великій Британії [6]), яке впливає на читання або письмо. [1] [7] Різні люди страждають різною мірою. [3] Проблеми можуть включати труднощі з промовою слів, швидким читанням, написанням слів, «озвучуванням» слів у голові, вимовлянням слів під час читання вголос і розумінням прочитаного. [3] [8] Часто ці труднощі вперше помічаються в школі. [2] Труднощі мимовільні, і люди з цим розладом мають нормальне бажання вчитися. [3] Люди з дислексією мають вищий рівень синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), розлади розвитку мови та труднощі з числами. [2] [9]

Вважається, що дислексія спричинена взаємодією генетичних факторів і факторів середовища. [2] Деякі випадки перебувають у сім’ях. [3] Дислексію, яка розвивається внаслідок черепно-мозкової травми, інсульту або деменції, іноді називають «набутою дислексією» [1] або алексією. [3] Механізми, що лежать в основі дислексії, є наслідком відмінностей у мозковій обробці мови. [3] Дислексія діагностується за допомогою серії тестів пам’яті, зору, орфографії та навичок читання. [4] Дислексія є окремою від труднощів з читанням, викликаних проблемами слуху чи зору або недостатнім викладанням чи можливістю вчитися. [2]

Лікування передбачає коригування методів навчання відповідно до потреб людини. [1] Хоча це не виліковує основну проблему, воно може зменшити ступінь або вплив симптомів. [10] Лікування, спрямоване на зір, неефективне. [11] Дислексія є найпоширенішою проблемою навчання і зустрічається в усіх регіонах світу. [12] Вражає 3–7% населення; [2] [5] однак, до 20% загального населення можуть мати певний ступінь симптомів. [13] У той час як дислексія частіше діагностується у хлопчиків, це частково пояснюється упередженням викладачів і професіоналів. [2] [14] Було навіть припущення, що захворювання однаково вражає чоловіків і жінок. [12] Деякі вважають, що дислексію найкраще розглядати як інший спосіб навчання, який має як переваги, так і недоліки. [15] [16]


Класифікація

Дислексію поділяють на форму розвитку та набуту. [17] Набута дислексія виникає після неврологічних порушень, таких як черепно-мозкова травма або інсульт. Люди з набутою дислексією демонструють деякі ознаки або симптоми порушення розвитку, але потребують інших стратегій оцінки та підходів до лікування. [18] Чиста алексія, також відома як агностична алексія або чиста сліпота, є однією з форм алексії, яка входить до групи «периферійної дислексії». [19]

Ознаки та симптоми

У ранньому дитинстві симптоми, які корелюють з пізнішою діагностикою дислексії, включають затримку початку мовлення та відсутність фонологічного усвідомлення. [11] Поширений міф тісно пов’язує дислексію з дзеркальним письмом і читанням букв або слів задом наперед. [20] Така поведінка спостерігається у багатьох дітей, коли вони навчаються читати та писати, і не вважається визначальною характеристикою дислексії. [11]

Діти шкільного віку з дислексією можуть виявляти ознаки труднощів у визначенні чи створенні римованих слів або підрахунку кількості складів у словах — і те, і інше залежить від фонологічної обізнаності. [21] Вони також можуть виявляти труднощі з розділенням слів на окремі звуки (наприклад, озвучення трьох звуків К, І і Т та КІТ) або можуть важко змішувати звуки, що вказує на зниження фонематичного сприйняття. [22]

Труднощі з пошуком слів або називанням речей також пов'язані з дислексією. [23] :647Люди з дислексією зазвичай погано орфографують, цю особливість іноді називають дизортографією або дисграфією, яка залежить від навичок орфографічного кодування. [11]

Проблеми зберігаються в підлітковому та дорослому віці та можуть включати труднощі з узагальненням історій, запам’ятовуванням, читанням вголос або вивченням іноземних мов. Дорослі з дислексією часто можуть читати з хорошим розумінням, хоча вони, як правило, читають повільніше, ніж інші, без труднощів з навчанням і гірше виконують тести з орфографії або читання безглуздих слів — показник фонологічної обізнаності. [24]


Супутні умови

Дислексія часто виникає разом з іншими розладами навчання, але причини цього супутнього захворювання чітко не визначені. [25] Ці асоційовані обмеження включають:

Дисграфія
Розлад, що включає труднощі з письмом або набором тексту, іноді через проблеми з координацією очей і рук; це також може перешкоджати процесам, орієнтованим на напрям або послідовність, таким як зав’язування вузлів або виконання повторюваних завдань. [26] При дислексії дисграфія часто є багатофакторною, через порушення автоматизму написання листів, організаційні та опрацювальні труднощі, а також порушення візуального словотворення, що ускладнює відновлення візуальної картини слів, необхідних для написання. [26]
Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ)
Розлад, що характеризується проблемами підтримки уваги, гіперактивністю або імпульсивністю. [27] Дислексія та СДУГ зазвичай виникають разом. [5] [28] [29] Приблизно 15% [11] або 12–24% людей з дислексією мають СДУГ; [30] і до 35% людей із СДУГ мають дислексію. [11]
Порушення слухової обробки
Розлад слуху, що впливає на здатність обробляти слухову інформацію. [31] [32] Це може призвести до проблем із слуховою пам’яттю та слуховою послідовністю. Багато людей з дислексією мають проблеми зі слуховою обробкою, і вони можуть розробити власні логографічні підказки, щоб компенсувати цей тип дефіциту. Деякі дослідження показують, що навички слухової обробки можуть бути основним недоліком при дислексії. [33] [34]
Диспраксія
Неврологічний стан, що характеризується труднощами у виконанні рутинних завдань, пов’язаних із рівновагою, дрібним моторним контролем і кінестетичною координацією; труднощі у вживанні звуків мови; і проблеми з короткочасною пам'яттю та організацією. [35]

Причини

Нижня тім’яна частка – анімація верхнього виду

Дослідники намагалися знайти нейробіологічну основу дислексії з моменту, коли цей стан було вперше виявлено в 1881 році. [36] [37] Наприклад, деякі намагалися пов’язати поширену проблему людей з дислексією, пов’язану з нездатністю чітко бачити літери, з аномальним розвитком їхніх зорових нервових клітин. [38]

Нейроанатомія

Методи нейровізуалізації, такі як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) і позитронно-емісійна томографія (ПЕТ), показали кореляцію між функціональними та структурними відмінностями в мозку дітей, які мають проблеми з читанням. [39] Деякі люди з дислексією виявляють меншу активність у частинах лівої півкулі мозку, пов’язаних з читанням, таких як нижня лобова звивина, нижня тім’яна частка та середня та вентральна скронева кора. [33] За останнє десятиліття дослідження активації мозку з використанням ПЕТ для вивчення мови зробили прорив у розумінні нейронної основи мови. Були запропоновані нейронні основи для візуального лексикону та для слухових вербальних компонентів короткочасної пам’яті [40], з деяким натяком на те, що спостережуваний нейронний прояв дислексії розвитку є специфічним для завдання (тобто функціональним, а не структурним). ФМРТ людей з дислексією вказують на інтерактивну роль мозочка та кори головного мозку, а також інших структур мозку в читанні. [41] [42]

Мозочкова теорія дислексії припускає, що порушення рухів м’язів, контрольованих мозочком, впливає на формування слів язиком і м’язами обличчя, що призводить до проблем плавності, які відчувають деякі люди з дислексією. Мозочок також бере участь в автоматизації деяких завдань, наприклад читання. [43] Той факт, що деякі діти з дислексією мають порушення моторики та рівноваги, може бути узгодженим із роллю мозочка в їхніх труднощах з читанням. Проте мозочкова теорія не була підтверджена контрольованими дослідженнями. [44]

Генетика

Дослідження потенційних генетичних причин дислексії бере свій початок у дослідженні мозку людей з дислексією після розтину. [38] Спостережувані анатомічні відмінності в мовних центрах такого мозку включають мікроскопічні вади розвитку кори, відомі як ектопії, і рідше, судинні мікромальформації та мікрозвивину — розмір звивини менший, ніж зазвичай. [45] Цитовані раніше дослідження та інші [46] припускають, що аномальний розвиток кори, який, імовірно, мав місце до або під час шостого місяця внутрішньоутробного розвитку мозку, міг бути причиною аномалій. У людей з дислексією також повідомлялося про аномальні клітинні утворення в немовних церебральних і підкіркових структурах мозку. [47] Кілька генів були пов’язані з дислексією, включаючи DCDC2 [48] і KIAA0319 [49] на хромосомі 6 і DYX1C1 на хромосомі 15. [50]

Взаємодія ген–середовища

Внесок взаємодії генів із середовищем у порушення здатності читати ретельно вивчався за допомогою досліджень близнюків, які оцінюють частку дисперсії, пов’язану з оточенням людини, і частку, пов’язану з її генами. Імовірно, як екологічні, так і генетичні фактори сприяють розвитку читання. Дослідження, що вивчають вплив факторів навколишнього середовища, таких як освіта батьків [51] і якість викладання [52] показали, що генетика має більший вплив у сприятливих, а не менш оптимальних середовищах. [53] Однак більш оптимальні умови можуть просто дозволити цим генетичним факторам ризику врахувати більше відхилень у результатах, оскільки екологічні фактори ризику були мінімізовані. [53]

Оскільки навколишнє середовище відіграє велику роль у навчанні та пам’яті, ймовірно, що епігенетичні модифікації відіграють важливу роль у здатності читати. Вимірювання експресії генів, модифікацій гістонів і метилювання на периферії людини використовуються для вивчення епігенетичних процесів; однак усі вони мають обмеження в екстраполяції результатів для застосування до людського мозку. [54] [55]

Мова

Орфографічна складність мови безпосередньо впливає на те, наскільки важко навчитися її читати. :266Англійська та французька мови мають порівняно «глибоку» фонематичну орфографію в системі письма латинського алфавіту зі складними структурами, що використовують шаблони написання на кількох рівнях: буквено-звукова відповідність, склади та морфеми. [56] :421У таких мовах, як іспанська, італійська та фінська, в основному використовується буквено-звукова відповідність — так звані «неглибокі» орфографії, — що полегшує їх вивчення людям з дислексією. [57] :266Логографічні системи письма, такі як китайські ієрогліфи, мають широке використання символів; і це також створює проблеми для учнів з дислексією. [58]

Патофізіологія

Вигляд мозолистого тіла, передня частина вгорі зображення

Для більшості людей, у яких домінує права рука, ліва півкуля мозку більш спеціалізована для обробки мови. Що стосується механізму дислексії, дослідження фМРТ показують, що ця спеціалізація менш виражена або відсутня у людей з дислексією. В інших дослідженнях дислексія пов’язана з анатомічними відмінностями в мозолистому тілі, пучку нервових волокон, що з’єднує ліву та праву півкулі. [59]

Дані, отримані через дифузійний тензор МРТ, вказують на зміни зв’язності або щільності сірої речовини в областях, пов’язаних з читанням і мовою. Нарешті, ліва нижня лобова звивина показала відмінності у фонологічній обробці у людей з дислексією. [59] Нейрофізіологічні та візуалізаційні процедури використовуються для встановлення фенотипових характеристик у людей з дислексією, таким чином ідентифікуючи вплив генів, пов’язаних з дислексією. [60]

Теорія подвійного маршруту

Теорія двостороннього читання вголос була вперше описана на початку 1970-х років. [61] Ця теорія припускає, що в читанні вголос задіяні два окремих розумових механізми або когнітивні шляхи. [62] Одним із механізмів є лексичний маршрут, який є процесом, за допомогою якого досвідчені читачі можуть розпізнавати відомі слова лише на вигляд за допомогою процедури пошуку у «словнику». [63] Іншим механізмом є нелексичний або сублексичний шлях, який є процесом, за допомогою якого читач може «озвучити» написане слово. [63] [64] Це робиться шляхом ідентифікації складових частин слова (букв, фонем, графем) і застосування знань про те, як ці частини пов’язані одна з одною, наприклад, як звучить разом рядок сусідніх літер. [61] Подвійна система може пояснити різну частоту виникнення дислексії між різними мовами (наприклад, узгодженість фонологічних правил в іспанській мові може пояснити той факт, що іспаномовні діти демонструють вищий рівень продуктивності в читанні без слів, у порівнянні з англомовними). [65]

Діагностика

Дислексія — це гетерогенний, розмірний розлад навчання, який погіршує точне та плавне читання та написання слів. [66] [67] Типові — але не універсальні — особливості включають труднощі з фонологічним усвідомленням; неефективна і часто неточна обробка звуків в усній мові (фонологічна обробка); і дефіцит вербальної робочої пам'яті. [68] [69]

Дислексія — це розлад нейророзвитку, який у діагностичних посібниках класифікується як розлад навчання з порушенням читання (МКБ-11 дає префікс «розлад розвитку» до «розлад навчання»; DSM-5 використовує «специфічний»). [70] [71] [72] Дислексія не є проблемою інтелекту. Емоційні проблеми часто виникають внаслідок труднощів у навчанні. [73] Національний інститут неврологічних розладів та інсульту описує дислексію як «труднощі з фонологічною обробкою (маніпулюванням звуками), орфографією та/або швидкою візуально-мовною реакцією». [1]

Британська асоціація дислексії визначає дислексію як «труднощі в навчанні, які в першу чергу впливають на навички точного та плавного читання слів і написання» і характеризуються «труднощами у фонологічному розумінні, словесній пам’яті та швидкості вербальної обробки». [74] Фонологічна обізнаність дає змогу ідентифікувати, розрізняти, запам’ятовувати (робоча пам’ять) і подумки маніпулювати звуковими структурами мови — фонемами, сегментами місцевого риму, складами та словами. [75] [76]


Оцінка

Щоб оцінити наявність дислексії, можна зробити наступне:

Застосовуйте мультидисциплінарний командний підхід із залученням батьків (батьків) і вчителя (вчителів), шкільного психолога, педіатра та, за необхідності, логопеда та ерготерапевта. [77]

Знайомство з типовим віком дітей досягає різних загальних віх розвитку та предметних віх, таких як фонологічна обізнаність (розпізнавання римованих слів; визначення початкових звуків у словах). [78]

Не покладайтеся виключно на тести. Ретельне спостереження за дитиною в школі та вдома, а також делікатні, вичерпні бесіди з батьками є такими ж важливими, як і тести. [79] [80]

Подивіться на підхід емпірично підтвердженої відповіді на втручання (RTI), [81] який «... передбачає моніторинг прогресу групи дітей за допомогою програми втручання, а не статичну оцінку їхніх поточних навичок. Діти з найбільшою потребують ті, хто не реагує на ефективне навчання, і їх легко ідентифікувати за допомогою цього підходу». [82]



Оціночні тести

Існує широкий спектр тестів, які використовуються в клінічних і навчальних закладах для оцінки можливості дислексії. [83] Якщо первинне тестування припускає, що людина може мати дислексію, такі тести часто супроводжуються повною діагностичною оцінкою для визначення ступеня та характеру розладу. [84] Деякі тести може проводити вчитель або комп’ютер; інші вимагають спеціального навчання і проводяться психологами. [85] Результати деяких тестів показують, як реалізовувати навчальні стратегії. [85] [86] Оскільки низка різноманітних когнітивних, поведінкових, емоційних факторів і чинників навколишнього середовища можуть сприяти труднощам з навчанням читанню, комплексне оцінювання має враховувати ці різні можливості. Ці тести та спостереження можуть включати: [87]

  • Загальні показники когнітивних здібностей, такі як шкала інтелекту Векслера для дітей, тести когнітивних здібностей Вудкока-Джонсона або шкали інтелекту Стенфорд-Біне. Низькі загальні пізнавальні здібності ускладнять читання. Вимірювання когнітивних здібностей також часто намагаються виміряти різні когнітивні процеси, такі як вербальні здібності, невербальне та просторове мислення, робоча пам’ять і швидкість обробки. Існують різні версії цих тестів для різних вікових груп. Майже всі вони вимагають додаткового навчання, щоб правильно виставляти та виставляти бали, і проводяться психологами. Згідно з Mather і Schneider (2015), підтверджувальний профіль та/або шаблон балів за когнітивними тестами, які підтверджують або виключають розлади читання, ще не визначені. [88]
  • Скринінг або оцінка стану психічного здоров’я: батьки та вчителі можуть заповнювати рейтингові шкали або контрольні списки поведінки, щоб зібрати інформацію про емоційне та поведінкове функціонування молодих людей. Багато контрольних списків мають схожі версії для батьків, вчителів та молодих людей, які досить добре читають (часто 11 років і старше). Приклади включають Систему оцінки поведінки дітей та Анкету сильних сторін і труднощів. Усі вони мають національні репрезентативні норми, що дає змогу порівняти рівень симптомів із тим, що було б типовим для віку та біологічної статі молодої людини. Інші контрольні списки пов’язують більш конкретно з психіатричними діагнозами, як-от рейтингова шкала СДУГ Вандербільта або скринінг емоційних розладів, пов’язаних із тривожністю дитини (SCARED). Скринінг використовує короткі інструменти, призначені для виявлення випадків розладу, але вони часто отримують хибнопозитивні оцінки для людей, які не мають цього розладу. За результатами перевірки слід провести більш точне тестування або діагностичне інтерв’ю. Депресивні та тривожні розлади в два-три рази частіше зустрічаються у людей з дислексією, також частіше зустрічаються синдроми дефіциту уваги/гіперактивності. [89] [90] [91] [92]
  • Перевірка академічних досягнень і навичок: Середня здатність читання/правопису для хворих на дислексію становить відсоток <16, що значно нижче норми. На додаток до перегляду оцінок і нотаток учителя, стандартизовані результати тестів допомагають оцінювати прогрес. До них входять групові тести, такі як тести Айови з розвитку освіти, які вчитель може проводити групі або цілому класу молодших людей одночасно. Вони також можуть включати індивідуальні тести досягнень, такі як Тест широкого діапазону досягнень або Вудкока-Джонсона (який також включає набір тестів досягнень). Індивідуально проведені тести знову вимагають більш спеціалізованої підготовки. [93] [94] [95]

Скринінг

Процедури скринінгу спрямовані на виявлення дітей, у яких є ознаки можливої дислексії. У дошкільному віці сімейна історія дислексії, особливо у біологічних батьків і братів і сестер, краще, ніж будь-який тест, передбачає остаточний діагноз дислексії. [96] У початковій школі (віком 5–7 років) ідеальна процедура скринінгу полягає в навчанні вчителів початкових класів уважно спостерігати та фіксувати прогрес своїх учнів у навчальній програмі з акустики, і таким чином виявляти дітей, які прогресують повільно. [97] [98] Коли вчителі виявляють таких учнів, вони можуть доповнити свої спостереження скринінговими тестами, такими як скринінгова перевірка Phonics [99] яка використовується в школах Великобританії протягом першого року навчання.

Дитячий і підлітковий психіатр MS Thambirajah наголошує на тому, що «враховуючи високу поширеність розладів розвитку серед дітей шкільного віку, усі діти, яких спостерігають у клініках, повинні проходити систематичний скринінг на наявність розладів розвитку, незалежно від наявної проблеми. " Thambirajah рекомендує перевірку на розлади розвитку, включаючи дислексію, шляхом проведення короткого анамнезу розвитку, попереднього психосоціального обстеження розвитку та отримання шкільного звіту щодо академічного та соціального функціонування. [100]

Управління

Завдяки використанню стратегій компенсації, терапії та освітньої підтримки люди з дислексією можуть навчитися читати й писати. [101] Існують методи та технічні засоби, які допомагають контролювати або приховувати симптоми розладу. [102] Зменшення стресу та тривоги іноді може покращити розуміння письма. [103] Для лікування дислексії за допомогою алфавітних систем письма основною метою є підвищення обізнаності дитини про відповідності між графемами (буквами) і фонемами (звуками), а також пов’язати їх із читанням і орфографією, навчаючи, як звуки поєднуються в слова. Посилене супутнє навчання, зосереджене на читанні та орфографії, може дати довготривалі досягнення, ніж лише усне фонологічне навчання. [104] Раннє втручання може бути успішним у зменшенні провалів читання. [105]

Дослідження не показують, що спеціально підібрані шрифти (такі як Dyslexie та OpenDyslexic) допомагають читати. [106] Діти з дислексією так само швидко читають текст, набраний звичайним шрифтом, таким як Times New Roman і Arial, і вони віддають перевагу звичайним шрифтам, а не спеціально підібраним. [106] Деякі дослідження показали, що збільшення міжлітерного інтервалу є корисним. [106]

Наразі немає доказів того, що музична освіта значно покращує навички читання підлітків з дислексією. [107]

У РКД є деякі докази того, що атомоксетин може бути корисним для хворих на дислексію з або без СДУГ. [108]


Прогноз

Діти з дислексією потребують спеціального навчання аналізу слів і орфографії з раннього віку. [109] Прогноз, загалом, позитивний для осіб, які ідентифіковані в дитинстві та отримують підтримку друзів і родини. [1] Освітня система Нью-Йорка (NYED) передбачає «щоденний безперервний 90-хвилинний блок навчання читанню» та «навчання фонематичного усвідомлення, фонетики, розвитку словникового запасу, вільного читання», щоб покращити здатність читати. [110]

Епідеміологія

Поширеність дислексії невідома, але, за оцінками, вона становить від 5% до 17% населення. [111] Дислексія частіше діагностується у чоловіків. [2]

У всьому світі існують різні визначення дислексії. Крім того, відмінності в системах письма можуть впливати на розвиток письмової мови через взаємодію між слуховими та письмовими представленнями фонем. [112] Дислексія не обмежується труднощами з перетворенням літер на звуки, і китайці з дислексією можуть мати труднощі з перетворенням китайських ієрогліфів на їхні значення. [113] [114] Китайська лексика використовує логографічне, монографічне, неалфавітне письмо, де один символ може позначати окрему фонему. [115]

Гіпотеза фонологічної обробки намагається пояснити, чому дислексія виникає в багатьох мовах. Крім того, на зв’язок між фонологічною здатністю та читанням, здається, впливає орфографія. [116]


Історія

Дислексія була клінічно описана Освальдом Берханом у 1881 році [36], але термін дислексія був введений у 1883 році Рудольфом Берліном, офтальмологом зі Штутгарта. [117] [118] [119] Він використав цей термін, щоб позначити випадок молодого хлопчика, який мав серйозні труднощі з навчанням читання та письма, незважаючи на демонстрацію типового інтелекту та фізичних здібностей у всіх інших аспектах. [120] У 1896 році У. Прінгл Морган, британський лікар із Сіфорда, Східний Сассекс, опублікував опис розладу навчання, пов’язаного з читанням, у звіті для Британського медичного журналу під назвою «Вроджена сліпота за словами». [121] Розрізнення між фонологічним і поверхневим типами дислексії є лише описовим і без будь-яких етіологічних припущень щодо механізмів, що лежать в основі мозку. Однак дослідження посилалися на потенційні відмінності через різницю в продуктивності. [122] З часом ми змінили модель, засновану на інтелекті, на модель, засновану на віці, щодо людей з дислексією. [123] [86]

Суспільство і культура

Як і у випадку будь-якого розладу, суспільство часто робить оцінку на основі неповної інформації. До 1980-х років вважалося, що дислексія є наслідком освіти, а не неврологічним розладом. Як наслідок, суспільство часто неправильно оцінює тих, хто має розлад. [103] Також іноді на роботі існує стигматизація та негативне ставлення до людей з дислексією. [124] Якщо інструктори людини з дислексією не мають необхідної підготовки для підтримки дитини з цим захворюванням, це часто негативно впливає на участь учня в навчанні. [125]

Принаймні з 1960-х років у Великій Британії діти з діагнозом дислексія розвитку постійно були з привілейованих сімей. [126] Хоча половина ув'язнених у Великій Британії мають значні труднощі з читанням, дуже небагато з них коли-небудь проходили перевірку на наявність дислексії. [126] Доступ до деяких спеціальних освітніх ресурсів і фінансування залежить від наявності діагнозу дислексія. [126] У результаті, коли в 2018 році Стаффордшир і Уорікшир запропонували навчати читання всіх дітей із труднощами читання, використовуючи методи, які виявилися успішними для більшості дітей із діагнозом дислексія, не вимагаючи попереднього отримання від сімей офіційного діагнозу, прихильники дислексії та батьки дітей з дислексією боялися, що вони втрачають привілейований статус. [126]

Стигма і успіх

Внаслідок різноманітних когнітивних процесів, на які впливає дислексія, і переважної суспільної стигми навколо інвалідності, люди з дислексією часто використовують поведінку самостигматизації та перфекціоністської самопрезентації, щоб впоратися зі своєю інвалідністю. [127] Перфекціоністська самопрезентація - це коли індивід намагається представити себе ідеальним ідеальним образом і приховує будь-які недоліки. [127] Така поведінка становить серйозний ризик, оскільки часто призводить до проблем із психічним здоров’ям і відмови звертатися за допомогою через свою інвалідність. [127]

Дослідження

Системи письма

Більшість досліджень дислексії стосується алфавітних систем письма, особливо європейських мов. [128] Проте є також значні дослідження щодо людей з дислексією, які розмовляють арабською, китайською, івритом або іншими мовами. [129] Зовнішнє вираження людей з вадами читання та звичайних бідних читачів у деяких аспектах однакове. [130]

Дивись також

Список літератури

  1. ↑ а б в г д е ж Dyslexia Information Page. National Institute of Neurological Disorders and Stroke. 2 November 2018. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «ninds1» визначена кілька разів з різним вмістом
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м Peterson, Robin L.; Pennington, Bruce F. (May 2012). Developmental dyslexia. Lancet. 379 (9830): 1997—2007. doi:10.1016/S0140-6736(12)60198-6. PMC 3465717. PMID 22513218. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Lancet2012» визначена кілька разів з різним вмістом
  3. ↑ а б в г д е ж What are reading disorders?. National Institutes of Health. 1 December 2016.
  4. ↑ а б How are reading disorders diagnosed?. National Institutes of Health. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 15 March 2015.
  5. ↑ а б в Kooij, J. J. Sandra (2013). Adult ADHD diagnostic assessment and treatment (вид. 3rd). London: Springer. с. 83. ISBN 9781447141389. Архів оригіналу за 30 April 2016. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Koo2013» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. ↑ Dyslexia. 14 August 2018.
  7. ↑ Siegel LS (November 2006). Perspectives on dyslexia. Paediatrics & Child Health. 11 (9): 581—7. doi:10.1093/pch/11.9.581. PMC 2528651. PMID 19030329.
  8. ↑ What are the symptoms of reading disorders?. National Institutes of Health. 1 December 2016.
  9. ↑ Sexton, Chris C.; Gelhorn, Heather L.; Bell, Jill A.; Classi, Peter M. (November 2012). The Co-occurrence of Reading Disorder and ADHD: Epidemiology, Treatment, Psychosocial Impact, and Economic Burden. Journal of Learning Disabilities. 45 (6): 538—564. doi:10.1177/0022219411407772. PMID 21757683.
  10. ↑ What are common treatments for reading disorders?. National Institutes of Health. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 15 March 2015.
  11. ↑ а б в г д е Handler, SM; Fierson, WM; Section on, Ophthalmology; Council on Children with, Disabilities; American Academy of, Ophthalmology; American Association for Pediatric Ophthalmology and, Strabismus; American Association of Certified, Orthoptists (March 2011). Learning disabilities, dyslexia, and vision. Pediatrics. 127 (3): e818—56. doi:10.1542/peds.2010-3670. PMID 21357342. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Handler2011» визначена кілька разів з різним вмістом
  12. ↑ а б Umphred, Darcy Ann; Lazaro, Rolando T.; Roller, Margaret; Burton, Gordon (2013). Neurological Rehabilitation. Elsevier Health Sciences. с. 383. ISBN 978-0-323-26649-9. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  13. ↑ How many people are affected by/at risk for reading disorders?. National Institutes of Health. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 15 March 2015.
  14. ↑ Arnett, Anne B.; Pennington, Bruce F.; Peterson, Robin L.; Willcutt, Erik G.; Defries, John C.; Olson, Richard K. (2017). Explaining the sex difference in dyslexia. Journal of Child Psychology and Psychiatry. 58 (6): 719—727. doi:10.1111/jcpp.12691. PMC 5438271. PMID 28176347.
  15. ↑ Venton, Danielle (September 2011). The Unappreciated Benefits of Dyslexia. Wired. Архів оригіналу за 5 August 2016. Процитовано 10 August 2016.
  16. ↑ Mathew, Schneps (August 2014). The Advantages of Dyslexia. ScientificAmerican.com. Scientific American. Архів оригіналу за 4 August 2016. Процитовано 10 August 2016.
  17. ↑ Oxford English Dictionary. 3rd ed. "dyslexia, n. Oxford, UK: Oxford University Press, 2012 ("a learning disability specifically affecting the attainment of literacy, with difficulty esp. in word recognition, spelling, and the conversion of letters to sounds, occurring in a child with otherwise normal development, and now usually regarded as a neurodevelopmental disorder with a genetic component.")
  18. ↑ Woollams, Anna M. (19 January 2014). Connectionist neuropsychology: uncovering ultimate causes of acquired dyslexia. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences (англ.). 369 (1634): 20120398. doi:10.1098/rstb.2012.0398. ISSN 0962-8436. PMC 3866427. PMID 24324241.
  19. ↑ Coslett HB (2000). Acquired dyslexia. Semin Neurol. 20 (4): 419—26. doi:10.1055/s-2000-13174. PMID 11149697.
  20. ↑ Lilienfeld, Scott O.; Lynn, Steven Jay; Ruscio, John; Beyerstein, Barry L. (15 September 2011). 50 Great Myths of Popular Psychology: Shattering Widespread Misconceptions about Human Behavior. John Wiley & Sons. с. 88—89. ISBN 978-1-4443-6074-5. Архів оригіналу за 9 January 2017. Процитовано 19 May 2016.
  21. ↑ Dyslexia and Related Disorders (PDF). Alabama Dyslexia Association. International Dyslexia Association. January 2003. Архів (PDF) оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 29 April 2015.
  22. ↑ Peer, Lindsay; Reid, Gavin (2014). Multilingualism, Literacy and Dyslexia. Routledge. с. 219. ISBN 978-1-136-60899-5. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  23. ↑ Shaywitz, Sally E.; Shaywitz, Bennett A. (2013). Chapter 34 Making a Hidden Disability Visible: What Has Been Learned from Neurobiological Studies of Dyslexia. У Swanson, H. Lee (ред.). Handbook of Learning Disabilities (вид. 2). Guilford Press. ISBN 978-1-4625-0856-3. {{cite book}}: |archive-url= вимагає |url= (довідка)
  24. ↑ Jarrad, Lum (October 2013). Procedural learning is impaired in dyslexia: evidence from a meta-analysis of serial reaction time studies. Research in Developmental Disabilities. 34 (10): 3460—76. doi:10.1016/j.ridd.2013.07.017. PMC 3784964. PMID 23920029.
  25. ↑ Nicolson, R. I.; Fawcett, A. J. (September 2009). Dyslexia, dysgraphia, procedural learning and the cerebellum. Cortex. 47 (1): 117—27. doi:10.1016/j.cortex.2009.08.016. PMID 19818437.
  26. ↑ а б Reynolds, Cecil R.; Fletcher-Janzen, Elaine (2 January 2007). Encyclopedia of Special Education. John Wiley & Sons. с. 771. ISBN 978-0-471-67798-7.
  27. ↑ Attention Deficit Hyperactivity Disorder. NIH: National Institute of Mental Health. March 2016. Архів оригіналу за 23 July 2016. Процитовано 26 July 2016.
  28. ↑ Comer, Ronald (2011). Psychology Around Us. RR Donnelley. с. 1. ISBN 978-0-471-38519-6. Архів оригіналу за 4 June 2016.
  29. ↑ Germanò, E; Gagliano, A; Curatolo, P (2010). Comorbidity of ADHD and Dyslexia (PDF). Developmental Neuropsychology. 35 (5): 475—493. doi:10.1080/87565641.2010.494748. PMID 20721770. Архів (PDF) оригіналу за 10 серпня 2011.
  30. ↑ Fatemi, S. Hossein; Sartorius, Norman; Clayton, Paula J. (2008). The Medical Basis of Psychiatry (вид. 3rd). Springer Science & Business Media. с. 308. ISBN 978-1-59745-252-6. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  31. ↑ Capellini, Simone Aparecida (2007). Neuropsycholinguistic Perspectives on Dyslexia and Other Learning Disabilities. Nova Publishers. с. 94. ISBN 978-1-60021-537-7. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  32. ↑ Moore, D. R. (July 2011). The diagnosis and management of auditory processing disorder. Language, Speech, and Hearing Services in Schools. 42 (3): 303—8. doi:10.1044/0161-1461(2011/10-0032). PMID 21757566.
  33. ↑ а б Pammer, Kristen (January 2014). Brain mechanisms and reading remediation: more questions than answers. Scientifica. 2014: 802741. doi:10.1155/2014/802741. PMC 3913493. PMID 24527259. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Pammer2014» визначена кілька разів з різним вмістом
  34. ↑ Law, J (2014). relationship of phonological ability, speech perception, and auditory perception in adults with dyslexia. Frontiers in Human Neuroscience. 8: 482. doi:10.3389/fnhum.2014.00482. PMC 4078926. PMID 25071512.
  35. ↑ Susan J. Pickering (2012). Chapter 2. Working Memory in Dyslexia. У Alloway, Tracy Packiam (ред.). Working Memory and Neurodevelopmental Disorders. Psychology Press. ISBN 978-1-135-42134-2. {{cite book}}: |archive-url= вимагає |url= (довідка)
  36. ↑ а б Berkhan O (1917). Über die Wortblindheit, ein Stammeln im Sprechen und Schreiben, ein Fehl im Lesen [About word blindness, adyslalia of speech and writing, a weakness in reading]. Neurologisches Centralblatt (нім.). 36: 914—27. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Oswald Berkhan ref 1» визначена кілька разів з різним вмістом
  37. ↑ Reid, Gavin; Fawcett, Angela; Manis, Frank; Siegel, Linda (2008). The SAGE Handbook of Dyslexia. SAGE Publications. с. 127. ISBN 978-1-84860-037-9. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  38. ↑ а б Stein, John (2014). Dyslexia: the Role of Vision and Visual Attention. Current Developmental Disorders Reports. 1 (4): 267—80. doi:10.1007/s40474-014-0030-6. PMC 4203994. PMID 25346883. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Stein2014» визначена кілька разів з різним вмістом
  39. ↑ Whitaker, Harry A. (2010). Concise Encyclopedia of Brain and Language. Elsevier. с. 180. ISBN 978-0-08-096499-7. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  40. ↑ Price, cathy (16 August 2012). A Review and Synthesis of the first 20 years of Pet and fMRI studies of heard Speech, Spoken Language and Reading. NeuroImage. 62 (2): 816—847. doi:10.1016/j.neuroimage.2012.04.062. PMC 3398395. PMID 22584224.
  41. ↑ Sharifi, S (May 2014). Neuroimaging essentials in essential tremor: a systematic review. NeuroImage: Clinical. 5: 217—231. doi:10.1016/j.nicl.2014.05.003. PMC 4110352. PMID 25068111.
  42. ↑ Brandler, William (February 2014). The genetic relationship between handedness and neurodevelopmental disorders. Trends in Molecular Medicine. 20 (2): 83—90. doi:10.1016/j.molmed.2013.10.008. PMC 3969300. PMID 24275328.
  43. ↑ Cain, Kate (2010). Reading development and difficulties (вид. 1st). TJ International. с. 134. ISBN 9781405151559. Процитовано 21 March 2015.
  44. ↑ Levav, Itzhak (2009). Psychiatric and Behavioral Disorders in Israel: From Epidemiology to Mental health. Green Publishing. с. 52. ISBN 9789652294685. Процитовано 21 March 2015.
  45. ↑ Faust, Miriam (2012). The Handbook of the Neuropsychology of Language. John Wiley & Sons. с. 941—43. ISBN 978-1-4443-3040-3. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  46. ↑ Benitez, A (November 2010). Neurobiology and neurogenetics of dyslexia. Neurology (In Spanish). 25 (9): 563—81. doi:10.1016/j.nrl.2009.12.010. PMID 21093706.
  47. ↑ Kere, Julia (September 2014). The molecular genetics and neurobiology of developmental dyslexia as model of a complex phenotype. Biochemical and Biophysical Research Communications. 452 (2): 236—43. doi:10.1016/j.bbrc.2014.07.102. PMID 25078623.
  48. ↑ Marshall, Chloë R. (2012). Current Issues in Developmental Disorders. Psychology Press. с. 53—56. ISBN 978-1-136-23067-7. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  49. ↑ Paracchini S, Thomas A, Castro S, Lai C, Paramasivam M, Wang Y, Keating BJ, Taylor JM, Hacking DF, Scerri T, Francks C, Richardson AJ, Wade-Martins R, Stein JF, Knight JC, Copp AJ, LoTurco J, Monaco AP (15 May 2006). The chromosome 6p22 haplotype associated with dyslexia reduces the expression of KIAA0319, a novel gene involved in neuronal migration. Human Molecular Genetics. 15 (10): 1659—1666. doi:10.1093/hmg/ddl089. PMID 16600991. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  50. ↑ Rosen, Glenn D. (2013). The Dyslexic Brain: New Pathways in Neuroscience Discovery. Psychology Press. с. 342. ISBN 978-1-134-81550-0. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  51. ↑ Friend, A; Defries, J. C.; Olson, R. K. (November 2008). Parental Education Moderates Genetic Influences on Reading Disability. Psychol. Sci. 19 (11): 1124—30. doi:10.1111/j.1467-9280.2008.02213.x. PMC 2605635. PMID 19076484.
  52. ↑ Taylor, J.; Roehrig, A. D.; Hensler, B. Soden; Connor, C. M.; Schatschneider, C. (2010). Teacher Quality Moderates the Genetic Effects on Early Reading. Science. 328 (5977): 512—4. Bibcode:2010Sci...328..512T. doi:10.1126/science.1186149. PMC 2905841. PMID 20413504.
  53. ↑ а б Pennington, Bruce F.; McGrath, Lauren M.; Rosenberg, Jenni; Barnard, Holly; Smith, Shelley D.; Willcutt, Erik G.; Friend, Angela; Defries, John C.; Olson, Richard K. (January 2009). Gene × Environment Interactions in Reading Disability and Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder. Developmental Psychology. 45 (1): 77—89. doi:10.1037/a0014549. PMC 2743891. PMID 19209992.
  54. ↑ Roth, Tania L.; Roth, Eric D.; Sweatt, J. David (September 2010). Epigenetic regulation of genes in learning and memory. Essays in Biochemistry. 48 (1): 263—74. doi:10.1042/bse0480263. PMID 20822498.
  55. ↑ Smith, Shelley D. (December 2011). Approach to epigenetic analysis in language disorders. Journal of Neurodevelopmental Disorders. 3 (4): 356—364. doi:10.1007/s11689-011-9099-y. ISSN 1866-1947. PMC 3261263. PMID 22113455.
  56. ↑ Juel, Connie (2013). The Impact of Early School Experiences on Initial Reading. У David K. Dickinson (ред.). Handbook of Early Literacy Research. Guilford Publications. ISBN 978-1-4625-1470-0. {{cite book}}: |archive-url= вимагає |url= (довідка)
  57. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою BrunswickMcDougall2010 не вказано текст
  58. ↑ Snowling, Margaret J; Hulme, Charles (1 May 2012). Annual Research Review: The nature and classification of reading disorders – a commentary on proposals for DSM-5. Journal of Child Psychology and Psychiatry, and Allied Disciplines. 53 (5): 593—607. doi:10.1111/j.1469-7610.2011.02495.x. PMC 3492851. PMID 22141434.
  59. ↑ а б Habib, Michael (2013). Dyslexia. Pediatric Neurology Part I. Handbook of Clinical Neurology (англ.). Т. 111. с. 229—235. doi:10.1016/B978-0-444-52891-9.00023-3. ISBN 9780444528919. PMID 23622168. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  60. ↑ Schumacher, Johannes; Hoffmann, Per; Schmäl, Christine; Schulte-Körne, Gerd; Nöthen, Markus M (2007). Genetics of dyslexia: the evolving landscape. Journal of Medical Genetics. 44 (5): 289—297. doi:10.1136/jmg.2006.046516. PMC 2597981. PMID 17307837.
  61. ↑ а б Pritchard SC, Coltheart M, Palethorpe S, Castles A; Coltheart; Palethorpe; Castles (October 2012). Nonword reading: comparing dual-route cascaded and connectionist dual-process models with human data. J Exp Psychol Hum Percept Perform. 38 (5): 1268—88. doi:10.1037/a0026703. PMID 22309087.
  62. ↑ Eysenck, Michael; Keane, Mark T. (2013). Cognitive Psychology 6e. Psychology Press. с. 373. ISBN 978-1-134-44046-7. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  63. ↑ а б Eysenck, Michael; Keane, Mark T. (2013). Cognitive Psychology 6e. Psychology Press. с. 450. ISBN 978-1-134-44046-7. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  64. ↑ Hulme, Charles; Joshi, R. Malatesha; Snowling, Margaret J. (2012). Reading and Spelling: Development and Disorders. Routledge. с. 151. ISBN 978-1-136-49807-7. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  65. ↑ Sprenger-Charolles, Liliane (2011). Prevalence and Reliability of Phonological, Surface, and Mixed Profiles in Dyslexia: A Review of Studies Conducted in Languages Varying in Orthographic Depth. Scientific Studies of Reading. 15 (6): 498—521. doi:10.1080/10888438.2010.524463. Архів оригіналу за 30 August 2017.
  66. ↑ Boada, Richard; Willcutt, Erik G.; Pennington, Bruce F. (2012). Understanding the Comorbidity Between Dyslexia and Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder. Topics in Language Disorders. 32 (3): 270. doi:10.1097/tld.0b013e31826203ac. ... Pennington proposed a multiple deficit model for complex disorders like dyslexia, hypothesizing that such complex disorders are heterogeneous conditions that arise from the additive and interactive effects of multiple genetic and environmental risk factors, which then lead to weaknesses in multiple cognitive domains.
  67. ↑ Pennington, B (September 2006). From single to multiple deficit models of developmental disorders. Cognition. 101 (2): 385—413. doi:10.1016/j.cognition.2006.04.008. PMID 16844106.
  68. ↑ Peterson, Robin L.; Pennington, Bruce F. (28 March 2015). Developmental Dyslexia. Annual Review of Clinical Psychology. 11 (1): 283—307. doi:10.1146/annurev-clinpsy-032814-112842. PMID 25594880. SSRN 2588407.
  69. ↑ Snowling, Margaret J. Dyslexia: A Very Short Introduction. Oxford University Press, 2019. ISBN 9780192550422
  70. ↑ 6A03.0 Developmental learning disorder with impairment in reading. International Classification of Diseases and Related Health Problems, 11th rev. (ICD-11) (Mortality and Morbidity Statistics). World Health Organization. Процитовано 7 October 2019.
  71. ↑ Diagnostic and statistical manual of mental disorders : DSM-5 (вид. 5th). Arlington, VA: American Psychiatric Association. 2013. ISBN 9780890425541. OCLC 830807378. Specific Learning Disorder with impairment in reading ... Dyslexia is an alternative term used to refer to a pattern of learning difficulties characterized by problems with accurate or fluent word recognition, poor decoding, and poor spelling abilities.
  72. ↑ FragaGonzález, Gorka; Karipidis, Iliana; Tijms, Jurgen (19 October 2018). Dyslexia as a Neurodevelopmental Disorder and What Makes It Different from a Chess Disorder. Brain Sciences. 8 (10): 189. doi:10.3390/brainsci8100189. ISSN 2076-3425. PMC 6209961. PMID 30347764.
  73. ↑ Campbell, Robert Jean (2009). Campbell's Psychiatric Dictionary. Oxford University Press. с. 310—312. ISBN 978-0-19-534159-1. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  74. ↑ Phillips, Sylvia; Kelly, Kathleen; Symes, Liz (2013). Assessment of Learners with Dyslexic-Type Difficulties. SAGE. с. 7. ISBN 978-1-4462-8704-0. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  75. ↑ Stahl, Steven A.; Murray, Bruce A. (1994). Defining phonological awareness and its relationship to early reading. Journal of Educational Psychology. 86 (2): 221—234. doi:10.1037/0022-0663.86.2.221.
  76. ↑ Rvachew, Susan; Ohberg, Alyssa; Grawburg, Meghann; Heyding, Joan (1 November 2003). Phonological Awareness and Phonemic Perception in 4-Year-Old Children With Delayed Expressive Phonology Skills. American Journal of Speech-Language Pathology. 12 (4): 463—471. doi:10.1044/1058-0360(2003/092). PMID 14658998.
  77. ↑ Catherine Christo, John M. Davis, and Stephen E. Brock, Identifying, Assessing, and Treating Dyslexia at School (New York: Springer Science+Business Media, 2009), 59.
  78. ↑ Mather, Nancy and Barbara J. Wendling. Essentials of Dyslexia Assessment and Intervention. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons, 2012.
  79. ↑ Reid, Gavin and Jennie Guise. The Dyslexia Assessment. London: Bloomsbury, 2017 ("... assessment for dyslexia includes more than tests; it involves comprehensive insights into the student's learning. This requires a full and comprehensive individual assessment as well as consideration of the environment and contextual factors.").
  80. ↑ M. S. Thambirajah, Developmental Assessment of the School-Aged Child with Developmental Disabilities: A Clinician's Guide (London: Jessica Kingsley, 2011), 74.
  81. ↑ Jimerson, Shane R., Matthew K. Burns, and Amanda M. VanDerHeyden. Handbook of Response to Intervention: The Science and Practice of Multi-Tiered Systems of Support. 2nd ed. New York: Springer Science+Business Media, 2016.
  82. ↑ Snowling Margaret J (2013). Early Identification and Interventions for Dyslexia: A Contemporary View. Journal of Research in Special Educational Needs. 13 (1): 7—14. doi:10.1111/j.1471-3802.2012.01262.x. PMC 4538781. PMID 26290655.
  83. ↑ Tests for Dyslexia and Learning Disabilities. University of Michigan. Архів оригіналу за 13 March 2015. Процитовано 15 March 2015.
  84. ↑ Peer, Lindsay; Reid, Gavin (2013). Introduction to Dyslexia. Taylor & Francis. с. 35—40. ISBN 978-1-135-37290-3. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  85. ↑ а б Screening and assessment. British Dyslexia Association. Архів оригіналу за 30 March 2015. Процитовано 11 March 2015.
  86. ↑ а б FLETCHER, JACK M. (2009). Dyslexia: The evolution of a scientific concept. Journal of the International Neuropsychological Society. 15 (4): 501—508. doi:10.1017/S1355617709090900. ISSN 1355-6177. PMC 3079378. PMID 19573267. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «flet» визначена кілька разів з різним вмістом
  87. ↑ Schulte-Körne, Gerd (October 2010). The Prevention, Diagnosis, and Treatment of Dyslexia. Deutsches Ärzteblatt International. 107 (41): 718—727. doi:10.3238/arztebl.2010.0718. ISSN 1866-0452. PMC 2967798. PMID 21046003.
  88. ↑ Mather, N., & Schneider, D. The use of intelligence tests in the diagnosis of specific reading disability.Goldstein, Sam; Princiotta, Dana; Naglieri, Jack A. (2014). Handbook of Intelligence: Evolutionary Theory, Historical Perspective, and Current Concepts (англ.). Springer. с. 415—434. ISBN 9781493915620. Процитовано 10 January 2019.
  89. ↑ Collett, Brent R.; Ohan, Jeneva L.; Myers, Kathleen M. (1 September 2003). Ten-Year Review of Rating Scales. V: Scales Assessing Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry (англ.). 42 (9): 1015—1037. doi:10.1097/01.CHI.0000070245.24125.B6. ISSN 0890-8567. PMID 12960702. Процитовано 3 October 2019.
  90. ↑ Stone, Lisanne L; Janssens, Jan M A M; Vermulst, Ad A; Van Der Maten, Marloes; Engels, Rutger C M E; Otten, Roy (20 February 2015). The Strengths and Difficulties Questionnaire: psychometric properties of the parent and teacher version in children aged 4–7. BMC Psychology. 3 (1): 4. doi:10.1186/s40359-015-0061-8. ISSN 2050-7283. PMC 4364334. PMID 25815194.
  91. ↑ Swart, G. T. (2005). The Clinician's Guide to the Behavior Assessment System For Children. The Canadian Child and Adolescent Psychiatry Review. 14 (3): 90. ISSN 1716-9119. PMC 2542918.
  92. ↑ Birmaher, B.; Khetarpal, S.; Brent, D.; Cully, M.; Balach, L.; Kaufman, J.; Neer, S. M. (1997). The Screen for Child Anxiety Related Emotional Disorders (SCARED): scale construction and psychometric characteristics. Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry. 36 (4): 545—553. doi:10.1097/00004583-199704000-00018. ISSN 0890-8567. PMID 9100430.
  93. ↑ Lindquist, E. F. (1953). The Iowa tests of educational development: how to use the test results; a manual for teachers and counselors (англ.). Science Research Associates. Процитовано 3 October 2019.
  94. ↑ Dell, Cindy Ann; Harrold, Barbara; Dell, Thomas (1 October 2008). Test Review: Wilkinson, G. S., & Robertson, G. J. (2006). Wide Range Achievement Test—Fourth Edition. Lutz, FL: Psychological Assessment Resources. WRAT4 Introductory Kit (includes manual, 25 test/response forms [blue and green], and accompanying test materials): $243.00. Rehabilitation Counseling Bulletin (англ.). 52 (1): 57—60. doi:10.1177/0034355208320076. ISSN 0034-3552.
  95. ↑ Semrud-Clikeman, Margaret; Ellison, Phyllis Anne Teeter (2009). Child Neuropsychology: Assessment and Interventions for Neurodevelopmental Disorders, 2nd Edition (англ.). Springer Science & Business Media. с. 119. ISBN 9780387889634. Процитовано 3 October 2019.
  96. ↑ Catherine Christo, John M. Davis, and Stephen E. Brock, Identifying, Assessing, and Treating Dyslexia at School (New York: Springer Science+Business Media, 2009), 56. ISBN 9780387885995
  97. ↑ Margaret J. Snowling, Dyslexia: A Very Short Introduction (Oxford, UK: Oxford University Press, 2019), 93–94.
  98. ↑ Letters and Sounds: Principles and Practice of High Quality Phonics, Ref: DFES-00281-2007 (00281-2007BKT-EN), Primary National Strategy, Department for Education and Skills (United Kingdom), 2007.
  99. ↑ Phonics screening check: 2019 materials. United Kingdom Department for Education, Standards and Testing Agency. Процитовано 14 October 2019.
  100. ↑ Thambirajah, M. S. (2011). Developmental assessment of the school-aged child with developmental disabilities : a clinician's guide. London: Jessica Kingsley Publishers. ISBN 9780857003256. OCLC 747410566.
  101. ↑ Bogon, Johana (October 2014). TVA based assessment of visual attention functions in developmental dyslexia. Frontiers in Psychology. 5: 1172. doi:10.3389/fpsyg.2014.01172. PMC 4199262. PMID 25360129.
  102. ↑ Brunswick, Nicola (10 April 2012). Supporting Dyslexic Adults in Higher Education and the Workplace. John Wiley & Sons. с. 115–. ISBN 978-0-470-97479-7. Архів оригіналу за 31 December 2013. Процитовано 10 April 2012.
  103. ↑ а б Schulte-Körne, G (October 2010). The prevention, diagnosis, and treatment of dyslexia. Deutsches Ärzteblatt International. 107 (41): 718—26. doi:10.3238/arztebl.2010.0718. PMC 2967798. PMID 21046003. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «pmid21046003» визначена кілька разів з різним вмістом
  104. ↑ Lyytinen, Heikki; Erskine, Jane; Aro, Mikko and Richardson, Ulla (2009). Reading and reading disorders. У Hoff, Erika (ред.). Blackwell Handbook of Language Development. Blackwell. с. 454—474. ISBN 978-1-4051-9459-4. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  105. ↑ van der Leij, Aryan (1 November 2013). Dyslexia and early intervention: what did we learn from the Dutch Dyslexia Programme?. Dyslexia. 19 (4): 241—255. doi:10.1002/dys.1466. ISSN 1099-0909. PMID 24133037.
  106. ↑ а б в Kuster, Sanne M.; van Weerdenburg, Marjolijn; Gompel, Marjolein; Bosman, Anna M. T. (April 2018). Dyslexie font does not benefit reading in children with or without dyslexia. Annals of Dyslexia (англ.). 68 (1): 25—42. doi:10.1007/s11881-017-0154-6. ISSN 0736-9387. PMC 5934461. PMID 29204931.
  107. ↑ Cogo-Moreira, Hugo; Andriolo, Régis B; Yazigi, Latife; Ploubidis, George B; Brandão de Ávila, Clara Regina; Mari, Jair J (15 August 2012). Music education for improving reading skills in children and adolescents with dyslexia (PDF). Cochrane Database of Systematic Reviews (8): CD009133. doi:10.1002/14651858.cd009133.pub2. PMID 22895983. Архів (PDF) оригіналу за 30 серпня 2017.
  108. ↑ Fletcher, Jack; Lyon, G. Reid; Fuchs, Lynn; Barnes, Marcia A. (2018). Learning disabilities : from identification to intervention. с. 185. ISBN 978-1-4625-3637-5. OCLC 1057730675.
  109. ↑ O'Hare, Anne (2010). Dyslexia: what do paediatricians need to know?. Paediatrics and Child Health. 20 (7): 338—343. doi:10.1016/j.paed.2010.04.004.
  110. ↑ Response to Intervention Guidance – Minimum Requirements of a Response to Intervention Program (RtI) – Instruction Matched to Student Need: Special Education : P12 : NYSED. p12.nysed.gov. Архів оригіналу за 8 August 2018. Процитовано 10 January 2019.
  111. ↑ Tasman, Allan; Kay, Jerald; Lieberman, Jeffrey A.; First, Michael B.; Riba, Michelle (29 January 2015). Psychiatry, 2 Volume Set. John Wiley & Sons. ISBN 9781118845493. Архів оригіналу за 6 September 2015.
  112. ↑ Protopapas, Athanassios (2013). From temporal processing to developmental language disorders: mind the gap. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences. 369 (1634): 20130090. doi:10.1098/rstb.2013.0090. PMC 3866431. PMID 24324245.
  113. ↑ Zhao, Jing (November 2014). The visual magnocellular-dorsal dysfunction in Chinese children with developmental dyslexia impedes Chinese character recognition. Scientific Reports. 4: 7068. Bibcode:2014NatSR...4E7068Z. doi:10.1038/srep07068. PMC 4238300. PMID 25412386.
  114. ↑ Marshall, Chloe (2012). Current Issues in Developmental Disorders. Psychology Press. с. 152. ISBN 978-1-84872-084-8. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  115. ↑ Garralda, Elena; Raynaud, Jean-Philippe (16 January 2012). Brain, Mind, and Developmental Psychopathology in Childhood. Jason Aronson. ISBN 9780765708663.
  116. ↑ Navas, Ana Luiza Gomes Pinto; Ferraz, Érica de Cássia; Borges, Juliana Postigo Amorina; Navas, Ana Luiza Gomes Pinto; Ferraz, Érica de Cássia; Borges, Juliana Postigo Amorina (2014). Phonological processing deficits as a universal model for dyslexia: evidence from different orthographies. CoDAS. 26 (6): 509—519. doi:10.1590/2317-1782/20142014135. PMID 25590915.
  117. ↑ Berlin, Rudolf. [No title.] Medicinisches Correspondenzblatt des Württembergischen Ärztlichen Landesvereins [Correspondence Sheet of the Württemberg Medical Association] 53 (1883): 209.
  118. ↑ Webster's Third New International Dictionary. "History and Etymology for dyslexia", s.v. "dyslexia, noun". Springfield, MA: Merriam-Webster, 1961, rev. 2016.
  119. ↑ Über Dyslexie [About dyslexia]. Archiv für Psychiatrie. 15: 276—278. 1884.
  120. ↑ Annual of the Universal Medical Sciences and Analytical Index: A Yearly Report of the Progress of the General Sanitary Sciences Throughout the World. F. A. Davis Company. 1888. с. 39. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  121. ↑ Brooks, Patricia (2014). Encyclopedia of language development. SAGE. с. 30. ISBN 9781483346434.
  122. ↑ Mishra, Srikanta K. (October 2014). Medial efferent mechanisms in children with auditory processing disorders. Frontiers in Human Neuroscience. 8: 860. doi:10.3389/fnhum.2014.00860. PMC 4209830. PMID 25386132.
  123. ↑ Al-Shidhani, Thuraya Ahmed; Arora, Vinita (2012). Understanding Dyslexia in Children through Human Development Theories. Sultan Qaboos University Medical Journal. 12 (3): 286—294. doi:10.12816/0003141. ISSN 2075-051X. PMC 3529662. PMID 23269949.
  124. ↑ de Berr, J (2014). Factors influencing work participation of adults with developmental dyslexia. BMC Public Health. 14: 77. doi:10.1186/1471-2458-14-77. PMC 3913008. PMID 24460949.
  125. ↑ Pino, Marco; Mortari, Luigina (1 November 2014). The Inclusion of Students with Dyslexia in Higher Education: A Systematic Review Using Narrative Synthesis. Dyslexia (Chichester, England). 20 (4): 346—369. doi:10.1002/dys.1484. PMC 4253321. PMID 25293652.
  126. ↑ а б в г Kale, Sirin (17 September 2020). The Battle over Dyslexia. The Guardian (англ.). Процитовано 28 September 2020.
  127. ↑ а б в Stoeber, Joachim; Rountree, Margaret L. (February 2021). Perfectionism, self-stigma, and coping in students with dyslexia: The central role of perfectionistic self-presentation. Dyslexia (Chichester, England). 27 (1): 62—78. doi:10.1002/dys.1666. ISSN 1099-0909. PMID 32803909.
  128. ↑ Reid, Gavin (2012). The Routledge Companion to Dyslexia. Routledge. с. 16. ISBN 978-1-136-61710-2. Архів оригіналу за 9 January 2017.
  129. ↑ Richlan, Fabio (May 2014). Functional neuroanatomy of developmental dyslexia; the role of orthographic depth. Frontiers in Human Neuroscience. 8: 347. doi:10.3389/fnhum.2014.00347. PMC 4033006. PMID 24904383.
  130. ↑ Reading Difficulty and Disability (PDF). report.nih.gov. NIH. Архів оригіналу (PDF) за 11 February 2019. Процитовано 10 January 2019.

Подальше читання

 

Класифікація
Зовнішні ресурси
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дислексія&oldid=41450676