Дислексія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 24 березня 2013.
| Дислексія |
|
| МКХ-10 | 48.0 |
|---|---|
| МКХ-9 | 315.02 |
| OMIM | 127700 |
| DiseasesDB | 4016 |
| MeSH | D004410 |
Дисле́ксія — нездатність оволодіти навичками читання текстів. В людини, яка страждає на дисклексію, переважно присутня і дисграфія. Ці недуги абсолютно не пов'язані з інтелектуальним потенціалом людини. До дисклектиків належали такі розумово розвинені особи як Ганс Крістіан Андерсен, Вінстон Черчіль[1], Людвіг ван Бетховен, Вольфґанґ Амадей Моцарт, Томас Едісон, Джон Леннон, Оззі Озборн, Пабло Пікассо, Кіану Рівз, Стів Джобс, Річард Бренсон[2].
Зміст |
Види дислексії [ред.]
- Фонематична дислексія — труднощі з вимовою фонем. Людина читає побуквенно.
- Семантична дислексія — кожне слово при читанні сприймається окремо і не зв'язується з іншими словами, тому прочитаний текст неправильно розуміється.
- Аграматична дислексія — читанням із граматичними помилками: порушення в закінченнях, неправильне відмінювання слів, зміна у відмінкових закінченнях, роді, числі, часу.
- Оптична дислексія — порушення у сприйнятті подібних літер, зокрема плутаються Г-Т, Б-Ь та інші літери.
- Мнестична дислексія — порушення засвоєння відповідності букв та звуків.
