Березовський Борис Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Борис Абрамович Березовський
BABerezovsky2012.jpg
Інші імена Платон Єлєнін
Народився 23 січня 1946(1946-01-23)
Москва, СРСР
Помер 23 березня 2013(2013-03-23) (67 років)
Аскот, Беркшир, Великобританія
Проживання Лондон
Ім'я при народженні Березовський Борис Абрамович
Відомий Підприємець, політик
Титул Доктор технічних наук
Звання капітан (2000)
Конфесія православ'я
Дружина 1) Ніна Василівна Короткова 2) Галина Березовська (Бешарова) 3) Олена Горбунова
Діти Єлизавета (1971), Єкатерина (1973), Артем (1989), Анастасія (1992), Арина (1996), Глєб (1997)

Березо́вський Бори́с Абра́мович (*23 січня 1946, Москва — †23 березня 2013, Лондон) — російський підприємець, олігарх, політик, математик. В опозиції до Володимира Путіна. Останні роки жив в еміграції у Великобританії, в Росії був у розшуку за звинуваченням у шахрайстві та спробі силового захоплення влади. Причетність Березовського до фінансування деяких українських політиків набула великого розголосу в Україні. У 1997 журнал Forbes оцінював його статки у $3 млрд.

Біографія[ред.ред. код]

Батько — Абрам Маркович Березовський, був інженером-будівельником з Томська, що працював на заводах з виробництва будматеріалів. Мати — Ганна Олександрівна Гельман, працювала лаборантом в Інституті педіатрії Академії медичних наук СРСР. Батьки Березовського одружилися 17 серпня 1943 року.

Автор більше 100 наукових робіт і ряду монографій («Бінарні відношення в багатокритерійній оптимізації» (М., 1981), «Завдання якнайкращого вибору» (М., 1984), «Багатокритерійна оптимізація;— математичні аспекти» (М., 1989) і ін.). У 1983 захистив докторську дисертацію «Розробка теоретичних основ алгоритмізації ухвалення передпроектних рішень і їх застосування» за фахом «Технічна кібернетика і теорія інформації».

З 1991 року — член-кореспондент Російської академії наук, член Міжнародного наукового суспільства з теорії ухвалення рішень, засновник Міжнародного наукового фонду. Нагороджений премією Ленінського комсомолу і Міжнародним орденом Святого Костянтина Великого. У 1970-і — 1980-і роки працював в НДІ випробувальних машин, Гідрометеорологічному науково-дослідному центрі, Інституті проблем управління АН СРСР.

Бізнес[ред.ред. код]

  • У 1989 році заснував «Логоваз» — компанію, що займалася продажем автомобілів ВАЗ. У 1991 компанія «ЛОГОВАЗ» отримала статус офіційного імпортера автомобілів Мерседес-бенц в СРСР.
  • З 1992 р.— голова ради директорів Об'єднаного банку.
  • У 1994–1997 рр. очолював «Автомобільний Всеросійський Альянс» (AVVA), створений для збору засобів на здійснення проекту будівництва заводу з випуску дешевих «народних автомобілів». За даними керівництва альянсу, в результаті розміщення своїх акцій AVVA виручила близько 20 млн доларів США. Були зроблені малі проекти, в тому числі з виробництва в Латинській Америці і Єгипті. У вересні 2002 року відбулося відкриття заводу «Автоваз — Дженерал Моторз».[1]
  • У січні 1995 року брав участь в створенні Суспільного російського телебачення і увійшов до ради директорів ОРТ.
  • З 1995 року — акціонер Московської незалежної мовної корпорації (ТБ-6).
  • З 1996 року — член ради директорів «Сибірської нафтової компанії» («Сибнефть»).

Політична діяльність[ред.ред. код]

  • У 1996–1997 рр. — заступник секретаря Ради безпеки РФ.
  • У 1998–1999 рр. — виконавч. секретар СНД.
  • У 1999–2000 рр. — депутат Державної думи Росії від Карачаєво-Черкесії (від мандата відмовився за власною ініціативою).

За твердженнями самого Березовського[2], зіграв вирішальну роль у приході Володимира Путіна до влади в 1999.

Кримінальні справи і звинувачення[ред.ред. код]

Позов до Абрамовича[ред.ред. код]

Борис Березовський особисто вручив Роману Абрамовичу повістку до суду, пише в неділю британська газета The Daily Mail.[3][4][5] За даними видання, Березовський вважає, що його колишній партнер по трьох великих російських компаніях винен йому близько п'яти мільярдів фунтів стерлінгів. Згідно з британською судовою системою подібні повідомлення можна вручити власноручно, щоб прискорити процес, проте Березовському не вдавалося зробити цього вже протягом півроку. Як відзначає газета, події що відбувалися в п'ятницю на одній з вулиць Лондона, швидше нагадували сцену з бойовика, ніж процесуальну формальність. Березовський, здійснюючи покупки в магазині «Dolce&gabbana», побачив в сусідньому магазині Hermes, Романа Абрамовича, і негайно послав своїх охоронців за необхідними паперами в лімузин. Після цього Березовський пішов в магазин, але охоронці Абрамовича йому перешкодили. Поки стосунки з ними з'ясовували охоронці Березовського, колишньому олігархові все ж таки вдалося пройти до колишнього партнера.

Березовський сказав Абрамовичу: «У мене для тебе подаруночок. Це тобі від мене», але коли передав документи, то Абрамович прибрав руки за спину і документи впали на підлогу.[3][4] Адвокати Бориса Абрамовича заявили, що дана подія була зафіксована камерами спостереження і позов за британськими законами вважається врученим.

Пізніше в інтерв'ю ізраїльському інформаційному агентству «Курсор» Березовський визнав, що позов стосувався компаній ОРТ, Сибнефть і Російський алюміній.[4]

30 грудня 1996 року в журналі «Forbes» опублікована стаття Пола Хлебнікова «Хрещений батько Кремля?», у якій Борис Березовський (на той момент, заступник секретаря Ради безпеки РФ) був звинувачений в причетності до вбивства журналіста Владислава Лістьєва. 12 лютого 1997 року Березовський через Високий суд Англії зажадав спростування. 6 березня 2003 року сторони уклали мирову угоду, за якою «Forbes» визнав опубліковані звинувачення не відповідними дійсності і вніс відповідну примітку до web-архіву журналу.

6 квітня 1999 року Генпрокуратура РФ оголосила Бориса Березовського в розшук і видала санкцію на його арешт як обвинувачуваному у справі авіакомпанії «Аерофлот» — звинувачення включало «незаконне підприємництво» і «відмивання незаконно нажитих коштів». 5 листопада 1999 року звинувачення були зняті.

1 листопада 2000 року було оголошено про намір прокуратури пред'явити Березовському звинувачення в розкраданні державних коштів в рамках справи «Аерофлоту». Березовський, що знаходився в той момент за кордоном, ухвалив рішення не повертатися до Росії.

20 вересня 2001 року Березовського оголосили у федеральний розшук і пред'явили заочне звинувачення в одній із справ, виділених із справ «Аерофлоту», за трьома пунктам: «пособництво в шахрайстві», «неповернення з-за кордону валютної виручки» і «відмивання грошей».

У жовтні [[2003 року британський журнал «Eurobusiness» опублікував статтю «Епоха баронів-розбійників», в якій Борис Березовський був звинувачений в причетності до вбивства лідера партії «Ліберальна Росія» Сергія Юшенкова і отриманні незаконних доходів через компанію «ЛОГОВАЗ». Березовський подав позов до Високого суду Англії, де «Eurobusiness» не зміг довести обгрунтованість своїх звинувачень. 30 жовтня 2003 року Березовському були принесені вибачення і виплачена компенсація у розмірі 10 тис. фунтів стерлінгів.

28 жовтня 2004 року в струм-шоу «До бар'єру» на телеканалі НТВ керівник «Альфа-групп» Михайло Фрідман заявив, що Борис Березовський загрожував йому в 1999 році. 31 березня 2005 року Березовський подав до Високого суду Англії позов до Михайла Фрідмана з вимогами відшкодування збитку. 26 травня 2006 року суд присяжних зобов'язав Фрідмана виплатити Березовському 50 тисяч фунтів стерлінгів.

2 липня 2007 Савеловський суд Москви приступив до слухань справи за заочним звинуваченнам Березовського в розкраданні 214 млн рублів у авіакомпанії «Аерофлот»[6]. Підсудний заборонив своїм адвокатам брати участь в заочному процесі, який він вважає за «фарс». Правова підстава для заочного слухання за даним звинуваченням викликає сумніви, оскільки п. 5 ст. 247 КПК РФ передбачає таку можливість тільки для «виняткових випадків по кримінальних справах при тяжких і особливо тяжких злочинах».

13 липня 2007 Федеральний суд Бразилії прийняв ухвалу про видачу ордера на арешт Бориса Березовського, директорів компанії Media Sports Investments (MSI) Киа Джурабчиана і Нояна Стегну, а також декількох керівників футбольного клубу «Корінтіанс» за звинуваченням у відмиванні грошей. Бразильські власті звернулися в Інтерпол з проханням про арешт Бориса Березовського і інших обвинувачених.[7]

28 серпня 2007 голова Слідчого комітету при прокуратурі РФ Олександр Бастрикин повідомив журналістів, що податкова поліція Нідерландів]] порушила проти Бориса Березовського кримінальну справу про «легалізацію злочинно нажитих доходів в Західній Европі». Він також нагадав, що на початку серпня 2007 Басманний суд знов видав санкцію на арешт Березовського у зв'язку із звинуваченням в організації в 1997 році розкрадання шляхом шахрайства кредиту в 13 млн доларів у банку «Сбс-агро», який був витрачений «на покупку нерухомості на середземноморському побережжі Франції». Ухвала про притягнення як обвинуваченого Березовського була винесена Генпрокуратурою РФ 20 липня 2007. Басманний суд у зв'язку з цим наклав арешт на віллу Березовського у Франції.

За словами Бастрикина, проти Березовського готується ще одна справа відносно «розкрадання грошових коштів АВТОВАЗа, обміну захоплених в полон на дагестано-чеченской межі Омоновцев на засуджених чеченців і легалізації злочинно нажитих грошових коштів».

29 листопада 2007 року засуджений Савеловським судом Москви заочно на 6 років в'язниці загального режиму і визнаний винним в «винним в розкраданні 215 млн рублів компанії „Аерофлот“»[8][9][10].

Еміграція[ред.ред. код]

Мешкання в Англії[ред.ред. код]

З 2001 року проживав в Лондоні. Є акціонером компанії, створеної Нілом Бушем, — братом Джорджа Буша-молодшого, президента США.

У 2003 році Генпрокуратура РФ намагалася добитися видачі Березовського на підставі кримінальної справи за ст. 147 КК РФ (шахрайство). Ця справа була порушена Генпрокуратурою ще 6 серпня 2002 року. (Березовський звинувачувався в розкраданні більше 2300 автомобілів «автовазу» при проведенні Логовазом в 1994–1995 роках залікової операції з Автовазом і адміністрацією області Самари). Він був оголошений в міжнародний розшук.

24 березня 2003 Березовський був затриманий лондонською поліцією, але незабаром звільнений під грошову заставу. 1 червня Лондонський магістратський суд відхилив запит про екстрадицію на тій підставі, що Березовський попросив у Великобританії політичного притулку, і таким чином він знаходиться під захистом Женевських конвенцій.[11] 10 вересня 2003року міністр внутрішніх справ Великобританії Девід Бланкетт підписав розпорядження про надання Березовському політичного притулку[12], обґрунтувавши це рішення тим, що в Росії йому може загрожувати політичне переслідування.[13][14]

У 2004 апеляційна комісія арбітражного суду Самари визнала законною операцію, на підставі якої пред'являли звинувачення Борису Березовському. Проте звинувачення з нього не були зняті.

Пізніше Березовський отримав від МВС Великобританії паспорт біженця на ім'я Платон Еленін. Вже будучи оголошеним в міжнародний розшук, Березовський неодноразово відвідував республіки колишнього СРСР. У грудні 2003 він відвідав Тбілісі за документами на ім'я Платон Еленін, у зв'язку з чим Росія висловила протест. Згодом він ще кілька разів приїжджав в Грузію. У 2005 році він побував в Латвії. У 2005 довгий час обговорювалася можливість його візиту в Україну]], але нова влада все ж таки відмовили йому у в'їзді, щоб не створювати собі нерозв'язних проблем у стосунках з Росією.

Восени 2005 Березовський заявив, що в ході президентській кампанії в Україні в 2004 році він підтримував контакти з Віктором Ющенком і його найближчими сподвижниками, а також переказував фінансові кошти на Україну для фінансування Помаранчевої революції. Він представив документи, що підтверджують переказ приблизно 30 млн доларів «на розвиток демократії». Розслідуванням його заяв займається тимчасова слідча комісія Верховної Ради України.

17 вересня 2004 року прокуратура Московської області заочно звинуватила Березовського в розкраданні державної дачі в підмосковному комплексі «Жуковка», пізніше за переоформлену на ім'я його дочки Катерину. 21 вересня була видана санкція на арешт, а 22 вересня Березовський знов був оголошений в міжнародний розшук. Запити про екстрадицію двічі (у лютому і вересні 2005 року) прямували до Латвії, куди Березовський прибував з візитами, але обидва рази дістали відмову.

19 жовтня 2005 року Рада з національної безпеки Латвії за ініціативою президента країни Вайри Віке-фрейберги рекомендувала Генпрокуратурі і МВС включити Бориса Березовського в список осіб, відвідини якими Латвії визнано небажаним. Раніше прем'єр-міністр Латвії Айгар Калвітіс заявляв, що Березовський створює реальну загрозу латвійській державі. Сам Березовський вважає, що рішення було ухвалене під тиском Росії.

26 жовтня 2005 року прем'єр-міністр Латвії Айгар Калвітіс підписав розпорядження про внесення Бориса Березовського в список осіб, в'їзд яких до Латвії небажаний. Він заявив, що ухвалив це рішення на підставі інформації, наданої йому органами безпеки. Калвітіс дав зрозуміти, що влада побоюється впливу Березовського на політичну ситуацію в Латвії, оскільки у Бориса Березовського «в Латвії є певні політичні інтереси».

Через тиждень після цього розгорівся крупний урядовий скандал — Айгар Калвітіс звинуватив керівника МВС Еріка Екабсона (члена РНБ) в тому, що він розголосив таємні матеріали засідання РНБ Березовському. Екабсон був вимушений подати у відставку.

2 березня 2006 року представник Генпрокуратури РФ заявив, що 16 лютого відносно Бориса Березовського було порушено нову кримінальну справу за ст. 278 Кримінального кодексу РФ («дії, направлені на насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади порушуючи Конституцію <…> а рівно направлені на насильницьку зміну конституційного ладу»), за якою Березовському загрожує покарання строком від 12 до 20 років позбавлення волі. Пізніше суд заочно дав санкцію на арешт обвинуваченого, і його оголосили в міжнародний розшук. Справа передана для розслідування в ФСБ. 1 березня прокуратура відправила до МВС Великобританії повторний запит про екстрадицію Березовського.

За деякими повідомленнями [2], приводом для справи стали вислови Березовського в прямому ефірі радіостанції «Відлуння Москви», зроблені 20 січня 2006 року, коли він заявив, що в Росії необхідне «силове перехоплення влади» і він робить «певні кроки» в цьому напрямі.

26 січня 2006 року в інтерв'ю агентству AFP Березовський заявив, що здійснювати «перехоплення влади» має намір за допомогою стану, що «потроївся» за останні п'ять років.[15]

26 лютого міністр закордонних справ Великобританії Джек Стро попередив Березовського, що його статус біженця може бути переглянутий у будь-який час, «якщо він використовуватиме Сполучене Королівство як базу для насильницьких безладів або тероризму в інших країнах».

Того ж дня президент Чечні Алу Алханов повідомив, що має в своєму розпорядженні документальні докази фінансування Березовським Чеченської Республіки Ічкерія. В. о. прем'єр-міністра Чечні Рамзан Кадиров заявив, що Березовський, виплачуючи викупи за численних заручників, що захоплювалися в Чечні в 1990-і роки, передав чеченським бойовикам 30 млн доларів.

Поки у Березовського зберігається статус біженця, він не може бути виданий, але цього статусу у виняткових випадках його може позбавити британське МВС. Проте анулювання статусу біженця не означає автоматичної екстрадиції до Росії — таке рішення може прийняти лише суд [3].

Сам Березовський заявив в інтерв'ю російській газеті «Відомості», що він мав на увазі не насильницьке захоплення влади (військовий переворот або путч), а події, аналогічні приходу до влади опозиції в Грузії і в Україні.

24 березня 2006 року Державна дума розглянула проект звернення до парламенту Великобританії з проханням сприяти видачі Березовського Росії. У документі, зокрема, мовиться: «Держдума виражає стурбованість у зв'язку з тим, що що знаходиться в міжнародному розшуку Березовський Б. А., і після судового рішення про відмову в його видачі російському правосуддю, продовжує свою діяльність з території Великобританії, направлену на спричинення збитку суспільній безпеці РФ. Держдума з повагою відноситься до правової системи Великобританії і вважає, що відповідне вирішення британських властей буде конкретним кроком на шляху підвищення ефективності британської співпраці в протидії тероризму і екстремізму».

26 квітня 2006 року Сенат Верховного суду Латвії відмовив Борису Березовському у виключенні його зі списку осіб, в'їзд яким до Латвії заборонений.

За словами Березовського, він підтримував контакт з російською політичною елітою, представники якої розділяють його думку про те, що Путін згортає демократичні реформи, централізує владу в своїх руках і порушує конституцію. [4]

Справа Литвиненка[ред.ред. код]

30 березня 2007 у будівлі Скотленд-ярду відбулася бесіда Бориса Березовського із слідчим Генпрокуратури РФ Олександром Отводовим, що розслідує справу про отруєння полонієм агента британської розвідки Mi6 Олександра Литвиненка, що помер 23 листопада 2006 ріка в лондонській лікарні.

Березовський дав згоду на зустріч за умови, що вона відбудеться на англійській території, російські представники будуть перевірені на наявність отрут і зброї і бесіда буде записана на відео, при цьому він отримає її копію. Насправді бесіда була записана на аудіо, а перевірок, що виходять за рамки звичайних для всіх подібних випадків, не проводилося. Зустріч відбулася 30 березня 2007 року. За словами Березовського, велика частина питань, заданих російськими слідчими, стосувалася бізнесу Березовського, а також бізнесу його друзів і знайомих; питання, що безпосередньо відносяться до справи, були поставлені тільки під кінець зустрічі. Березовський назвав допит «фарсом» і кваліфікував його «як спробу приховати справжніх злочинців — Путина і Лугового і всіх тих, хто брав участь в цьому злочині». Він заявив також: «У мене є аргументи, чому Путін замовив цей злочин, чому Луговим був виконавцем. Це факти, а не міркування на тему. Я привів ці аргументи слідчому Генпрокуратури і сказав, що рахую його теж співучасником злочину. Я передав слідчому листування з військовою прокуратурою Росії в 1998 році і листування Литвиненка, коли він отримав команду убити мене».[16]

Представник Генпрокуратури РФ заявив, що всі питання, задані Березовському російськими слідчими в Лондоні, мали пряме відношення до «справи Литвиненка», оскільки «досліджується ряд версій, у тому числі і з бізнесом, яким займався Литвиненко».[17]

Транскрипт допиту Березовського був пізнішим опублікований ([5]).

1 квітня 2007 ріка в ефірі «РТР-планета» (міжнародний канал ВГТРК, адресований російськомовній аудиторії), а потім в програмі «Вести тижні» російського державного телеканалу «Росія» було показано інтерв'ю з невідомим, таким, що представився іншому Литвиненко. Невідомий, сидячий спиною до камери і що назвався Петром, заявив, що отруєння було організоване Березовським, оскільки Литвиненко знав, що той нібито отримав статус політичного біженця шляхом фальсифікації. За словами невідомого, Литвиненко і Березовський піддали його дії психотропних препаратів і змусили заявити, що він був направлений ФСБ з метою вбивства Березовського; плівка з цим записом була представлена в суді.

Березовський заявив із цього приводу: «Якби така версія існувала як реальна, то Скотленд-ярд давно повинен був би зацікавитися цією версією і не їздити до Москви на самому початку розслідування, а спочатку з'ясувати, чи правильна ця версія». Березовський заявив, що «всі ці численні версії» «є тільки слідством того, що російська влада хоче прикрити цей злочин».[18]

За твердженням партнера Березовського, Александра Гольдфарба, анонімним героєм «Звісток тижня» є якийсь Володимир Іванович Теплюк, що емігрував до Лондона з Казахстану і декількох років що добивався статусу політичного біженця. За словами Гольдфарба, Теплюк неодноразово публічно розповідав про те, що його найняли для того, щоб отруїти Березовського. За словами Гольдфарба, «ми його здали в поліцію», але Ськотленд-ярд Теплюком не зацікавився.[19][20]

Лондонська поліція ніяк не прокоментувала повідомлення російського телебачення про нового свідка в справі Літвіненко. «Ми не обговорюємо питання надання людям персональної охорони», — заявив представник прес-служби Скотланд-ярда.[21]

3 травня 2007 адвокат Березовського Ендрю Стівенсон від його імені подав позов до телеканалу «РТР-планета» до Високого королівського суду в Лондоні з вимогою відшкодування нанесеного йому збитку.[22]

У інтерв'ю «Financial Times» Березовський призвав також Британію і міжнародне співтовариство ввести санкції відносно Росії, якщо Кремль відмовлятиметься видати Андрія Лугового.

Передбачуваний замах в Лондоні[ред.ред. код]

18 липня 2007 британські ЗМІ розповсюдили інформацію про запобігання замаху на Березовського в Лондоні[23]. Як пізніше офіційно заявив Скотленд-Ярд, передбачуваний вбивця прибув з Росії з дитиною і був затриманий поліцією 21 червня; висланий в РФ із забороною в'їзду до Сполученого Королівства[24].

«Інша Росія»[ред.ред. код]

Борис Березовський, що проживає в Лондоні, заявив в інтерв'ю газеті «Financial Times», що фінансує опозиційну організацію «Інша Росія». Газета нагадує при цьому, що раніше один з лідерів «Іншої Росії» Гарі Каспаров заперечував, що Березовський фінансує організацію, оскільки коаліція не підтримує контакти з тими, хто може підірвати нашу репутацію, сказав Каспаров. Він же в інтерв'ю Бі-Бі-Сі заявляв, що будь-яке припущення про зв'язок з колишнім російським олігархом є брехня.

Передбачувані «заклики до насильницької зміни влади» в Росії[ред.ред. код]

Починаючи з 2005 року, російські ЗМІ почали періодично розкручувати тему загрози російській державі з боку прозахідної опозиції, що фінансується російськими олігархами-емігрантами, зокрема Борисом Березовським. У зв'язку з цим іноді говорять про можливість так звану «Березовій революції» (очевидна алюзія з Березовським).

Березовський, власне, і сам давав привід для подібних заяв.

24 січня 2006 року а в прямому ефірі радіостанції «Відлуння Москви» Березовський сказав, що «працює» над силовим захопленням влади в РФ. Тодішній міністр закордонних справ Великобританії Джек Стро попередив, що вислови Березовського з приводу можливості насильницької зміни влади в Росії можуть вплинути на перегляд його статусу біженця.

13 квітня 2007 в інтерв'ю британській газеті «Гардіан» Березовський заявив, що фінансує своїх прихильників, які готують переворот в Росії.[25] Він також заявив про необхідність використовувати силу для зміни російського режиму. Пізніше Березовський в коментарях роз'яснив, що не захищає і не підтримує насильство, а виступає за безкровну зміну влади.[26]

Публікація цього інтерв'ю викликала різку реакцію з боку російських властей. Генпрокуратура РФ того ж дня порушила кримінальну справу проти Березовського за статтею «насильницьке захоплення влади». Офіційний представник відомства повідомив, що прокуратура має намір підняти питання про позбавлення підприємця статусу біженця у Великобританії.

16 квітня 2007 року Генпрокуратура РФ направила міжнародне правове доручення про екстрадицію Березовського.[27]

МЗС Великобританії виразив заклопотаність заявами Березовського: «Ми вважаємо за негожі будь-які заклики до насильницького скидання влади будь-якої суверенної держави».[28] Скотланд-ярд почав перевірку інтерв'ю Березовського на предмет виявлення того, чи зробив він яке-небудь правопорушення.

13 квітня 2007 порушена кримінальна справа за статтею 278 УК РФ «насильницьке захоплення влади»; 2 липня пред'явлено заочне звинувачення.[29]

5 липня 2007 Королівська прокурорська служба Великобританії заявила, що «не знайшла достатніх доказів для пред'явлення Березовському звинувачень в підбурюванні до тероризму» і у зв'язку з цим порадила Скотланд-ярду не порушувати кримінальну справу проти нього. На думку прокуратури, контекст інтерв'ю Березовського указує на те, що він мав на увазі цивільний опір властям на зразок «помаранчевої революції» в Україні.[30][31]

Оцінки[ред.ред. код]

У Росії за Борисом Березовським закріпилася репутація «політичного авантюриста», причому цю думку розділяють як прихильники влади[32], так і представники оппозіції[33], а деякі політологи називають його "найбільшим політичним авантюристом міжнародного класу.[34]

Наукові монографії[ред.ред. код]

  • Б. А. Березовский, В. И. Борзенко, Л. М. Кемпнер. Бинарные отношения в многокритериальной оптимизации. — Москва: «Наука», 1981
  • Б. А. Березовский, В. И. Борзенко, Л. М. Кемпнер. Многокритериальная оптимизация: математические аспекты. — АН СССР, Ин-т проблем управления / Москва: «Наука», 1989

Книги[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

Примітки[ред.ред. код]

  1. ВАТ «АВВА»: Про компанію.
  2. «Я хочу…-- зам'явся Путін.-- Я хочу бути Березовським» // Витяг з книги А. Гольдфарба і Марини Литвиненко смерть диссидента (Alex Goldfarb, Marina Litvinenko. death of а Dissident: The Poisoning of Alexander Litvinenko and the Return of the KGB) Коммерсант' Влада № 22 за 11.06.2007 грамів.
  3. а б Battle of the oligarchs… the amazing showdown between Roman Abramovich and his arch rival{ref-en} //The Daily Mail
  4. а б в Березовський особисто вручив Абрамовичу повістку до суду //Лента.ру
  5. Березовський особисто вручив Абрамовичу позов //dp.RU
  6. Березовський офіційно визнаний революціонером: звинувачений в спробі захоплення влади в Росії Newsru.com 2 липня 2007
  7. http://www.kommersant.ru/doc-y.aspx?DocsID=782572 Бразилія переклала м'яч на Бориса Березовського
  8. [http://www.polit.ru/news/2007/11/29/kolonia.popup.html Березовський засуджений на 6 років в колонії загального режиму //Політ.ру
  9. Березовського засудили заочно //KP.RU
  10. Березовського заочно визнали винним в розкраданні грошей «Аерофлоту» //Лента.ру
  11. [1]
  12. Борис Березовський. Біографічна довідка
  13. Березовський: у крузі другому //весті тижні. Телеканал «Росія»
  14. Березовський отримав політпритулок в Британії //Б-б-си
  15. Олігарх засланця Березовський загрожує Путіну переворотом до 2008-го року, Марина Лапенькова, 26 січня 2006 ріка, агентство Франс Пресс. Машинний переклад.
  16. Генпрокуратура дісталася до Бориса Березовського//газета «Газета»
  17. Питання Березовському торкалися тільки поділа Літвіненко — Генпрокуратура
  18. Березовський: власті намагаються прикрити отруєння Литвиненка
  19. «Вести тижні»: Литвиненко убили як свідка блефу Березовського//grani.ru
  20. Гольдфарб: показаний «Звістками тижня» Петро — Володимир Теплюк
  21. Лондон не коментує повідомлення про нового свідка у справі Литвиненка
  22. Борис Березовський погрожує витратити державні кошти
  23. hitman at the Hilton hotelthe Sun 18 липня 2007 грама.
  24. Березовський розповів на прес-конференції про замах, що запобіг, на нього Newsru.com 18 липня 2007 грама.
  25. Березовський готує революцію в Росії
  26. Влада реально боїться вільних людей
  27. Генпрокуратура направила до Лондона черговий запит про екстрадиції Березовського
  28. Скотленд-ярд вивчає інтерв'ю Березовського
  29. ФСБ пред'явила Березовському заочно звинувачення за статтею про насильницьке захоплення влади
  30. Британська прокуратура не порушуватиме справу проти Березовського
  31. Британці пробачили Березовському революційні заклики
  32. Збіглий олігарх оплачує революцію // «Вести», 13 квітня 2007 года
  33. Григорій Явлінський. «…основа порушень в Калмикії — бажання переобратися, щоб приховати корупцію…» // Інтерв'ю програмі «Дзеркало», 12 жовтня 2002 года
  34. Политологи предостерегают общественность от «олигархического реванша» // «Общая газета», 15 червня 2006