Ідол
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
І́дол (через церконослов'янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької; грец. είδωλον «подоба, образ» зводиться до грец. ίδεῖν «бачити», спорідненого з лат. video «бачу»)[1] — це предмет, що зображує божество, якому поклонялися у глибоку давнину. Ідолопоклоництво як своєрідна трансформація тотемізму та фетишизму зберігається в сучасних релігіях у вигляді поклоніння іконам, статуям, культовим атрибутам, священним книгам, мощам святих тощо.
[ред.] Примітки
- ↑ Ізборник (історія, мовознавство, літературознавство) - там Етимологічний словник української мови: В 7 т., т. 2 / АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — ...
