Ідол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Bronze Idol.jpg
Ідол. Бронза. Карлсруе. Німеччина

І́дол чи кумир — «подоба, образ».[1]

Це предмет, що зображує божество, якому поклонялися у глибоку давнину. Ідолопоклоництво як своєрідна трансформація тотемізму та фетишизму зберігається в сучасних релігіях у вигляді поклоніння іконам, статуям, культовим атрибутам, священним книгам, мощам святих тощо. Набуло поширення саме як презирливе, гріховне ідолопоклонство при християнізації новонавернутих народів, а тому вважається гріхом. Водночас в християнстві є своє ідолопоклонство, незважаючи на гріховність поклоніння кумирам рукотворним чи природнім тілесним (ікони, хрести, скульптури, мощі та інші атрибути, як і почитання ієрархів і свяшенників прихожанами).

Етимологія[ред.ред. код]

І́дол, ідолянин (заст.) «язичник» — через церковнослов'янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької; грец. είδωλον «подоба, образ» зводиться до грец. ίδεν «бачити», спорідненого з лат. video «бачу».[1]

Образ — старослов'янське образъ‚ утворене з префікса оb- і основи іменника razъ, пов'язаного чергуванням голосних з rězati «різати».[2]

Старословянське подоба «прикраса» — прасловянське doba «щось стосовне, властиве», споріднене з литовським daba «натура, вдача».[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Ізборник (історія, мовознавство, літературознавство) — там Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Т.2 (Д-Копці) / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Редколегія: О. С. Мельничук (головний редактор), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін.— К.: Наукова думка, 1985. с. 290
  2. Етимологічний словник української мови: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Укладачі Р. В. Болдирєв та ін. Редактори тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:142)
  3. Ізборник (історія, мовознавство, літературознавство) — там Етимологічний словник української мови: В. 7 т. Т.2 (Д-Копці) / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Редколегія: О. С. Мельничук (головний редактор), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін.— К.: Наукова думка, 1985. с. 97

Див. також[ред.ред. код]