Біг-біт (електронна музика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Біг біт (англ. big beat - дослівно "голосний удар", також Хімічний брейк, англ. Chemical breaks) - назва напрямку електронної музики, що з'явилася в британській пресі середини 1990-х років на окреслення творчості таких гуртів як The Chemical Brothers, Fatboy Slim та, частково, The Prodigy.

Біг біт використовує розважливі синкоповані ритми (breakbeats) в помірних темпах (між 90 та 140 bpm), "кислотні" синтезаторні лінії та рясні джазові лупи. Часто вони перириваються панковими вигуками та супроводжуються інтенсивною, дисторційованою басовою лінією зі звичайною для поп- або техно-композицій структурою. Біг біт також характеризується сильним психоделічним впливом, що походить від впливу брейкбітів The Beatles, Led Zeppelin та такого напрямку, як ейсид хауз. У творчості Fatboy Slim, цей стиль набуває також сильно компресованої, громоподібного барабанного звуку (звідти назва).