Visual Kei

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Visual kei
Стилістичні походження
Походження
1980-і роки Японія
Типові інструменти
Популярність 1990-ті роки; 2000-ні.
Похідні жанри Angura Kei, Nagoya Kei, Oshare Kei, Koteosa Kei, Akamoji-Kei, Shibuya Kei
Споріднені жанри
Глем, Епатаж
Регіональні сцени
Японія
Інші теми
J-Pop
J-rock
Музика Японії

Visual Kei (яп. ヴィジュアル 系 відзюару кей?, «Візуальний стиль», «Візуал Кей») — жанр японської музики, що виник на базі японського року[1][2] у результаті змішання його з глем-роком, металом і панк-роком у 1980-х роках[3][4][5][6]. «Visual kei» буквально означає «візуальний стиль». Так називається напрям в японській рок-музиці, що виділяється використанням макіяжу, складних зачісок, яскравих костюмів і часто андрогінної естетики.

Засновниками даного стилю в Японії були такі гурти, як X Japan, BUCK-TICK, Luna Sea, Malice Mizer, Dir en Grey та інші, великий вплив на які надали західні глем-рок-гурти[7]. Суть стилю visual kei полягає в тому, щоб донести частину душі і свого таланту не тільки через музику, а й через зовнішній вигляд: музика і зовнішній вигляд об'єднуються і несуть загальний зміст, шокуючи і залучаючи таким чином слухачів. Центральне місце в естетиці Visual kei займає андрогинний ідеал людини[4][8]. З точки зору японця жіночний чоловік, що користується макіяжем, не гей, а якраз навпаки - дамський угодник[9][10]. Навколо visual kei сформувалася субкультура, рушійною силою якої стало ядро ​​фанаток гуртів цього напрямку, які використовували імідж улюблених музикантів: у більшості своїй - чоловіків, які, у свою чергу, використовували жіночі макіяж і одяг[11][12][13][14].

Історія[ред.ред. код]

Це є свого роду справжній культруний феномену 80-х у Японії за допомогою таких гуртів, як X Japan, D'Erlanger, Buck-Tick і Колір. У 90-х Visual Kei був ще більше став популярний у Японії, і це було пов'язано з рекордною кількістю продажів популярних груп того часу: X Japan, Glay і Luna Sea, Dir en Grey. Радикальні зміни в образах груп тільки збільшили їх популярність. В кінці 90-х років інтерес до візуальної група Кей почав повільно знижуватися, і X Japan розпалась. Деякі гурти у 2007-му році Visual Kei виконавці повернулася у зв'язку з поновленням X Japan і Luna Sea намагаючись відновити те, що було описано в засобах масової інформації, як Neo Visual Kei [15] [7].

Після повернення культових виконавців, з'явилися і нові Visual Kei гурти, такі як: Versailles, Nightmare, The Gazette.

Особливості зовнішності та естетики[ред.ред. код]

Шанувальник стилю віжуал кей у Токіо

Спочатку зовнішній образ ніс характер епатажу. Так X Japan носили надвисокі фарбовані в червоний колір Ірокези. Але з появою колективу Malice Mizer, у моду стала входити жіночність. Оскільки в японському театрі кабукі роль жінок переважно грали чоловіки, то поступово чоловіча жіночність стала дуже популярна в Японії. Так м'яка, жіночна зовнішність багатьох виконавців Віжуал кея стала основним принципом зовнішності японських рок-музикантів, що потім було культивовано у напрямку Осяре Кей, найпопулярнішого серед дівчат. У напрямку Наґойя Кей, навпаки, основний акцент робиться на епатаж та шокування слухачів. Особливо в цьому відома група cali≠gari яка незабаром стала основоположником ероґуро-руху. Коте ж залишилося базуватися на ідеалі 90-років, і в основному через образи музикантів звеличується похмурість та готичні ідеали краси, при цьому продовжуючи фарбувати волосся в неприродні кольори і рясно використовувати фетиш естетику. У цей час більшість музикантів використовує Віжуал кей для більшого втілення ідеї своєї творчості та її свободи:

Для мене, це щось більше ніж виступати у гримі. Група, з якою я грав, навчаючись у школі, не мала нічого спільного з visual kei. Приблизно в той же час я побачив статтю в журналі, де хтось із виконавців, які відносять до visual kei, говорив: «Ми хочемо, щоб нас цінували за нашу музику». Тоді я подумав: «Якщо вони так думають, тоді навіщо використовують макіяж?». Коли ж я почав грати в visual kei групі, я дуже добре зрозумів, про що говорили ті виконавці, але я також зрозумів, що почуття звичайного слухача далекі від подібних думок. Так що тепер Megamasso виступають у гримі, і наш зовнішній вигляд підкреслює те, що ми робимо так, як нам подобається, і будемо продовжувати працювати в тому ж ключі. [16] Ryouhei з Megamasso
Я ношу сукні тому, що традиційно жінки носять сукні, а чоловіки штани. Мені не подобаються такі традиції. Я думаю, що це чудово, якщо літній чоловік носить плаття. Якщо він хоче носити його, то добре, нехай носить. Будь-яка людина повинна мати можливість носити те, що вона хоче, і, одягаючи сукню, я показую світу, що це можливо. Я хочу стати для людей приводом, який дозволить сказати — "О! Та він носить плаття! Може це зручно? Треба спробувати ". Для цього я ношу сукні і виступаю .. [17] відомий співак Kaya

Промисловість Visual Kei[ред.ред. код]

Рух Visual Kei створив цілу галузь, в тому числі звукозаписниу, спеціалізовану на профілі для ЗМІ, а також, для виробників одягу і реквізиту.

У ЗМІ найбільш відомими журналами такої направленості є: Cure, SHOXX і Zy. Першим був, Cure (яп. オフィシャル?) присвячений початківцям, нової поп-смуги, андеграунду, або просто інді-групапВ SHOXX, на відміну від Cure описує усе різноманіття Visual Kei сцени. Слід також відзначити, що журнал Zy (повна назва «Zy [зи:] стилізований під спільноту Rock Magazine»). Виробляється компанією «Zy / Starchild». Є журнали, які представляють навіть топ-лист популярних пісень Visual Kei. Gothic & Lolita Bible це журнал, який приділяє належну увагу до Visual Kei сцени, будучи провідним постачальником [[| Gothic & Lolita Bible | Lolita ]], — Субкультури, яка приєдналася до цього руху. Цілі Компанії були створені дизайнерами костюмів та аксесуарів, так як вони також мають важливе значення в індустрії Visual Kei. Загалом, кожна компанія має свою власну аудиторію для розповсюдження товару. Отже, ми маємо 'Динамічну систему', що належать колишнім членом Blam мед, Rena, друзі, які бачили групу Ману, Koji Кай, і Мако Інша компанія "Death Trap-ID", спеціалізується на жіночому одязі і її клієнтами є:. Versailles, hitsuzen, CISAC і Gackt. Вони художнього жанру, які часто наслідують стиль Харадзюку. Зображення деяких груп у цьому напрямку, наприклад, An Cafe і Zoro, спочатку самовизначалися як "Decora kei", що свідчить про приналежність до руху Kei ,а також і Fruts.

Перший лейбл, що спеціалізувався виключно на Visual Kei, «Free-Will», відкрився в 1986 році. Він був створений відомим музикантом першої хвилі Visual Kei Tommy Dynamite і спочатку був створений цілком у цілях групи COLOR. Пізніше, разом з великим King Records та іншими, була створена серію етикеток, з якими вони записали відомі групи, такі як Відомості, Кра, SuG, та інші. Але репутація Томмі пішла в зв'язку з його арештом, пов'язаним із звинуваченнями у шахрайстві на 324 мільйони ієн ($ 2,8 млн.).На додаток до цих «гігантів», інша частина сцени взяла Візуальні незалежні групи, в тому числі "Under Code Production", яка вважалася найбільш важливою для інді-сцени, SpeedDisk і «Anarchist Records», що належать до стилю Kenji із гуртом Anti Feminism. Досягнуте таким же успіхом і популярністю команд, які зазвичай підписують контракти з великими серйозними лейблами (Sony Music, EMI Music Japan, та іншими).

Основні моменти були представлені наHide Memorial Summit], дводенному концерті, присвяченому десятій річниці із дня смерті гітариста Hide, що відбулися 3 і 4 травня 2008-го року у Токіо і на V-Rock Festival '09, що відбувся в Токіо 24 і 25 жовтня 2009-го року, зібравши найпопулярніших Visual Kei виконавців Японії, на якому також був присутній Marilyn Manson.також проведені заходи, присвячені моді компаній, які виробляють одяг етапі для візуальних художників кей.

Популярність[ред.ред. код]

AKADO

Популярність visual kei за кордоном викликала бажання розвивати цей напрямок у музикантів інших країн. У цей час кількість таких груп зростає, є подібні групи навіть в Казахстані [18]. Але за межами Японії жанр все ще залишитися слабо поширеним. Також приналежність до віжуалів цими групами заперечується. Але не слід плутати з «західним Віжуал Кей» групи європейського пост глему а також групи модерн металу та пост-хардкору, оскільки зовнішній образ цих груп має європейське коріння, ідеали краси та витоки виникнення. Більшість західних груп під впливом Віжуал кей з'явилися у Франції та США, але найвідоміші наступні гурти:

  • Мерілін Менсон — друг hide, який використовував елементи Visual на ранніх етапах своєї кар'єри. Виступав на меморіалі пам'яті hide. Лідер американського індастріал-метал гурту Marilyn Manson. Також виступив на широкомасштабному фестивалі V-ROCK 2009 в Токіо[19].
  • Shoker Stalin — аргентинський металкор гурт, виступаючий в образі Nagoya kei. Вважають Lynch своїми кумирами та відзначають їх вплив у своїй творчості. Називають свій напрямок «visualcore».
  • Cinema Bizarre — молода німецька поп-рок група. Добилася популярності використовуючи елементи Віжуал Кей, які було неоднозначно прийняті прихильниками цього напрямку — від захоплення гуртом до повного неприйняття колективу.
  • Akado та Ange Noir — російські рок-групи на образ яких вплинув Віжуал кей. Перші грають альтернативний метал та позиціонують свою стилістику як «Intelligent Visual Rock», другі працюють в стилі готик-рок.
  • Dead Eyes, та Klepsydra - які копіюють візуал кеі, співають кавер-пісні відомих японських ґуртів подібноґо жанру, а також власні, анґлійською, японською, українською та російською мовами.

Visual kei у СНД[ред.ред. код]

Зростаюча популярність visual kei у світі, сприяла популяризації жанру зокрема і в Росії, що мала величезну публіку анімешників і отаку, куди японські виконавці почали часто приїздити[20]. Починаючи з кінця 2009-го року D'espairsRay, Міяві[21][22], Girugämesh[21][23], An Cafe, Mucc[22] і слідом за ними Versailles[24], Oz і Dir en Grey [25] відвідали її у межах своїх турів.

Першими виконавцями, які відвідали Росію були An Cafe в 2009 році[26]. Учасники групи були приємно здивовані кількістю своїх фанатів в Росії[26]. Іншою особливо значущою подією став приїзд abingdon boys school в грудні того ж року. Відео та фотографії з нього потрапили в DVD їх першого світового туру[27]. Все це стало потужним поштовхом, збільшивши в кілька разів кількість visual kei груп, що відвідали Росію в 2010 році, і бажаючих виступити у 2011[21].

Також молодші visual kei групи почали виступати в країнах СНД. Групи OROCHI[28] і GUILD[29][30] змогли відвідати Україну і Білорусь в 2010-2011-х роках. Одним з перших в Україні був співак Tesya, у 2011-му році. За ним були GOTHIKAДніпропетровську, Харкові і Києві). Також у Києві виступив японський дует LIX, у якому один з солістів народився в Україні.

У 2014-му році вперше Україну відвідав японський візуальний співак Sana. у 2014-му році розпочався йоґо сольний Європейський тур "SUNESTETHIA EU TOUR", в рамках якого він відвідав і Україну. У квітні 2014-ґо року, за маршрутом своґо музичноґо туру "SUNESTETHIA EU TOUR" відвідав низку українських міст, а саме: Донецьк, Одесу, Харків, Луганськ, Дніпропетровськ, Київ, не дивлячись на заґальну нестабільну ситуацію в Україні. На своїй офіційній сторінці, після виступу в Луганську, він повідомив, що сподівається, що в Україні усе налаґодиться, а також, що він буде молитися за мир в Україні.

Стилі[ред.ред. код]

Деякі тенденції в Visual Kei:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Heinrich, Sally (2006). Key Into Japan. Curriculum Corporation. с. 80. ISBN 1863667725. 
  2. Yun, Josephine (2005). jrock, ink.: a concise report on 40 of the biggest rock acts in Japan. Stone Bridge Press. ISBN 1880656957. 
  3. Arulvarathan, Subha. For those about to J-Rock. — University of Regina: The Carillon, 2006. — В. 48. — Т. 20.
  4. а б Reesman, Bryan. (30 ноября 2006 года). «Kabuki Rock» (англійською). Grammy.com. Процитовано 2010-04-01. 
  5. a fleeting genre known to fans as «Visual Kei» (aka «Visual Rock»). Nonetheless, this fusion of metal, punk and gothic aesthetics ignited at least two generations of followers with its shocking visual appeal" X [Japan]: Reliving the Height of Japan’s Superlative Visual Rock Band, By Minnie Chi, Asia Pacific Arts, bi-weekly web magazine, UCLA Asia Institute
  6. Gibson, Dave. (1998-11-02). «Get ready America; Japan's J-Pop phenomenon has all eyes facing east.» (англійською). Weekly Wire. Архів оригіналу за 2012-01-25. Процитовано 2010-04-01. 
  7. а б Dejima, Kōji (出嶌 孝次) Bounce Di(s)ctionary Number 13 — Visual Kei Retrieved September 12, 2007 (Japanese)
  8. Strauss, Neil. (1998-06-18). «The Pop Life: End of a Life, End of an Era». New York Times. Архів оригіналу за 2012-01-25. Процитовано 2007-07-31. 
  9. Buckley (2002). Encyclopedia of Contemporary Japanese Culture. Taylor & Francis. с. 188, 522, 553. ISBN 0415143446. 
  10. Tan, Caroline S.L. (2008). «Of Senses and Men’s Cosmetics: Sensory Branding in Men’s Cosmetics in Japan». European Journal of Social Sciences 6 (1). с. 7–25. 
  11. Monger, James Christopher. «Allmusic biography of Dir en grey». allmusic.com. Архів оригіналу за 2012-01-25. Процитовано 2007-07-31. 
  12. "Since it formed in the mid-1980s, X Japan went from playing loud, fast thrash-metal to stadium-shaking pop ballads, in the process pioneering its own genre, a Japanese equivalent of glam rock known as visual kei. For visual kei bands, outrageous, usually androgynous looks — gobs of makeup, hair dyed and sprayed in ways that made Mohawks look conservative, and a small fortune spent on leather and jewelry — were as important as music (or, in many cases after X, more important than music). " THE POP LIFE; End of a Life, End of an Era, By NEIL STRAUSS New York Times, June 18, 1998
  13. «a representative slice of Japanese rock music as a whole. It’s a very diverse genre and, of course, Japan also now has its own sub-genre called 'Visual kei … 'Visual Kei' literally means 'visual style.' It’s a style of dress, there’s a lot of costuming and make up and it’s uniquely Japanese because it goes back to ancient Japan. Men would often wear women’s clothing; I guess if they were here today they would be the underground kind of independent anarchist type people who spend their time in coffee houses thinking radical thoughts for that time.» — JAPANESE ROCK ON NPR, by Kristen Sollee The Big Takeover online music magazine, 25 June 2006
  14. «Most GothLolis cite that they are merely imitating their favorite bands from the visual rock genre, known as 'Visual Kei'. Although it seems a reference to Vladimir Nabokov’s scandalous Lolita, many Gothlolis will tell you that books (other than manga, Japanese comics, which are also at the heart of the scene) and art are not a part of their inspiration.Шаблон:Or Music is a major force in its creation. Visual Kei is exactly as it sounds: Rock music that incorporates visual effects and elaborate costumes to heighten the experience of the music and the show. Visual Kei started in the 80s and became so popular by the 90s that the nearly all-female fan base started dressing up as their favorite band members (known as 'cosplay') who were often males that wore make-up, crazy hair, and dressed androgynously or as females (usually, the more feminine the rocker, the more fans rush to emulate them).» Pretty Babies: Japan’s Undying Gothic Lolita Phenomenon, by Chako Suzuki, fashionlines.com e-magazine, January, 2007
  15. «Shinjidai ni Totsunyu! Neo Visual Kei Band Taidō no Kizashi». Oricon. Архів оригіналу за 2012-01-25. Процитовано 2007-09-19. 
  16. Ryouhei гитарист и лидер Megamasso
  17. О идее творчества
  18. http://gaara369.beon.ru/7451-684-novyi-vizhual-kei-proekt.zhtml
  19. http://upfront.livejournal.com/
  20. события — JaME Россия
  21. а б в «MIYAVI возвращается в Россию». Jame Russia. 
  22. а б концерты — JaME Россия
  23. girugamesh в Москве — новости — JaME Россия
  24. Versailles -Philharmonic Quintet- приедут в Москву! — новости — JaME Россия
  25. HITT и Dir En Grey в России
  26. а б «Интервью с An Cafe в Москве!». Jame Russia. 19 марта 2009 года. 
  27. «Концерт abingdon boys school в Москве». Jame Russia. 3 декабря 2009 года. 
  28. «Европейский тур OROCHI». Jame Russia. 11 февраля 2011 года. 
  29. «Расписание третьего украинского аниме-фестиваля ОТОБЭ - вечерняя программа». anime-festival.com.ua. 2010-10-01. Архів оригіналу за 2012-01-25. 
  30. «Минск в граффике осеннего тура Guild». Jame UK. 1 октября 2010. 

Посилання[ред.ред. код]