Інозин пранобекс
 | |
|---|---|
Інозин пранобекс
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 9-[(2R,3R,4S,5R)-3,4-dihydroxy-5-(hydroxymethyl)oxolan-2-yl]-3H-purin-6-one : 4-acetamidobenzoic acid : 1-(dimethylamino)propan-2-ol | |
| Класифікація | |
| ATC-код | J05 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C52H78N10O17 |
| Мол. маса | 1115,23 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | ~100% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 50 хв.(по інозину) |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ГРОПРИНОЗИН® , ТОВ«Гедеон Ріхтер Польща »,Польща UA/6286/01/01 03.01.2012-03/01/2017 НОВІРИН , ПАТ "Київський вітамінний завод", Україна UA/12436/01/01 10.08.2012- 10.08.2017 |
Інозин пранобекс — синтетичний противірусний препарат для перорального застосування.
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Інозин пранобекс — синтетичний противірусний препарат з імуномодулювальною дією. Він є комплексною сполукою інозину та солі 4-амінобензойної кислоти з N, N-диметиламіно-2-пропанолом — допоміжним компонентом, що підвищує доступність інозину для лімфоцитів. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні препарату з рибосомами уражених вірусом клітин, що приводить до гальмування синтезу матричних РНК вірусів, що приводить до пригнічення реплікації вірусів.[1] Інозин пранобекс має імуномодулювальний ефект, подібний до дії гормонів тимусу.[2] Препарат посилює диференціацію пре-Т-лімфоцитів, стимулює проліферацію Т- та В-лімфоцитів, підвищує функціональну активність Т-лімфоцитів, посилює вироблення інтерлейкіну-2 лімфоцитами, стимулює синтез інтерлейкіну-1 та гальмує синтез інтерлейкіну-4, стимулює виробницство власних інтерферонів. До інозину пранобекс чутливі віруси кору, епідемічного паротиту, вірус герпесу людини, цитомегаловіруси, вірус Епштейна-Барр, вірус вітряної віспи, віруси грипу та парагрипу, Adenoviridae.
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Інозин пранобекс швидко всмоктується в шлунку, максимальна концентрація інозину в крові досягається протягом 1 години. Препарат має високу біодоступність. Інозин пранобекс проникає через гематоенцефалічний бар'єр, немає даних за проникнення препарату через плацентарний бар'єр та виділення в грудне молоко. Метаболізується інозин пранобекс в печінці. Інозин метаболізується до сечової кислоти, а диметиламін-2-пропанол-4-ацетамідобензоат частково метаболізується до глюкуронідів. Виводиться препарат з організму нирками — інозин у вигляді сечової кислоти, а диметиламін-2-пропанол-4-ацетамідобензоат переважно у незміненому вигляді, частково у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату по інозину становить 50 хвилин, період напіввиведення диметиламін-2-пропанол-4-ацетамідобензоату становить 3—5 годин, збільшення цього часу не спостерігається при печінковій та нирковій недостатності.
Показання до застосування[ред. | ред. код]
Інозин пранобекс застосовується при гострих респіраторних вірусних інфекціях — грипі, парагрипі, риновірусній та аденовірусній інфекціях, вірусному бронхіті; кору, епідемічному паротиті; підгострому склерозуючому паненцефаліті; при герпесвірусних інфекціях — оперізувальному та простому герпесі, вітряній віспі, інфекційному мононуклеозі, цитомегаловірусній інфекції; при інфекції, викликаній папіломавірусом людини; при хронічних вірусних гепатиті С та гепатиті B; при хронічних рецидивуючих захворюваннях сечостатевої та дихальної системи у осіб з ослабленим імунітетом; профілактика інфекцій при стресових станах, періоді реконвалесценсії у післяопераційних хворих та після променевої терапії.
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застсуванні інозину пранобексу можливі наступні побічні ефекти:
- Алергічні реакції — часто (1—10%) висипання на шкірі, свербіж шкіри; дуже рідко (менше 0,01%) набряк Квінке, кропив'янка.
- З боку нервової системи — часто (1—10%) головний біль, запаморочення, загальна слабість; нечасто (0,1—1%) сонливість або безсоння, нервозність; дуже рідко (менше 0,01%) погіршення апетиту.
- З боку травної системи — часто (1—10%) нудота, блювання, біль в епігастрії; нечасто (0,1—1%) діарея або запор.
- Інші побічні ефекти — часто (1—10%) біль в суглобах; нечасто (0,1—1%) поліурія.
- Зміни в лабораторних аналізах — часто підвищення рівня активності амінотрансфераз та лужної фосфатази в крові, підвищення рівня сечовини в крові, підвищення рівня сечової кислоти в крові.
Протипокази[ред. | ред. код]
Інозин пранобекс протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, сечокам'яній хворобі, нирковій недостатності, аутоімунних захворюваннях, вагітності та годуванні грудьми, гіперурикемії та подагрі.
Форми випуску[ред. | ред. код]
Інозин пранобекс випускається у вигляді таблеток по 0,5 г, та у вигляді 5% сиропу по 120, 180 і 240 мл.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.mif-ua.com/archive/article/10548 [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ American Cancer Society. Inosine Pranobex. Архів оригіналу за 23 серпня 2010. Процитовано 31 липня 2013. (англ.)
- ↑ Нормомед [Архівовано 16 квітня 2015 у Wayback Machine.] - база нормативно-директивних документів МОЗ України
Джерела[ред. | ред. код]
- Інозин пранобекс на сайті mozdocs.kiev.ua [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Інозин пранобекс на сайті rlsnet.ru [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.)