Інфекційний мононуклеоз
| Інфекційний мононуклеоз |
|
 |
|
|---|---|
| МКХ-10 | 27.0 |
| МКХ-9 | 075 |
| DiseasesDB | 4387 |
| MedlinePlus | 000591 |
| eMedicine | emerg/319 med/1499 |
| MeSH | D007244 |
Інфекці́йний мононуклео́з — захворювання, що викликається вірусом Епштейна-Барр, характеризуєтся лихоманкою, генералізованою лімфаденопатією, тонзилітом, збільшенням печінки і селезінки, характерними змінами гемограми.
Зміст |
Епідеміологія [ред.]
Джерелом інфекції є хворі, переважно перші 10-12 днів захворювання; інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом. Окрім поодиноких (спорадичних) випадків, можливі спалахи, що охоплюють іноді великі колективи. Спостерігається чітка сезонність захворювань, які зростають у осінньо-зимовий період та навесні.
Патогенез [ред.]
Збудник вкорінюється через слизову оболонку ротової порожнини та мигдалики, проникає до регіонарних лімфатичних вузлів, а потім потрапляє у кров. Кровоутворюючі органи відповідають на інфекцію порушенням функціонування.
Діагностичні критерії [ред.]
Клінічні [ред.]
- початок гострий;
- гарячка неправильного типу, температура з першого дня хвороби звичайно фебрильна, може тривати від 3 днів до 3 тижнів;
- тонзиліт, фарингіт, біль у горлі;
- генералізована лімфаденопатія;
- гепатоспленомегалія;
- екзантема (може бути короподібна чи скарлатиноподібна, уртикарна, геморагічна);
- закладення носу, утруднення носового дихання;
- головний біль, слабкість, кволість, міалгії, артралгії.
Параклінічні дослідження [ред.]
- Загальний аналіз крові (лейкоцитоз, лімфомоноцитоз, віроцити).
- Виявлення гетерофільних антитіл у сироватці крові.
- Серологічні реакції крові — виявлення VCA IgM, EA IgM;
- Виявлення нуклеїнової кислоти EBV методом PCR в крові, слині, лімфатичній тканині.
Диференційний діагноз проводять із черевним тифом (особливо у перші 4-5 днів захворювання), дифтерією зіва, лімфолейкозом, ангінозно-бубонною формою туляремії, при жовтяничній формі інфекційного мононуклеоза — із вірусним гепатитом.
Лікування [ред.]
При всіх формах [ред.]
- режим — обмеження фізичного навантаження;
- дієта — виключення гострих, смажених екстрактивних страв;
- симптоматична терапія (жарознижуючі — парацетамол, ібупрофен);
- антигістамінні препарати.
При тяжких формах [ред.]
- кортикостероїди (1-2 мг/кг/добу за преднізолоном) — 3-5 днів.
При приєднанні вторинної бактеріальної флори — антибактеріальні препарати [ред.]
- макроліди — еритроміцин, кларитроміцин, азітроміцин;
- цефалоспорини — цефалексин, цефуроксим, цефазолін.
Протипоказаний ампіцилін та його аналоги.
Ускладнення [ред.]
- Гематологічні ускладнення (аутоімунна гемолітична анемія, тромбоцитопенічна пурпура);
- Ускладнення з боку нервової системи (енцефаліт, серозний менінгіт, синдром Гїєнна-Барре, неврити черепних нервів);
- Гепатит;
- Пневмонія.
Література [ред.]
- МОЗ України Наказ «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей».
- Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.
Посилання [ред.]
- Шевченко Л.Ю., Покровська Т.В., Бельдій В.І., Алексанян Т.І. Особливості перебігу інфекційного мононуклеозу у дорослих // Інфекційні хвороби. — 2005. — № 3. — С. 25–28.
- Інфекційний мононуклеоз.- Популярно про інфекційні хвороби
- Ефективність застосування препарату Гропринозин у комплексному лікуванні хворих на інфекційний мононуклеоз.
