Іссик-Куль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 42°26′ пн. ш. 77°11′ зх. д. / 42.433° пн. ш. 77.183° зх. д. / 42.433; -77.183

Іссик-Куль
Іссик-Куль
Координати 42°26′ пн. ш. 77°11′ зх. д. / 42.433° пн. ш. 77.183° зх. д. / 42.433; -77.183
Розміри
Площа поверхні, км2 6 236 км²
Висота над рівнем моря, м 1 609 м
Середня глибина, м 278 м
Макс. глибина, м 688 м
Об'єм, км3 1 738 км³
Басейн
Вливаються річки Джергалан, Тюп,
Площа басейну 21 900 км²
Країни басейну Киргизстан

Іссик-Куль (кирг. Ысык-Көл) — безстічне озеро у Тянь-Шані, в Киргизстані, на висоті 1608 м; площа 6,2 тис. км², глибина до 668 м; солона вода; частина акваторії під охороною; судноплавне.

Розташовано в міжгірській Іссик-Кульський улоговині між хребтом Кунгей-Алатау на півночі і хребтом Терскей-Алатау на півдні. Довжина 178 км, найбільша ширина 60 км, глибина до 668 м (за іншими даними, до 702 м), середня глибина 278 м, об'єм води 1738 км³. У І.-К. впадає понад 50 річок, загальний річний стік яких перевищує 3 км³. Найбільш крупні річки Джергалан (середня річна витрата води в гирлі 22 м³/сек) і Тюп, що впадають зі сходу; ріка Чу, що протікає по західній околиці улоговини в декількох км від Іссик-Куля, нині не має зв'язку з озером. Стік з Іссик-Куля в Чу здійснювався в багатоводні епохи при рівні озера на 10—12 м вище сучасного, через Буамську ущелину[1]. Остання така епоха була в 17—18 сторіччі.

Живлення річок змішане, з переважанням снігового; повноводні в кінці весни і влітку. Площа басейну Іссик-Куля близько 21,9 тис. км². Про розмах змін рівня, викликаних кліматичними коливаннями, свідчать озерні тераси заввишки 8—10 м і підводні розвалини міст на глибині до 8 м. Протягом останніх двох сторіч рівень Іссик-Куля знижується: з 1886 він впав на 4 м (за іншими даними, на 7 м); на цьому фоні відбуваються невеликі внутрішньосторічні коливання. З неотектонічними рухами пов'язано утворення високих терас (висота 35—40 м). Береги Іссик-Куля розчленовані слабо, глибокі затоки є тільки на сході і південному сході (Тюпська, Джергаланська, Покровська бухта). Довжина берегової лінії 597 км, понад половину складають піщані береги, поширені також мулисті і галечні береги.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат озерної улоговини теплий, сухий, помірний. Температура повітря на узбережжі в липні 16—17 °C, в січні на заході від —2 до —3°С, на сході від —4до —7°С. Середня кількість опадів над Іссик-Кулем близько 250 мм, на заході — близько 110 мм, на сході — 470 мм. Випаровування з поверхні озера близько 700 мм.Части сильні вітри (до 30—40 м/сек), що викликають раптові шторми. Вітрові хвилі заввишки до 3—4 м. Річна амплітуда коливань рівня 10—50 см. Вищі рівні в серпні і вересні, нижчі — в лютому — березні. Температура води на поверхні в січні 2—3 °С, у липні і серпні 19—20 °С, на глибині понад 1000 м протягом всього року 3,5—4,9°С. Крига утворюється тільки в затоках в холодні зими.

Захід сонця 2002

Туризм[ред.ред. код]

Issyk Kul beach.JPG

Озеро Іссик-Куль є головним джерелом доходів від туризму в Киргизії. Проте, на узбережжі озера Іссик-Куль досі немало неосвоєних місць, на місці яких поступово з'являються нові комфортабельні місця відпочинку.

Найпопулярніші серед туристів місця на озері Іссик-Куль — це міста Чолпон-Ата та Каракол, курортні селища Бостері, Сари-Ой, Чон-Сари-Ой, Тамчи, а також ущелина Жеті-Огуз.

Бі́льшу частину туристів, що відпочивають на озері Іссик-Куль, складають жителі Киргизії та сусідніх країн.

Посилання[ред.ред. код]

  1. http://kungrad.com/aral/book/g/g4/