Іцени

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іцени (ікени) — кельтський народ древньої Британії, що населяв одну з південно-східних областей острова (тепер Норфолк і Саффолк).

Історія[ред.ред. код]

Повстав проти римського панування при Нероні. Приводом до повстання послужили:

  • Розорення римськими легіонами острова Мона, головного притулку друїдизму й вогнища кельтських національних традицій
  • Зловживання римських адміністраторів і лихварів (у тому числі знаменитого Сенеки)
  • Образи, завдані іценській царській родині.

У 60 помер правитель племені Прасутаг. Римляни оголошують конфіскованими всі його володіння. Вдова Прасутага Боудікка піднімає повстання. Повсталі іцени і трінованти захоплюють Веруламій, Камулодун і Лондініум. Союзником римлян виступив король Тиберій Клавдій Тогідубн. Паулін розгромив іценів і з крайньою жорстокістю придушує повстання. Самогубство Боудікки. Повний розгром повстанців вирішив долю південної частини острова на користь Риму.


Міста та поселення[ред.ред. код]

Правителі іценів[ред.ред. код]

  • Кандуро
  • Аесу
  • Саему
  • Антедій (уп. бл. 25 н. е.)

Приєднання до Римської імперії (з 47 н. е.)

Див. також[ред.ред. код]



Historia Romae Це незавершена стаття про Стародавній Рим.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.