Іцени

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іцени (ікени) - кельтський народ древньої Британії, що населяв одну з південно-східних областей острова (тепер Норфолк і Саффолк).

Зміст

[ред.] Історія

Повстав проти римського панування при Нероні. Приводом до повстання послужили:

  • Розорення римськими легіонами острова Мона, головного притулку друїдизму й вогнища кельтських національних традицій
  • Зловживання римських адміністраторів і лихварів (у тому числі знаменитого Сенеки)
  • Образи, завдані іценській царській родині.

У 60 помер правитель племені Прасутаг. Римляни оголошують конфіскованими всі його володіння. Вдова Прасутага Боудікка піднімає повстання. Повсталі іцени і трінованти захоплюють Веруламій, Камулодун і Лондініум. Союзником римлян виступив король Тиберій Клавдій Тогідубн. Паулін розгромив іценів і з крайньою жорстокістю придушує повстання. Самогубство Боудікки. Повний розгром повстанців вирішив долю південної частини острова на користь Риму.


[ред.] Міста та поселення

[ред.] Правителі іценів

  • Кандуро
  • Аесу
  • Саему
  • Антедій (уп. бл. 25 н. е.)

Приєднання до Римської імперії (з 47 н. е.)

[ред.] Див. також


Шаблон:Brit-hist-stub


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами