Добунни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Територія розселення добуннів

Добунни (лат. Dobunni) — назва, дана античними авторами одного з кельтських племен (входили в групу бритів, а також, можливо, белгів), що переселилися з континентальної Європи на острів Британія, де вони стали відомі античному світу в кінці 1-го тис. до н. е. До середини І століття були витіснені і частково асимільовані прийшлим населенням.

Область розселення[ред.ред. код]

У Британії вони проживали у верхів'ях долини річки Темза і пониззі долини річки Северн (територія сучасних графств Південно-Західної Англії — Глостершир, Херефордшир, Оксфордшир, Вест-Мідлендс і південного сходу Уельса — графство Монмутшир).[1]

Доримський період[ред.ред. код]

England Celtic tribes - South.png
Кельтські племена — сусіди добуннів.

Переселення добуннів на острів Британія з материка відбулося, ймовірно, в середині III століття до н. е., коли сюди проникало багато кельтських племен — носіїв латенської культури. Культура цих племен в Британії позначається сучасними дослідниками як «залізний вік B»[2]. Також, іноді цю культуру називають «Marnians», так як існує гіпотеза, що прийшли вони з територій відповідних сучасному департаменту Марна у Франції[3].

Перед римським завоюванням (в I ст.) племена південно-східної Британії знаходилися на стадії розкладання первіснообщинних відносин. У добуннів, як і в інших кельтів цього регіону, земля концентрувалася в руках знаті, з'явилося рабство. Великі племінні союзи починають розпадатися, дроблячись на більш дрібні постійно воюють між собою царства. Владу в племені поділяють між собою правителі місцевих династій і служителі культу — друїди[4]

З господарської діяльності добуннів відомо про їхнє заняття солевидобутком[1]. Також майстрами племені з часом освоюється карбування (штемпельне карбування) і лиття монет (близько I ст. до н. е.).

.
Dobunni coin 1.jpg Dobunni coin 2.jpg
Монета добуннів.

Карбування монет в Британії почалося на поч. I ст. до н. е. Монети добуннів імовірно скопійовані з прототипів монет їхніх сусідів — атребатів і регніїв. На золотих зображувався кінь з трьома хвостами (на аверсі грубо виконаний пшеничний колос), а на срібних — крапки, хрести і лінії, можливо мають абрис профілю голови. Назви монет добуннів невідомі, окрім використовуваних в пізній період їхньої історії (при правителі Бодвоці) статерів — золоті з ім'ям Бодвока поперек поля аверсу, і срібні з його портретом в профіль.

Поселення добуннів, як і у більшості кельтських племен, являли собою зміцнення на пагорбах, що мали кам'яні стіни і прямокутний план, римляни називали такі селища-фортеці оппідумами (лат. oppidum).

При торгівлі, на всій території Британії, грошовим еквівалентом виступало золото — намиста, браслети, а також більш дрібні золоті кільця, іноді описувані як «гроші-кільця». Могли застосовуватися в якості грошей залізні бруски, викувані певними серіями ваг і розмірів. Поступово (можливо в другій половині II ст. до н. е.) з материка починають проникати в обіг золоті, срібні та бронзові монети, сприяючи активізації торгівлі.

Римське завоювання[ред.ред. код]

У I ст. римляни підкорили частину острова Британія, що призвело до включення території проживання добуннів в провінцію Британія (лат. Britanniae, з 197 р. увійшли до складу провінції Британія Верхня, а в 293 — 410 роках в провінцію Британія Пріма в складі Британської дієцезії). Один з римських легіонів (II Легіон Августа) брав участь у вторгненні в Британію, і частково базувався в землях добуннів.

Detail of mosaic from Chedworth.JPG
Фрагмент однієї з мозаїк римської вілли Чедворт поблизу Глівума.

Дослідники припускають, що, на відміну від інших бритських племен, завоювання не зустріло серед добуннів великого опору, а прихід римлян прискорив у них процеси розкладання первіснообщинного ладу. Сприяло цьому введення римлянами системи господарювання, заснованої на повсюдному будівництві вілл — сільськогосподарських об'єктів, завдяки яким розвивався товарообмін і зростання зв'язків з містом. На території племені виявлено близько 80-90 вілл, половина з яких виникла в кінці III — початку IV ст.ст., в основному на місці більш скромних будівель I ст. Завойовники, таким чином, інтегрували місцеве населення в соціальну і економічну систему римського світу, активно романізуючи його.[4]

Одне з центральних городищ добуннів — їхній центр адміністративного, політичного та економічного життя при римлянах, був Коріній (лат. Corinnium Dobunnorum, в 293 — 410 рр.. столиця римської провінції Британія Пріма (Britannia Prima)), нині це місто Сіренчестер в графстві Глостершир.[1] Також римлянами близько 48 року тут будується Каструм, пізніше трохи перенесений, який згодом розрісся в колонію Глевум (лат. Glevum, офіційно — Колонія Нервія Глевенсіум лат. Colonia Nervia Glevensium), зараз це центр графства Глостершир — місто Глостер.

Правителі племені[ред.ред. код]

По написах на монетах, виготовлених добуннами, дослідниками відновлені деякі імена (або частини імені) правителів племені:

  • Anted […]
  • Bodvoc
  • Catti […]
  • Comux […]
  • Corio
  • Eisu […]
  • Inam […]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Добунни
  2. Монгайт О. Л. Археологія Західної Європи. Бронзовий та залізний віки (Том 2). — М.: «Наука», 1974. — с.245
  3. Пігготт С. Британська Передісторія. — Оксфорд, 1949.
  4. а б Т. Б. Перфілова. Романо-британская вилла.