Бретонці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бретонці
Brezhoned, Bretons
Літній бретонський селянин з цигаркою в національному вбранні.jpg
Літній бретонський селянин з цигаркою в національному вбранні, кін. XIX — поч. ХХ ст.ст.
Загальна кількість понад 5 млн чол. (оцінка, сер. 2000-х рр.)
Найбільші розселення Франція Франція
Канада Канада
Близькі етнічні групи кельтські народи
Мова бретонська мова
французька мова
Релігія християни (католицизм)

Брето́нці (бретон. Brezhoned, фр. Bretons) — народ кельтського походження, основне населення історичної області Бретань на північному заході Франції.

Територія проживання, основні групи і чисельність[ред.ред. код]

Бретонці живуть у Франції, переважно на півострові Бретань (північно-західна Франція).

Бретань історично поділена на дві частини — Нижню (Західну) Бретань і Верхню (Східну) Бретань.

Адміністративно на землях колишньої Бретані Верхньої і Нижньої розташовані департаменти Фіністер, Кот-д'Армор, Іль і Вілен і Морбіан.

Чимала бретонська громада проживає також у Канаді, здебільшого у франкомовному Квебеку. Також бретонці живуть у США, Аргентині тощо.

Загальна чисельність бретонців у світі — понад 5 млн чол., із яких власне у Бретані понад 4 млн чол. (оцінка на сер. 2000-х рр.).

Мова і релігія[ред.ред. код]

Мова бретонців — бретонська, кельтської групи. Єдиної літературної мови бретонці не мають. Серед бретонців поширений білінгвізм — французька як друга.

Історично бретонці Нижньої Бретані є бретономовними, а бретонці Верхньої Бретані — франкомовними.

За віросповіданням бретонці переважно католики.

Історія[ред.ред. код]

Бретонці — нащадки кельтів, які, починаючи з IV ст., активно переселялися до півострова Бретань з Британії, переважно з південного заходу сучасної Англії і півдня Уельсу, під тиском англо-саксів.

Замок бретонських герцогів, фото кін. XIX — поч. ХХ ст.ст.

Вже у ХІ ст. бретонці заселили увесь півострів від гирла Луари до затоки Мон-Сен-Мішель (Mont Saint-Michel) на півночі.

Тривалий час Бретань лишалась незалежною державою — спершу королівством, згодом герцогством, а самим бретонцям вдавалось успішно чинити опір француцьким централізаторам. Однак після спустошливих набігів скандинавських піратів, Столітньої війни і тривалих воєн за бретонську земельну спадщину, ослабла Бретань внаслідок династичних шлюбів бретонських герцогинь і французьких королів у 1532 році увійшла до складу Французького королівства.

У подальшому бретонці активно асимілювалися французами. Було скасовано бретонсьу автономію, а 1789 року розігнано бретонський парламент. Після придушення бретонського повстанського руху республіканською Францією все бретонське винищувалося. Попри це, зберігалися деякі міжкельтські зв’язки, особливо з Вельсом. Рух за відродження бретонської національної ідеї активізувався наприкінці XIX ст..

Господарство[ред.ред. код]

Основні заняття бретонців — рибальство і землеробство. Здавна бретонці відомі як вправні мореплавці. Традиційним є будування човнів, з промисловою революцією розвиток судноверфів.

З XVIII століття бретонці активно зайняті в промисловості.

У теперішній час (2000-ні) 1/3 активного населення Бретані зайнята в сільському господарстві, серед його галузей домінує тваринництво (розведення великої рогатої молочної худоби, а також свинарство). Розвинене птахівництво. Район Нанта вважається осереддям овочівництва, тут же роблять деякі сорти червоних і білих вин.

Головною виробничою одиницею у сфері сільського господарства залишається родина, що володіє невеликим земельним наділом (фермою).

Розвиненими серед прибережних бретонців є рибальство, розведення устриць.

З галузей промисловості у Бретані домінує харчова, зокрема молочна промисловість, що є найрозвиненішою у Франції. В останній третині ХХ століття великого значення набула індустрія туризму.

Культура: матеріальна і духовна[ред.ред. код]

Традиційні поселення бретонців — дисперсні. Села — невеликі, включають лише декілька, а подеколи й лише одну ферму.

Традиційний бретонський будинок — видовжений і низький одноповерховий з горищем, з високим дахом, критим соломою або шифером, з високими пічними трубами. Кладка стін — з граніту і сланцю, рідше — глиняна, на узбережжі — стіни, білені вапном. Хатнє начиння — різьблені шафи, закриті двостулкові ліжка, скрині. Характерні численні придорожні розп'яття — кальвери (переважно XVIXVII століть).

Бретонська дівчина, малюнок Гогена (1886)

Національний костюм бретонців мав характерні відмінності в різних кланів. Для жіночого костюма притаманними є чіпці (понад 60 різновидів), мереживні наколки, які зберігаються і донині, приталені ліфи та корсажі, широкі спідниці, фартухи з нагрудником, шалі і головні хустки, які часто носили і на плечах, мереживні коміри. Для чоловічого костюма характерні вузькі куртки різної довжини, жилети різних фасонів (з пластроном, відкриті, двобортні), які надягали по 2-4 штуки, сорочки, широкі штани, призібрані на поясі до колін, крислаті капелюхи, прикрашені оксамитовими стрічками, що вільно спадають ззаду або прикріплені до підкладки капелюха.

Основу бретонської традиційної кухні складають страви з картоплі (звичайно, від XIX століття), млинці, ґалети і каші (гречана, вівсяна), супи з салом, риба, устриці та інші морепродукти. Традиційним улюбленим напоєм є сидр.

Фольклорні свята бретонців — численні і різноманітні. У їх числі музичні фестивалі в Корнуайлі, стародавнє свято врожаю фес-ноз, свято подяки, що є головним святом громади і присвячене святому-покровителю парафії. Популярними є народні танці (гавот, там-крейц, баль, пашпі та інші), що є переважно колективими, ця ж колективність характерна і для народних пісень. Традиційні музичні інструменти — гобой, бретонська волинка, сопілка, акордеон. Традиційний вид рукопашної боротьби бретонців — гуран; улюблений вид спортуфутбол.

У бретонців зберігається дуже багата усна традиція — від залишків міфологічних вірувань (у фантастичні істоти, наприклад Анку), легенд до казок і бувальщин, дбайливо записаних низкою бретонських фольклористів.

Внесок у світову цивілізацію[ред.ред. код]

Етнічними бретонцями і/або з бретонським корінням у роду було чимало відомих французьких мореплавців і деякі з найвідоміших французьких письменників, зокрема:

Джерела та посилання[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Любарт М. Бретонцы // Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. В. А. Тишков. Редкол.: О. Ю. Артемова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998, — 928 с.: ил. — ISBN 5-85270-155-6 (рос.)електронне посилання
  • Бретонцы, ст. // Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: "Советская энциклопедия", 1988 (рос.)