Менська мова почала відділятися від середньоірландської близько 900—1600 рр. н. е. Жителі острова Мен називають її Gaelg (ґаельґ, гаельська) або Gailck (ґильґ, гаельська мова) або Gaelg Vanninagh (ґаельґ ваннінах, менська гаельська). Мова зазнала значного занепаду в XIX столітті і була витіснена англійською. У 1848 Джозеф Джордж Каммінг писав, що в його час небагато знали цю мову (очевидно не з молоді). Генрі Дженер оцінивши тодішню ситуацію зазначив, що лише 30 % населення в 1874 році володіють цією мовою (12 340 осіб із загального населення — 41 084). Впродовж першої половини XX ст. їхня чисельність завжди знижувалась, доки 27 грудня1974 року не померла остання людина, яка володіла менською — Нед Маддрелл. Але згодом завдяки особливим ентузіастам ця мова почала знову відроджуватися. Навчання менською мовою було затверджено урядом острова Мен з 2003 року.