Аваро-андійські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аваро-андійські мови
Поширені: Кавказ
Дагестан Дагестан
Класифікація: Північнокавказькі мови
 Нахсько-дагестанські мови
  Аваро-андо-цезькі мови
   Аваро-андійські мови
Групи:
ISO 639-2 and 639-5: cau
   Аваро-андійські мови

Аваро-андійські мови утворюють одну з семи основних гілок північно-кавказької мовної сім'ї. Розгалужується на андійські мови та аварську мову. Остання з 800 000 носіями служить літературною мовою для 60 000 носіїв андійської гілки, а також для носіїв споріднених цезьких (дідойських) мов.

На зображенні показано регіональні діалекти, що входять до складу аваро-андійських мов, а також інших мовних груп північнокавказької мовної сім'ї[1][2]. До цієї групи входять андійська, ахвахська, багвалинська, ботліська, чамалинська, годоберинська, каратинська, тиндинська та аварська мови[3].

Ареали поширення Нахсько-дагестанських мов

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Concise Encyclopedia of Languages of the World (англ.). Elsevier. 6 квітня 2010. ISBN 978-0-08-087775-4.
  2. Caucasian Languages. georgehewitt.net. Процитовано 13 грудня 2022.
  3. Avar alphabet, language and prounciation. omniglot.com. Процитовано 13 грудня 2022.