Аварська мова

Аварська мова магӀарул мацӀ, авар мацӀ
Поширена в:	Росія, Азербайджан, Казахстан, Туреччина, Грузія
Носії:	800,000
Класифікація:	Північно-кавказька сім'я Нахсько-дагестанські мови Аваро-андо-цезькі мови Аваро-андійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1	av
ISO 639-2	ava
ISO 639-3	ava

Ава́рська мо́ва — одна з мов аваро-андійської групи нахсько-дагестанської сім'ї мов, якою розмовляють аварці та споріднені народності Дагестану. В основі літературної мови лежить північне наріччя (болмаце). Для будови аварської мови характерні складна система приголосних, багатовідмінковість (4 основні та 15 локальних відмінків), ергативна конструкція речення.

Писемність

Сучасна абетка:

А а	Б б	В в	Г г	Гъ гъ	Гь гь	ГӀ гӀ	Д д
Е е	Ё ё	Ж ж	З з	И и	Й й	К к	Къ къ
Кь кь	КӀ кӀ	КӀкӀ кӀкӀ	Кк кк	Л л	М м	Н н	О о
П п	Р р	С с	Т т	ТӀ тӀ	У у	Ф ф	Х х
Хх хх	Хъ хъ	Хь хь	ХӀ хӀ	Ц ц	Цц цц	ЦӀ цӀ	ЦӀцӀ цӀцӀ
Ч ч	ЧӀ чӀ	ЧӀчӀ чӀчӀ	Ш ш	Щ щ	Ъ ъ	Ы ы	Ь ь
Э э	Ю ю	Я я

Приклад

«Заповіт» Т. Шевченка аварською мовою (переклав Шигабуддін Микаїлов)

ВАСИГАТ Нужеца хвараб мехалъ Хобги бухъун дун вукъе Къиматаб Украиналда, ГІатІидаб дунялалда. Вукъе хераб Днепр-гІор Ццидалъ рагІаллъабазда Багъулеб куц бихьулеб ГохІил тІаралъиялда. Украиналъул ракьдаса Сурукъал тушбабазул Би гьелъ чурараб мехалъ Хабалъа дун вахъина. Вахъун дун какалразе Бичасул кІалтІе ина — Аллагьги гьелделъагІан ЛъачІого дица тела. Вукъун дунгин нужеца Синжирал тІутІун рехе, Тушбабазул бидуца Эркенлъиги лъалъан те. Эркенаб цІияб рукъоб, Къиматаб хъизамалда, Тамахаб рагІи бицун Цо дунги ракІалде щва.

Література

• Бокарев А. А. Синтаксис аварского языка. М.—Л., 1949;
• Микаилов Ш. И. Сравнительно-историческая фонетика аварских диалектов. Махачкала, 1958.
• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.