Айюб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іслам

Історія ісламу

Фундації Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МухаммадПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазхабШаріатІджтихад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридітиМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава


Айюб (араб. ‎ أيوب‎‎) , (біблійний Йов) — один із праведних «слуг Аллаха», пророк (набі). Він був посланий до народу Ізраїлю.

Історія Айюба в Корані[ред.ред. код]

У Корані історія Айюба фігурує як нагадування віруючим про те, що Аллах зрештою допоможе тим, хто уповає на нього і лишається йому вірним. Айюб у нещасті, насланому на нього Шайтаном, звертався до Аллаха, і він повернув йому втрачену сім’ю і дарував джерело (щоб омити рани): «Удар ногою своєю! Ось омовіння холодне і питво». Коран особливо наголошує на терпеливості Айюба (21: 83—84; 38: 41/40—44/43; 4: 163/161; 6: 84).

Мусульманське передання про Айюба[ред.ред. код]

Пояснюючи згадки в Корані про Айюба, передання докладно викладає історію його життя. Айюб був багатою і благочестивою людиною і пророком в Хаурані. Аллах піддав його випробуванням, віддавши у владу Шайтану.
Через деякий час Айюб позбувся всіх своїх багатств. Звістку про це приніс йому Шайтан, що прийняв личину пастуха. Однак Айюб стійко зніс це випробування, відповівши, що все його багатство належить Аллахові, який може відібрати його коли побажає.
Потім у місцевості, де мешкав Айюб, відбувся сильний землетрус — загинули всі його діти. Цю новину приніс Шайтан у личині дитячого вчителя. Айюб тяжко переніс це горе, та скорився, бо його діти були послані йому Аллахом, який в будь-який момент може відібрати їх.
Наступним випробуванням для Айюба була тяжка хвороба. Всі його родичі покинули його. Вірною йому лишилася лише його дружина, що доглядала за ним. Та і цього разу Айюб прославив Аллаха і скорився його волі. Тоді Шайтан поширив містом чутки, що його хвороба дуже заразна. Тоді Айюба з дружиною прогнали за місто. Його хвороба тривала сім років, та жодного разу Айюб не поскаржився на долю. Шайтан безуспішно намагався вмовити дружину Айюба покинути його. Після молитви про допомогу Аллах послав до нього ангела Джабраїла. Він наказав Айюбу тупнути ногою, і в цьому місці з’явилося джерело, яке вилікувало його рани і втамувало спрагу.

З іменем Айюба нині пов’язують цілу низку топонімів (джерела, криниці, камені) в Сирії, Палестині, Єгипті, Середній Азії. В мусульманській магії молитви Айюба використовуються як обереги від хвороб.

Походження коранічного сюжету про Айюба[ред.ред. код]

Коранічна оповідь однозначно використовує біблійний сюжет. Коран не просто використовує відомий сюжет, але нагадує слухачам відому їм оповідь, що, очевидно, була популярною в Аравії. Пізніше біблійний текст і біблійні коментарі були широко використані мусульманським переданням.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]