Аквілея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аквілея
Aquileia
Країна Італія Італія
Регіон Фріулі-Венеція-Джулія 

Провінція

Удіне 
Код ISTAT 030004
Поштові індекси 33051
Телефонний код 0431
Координати 045.767 0013.36745°46′00″ пн. ш. 13°22′00″ сх. д. / 45.766667° пн. ш. 13.366667° сх. д. (G)Координати: 45°46′00″ пн. ш. 13°22′00″ сх. д. / 45.766667° пн. ш. 13.366667° сх. д. (G)
Висота 5 м.н.р.м.
Площа 36 км²
Населення 3493 - (31-12-2010)
Густота 97,03 ос./км²
Розміщення
Commune
Map Region of Friuli Venezia Giulia.svg 
Влада
Мер Alviano Scarel (8/06/2009)
Телефон 0431 916911
Ел. пошта segretario@com-aquileia.regione.fvg.it
Офіційна сторінка 
Базиліка патріарха

Аквілея, Акуілея (італ. Aquileia, вен. Aquiłeja) — муніципалітет в Італії, у регіоні Фріулі-Венеція-Джулія, провінція Удіне.

Акуілея розташована на відстані[1] близько 440 км на північ від Рима, 37 км на північний захід від Трієста, 35 км на південь від Удіне.

Населення — 3493 особи (2010)[2].

Щорічний фестиваль відбувається 12 липня. Покровитель — Santi Ermacora e Fortunato.

Зміст

[ред.] Історія

Виникла в давнину як місто венетів. У 181 році до нашої ери на цьому місці була заснована римська колонія. До зруйнування Аттілою в 452 році, Аквілея була центром торгівлі бурштином та важливим складським містом на торгівельних шляхах з Італії на Балкани та північ. Свого часу з прилеглих до Аквілеї земель була утворена автономна Аквілейська патріархія, скасована лише в 1751 році. У 1421 році після багатьох сторіч боротьби потрапила під владу свого суперника — Венеції, програючи конкуренцію з нею поступово Аквілея втрачала своє значення та населення і врешті перетворилася на невелике село. Слов'яни знали її під назвою Воґлей. У 18091918 роках належала Австрії, пізніше й до сьогодні Італії. В Аквілеї збереглися залишки античних будівель та базиліка ХІ століття з цінними мозаїками та мармуровим різбленням.

[ред.] Демографія

Населення за роками:


Станом на 31 грудня 2010 року в Аквілея офіційно проживало 111 іноземців з 25 країн, серед них 53 громадяни Євросоюзу та 19 громадян України[3].


[ред.] Уродженці

[ред.] Сусідні муніципалітети

[ред.] Галерея зображень

[ред.] Див. також

[ред.] Примітки

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. «Демографічний баланс 2010 року та населення на 31 грудня». ISTAT. http://www.demo.istat.it/bil2010/index.html. Процитовано 14 вересня 2011. (італ.)
  3. «Cittadini Stranieri [іноземні громадяни]» (італ.). ISTAT. http://demo.istat.it/str2010/index.html. Процитовано 25 січня 2012. 

[ред.] Джерела

  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами