Комуна (Італія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Комуна (італ. comune) — це автономна й незалежна одиниця адміністративно-територіального поділу Італії (ente locale), передбачена ст. 114 Конституції Італії. Комуна може бути розділена на фрацьйоні (frazioni), що мають обмежені консультативні повноваження. В Італії є 8 094 комун (за даними ISTAT 2007).

Органами влади в комуні є рада комуни (consiglio comunale), збори комуни (giunta comunale) і мер комуни (sindaco). Комуни входять до складу провінції (provincia), але провінція не виконує роль посередника комуни у відносинах з регіоном, у свою чергу регіон (regione) не виконує роль посередника комуни у відносинах з Урядом. Кожна з цих адміністративних одиниць, будучи наділена статусом юридичної особи, може мати прямі відносини одна з одною (наприклад комуна може звернутися до регіону).

Комуни можуть ділити свою територію на округи (італ. circoscrizioni) з метою забезпечення безпосереднішої участі населення в управлінні комуною. Законом про фінанси 2007 року внесено зміни в умови для створення округів, що робить їх обов'язковими в комунах з населенням понад 250 тисяч осіб, а там, де населення становить 100—250 тисяч осіб — на власний розсуд.

Етимологія[ред.ред. код]

Сучасний італійський термін «комуна» (спільнота) походить від однойменних постфеодальних утворень, а також від грецьких міст-держав — полісів. Термін «комуна» походить також від сільських громад, утворених вільними і напіввільними селянами (aldii), їх сусідами, мешканцями вілл, vicus, сіл, для дотримання законів (regulae), а також для обрання їхнього представника у вищі органи влади. У венеціанських комунах такого представника називали merigà.