Арнольд Рюйтель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арнольд Рюйтель
Арнольд Рюйтель

Час на посаді:
8 жовтня 2001 — 9 жовтня 2006
Прем'єр-міністр   Март Лаар, Сіім Каллас, Юхан Партс, Андрус Ансип
Попередник Леннарт Мері
Наступник Тоомас Гендрік Ільвес

Час на посаді:
15 березня 1990 — 6 жовтня 1992
Попередник Енн-Арно Аугустовіч Сіллар
Наступник посада скасована

Час на посаді:
8 квітня 1983 — 15 березня 1990
Попередник Іван Густавович Кебін
Наступник посада скасована

Народився 10 травня 1928(1928-05-10) (86 років)
Сааремаа, Естонія
Політична партія Народний Союз Естонії
Дружина Інгрід Рюйтель
Професія агроном
Особистий підпис Signature of Arnold Rüütel.png
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани»
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа

Арнольд Рюйтель (ест. Arnold Rüütel; * 10 травня 1928, о. Сааремаа, Естонія) — естонський політик, вчений-зоотехнік. Третій Президент Естонії (від 8 жовтня 2001 до 9 жовтня 2006). Останній голова Президії Верховної Ради Естонської Радянської Соціалістичної Республіки (ЕРСР) та «батько» нової державної незалежності Естонії. Чоловік відомої фольклористки Інгрід Рюйтель.

Біографія[ред.ред. код]

1949 — закінчив с\г технікум в Янеда. Старший агроном на острові Сааремаа (1949–1950), викладач Тартуського училища механізації сільського господарства (1955–1957).

1972 — кандидат с\г наук.

1969–1977 — ректор Естонської с\г академії. Відтоді починається його політична кар'єра: стає членом бюра Центрального Комітету Компартії Естонії (1977), секретар ЦК КПЕ з питань с\г (1977–1979). А 1983 вже призначений головою Президії Верховної Ради Естонської РСР. Не зважаючи на партійні зобов'язання, залишався явним естонським патріотом. Відіграв ключову роль у підготовці Декларації про суверенітет, який було ухвалено 16 листопада 1988.

У березні 1990 знову обраний головою ВР ЕР. Тоді ж 20 серпня 1991 ця каденція Верховної Ради ЕРСР оголосила про повну державну самостійність, заклавши правовий механізм руйнації всього СРСР. Вступив у гострий та ризикований конфлікт із союзним керівництвом.

1991–1992 — член Конституційної Асамблеї, яка створила проект Конституції Естонії. На перших президентських виборах 1992 програв Леннарту Мері (набрав 43% голосів колегії виборників). Одна з причин — радянське номеклатурне минуле. Але Рюйтель не визнавав за собою ніяких гріхів:

« Ви знаєте, мені вже чимало років. І так сталося, що мені випало бачити Естонію при всіх змінах влади, як то кажуть, від першої незалежності до нинішньої. І, ясна річ, спостерігати, як поводилися естонці, наділені владою, у той чи інший період. І ось що цікаво: в усі часи, хоч би які посади обіймали, 99% естонців залишалися естонцями. І намагалися зберегти свою націю, своє обличчя. Ті ж таки естонські комуністи, особливо починаючи з сімдесятих, відігравали роль своєрідного буфера, у міру сил своїх стримуючи виконання зовсім уже згубних для естонців розпоряджень влади центральної…  »

1991 — захистив докторську дисертацію. 1994–2000 — голова Народної спілки Естонії (Eestimaa Rahvaliit), 1995 — віце-спікер Рійґікоґу (парламент Естонії). Вдруге висунув свою кандидатуру на президентських виборах 1996 і знову програв Леннарту Мері.

21 вересня 2001 — з третьої спроби Р. стає Президентом Естонії. Балотувався на другий термін, але програв Тоомасу Гендріку Ільвесу.

Має двох доньок, онуків. Зріст — 1 м. 81 см.

Взаємини з Україною[ред.ред. код]

Особисті контакти з українськими елітами очевидно склалися ще в радянській період, коли Рюйтель очолював ЕРСР. Крім того, рядовий Рюйтель проходив строкову службу в армії на території України — у Криму та Ізмаїлі.

В інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня» 2002 Рюйтель згадає про виняткову роль українців у перешкодженні окупації Естонії 1990:

« Січневі події у Вільнюсі й Ризі. Московські танки вже стояли на підступах до Таллінна, і головне було — уникнути кровопролиття. Тоді я запросив до себе керівників усіх політичних рухів. І якщо російськомовне населення, у принципі, реагувало на нашу політику дуже неоднозначно, то з боку українців ми відчували беззастережну підтримку. Приміром, пілоти-винищувачі дивізій, що дислокувались у районі Таллінна, а вони на 2/3 були українцями, прийшли й запропонували свою допомогу. Таке не забувається ніколи…  »

Офіційний візит до України в ранзі Президента наніс 2002 — у розпал міжнародної ізоляції Президента Леоніда Кучми після убивства журналіста Георгія Ґонґадзе. Візит тривав тиждень і мав розмаїту географію: Київ — Одеса — Крим. Причину обраного маршруту Рюйтель пояснив так: «У рамках візиту Київ мені рекомендували політики, Одесу — бізнесмени, а Крим — естонська діаспора і… пам'ять».

Активно контактує з офіційним Києвом навіть після складення повноважень Президента. Глава держави Віктор Ющенко увів його до Ради колишніх провідних політиків країн світу — консультантів Президента України. 13 грудня 2006 прийняв його у своїй офіційній резиденції. Весною наступного року, в розпал політичної кризи, Рюйтель знову в Києві — для консультацій Ющенка. Напередоні Нового року він проводить переговори з Президентом Віктором Ющенком, новообраним прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, міністром закордонних справ Володимиром Огризком. Його авторитет серед української політичної еліти — винятковий.

А 2008 Рюйтель узяв участь у київському міжнародному форумі «Європа-Україна». Там він зробив низку політичних заяв, зокрема, про відповідність України демократичним стандартам Європи.

Суспільне визнання[ред.ред. код]

Рюйтель — автор понад 100 наукових праць. Він є почесним доктором Бентлі Коледжа (США), Гельсінського університету (Фінляндія), Національного Сільськогосподарського університету України. Нагороджений польським Орденом Білого Орла (2002).

Джерела[ред.ред. код]