Аріон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аріон на морському коні, Вільям Адольф Бужеро

Аріон, також Аріон Метімнейскій (греч. Ἀρίων ὁ Μηθυμναῖος , Лат. Arion Methymneus) - грецький ліричний поет, співак і кіфаредів з Метімни на о. Лесбос (кінець VII - початок VI ст.до н.е..).

Біографія[ред.ред. код]

Народжений на острові Лесбос, він багато подорожував, уславився своїми піснями і врешті прийняв запрошення коринфського тирана Періандра оселитися в місті Коринф. Аріон був надзвичайно талановитий. Складали навіть легенди, що музикант, подубно до міфічного Орфея, своїми піснями закаровував не тільки людей, але й тварин. Захоплений розбійниками, він вистрибнув у бурхливе море і був урятований дельфіном, якого полонила почута перед цим прощальна пісня поета. Живучи в Коринфі, Аріон продовжував час від часу продорожувати. Він виїздив з поетичними "гастролями" в різні грецькі поліси, досягав навіть Сицилії та Італії і всюди мав незмінний успіх.

Творчість[ред.ред. код]

Проте найголовнішою заслугою Аріона було те, що він надав гімнові на честь бога Діоніса досконалої художньої форми і вперше назвав його дифірамбом, а також зробив хоровою піснею. Проте дифірамб оспівував подвиги і діяння лише одного Діоніса. Це обмежувало дальший розвиток гімну, але цю ваду було незабаром подолано. Сюжетами дифірамба поступово стають різні історії про легендарних героїв - напівбогів, напівлюдей. Згодом відбувається перехід до зображення і простих смертних, які діють поруч з героями,а це робить хор сатирів недоречним, замість них хоревитами стають ті самі ж люди. Подібна трансформація хору несподівано відбилася на характері первісної трагедії. Адже хор сатирів надавав їй забавного, жвавого й веселого вигляду. Вилучення їх легковажних і комічих пісень перетворювало трагедію на серйозну п'єсу. Подібне новаторство, очевидно, не всім сподобалося, зокрема своє невдоволення висловило селянство, для якого культ Діоніса лишився чи не найголовнішим. Щоб задовільнити їхні вимоги і зберегти новий жанр, у якому драматурги інтуїтивно відчували великі можливості, разом із трагедіями у вистави почали включати і п'єси, хор у яких, як і раніше, складався з сатирів. Так від трагедії "відпаростився" новий драматичний жанр - сатирівська драма (або драма сатирів). Культ Діоніса, зокрема його весела карнавальна частина, сприяв появі ще одного драматичного жанру - комедії.

Дифірамбічний хор Аріона складався з 50 хоревтів, відтоді це число стало традиційним. Ці хоревти були ряджені в цапині шкури - вони зображували сатирів. Аріону приписується також поділ хору на два півхор'я, кожне з яких по черзі виконувало пісенні строфи й антистрофи, супроводжуючи їх певними рухами й поворотами. Дифірамбічний заспів виконувався під акомпанемент флейти,пізніше - кіфари.

А. С. Пушкін[ред.ред. код]

Нас було багато на човні;
Інші вітрило напружували,
Інші дружно наголошували
У глиб потужні весла. У тиші
На кермо схилившись, наш кормщік розумний
У мовчання правил огрядний човен;
А я - безтурботної віри полн, -
Плавцям я співав ... Раптом лоно хвиль
Измять з нальоту вихор шумний ...
Загинув і кормщік і плавець! -
Лише я, таємничий співак,
На берег викинутий грозою,
Я гімни колишні співаю
І ризу вологу мою
Сушу на сонці під скелею. }}

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]