Балакирев Мілій Олексійович
Мілій Олексійович Бала́кирев (21 грудня 1836 (2 січня 1837) — 16 (29) травня 1910) — російський композитор, піаніст, диригент, музично-громадський діяч. Очолював «Нову російську музичну школу» («Могутню купку»).
Народився у Нижньому Новгороді в сім'ї чиновника. Навчався в Казанському університеті (математичний факультет). Широкі знання з музики здобув головним чином шляхом самоосвіти. Від 1855 року Балакирев жив у Петербурзі.Музичні нахили проявилися дуже рано. Мати відвезла його в Москву до відомого піаніста Дюбюку.Але через матеріальеу незабезпеченість заняття в Москві було недовгим.Повернувся у Нижній Новгород і став брати уроки музики у диригента орксетру місцевого театру Карла Ейзріха. Волзькі наспіви пробудили у дитини любов до народної творчості.
М. І. Глінка високо оцінив його талант. Ідейне виховання Балакирева та формування його естетичних поглядів проходили під впливом передового демократичного руху 50—60-х рр., а також дружби з художнім критиком В. В. Стасовим. Великий музичний талант, широка ерудиція і прогресивні погляди Балакирева сприяли високому авторитету його серед молоді, що об'єднувалась навколо нього і В. В. Стасова. Балакирев і «балакиревський гурток» ставили перед собою завдання творити музику, основану на глибокій ідейності, народності та реалізмі. 1862 року Балакирев організував безплатну музичну школу, якою керував до початку 70-х років і з 1881 по 1908 роки.
Творчості Балакирева характерна програмність, виразність та барвистість музичної мови. Серед його творів — «Увертюра на теми трьох російських народних пісень» (1858), увертюра на три російські теми «Тисяча літ», 1862 (в пізнішій ред. — «Русь»), дві симфонії (1898, 1908), концерт для фортепіано з оркестром (закінчений С. М. Ляпуновим) та ін. Балакирев використовував також кавказькі мелодії (фантазія «Ісламей» для фортепіано, 1869; симфонічна поема «Тамара» за Лермонтовим, 1882; романси) і звертався до музики слов'янських народів (увертюра «В Чехії», 1867; «Шопеніана», 1908). Велике значення мають видані Балакиревим дві збірки російських народних пісень (1866, 1900).
Див. також [ред.]
- 6777 Балакірєв — астероїд, названий на честь композитора[1].
Примітки [ред.]
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Джерела [ред.]
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Балакирев Мілій Олексійович |
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Балакирев Мілій Олексійович |
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Федорова Г. М. О. Балакірев. К., 1953.
- Сайт присвячений композиторові
