Бліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Bleach
Bleach.jpg
ブリーチ
(Бліч)
Жанр комедія, драма, містика, бойовик, сьонен, фентезі
Манґа
Автор Кубо Тайто
Видавець Японія Shueisha
Інші видавці

Австралія Нова Зеландія Madman Entertainment
Канада США Viz Media
Бразилія Panini Comics
Франція Glenat
Німеччина Tokyopop
Гонконг CultureCom
Індонезія M&C
Італія Panini Comics
Малайзія Komik Remaja
Мексика Grupo Editorial Vid
Росія Eksmo, Comix-ART
Іспанія Glenat
Тайвань Tong Li Comics

Таїланд Nation comics
Видавницький лейбл Японія Японія: Shonen Jump
Період випуску 5 січня 2002[1] – дотепер
Кількість томів 60 (на червень 2013 р.)
Аніме-серіал
Режисер Абе Норіюкі
Студія Studio Pierrot
Мережа Японія TV Tokyo
Інші мережі

Австралія Нова Зеландія Madman Entertainment
Канада США Viz Media
Велика Британія Manga Entertainment, AnimeCentral
Канада YTV
США Cartoon Network (Adult Swim)
Бразилія Мексика Animax
Франція MCM
Угорщина Animax
Ізраїль Arutz Ha-Yeladim
Малайзія TV3
Філіппіни GMA 7
Польща Hyper Media
Південна Корея Tooniverse

Іспанія Buzz Media
Період показу 5 жовтня 2004[2]27 березня 2012[2]
Кількість серій 366
Анімаційний фільм
Bleach - Memories of Nobody
Режисер Абе Норіюкі
Продюсер Окуда Хідетосі
Сценарист Соґо Масасі (сценарій фільму)
Кубо Тайто (оригінальна манґа)
Студія Toho
Дата виходу Японія 16 грудня 2006[3]
США 11 червня, 2008[4]
Канада 20 жовтня, 2008[5]
Тривалість 87 хв.
Анімаційний фільм
Bleach: The DiamondDust Rebellion
Режисер Абе Норіюкі
Продюсер Джеммі Сімон
Сценарист Окубо Масахіро
Йокоте Мічіро
Кубо Тайто (оригінальна манґа)
Студія Toho
Дата виходу Японія 22 грудня 2007[3]
Тривалість 90 хв.
Анімаційний фільм
Bleach: Fade to Black, I Call Your Name
Режисер Абе Норіюкі
Продюсер Джеммі Сімон
Сценарист Такахасі Нацуко
Кубо Тайто (оригінальна манґа)
Студія Toho Company, Ltd.
Дата виходу Японія13 грудня, 2008[6]
Тривалість 90 хв.
Анімаційний фільм
Bleach: Hell Chapter
Режисер Абе Норіюкі
Продюсер Джеммі Сімон
Сценарист Такахасі Нацуко
Масахіро Окубо
Студія Toho
Дата виходу Японія4 грудня, 2010
Тривалість 95 хв.


«Bleach» (яп. ブリーチ, укр. Бліч) — популярна японська манґа, авторства манґаки Кубо Тайто. Вперше з'явилась у номері журналу Shonen Jump за серпень 2001 року. Перший том вийшов 5 січня 2002 року[1]. На сьогодні нараховує 60 танкобон і далі виходить.

На даний час в Японії продано понад 50 млн копій манґи[7]. Автор оригінальної історії Кубо Тайто, у 2005 році за цей твір отримав премію видавництва Shogakukan[8].

На основі манґи анімаційною студією Studio Pierrot створено аніме-серіал. Прем'єра серіалу відбулася на телеканалі TV Tokyo 5 жовтня 2004 року. Остання, 366 серія, вийшла на цьому ж каналі 27 березня 2012 року.

Окрім аніме, зняті два OVA та чотири анімаційні фільми, також з'явилася велика кількість відеоігор, мюзикл та колекційна карткова гра[9].

Видавництво Shueisha займається новелізацією манґи: у 2004 та 2006 роках було опубліковано дві книги, написані спільно Кубо Тайтом та Макотою Мацубарою.

Центральний персонаж Бліча — п'ятнадцятирічний школяр Куросакі Ітіґо, який випадково отримує надприродні сили сініґамі — «богів смерті». Наділений їх здібностями, Ітіґо вимушений битися із злими духами, захищати людей та відправляти душі померлих у потойбічний світ.

Назва[ред.ред. код]

Дослівно Бліч (англ. Bleach) перекладається як «вибілювання» або «білизна». Точно невідомо, чому Кубо Тайто вибрав таку назву,[10] але є кілька припущень.

За однією із версій, коли японці вибілюють волосся, колір іноді виходить не білим, а помаранчевим, як у головного героя Куросакі Ітіґо.[10] У манзі є сцена, коли хлопець із знебарвленим волоссям звинувачує Ітіґо, що той «вкрав» його зачіску (хоча колір волосся Ітіґо насправді натуральний). Можливо, однокласники вважають, що Ітіґо знебарвлює волосся.[11][12]

За іншою версією, «білизна» — натяк на духів, які в примарній формі мають білий колір, або ж на сініґамі, які очищають, тобто «вибілюють» душі, перед відправленням їх в інший світ.[10] Крім того, одяг Рукії перетворився на білий, коли Ітіґо відняв її духовну енергію.[10]

Ще одна популярна версія пов'язана з тим, що Кубо Тайто любить музику групи Nirvana та назвав манґу на честь однойменного альбому «Bleach». В інтерв'ю Кубо Тайт дійсно сказав, що є фанатом цієї групи,[13] проте офіційно дана теорія не підтверджена.

Історія створення[ред.ред. код]

Кубо Тайто в інтерв'ю розповідав, що ідея манґи зародилася у нього тоді, коли виникло бажання намалювати сініґамі в кімоно. Це послужило основою для дизайну Рукії Кутікі.[14][15] Ідея була запропонована редакторам журналу Shonen Jump незабаром після припинення випуску Zombie Powder, попередньої манґи Куби. Він планував опублікувати Bleach максимум за п'ять років.[15] В планах автора не було складної ієрархичної структури суспільства сініґамі.[16]

Назви в Bleach Кубо запозичував з іноземних мов, музики, архітектури та кінематографу. Імена багатьох мечів та заклинань походять зі стародавньої японської літератури, Порожні мають імена з іспанської мови, а назви предметів раси Куінсі взяті з німецької. Кубо особливо захоплений іспанською, яка здається йому «чарівною» та «соковитою».[17]

Авторська любов до надприродного та монстрів прийшла після прочитання манґи Мідзукі Сіґеру Ge Ge Ge no Kitaro, а велика кількість битв та інтерес до зброї — від манґи Saint Seiya Курумади Масамі, яку Кубо любив у дитинстві.[14] Він також згадував, що зацікавився міфами та загробним життям завдяки Saint Seiya, яка заснована на старогрецькій міфології.[18] Атрибути бойовику та особливості сюжетного оповідання взяті зі світу кіно, хоча автор не назвав конкретних фільмів, які надихали його на малювання сцен битв. Автор пояснював, що малює сцени битв, слухаючи рок-музику: таким чином йому легше придумувати позиції персонажів[19]. Він також прагне малювати реалістичні поранення, аби читачі самі відчули біль, який відчувають герої[20] .

Творчий процес автора зосереджується на створенні дизайну персонажів. Коли Кубо роздумує над сюжетом або відчуває труднощі з новим матеріалом, він починає зі створення персонажів та перечитує попередні томи манґи.[14][20] Він згадував, що любить придумувати несподіваних персонажів, чия зовнішність дає помилкове уявлення про їх характер, оскільки його «приваблюють люди з суперечливим характером».[17]

Найважче в роботі над манґою — це необхідність укладатися в терміни видавців — щотижня малювати 19 сторінок. Кубо допомагає три асистенти, проте, всіх персонажів та ключові сцени йому доводиться малювати одному. Навіть якщо я хочу більше уваги приділити якійсь конкретній сцені, яку я вважаю важливою, — розповідав автор, — я не маю такої можливості через брак часу[21] .

Світ[ред.ред. код]

Всесвіт Bleach розділений на дві частини — Світ людей та Загробне життя. В Загробному житті душі людей знаходяться чи в раю, який називається Світ Душ, чи в пеклі. Якщо душа помирає в Світ Душ, то вона народжується у світі людей.

Світ людей — дуже схожий на сучасну Японію. Сюжет концентрується в основному території західного Токіо, яка в творі називається Каракурою.[22] В цьому світі Ітіґо ходить в школу та веде майже нормальне життя

Світ Душ (яп. 尸魂界) або Soul Society (яп. ソウル・ソサエティ) — світ сініґамі і те місце, куди звичайні люди відправляються після смерті.[23].

Спочатку Кутікі Рукіа описує[24] Світ душ як якусь подібність раю, де всі живуть щасливо і ніхто не голодує. Оскільки Рукіа померла в ранньому дитинстві і живе в Світ душ дуже давно, вона, можливо, не має чіткого уявлення про земний світ, тому не здатна на адекватну оцінку. Насправді, в Світі душ теж є свої проблеми, наприклад, неблагополучні райони.

Сейрейтей

У центрі Світу душ розташовано величезне місто сініґамі Сейрейтей (яп. 瀞霊廷), «Двір чистих душ». Сейретей обгороджений стінами і непогано захищений, але звичайні душі живуть не в ньому, а в околицях, які називаються Руконґай (яп. 流魂街), «Місто блукаючих духів».[25] У свою чергу, Руконґай також складається з великої кількості районів, які сильно відрізняються один від одного. У аніме і манзі нічого не говориться про те, чи патрулюють сініґамі вулиці Руконґаю. Якщо вони і виходять з міста, то тільки за своїми обов'язками,[26] тому найближчій до Сейрейтею район найблагополучніший, там панує закон та порядок, але чим далі від Сейрейтею, тим більше злочинності та бідності.

Тут же знаходиться Академія сініґамі, де протягом шести років[27] студенти осягають майстерність володіння мечем і вчаться управляти духовною енергією. Академія була створена Ямамото Сіґекуні[28] приблизно за 2000 років до початку сюжетної лінії Bleach.

Мешканці Світу Душ не безсмертні, хоча сініґамі доживають деколи до 2000 років. Рани, отримані в бою, цілком можуть виявитися фатальними, хоча сініґамі здатні витримувати дуже важкі битви та видужувати в таких обставинах, в яких земна людина давно б померла. Душа, яка вмирає в Світі Душ, втрачає всі свої спогади, перероджується і повертається на Землю як проста людина.[29]

Сініґамі переміщаються між світами через «Сенкаймон» (яп. 流魂街) за допомогою чорного метелика, який називають «метеликом пекла» (яп. 地獄蝶).

Уеко Мундо

Уеко Мундо (яп. 虚圏(ウェコムンド) — це пустинна область між світом людей і Світом Душ. Сама назва походить від ісп. Mundo Hueco — «порожній світ» або «світ порожніх». Тут живуть порожні в той час, коли не полюють за душами на Землі. Уеко Мундо заповнений сіруватим піском, схожим на кристали солі, іноді зустрічаються кварцові дерева. Потрапити сюди можна тільки одним шляхом — розірвавши просторову тканину.[30]

Раси[ред.ред. код]

Люди — живуть в реальному світі і схожі на сучасних японців. Більшість з них не можуть бачити або відчувати духів або сініґамі, лише один з 50,000 може яким-небудь чином здогадуватися про існування поблизу духа і лише третина таких людей можуть нормально їх бачити. Люди можуть отримати здатність бачити духів та навіть битися з ними, побувавши поряд з сильним джерелом духовної енергії.

Плюси — духи, також відомі як повні. Це дух померлої людини. Дух з тілом зв'язує Ланцюг Долі, поки він неушкоджений, людину можна оживити. Якщо ланцюг зламаний, то він може прив'язатися до місця смерті людини або залишитися вільним. Якщо ланцюг прив'язаний до місця, дух залишається блукати навколо нього. Вільний ланцюг починає іржавіти. Як тільки весь ланцюг проржавіє, дух стає «мінусом». Мета сініґамі — відправляти плюсів в Світ душ, здійснюючи обряд поховання душі (яп. 魂葬, англ. soul burial). Якщо ланцюг вирваний з грудей духу, це також веде до перетворення плюса в мінус.

Порожні[ред.ред. код]

Порожні (яп. , англ. Hollow) або «мінуси» — злі духи. Коли людина вмирає, вона може відправитися в Світ душ або в пекло. Порожні — людські душі, які впали у відчай, дуже довго перебували в людському світі після смерті або піддалися нападу інших порожніх. Кожна душа, яку після смерті не супроводжували в Світ душ, — потенційний порожній. Процес перетворення на порожнього може зайняти місяці (або навіть більше), залежно від довжини Ланцюга Долі (яп. 因果の鎖), який тягнеться з того місця, де у людей розташовано серце. Чим довше душа залишається в земному світі, тим більше вона деградує та руйнується Ланцюг Долі. В той момент, коли Ланцюг повністю зникає, душа перетворюється на величезне потворне створіння з білою маскою і діркою на тому місці, куди раніше приєднувався Ланцюг.

Душа, що перетворилася на порожнього, не обов'язково за життя була злою. Людина може стати примарою та чіплятися за світ з добрими намірами: наприклад, наглядати за дорогими людьми, захищати якесь конкретне місце та тому подібне. Проте примари практично не можуть взаємодіяти зі світом живих, тому з часом озлоблюються, розчаровуються в своїх цілях або, навпаки, стають одержимими. Вони можуть почати переслідувати близьких людей. Коли примара стає порожнім, віна не може повернутися до колишнього стану і приречена пожирати інші душі. Тому багато порожніх зайнятий тільки пошуками «найапетитніших» жертв, і нічим більш.

Відмінною рисою порожніх є маска, зовнішній вигляд якої може розрізнятися. Зазвичай вона біла та схожа на череп. Якщо Порожній скинув маску, він може на нетривалий час відновити здоровий глузд.

Порожні живуть в альтернативній реальності Уеко Мундо, яка розташована між Землею та Світом душ («раєм»). Вони іноді відправляються в реальний світ, щоб харчуватися душами живих людей, де особливо небезпечні, оскільки більшість людей не можуть їх бачити. Щоб справлятися з порожніми, земний світ патрулюють сініґамі.

Сініґамі[ред.ред. код]

Ітіґо Куросакі у формі сініґамі з дзанпакто

Сініґамі (яп. 死神) — вигадана раса з аніме і манґи Bleach, воїни та маги, які володіють духовною енергією. Слово сініґамі в перекладі з японської означає «Бог смерті». Сініґамі невидимі для звичайних людей та живуть в особливому місці, названому Світ душ. Вони патрулюють людський світ, відправляють в пекло тих, хто зробив жахливі гріхи за життя, знищують порожніх, а також допомагають душам («плюсам») потрапити в Світ душ.

Сініґамі володіють різними надприродними здібностями, пов'язаними з маніпуляцією духовною енергією рейацу (яп. 霊圧). Велика частина таких здібностей дається завдяки мечу дзанпакто[31]

Дзанпакто (яп. 斬魄刀) — меч, є основною зброєю сініґамі. Зовні дзанпакто виглядає як звичайна катана, хоча форма може відрізнятися залежно від характеру власника і рівня його майстерності. За допомогою цього меча сініґамі б'ються з порожніми і один з одним, відправляють душі, що заблукали, в Світ Душ. Люди, які зробили страшні гріхи (наприклад, вбивство), потрапляють в пекло: людську душу необхідно розрубати за допомогою дзанпакто, і тоді перед померлою людиною відкриваються величезні брами пекла.

Будь-який сініґамі приписаний до якого-небудь загону, будь він капітаном, лейтенантом, офіцером або рядовим. Ці загони носять назву Ґотей 13 Загонів (яп. 護廷十三隊). Кожен з сініґамі по-своєму важливий для загону. Ґотей 13 очолюються капітанами — найсильнішими сініґамі даного загону. Також у кожного капітана є свій лейтенант.

Куінсі

Куінсі (яп. 滅却師) — як і сініґамі, вони б'ються із злими духами, «порожніми».

Куінсі були практично повністю знищені сініґамі приблизно за 200 років до початку основної сюжетної лінії Bleach. В наш час[Коли?]

відомі тільки два представника цього клану — Ісіда Урю та його батько Ісіда Рюукен.

На відміну від сініґамі, що в першу чергу покладаються на меч, Куінсі використовують лук та стріли. Вони створені з частинок духовної енергії, яку витягають з навколишнього світу, — в протилежність сініґамі, які використовують власну внутрішню духовну енергію.[32] Згідно з аніме, ранні куінсі стріляли як з довгих луків, так і з арбалетів.

Лук куінсі матеріалізується завдяки предмету під назвою «Хрест куінсі» (яп. 滅却十字), який має різні форми. Хрест, як фірмовий знак куінсі, часто з'являється на їх одязі та будь-яких предметах. Його форма різна, наприклад, Урю використовує кельтський хрест, а Рюукен — пентаграму.[33]

Куінсі можуть створювати та випускати стріли в будь-якій кількості, залежно від їх особистої витривалості та здатності поглинати частинки енергії із зовнішнього світу. Вони також використовують різноманітні пристосування в бою, які посилюють їх власників або служать додатковою зброєю.

Куінси дуже відмінні від сініґамі і за методами боротьби з порожніми, хоча як ті, так і інші переслідують благородні цілі.[34] Сініґамі відправляють душі, що очистилися, в Світ душ, і тим самим зберігають баланс між світами, а куінсі повністю знищують порожніх (і душу, якою він був колись). Таким чином, порушується баланс, чаша вагів схиляється на одну сторону, та обидва світи опиняються в небезпеці. Ця небезпека, а також гордість куінсі[35] та небажання шукати компроміс привела до війни між сініґамі та куінсі, яка закінчилася перемогою сініґамі та загибеллю багатьох куінсі.

І, нарешті, куінсі відрізняються зовнішнім виглядом. Уніформа сініґамі — традиційна чорна хакама, а куінсі носять білу туніку з високим коміром, яка нагадує рясу католичеських священиків. Тому куінсі виглядають по-іноземному, в західному стилі, на відміну від сініґамі.

Залежні (Баунто) — своєрідний клан людей, які володіють безсмертям за рахунок поглинення інших душ. З'явилися внаслідок невдалого наукового експерименту сініґамі. Спочатку були вигнані з Світу Душ, потім практично повністю винищені сініґамі в союзі з куінсі. Володіють Ляльками, які можуть бути сильніше дзанпакто.

Арранкар — порожній, який зміг частково позбавитися від маски та отримати здібності сініґамі. Арранкари дуже сильні, найсильніші володіють мечем, який за своїми функціями нагадує дзанпакто. Зовні схожі на звичайних людей. Слово «Арранкар» походить від іспанського «arrancar» — «знімати», «видирати». Японською мовою пишеться як 破面 «зірвана маска», але вимовляється на іспанський зразок: арранкар (яп. アランカル). Дуже небагато порожніх можуть зняти маску, але навіть якщо у них це виходить або маску зривають насильно, то немає ні надбавки в силі, ні яких-небудь інших позитивних ефектів, але не так в арранкар. Процес створення арранкара з порожнього називається сініґамі-ка (яп. 死神化).

Вайзарди — дуже невелика група сініґамі, які отримали сили та можливості порожніх. Складаються з 9-ти чоловік, група вайзардів володіє величезною силою.

Чисті — це раса з'являється у повнометражному фільмі. У них немає спогадів. Мають червоні голови та білий одяг. Їх використовували як слуг.

Сюжет[ред.ред. код]

Дія відбувається у світі, аналогічному сучасній Японії. Центральний персонаж аніме та манґи — Куросакі Ітіґо, рудоволосий п'ятнадцятирічний школяр, здатний з дитинства спілкуватися з духами та привидами, невидимими для звичайних людей. Одного разу з ним стикається дівчина — сініґамі (дослівно «бог смерті») Кутікі Рукіа, яка полювала на злого духа («порожнього»). У битві з порожнім вона отримує поранення та вимушена передати свої здібності Ітіґо. В результаті Ітіґо сам стає сініґамі, а Рукіа позбавляється більшої частини сили. Так починаються пригоди Ітіґо та Рукії, які разом захищають світ від порожніх та переправляють душі в «Світ Душ».

Рукіа не може виконувати роботу сініґамі, тому умовляє Ітіґо допомогти їй. Якийсь час вони діють спільно, проте, як з'ясовується, передача сил сініґамі людині — тяжкий злочин. Рукію силою віднімають у Ітіґо та повертають в Світ Душ, щоб стратити за порушення закону. Ітіґо відправляється туди для того, щоб врятувати її, за ним слідують друзі і однокласники: Ісіда Урю, який виявляється останнім представником раси куінсі, яка відвіку ворогує з сініґамі; Ясутора Садо, мексиканець, який отримав від Ітіґо прізвисько Чад; однокласниця Ітіґо Оріхіме Іноуе. Всіх їх готує до важкої місії таємничий власник спеціального магазина для сініґамі Урахара Кісуке.

Переживши багато битв, Ітіґо все-таки рятує Рукію. Вони дізнаються, що її страта та місія порятунку були із самого початку сплановані сініґамі Сосуке Айдзеном, який бажає захопити Світ Душ. Айдзен зраджує своїх товаришів, об'єднується з порожніми та створює власну армію. Наступним кроком повинно стати знищення рідного міста Ітіґо. Між Айдзеном та Світом Душ починається війна. Автор манґи Кубо Тайто стверджує, що він ще не придумав кінцівку цього сюжету.[19]

Персонажі[ред.ред. код]

Серіал має величезну кількість персонажів, які належать до різних рас, входять в різні клани та групи і використовують своєрідний сленг, вигаданий Кубо Тайтом[36][37].

Головні персонажі[ред.ред. код]

Ітіґо Куросакі

Куроса́кі Іті́ґо (яп. 黒崎 一護) — головний герой аніме і манґи, рудоволосий п'ятнадцятирічний школяр. Зріст — 174 см[38].

Із самого початку володіє здатністю бачити духів і сініґамі, навіть знайомий з однією дівчиною-привидом і приносить їй квіти. Отримавши від Рукії сили сініґамі, Ітіґо може повністю розкрити свій потенціал. Спочатку він нічого не знає про Світ Душ і б'ється більше за натхненням. За всяку ціну прагне захистити тих, кого любить.

Куросакі є не тільки головним героєм історії, але і одним з найпопулярніших персонажів Bleach. У рейтингу популярності журналу Shonen Jump він довгий час займав перше місце, проте за в останнім, четвертим голосуванні, спустився на 3-е місце.[39]

Ітіґо озвучує сейю Моріта Масакадзу, нагороджений за цю роль як «Кращий актор-початківець» на Seiyu Awards в 2007 році.[40] З ним випускаються різноманітні товари, у тому числі сувеніри,[41][42] плюшеві іграшки[43] та статуетки.[44]

Сейю: Масакадзу Моріта

Кутікі Рукіа

Куті́кі Рукі́а (яп. 朽木 ルキア) — дівчина-сініґамі, яка була відправлена патрулювати рідне місто Ітіґо.

Практично нічого не знає про світ людей, бо померла ще в дитинстві і разом із старшою сестрою Хісаною потрапила в Світ душ. Спочатку Хісана хотіла піклуватися про Рукію, але незабаром зрозуміла, що маленька дитина — це не просто важкий тягар, але і питання її власного виживання, тому покинула Рукію.

Рукіа виявилася спроможною контролювати свою духовну енергію і тому була прийняти в Академію сініґамі. Це не закінчивши Академію, Рукіа була без іспитів прийнята в 13-й загін сініґамі.

Попри те, що Рукіа виглядає як підліток, їй насправді приблизно 150 років[45]. Зріст — 154 см[46].

Вона змушена передати свої сили Ітіґо та деякий час вести життя звичайної людини.

Рукії подобається жити у світі людей, вона має дивне почуття гумору та сварливий характер, любить пояснювати все у вигляді власноруч намальованих коміксів.

Сейю: Фуміко Орікаса

Оріхіме Іноуе

Іно́уе Оріхі́ме (яп. 井上 織姫) — однокласниця Куросакі, познайомилася з ним завдяки Арісаві Тацукі.

В Іноуе довге темно-руде волосся, незмінно заколене маленькими блакитними шпильками у вигляді квіток, які героїня ніколи не знімає і носить на згадку про померлого брата[47]. Завеликі груди Оріхіме періодично стають темою для жартів, а також привертають увагу однокласників та друзів Ітіґо. На кольорових сторінках манґи в Оріхіме блакитні очі, а в аніме — сірі. Її зріст — 157 см[48]. Вік — 15 років.

Оріхіме доброзичлива, весела та добра, вона не любить приносити людям біль та справляє враження наївної та дурнуватої людини, що дивним чином поєднується з високими оцінками в школі.

Вона безпорадна у всьому, що стосується техніки. Один з членів клубу рукоділля відмітив, що Оріхіме недостатньо кмітлива, аби користуватися мобільним телефоном. За словами Тацукі, Оріхіме має чорний пояс з карате, хоча в аніме його колір замінили на жовтий[49].

Іноуе дуже прониклива, особливо у всьому, що стосується Ітіґо. Насправді, вона таємно закохана в нього, навіть може нез'ясовним чином знаходити його за запахом та відчувати його духовну силу[50]. Вона гостро переживає свою нездатність захистити дорогих людей.

На початку аніме та манґи Оріхіме не є ключовим персонажем, виглядає безтурботною та недалекою дівчиною, але з розвитком сюжету розкривається її характер, а також зростає її роль в історії.

Сейю: Юкі Мацуока

Садо Ясутора

Ясуто́ра «Чад» Са́до (яп. 茶渡 泰虎) — однокласник та близький друг Ітіґо. Отримав прізвисько Чад при першій зустрічі з Куросакі, коли Ітіґо неправильно прочитав перший ієрогліф прізвища Ясуторі. Вік — 15 років. Зріст — близько 180 см.

Познайомився з Ітіґо, коли на них нападала група підлітків. Він наполовину японець, наполовину мексиканець.

Володіє величезною фізичною силою та витривалістю. Дуже небагатослівний — в розмовах або мовчить, або говорить дві-три короткі фрази. Не любить битися, хоча сильний в рукопашному бою; застосовує силу тільки у тому випадку, коли вимушений встати на захист друзів.

У ході сюжету отримує, завдяки Ітіґо, деякі здібності сініґамі — вміння бачити духів, а також здатність перетворювати свої руки на зброю.

Сейю: Хірокі Ясумото

Ісіда Урю

Ісі́да Урю́ (яп. 石田 雨竜) — однокласник Ітіґо, один з останніх представників раси Куінсі.

Ісіда — чорноволосий парубок середнього зросту (170 см)[48]. В основному носить шкільну форму, а також окуляри. Вік — 15 років.

Вираз обличчя у нього зазвичай, як і в Ітіґо, трохи сердитий, строгий та нахмурений. Ніколи не посміхається[51].

За характером досить гордий, обачливий, запасливий (постійно з собою щось носить, наприклад, аптечку або набір для шиття). Прагне виглядати холоднокровним та урівноваженим, але інколи переграє і виглядає трохи безглуздо. Буває інколи незграбний. Працелюбний та старанний, якщо береться до роботи, виконує її швидко та акуратно. Не любить відкладати справи на потім. Прагне завжди відповідати за свої слова.

З часом помітно міняється: спочатку надмірно замкнутий, але поступово розкривається та більш охоче спілкується з довколишніми людьми.

На відміну від сініґамі, які в битві в першу чергу покладаються на меч (дзампакуто), Куінсі використовують лук та стріли. Вони створені з часток духовної енергії, яку витягують з навколишнього світу, — в протилежність сініґамі, які використовують власну внутрішню духовну енергію.

Сейю: Норіакі Суґіяма

Манґа[ред.ред. код]

Обкладинка першого тому манґи

Манга Bleach вперше з'явилася в серпні 2001 року і з тих пір щонеділі виходить в журналі Shonen Jump. Розділи складають томи (танкобони), які публікуються раз на два місяці.

Ліцензія в США належить видавництву Viz Media, проте, безліч сканлейтерських команд продовжують неофіційний переклад англійською.

Перший том Bleach в Японії розійшовся тиражом більше 1,25 млн копій, а загальна кількість проданих японських танкобонів склала більше 50 млн.[52][53] У 2005 році манґа отримала престижну премію від видавництва Shogakukan в категорії «сьонен».[8] В США продажи також йдуть успішно, зокрема, 16-й том потрапив з десятку кращіх коміксів грудня 2006 года[54], а том 17 став найуспішнішою манґою лютого 2007 р.[55][56].

У 2008 році в Японії було продано 874,153 копій 34 тому «Бліч», таким чином, манґа потрапила на 12-е місце в списку найуспішніших манґа року[57]. Томи 33 та 35 зайняли відповідно 17 та 18 місце. Загальна кількість проданих копій за 2008 рік склала більше 3 млн екземплярів, що зробло «Бліч» п'ятим в списку найуспішніших манґа року[58].

Кожному танкобону передує коротка фраза або невеликий ліричний вірш[59], які Кубо Тайто пише сам: «Коли на мене находить натхнення, я записую ці рядки, а потім вибираю потрібні для сцени, над якою працюю в цей час».[60]

Номери деяких розділів починаються із знаку «-» (мінус). Негативні числа означають, що події відбуваються до початку основної сюжетної лінії.

Список томів[ред.ред. код]

На сьогодні видано 38 томів Бліч, куди входить 331 епізодів манґи[61].

Аніме[ред.ред. код]

Обкладинка першого DVD

Аніме-серіал «Бліч» був створений студією Studio Pierrot та почав транслюватися 5 жовтня 2004 року на японському каналі TV Tokyo. Остання серія була показана 27 березня 2012 року.

15 березня 2006 року кампанія Viz Media придбала у TV Tokyo та Shueisha права на англомовне видання серіалу[62], а також права на продаж статуеток, іграшок та інших товарів за тематикою серіалу в декількох інших компаній[63].

Прем'єра «Бліч» англійською мовою відбулася на канадському телеканалі YTV 8 вересня 2006 року.

В країнах СНД аніме поширюється компанією Мега-аніме, яка оголосила про придбання ліцензії 12 жовтня 2007 року. Прем'єра російської версії відбулася восени 2008 року[64].

Згідно з опитуванням, яке проводилося в 2006 році на офіційному сайті японського каналу TV Asahi, аніме Бліч увійшло в список найулюбленіших телепрограм японців[65]. У попередньому році серіал також увійшов в цей список[66]. В США Бліч був номінований на декілька премій American Anime Awards[67].

Список серій аніме[ред.ред. код]

Аніме-серіал Бліч складається з 16 сезонів, які мають 366 серій.

Показ в Україні[ред.ред. код]

В Україні показ розпочато 4 жовтня на телеканалі QTV. Ролі озвучували Андрій Альохін та Катерина Буцька.

Повнометражні фільми[ред.ред. код]

Постер фільму Bleach: The DiamondDust Rebellion

Два анімаційні фільми були створені компанією Toho, під керівництвом режисера Абе Норіюкі.[68][69]

Сюжет фільмів не пов'язаний з основною сюжетною лінією Бліч, і сценарій писався окремими людьми.

Bleach: Memories of Nobody, який вийшов 16 грудня 2006 року, присвячений раптовій появі в рідному місті Ітіґо групи дивних духів. Ітіґо та Рукіа вирушають на розвідку та стикаються із загадковою дівчиною-сініґамі на ім'я Сенна.

Головним героєм другого фільму Bleach: The DiamondDust Rebellion, який вийшов 22 грудня 2007 року, став капітан Тосіро Хіцуґая, один з найпопулярніших персонажів Бліч[70].

Третій фільм Bleach: Fade to Black, I Call Your Name вийшов 13 грудня 2008 року[6]. Сценарій був написаний Такахасі Нацуко, яка є сценаристом основного серіалу[71][72].

Музика[ред.ред. код]

Всього під маркою Bleach було випущено одинадцять музичних альбомів. Композитор музики — Сіро Саґісу.

Обкладинка диску Bleach Original Soundtrack 1

Перший альбом Bleach Original Soundtrack 1 з'явився в травні 2005 року та складався з 25 композицій, включаючи відкриваючі та закриваючі мелодії аніме[73]. Потім вийшов диск Bleach Original Soundtrack 2, а також альбоми до фільмів Bleach: Memories of Nobody, Bleach: The DiamondDust Rebellion та Bleach: Fade to Black, I Call Your Name.

Альбом компіляції Bleach: The Best включає в себе повні версії 12-ти відкриваючих та закриваючих композицій аніме[74]. У 2008 році окремим диском вийшов Bleach Best Tunes з іншими дванадцятьма композиціями[75], а також Bleach Original Soundtrack 3.

Двацять дисків The Bleach Beat Collections, які виходять з 2005 року[76], включає в себе запис голосів сейю, які не лише співають, але й розповідають про персонажів. Крім того, до складу японських DVD-боксів з аніме включені п'ять радіопостановок.

Новели[ред.ред. код]

Кубо Тайто у співавторстві з Макотою Мацубарою за мотивами серії випустили дві новели, опубліковані видавництвом Shueisha. Перша новела, під назвою Бліч: листи з іншої сторони (англ. Bleach: Letters from the other side), вийшла в 2004 році, друга, під назвою Бліч: рапсодія медової страви (англ. Bleach: The Honey Dish Rhapsody), — в 2006 році[77].

Також вийшли новелізації трьох фільмів: Memories Of Nobody, The DiamondDust Rebellion та Fade to Black, Kimi no Na o Yobu.

Дата виходу ISBN
1 15 грудня 2004[78] ISBN 4-08-703149-7
Бліч: листи з іншої сторони (англ. Bleach: Letters from the other side)
2 30 жовтня 2006[79] ISBN 4-08-703173-X
Бліч: рапсодія медової страви (англ. Bleach: The Honey Dish Rhapsody)

Відеоігри[ред.ред. код]

Більшість ігор були випущені тільки в Японії. Як правило, компанія Sony Computer Entertainment видає ігри для ігрових приставок Sony, тоді як Sega займається лінійкою для Nintendo Gamecube, а Treasure Co. Ltd. — для Nintendo DS.

Рок опера[ред.ред. код]

Обкладинка DVD «Rock Musical BLEACH»

Rock Musical BLEACH — рок-опера, заснована на манзі та аніме Bleach.

Опера була створена за участю компаній Studio Pierrot та Nelke Planning. Сценарій адаптований Наосі Окумурою, режисер — Такуя Хімаріцу. Прем'єра відбулась з 17 серпня 2005 року[80] в Токіо.

Сюжет[ред.ред. код]

На сьогодні з'явилося 5 мюзиклів із різними сюжетними лініями.

У першому Rock Musical Bleach — Saien Куросакі Ітіґо стає сініґамі, Кутікі Рукіа повертається в Світ душ, за нею відправляються Ітіґо, Іноуе Оріхіме та Садо Ясутора. Сюжет закінчується сценою, де Ітіґо перемагає Абарая Рендзі.

У другій версії мюзикла, яка з'явилася в січні 2006 року[81], було декілька незначних змін: додані деякі пісні, а також з'являється сініґамі Кіра Ідзуру. В той же час вишли і DVD з версіями цих рок-опер[81].

Мюзикл Rock Musical Bleach — Dark of the Bleeding Moon розповідає про те, як Ітіґо зустрічається з 11 загоном Готей 13, а Рукіа готується до страти.

У No Clouds in the Blue Heavens розповідається про страту Рукії та розкривається план Айдзена. У кінці Ітіґо рятує Рукію, а Айдзен, Тосен та Ґін покидають Світ душ.

Мюзикл The All об'єднує всі попередні рок-опери в одну.

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б «Bleach 1». Shueisha. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  2. а б «しょぼいカレンダー Список епізодів аніме». しょぼいカレンダー. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  3. а б «Second Bleach Movie Announced in Japan». Anime News Network. 
  4. «Third Bleach Film, First Major Film Have Titles, Dates». Anime News Network. 
  5. «1st Bleach Movie to be Screened in Canada on October 20». Anime News Network. 
  6. а б «Muhyo & Roji's Nishi to Launch Bokkesan Manga». Anime News Network. 
  7. 2ch Jump Log (яп.) Toho Co. coverage of December 2007 film opening (яп.)
  8. а б «Shogakukan mangasho» (японською). Shogakukan. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  9. «Official Bleach TCG :: Score Entertainment» (англійською). Процитовано 25.09.2008. 
  10. а б в г «Чому Тайт Кубо назвав «Бліч» «Блічом»?» (англійською). Yahoo! Answers. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 2008-04-27. 
  11. «Why is the show calles "Bleach"» (англійською). Tv.com. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2008-04-27. 
  12. «Bleach FAQ» (англійською). Livejournal. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2008-04-27. 
  13. «Why "Bleach" What's with the title..?» (англійською). narutofan.com. Процитовано 2008-04-27. 
  14. а б в Деб Аокі. «Interview: Tite Kubo» (англійською). About.com. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  15. а б Charles Solomon. (28 серпня 2008 року). «Creator Tite Kubo surprised by bleach success» (англійською). The Los Angeles Times. 
  16. Дэб Аоки. «Interview: Tite Kubo» (англійською). About.com. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  17. а б Інтерв'ю з Тайто Кубо. Манґа Bleach. том 6
  18. Tite Kubo's Big Comic-con Adventure! Манґа Bleach. том 6.
  19. а б Деб Аокі. «Interview: Tite Kubo» (англійською). About.com. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 2008-09-25. 
  20. а б kai-ming Cha (4 серпня 2008 року). «Kubo Comes to Comic-con» (англійською). Publishers Weekly. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  21. Sparrow, A. E. «SDCC 08: An Audience With Bleach's Creator». IGN. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  22. Kubo, Tite (2006). Bleach Official Character Book SOULs. Tokyo, Japan: Shueisha, 31. ISBN 4-08-874079-3
  23. Merriam-webster Online
  24. Другий том манґи, розділ 12
  25. Чи округ Рукон, якщо звернутися до офіційного англійського перекладу.
  26. Наприклад, відомо, що в районі Дзюнрінан (яп. 潤林安), 1-му в Західному Руконгаї була «штаб-квартира» Урахари Кісуке. Звідти родом Тосіро Хіцуґая та Хінаморі Момо.
  27. Кубо., Тайт (2006). «глава -17». Bleach, том 15. Viz Media. ISBN 1-4215-0613-0. 
  28. Кубо., Тайт (2006). «глава 155». Bleach, том 18. Viz Media. с. 129. ISBN 1-4215-0241-0. 
  29. Кубо, Тайт. Bleach Official Character Book Souls. — Токіо: Shueisha, 2006. ISBN 4-08-874079-3
  30. Манґа Bleach, розділ 48 та розділ 178
  31. Чи zanpakuto, занпакто (транслітерация без застосування системи Поліванова)
  32. Тому у сініґамі червоні нитки духовної енергії, а у куінсі білі, як у звичайних людей.
  33. Яку можна побачити, наприклад, в 111 серії аніме Bleach.
  34. ACTIVEANIME:. «Bleach (Vol. 3) Advance Review» (англійською). Процитовано 2008-04-06. 
  35. Anime News Network (28 липня 2007). «The Click. July 28 - August 3» (англійською). Процитовано 6.04.2008. 
  36. Angela Hanson (30 січня 2008 року). «Bleach: Dictionary of Death» (англійською). Wizard Entertainment. 
  37. zac Bertschy (30 вересня 2005 року). «Bleach GN 8 - Review» (англійською). Anime News Network. 
  38. Тайто Кубо. Епізод 7 // Книга 1. Смерть та полуниця. — М.: Эксмо, 2008. — Т. 1.
  39. Манґа Bleach; розділ 307
  40. Seiyu Awards:. «第一回声優アワード 受賞者発表» (японською). Процитовано 2008-03-20. 
  41. «Bleach - Аксесуари - Металевий ланцюжок для ключів із зображенням Ітіґо». Viz Media. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  42. «Bleach: Chibi Ichigo Кеу Chain». Amazon.com. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  43. «Amazon.com: Плюшева фігурка сидячого Ітіго». Amazon.com. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  44. «Amazon.com: Статуетки Bleach: Ітіґо Куросакі & Рукіа Кутікі». Amazon.com. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  45. Манґа Bleach Том 1. Епізод 1, Character profile. Viz Media. ISBN 1-59116-441-9.
  46. Тайто Кубо. Епізод 209 // Bleach. — Shueisha, 2006. — Т. 24. — ISBN 4-08-874262-1
  47. Тайто Кубо. Bleach Official Character Book SOULs. Shueisha 2006. ISBN 4-08-874079-3
  48. а б Absolute Anime:. «Character Profile: Orihime Inoue» (англійською). Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  49. 42 серія аніме «Бліч»; 14 том манґи, глава 119.
  50. Тайто Кубо. Епізод 17 Bleach. Shueisha 2002 том 3 ISBN 4-08-873275-8
  51. Anime News Network. «The Click. November 18th - November 24th» (англійською). 
  52. 2ch «jump Log» (японською). 
  53. «Обкладинка до фільму» (японською). Toho Co. 
  54. «Топ 100 коміксів» (англійською). Icv2. 16 січня 2007 року. Архів оригіналу за 2011-08-26. 
  55. «Топ 100 коміксів» (англійською). Icv2. 20 березня 2007 року. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  56. «Civil War Finale Tops the Charts» (англійською). Icv2. 20 березня 2007 року. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  57. -ranking-no.1-25 «2008's Top-Selling Manga in Japan, #1-25» (англійською). Anime News Network. 
  58. «2008's Top-Selling Manga in Japan, by Series» (англійською). Anime News Network. 
  59. «Bleach (manga) - Anime News Network». Anime News Network. Процитовано 2008-01-15. 
  60. «Поговоримо про Bleach: Інтерв'ю з Кубо Тайтом і Морітой Масакадзу» (англійською). Bleach Exile. Архів оригіналу за 2012-03-11. Процитовано 2008-03-27. 
  61. Bleach (манґа) у онлайн-магазині видавництва Shueisha (яп.)
  62. Viz Media. Viz Media named master licensor for hit Japanese action manga Shonen Jump’s Bleach (англ.)
  63. «Viz Announces Bleach Merchandise Licenses» (англійською). Anime News Network. 
  64. «Форум Mega-Anime». Мега-Аниме. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  65. «Japan’s Favorite TV Anime». Anime News Network
  66. «TV Asahi Top 100 Anime Part 2». Anime News Network. 
  67. «NYCC 07: The top five finalists for the first American Anime Awards» (англійською). American Anime Awards. 
  68. «劇場版BLEACH -ブリーチ- MEMORIES OF NOBODY» (японською). Toho. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  69. «劇場版BLEACH -ブリーチ- The DiamondDust Rebellion もうひとつの氷輪丸» (японською). Toho. 
  70. Тайто Кубо. Епізод 209. Bleach. 2006 том 24 ISBN 4-08-874262-1
  71. «Third Bleach Film, First Major Film Have Titles, Dates» (англійською). Anime News Network. 
  72. «Natsuko TAKAHASHI» (англійською). Anime News Network. 
  73. Bleach OST 1 на сайті MusicBrainz.
  74. play-asia.com. «BLEACH DOUBLE DISC» (англійською). Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  75. «BLEACH BEST TUNES(DVD付)». Amazon.co.jp. Архів оригіналу за 2013-06-21. 
  76. Bleach Beat Collection
  77. «Серія книг з Bleach». Shueisha. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 2008-04-15. 
  78. 1 том на amazon.co.jp
  79. 2 том на amazon.co.jp
  80. «Bleach Rock Musical (musical special)». Anime News Network. Процитовано 5.04.2008. 
  81. а б «BLEACH: Смерть та полуниця». 6 квітня 2007. Архів оригіналу за 2013-06-21. 

Посилання[ред.ред. код]

Офіційні сайти
Енциклопедії
Інше