Рай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Уявлення раю в християнській традиції
Jan Brueghel the Younger Creation of Adam.jpg

Рай — символ щасливого майбутнього для релігійної людини; мирного буття, душевного спокою; рівноваги і внутрішнього задоволення; красивої, благодатної та багатої землі, кохання; найвищої насолоди. Край, де за біблійними переказами містився рай, звався Едемом. Це омріяна, прекрасна земля — багата, щедра, розкішна. Для її позначення існує синонімічний ряд: Едем, рай, райська місцевість, райські кущі тощо.

Етимологія слова «рай» пов'язується зокрема з індійським словом — rayis («дар, володіння»), в грецькій та латинській мовах воно позначалося словом paradisus. В християнських уявленнях це місце постійного блаженства, обіцяне праведникам в майбутньому житті. З погляду строгої теології та містики про Рай відоме єдине — що там людина завжди знаходиться поряд з Богом.

У християнській іконографічній, літературній, і фольклорній традиції розглядають:

  • Рай як сад — опис Едему (Книга Буття. 2, 8—3,24);
  • Рай як місто — опис Небесного Єрусалиму (Апок. 21,2—22,5);
  • Рай як небеса — апокрифічні описи надбудованих один над іншим і населених ангелами небесних ярусів (починаючи з «Книг Еноха Праведного»).

Християнські уявлення про рай[ред.ред. код]

З життя святих ми знаємо, що християни ще в 3 столітті мали уявлення про Царство Небесне або Небесний рай. В житті св. Пер­петуї (202 або 203 р.) Сатур розповідає своє видіння про рай. Спочатку він описує загальний вигляд раю:

spatium grande guod tale fuit, guasi viridarium, arbores habens rosae et omne genus floris. Altitudo autem arborum erat in modum cypressi, guarum folia cadebant sine cessatione.

Далі він говорить, що святі (згадує тут формулу написів: intersanctos) в цьому саду перебувають в тіні рожевих дерев: in viridario sub arbora rosae і насолоджуються запахом духмяних квітів: universi odore inenarrabili alebamur, guinos satiabat. Майже ідентичний опис райського саду знаходиться в творчості отців церкви, і в молитвах рай називають зеленим містом — грец. ιόπος χλοηρός. Цей же розкішний опис перейшов і на християнські написи. На одному з них, що написаний 382 р., можна прочитати:

inde eximios paradisi regnant odores tempore continuo vernant ubi gramina rivis

Після таких описів зрозуміло, що християнська символіка зображала рай у вигляді дерев і розкішної рослинності. На написах або на саркофагах, коли зображували померлого у вигляді чоловіка або жінки з молитовно піднятими руками (orante) і його переселення в рай, з двох сторін людської фігури зображали дерева або рослинність.