Сленг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сленг (англ. slang) — міський соціолект, виниклий з арґо різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в'язнів, бурсаків-учнів, вояків, інтернет-спільноти), як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю (зрідка й словотворів: випивóн — пиятика, закусóн — закуска), поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст.

В Україні поширені типи сленгу, відповідно до давніших історико-політичних кордонів (голова: східно-українське — башкá, кýмпол; галицьке — маґóла або макітра; буковинське — ґóвдя; закарпатське — лáмпаш).

У літературі сленгізми використовували як засіб стилізації І. Франко, В. Винниченко, О. Корнійчук, Л. Первомайський, І. Микитенко, О. Бердник та ін.

Характерні особливості сленгу[ред.ред. код]

На думку багатьох дослідників, сленг є вторинним утворенням порівняно з жаргонами й арґо, що адаптує до своїх потреб запозичені одиниці. Значення слова «сленг» близьке до понять «розмовна мова» і говірка, але на відміну від них воно має суттєве соціальне маркування. Ось основні методи сленгової лексики: калька (повне запозичення), напівкалька (запозичення основи), переклад (з використанням стандартної лексики в особливому значенні disk — «млинець»; з використанням сленгу інших професійних груп), фонетична мімікрія (error — Єгор). Інший ігровий прийом, що використовується — це зближення слів на основі звукової подібності, звукове перенесення: наприклад, «лимон» замість мільйон, «мило», «емеля» замість e-mail (від англійського слова електронна пошта).

Інша важлива характеристика сленгової лексики — її «первісність». Асоціація з мовою якого-небудь первісного суспільства виникає, коли спостерігаємо нестабільність, постійну змінність жаргону як в тимчасовому, так і в просторовому вимірюванні. Не встигнувши закріпитися, одні форми мови поступаються місцем іншим.

Ще одна ознака «первісності» сленгу — невизначеність, розмитість значень слів, що входять в нього. «Стрьомно», «круто», «я пруся» можуть бути і позитивною, і негативною оцінкою ситуації. Сюди відносяться як «млинець», що використовуються в жаргоні тільки як емоційний вигук, так і слова типу «прикол», «крутняк», «ульот», «чум», «повний атас», «повний абзац». Залежно від ситуації і кола спілкування дані слова можуть висловлювати різноманітні — аж до протилежних — емоції: розчарування, роздратування, захоплення, здивування, радість і т. д.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.