Бобрик Другий (Подільський район)
| село Бобрик Другий | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Подільський район
|
| Громада | Любашівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120130070084039 |
| Облікова картка | Бобрик Другий (Подільський район) |
| Основні дані | |
| Засноване | 1799 |
| Населення | 997 |
| Площа | 7,266 км² |
| Густота населення | 137,21 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66533 |
| Телефонний код | +380 4864 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°53′32″ пн. ш. 30°08′54″ сх. д. / 47.89222° пн. ш. 30.14833° сх. д.Координати: 47°53′32″ пн. ш. 30°08′54″ сх. д. / 47.89222° пн. ш. 30.14833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
130 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66540, Одеська обл., Подільський р-н, с. Бобрик Перший |
| Карта | |
  Бобрик Другий | |
 Бобрик Другий | |
| Мапа | |
| |
Бо́брик Другий — село в Україні, в Любашівській селищній громаді Подільського району Одеської області. Засноване після російсько-турецької війни 1787—1792 років. Назва взята, як дубляж вже існуючого Великого Бобрика (так як в більшості прикодимських сіл). Бобрик Другий входив до Ананьївського повіту Херсонської губернії.
Село розташоване на горбах над річкою Кодима на правому березі. Більшість населення українці, мова спілкування — українська. В селі є середня школа (одне приміщення збудоване в дореволюційні часи на кошти земства), дитячий садок, ФАП, церква та відділення зв'язку.
Більшість селян займаються обробкою землі та вирощуванням тваринницької продукції. Населення становить 997 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 15 мешканців села[1].
Колишній орган місцевого самоврядування — Бобрицька сільська рада.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1067 осіб, з яких 446 чоловіків та 621 жінка.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 997 осіб.[3]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,39 % |
| молдовська | 2,41 % |
| російська | 1,10 % |
Відомі особистості[ред. | ред. код]
В поселенні народилась:
- Костенко Діна Петрівна (1924-2002) — українська історикиня.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бобрик Другий. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
