Піщана (Подільський район)
село Піщана | |
---|---|
Гребля на річці Савранка у с. Піщаній | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Подільський район |
Громада | Піщанська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA51120170010068000 |
Облікова картка | Піщана (Подільський район) |
Основні дані | |
Засноване | XVI століття |
Населення | 3,234 |
Площа | 8,36 км² |
Густота населення | 386,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 66110 |
Телефонний код | +380 4866 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°07′37″ пн. ш. 29°43′47″ сх. д. / 48.12694° пн. ш. 29.72972° сх. д.Координати: 48°07′37″ пн. ш. 29°43′47″ сх. д. / 48.12694° пн. ш. 29.72972° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
115 м |
Водойми | р. Саврань |
Відстань до обласного центру |
198,6 км |
Відстань до районного центру |
25 км |
Ліси | Даничеве |
Місцева влада | |
Адреса ради | 66110, Одеська область, Подільський район, село Піщана, вул. В. В. Приходька |
Карта | |
Мапа | |
|
Піща́на — село в Україні, у Подільському районі Одеської області, розташоване на річці Савранка. Адміністративний центр Піщанської сільської громади.
Розташоване за 25 км від міста Балта. На півдні межує з селами Новополь, Крижовлин та Шляхове, на сході з селом Пужайкове, на півночі з селом Гербине та на заході з селом Берізки-Чечельницькі Гайсинського району.
Поблизу села розташовано ландшафтний заказник місцевого значення Даничеве.
Історія[ред. | ред. код]
До заснування села[ред. | ред. код]
На территорії села та за ним знаходять багато пам´яток Черняхівської культури. Черепці та т.д також знайдено 4 кургана.
Заснування села та подальша історія.[ред. | ред. код]
Неофіційні джерела говорять про заснування села у 16 столітті, коли на острові між двома рукавами Саврані поселилися селяни утікачі від Фільварок з Брацлавщини, заснувавши село Піщана. Перша згадка датована 1648 роком, на карті Гійома Левасера де Боплана[1]. На ній, село називалося Піщаний брід. На правому березі річки у другій половині 16 століття з'явилося село Цурканівка. У першій половині 17 століття обидва поселення об'єдналися в одне — Піщана. Під час визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. жителі Піщаної в рядах Брацлавського полку брали активну участь у боротьбі проти шляхетської Польщі. Але в другій половині XVII століття Польща знов захопила землі між Бугом і Дністром. Піщану віддано поміщику Ржевуському, який у північно-західній частині села спорудив маєток-фортецю. Під час російсько-турецької війни 1787—1791 рр. в східній частині села, що дістала назву Отаманівки, оселилося чимало чорноморських козаків.
За указом Павла І 1796 року козаків почали закріпачувати нарівні з селянами. В Піщані та навколишніх селах землями володіли здебільшого польські поміщики. Селяни-кріпаки змушені були працювати на пана 220 днів на рік і відбувати так звані шарваркові повинності, тобто додаткові дні. Найбільш поширеними формами протесту проти феодального гноблення стали втечі селян від поміщиків, підпали маєтків тощо. Особливо активізувалися антикріпосницькі виступи в 10—30-х роках XIX століття, коли в цих місцях діяли загони Кармалюка. Ще й досі в народній пам'яті зберігається легенда про Кармалюкове джерело біля села (Кадубчик). У 1846 році воно отримало статус містечка і стало волосним центром Балтського повіту. За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя Балтський повіт; 1923 1935 — Балтський район, 1935 1957 — Піщанський район, 1957 1962 — Савранський район, з 1962 Балтський район.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 96 жителів села[2].
У 1930-1950-х роках сторіччя село Піщана було районним центром Піщанського району Молдавської АРСР (та згодом Одеської області[3]).
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 3671 особа, з яких 1645 чоловіків та 2026 жінок.[4]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 3214 осіб.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,04 % |
російська | 2,04 % |
вірменська | 0,77 % |
молдовська | 0,71 % |
білоруська | 0,15 % |
болгарська | 0,03 % |
Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлені поселення трипільської і черняхівської культур. Сіцінський Юхим Йосипович в своєї книзі «Археологічна карта Подільської губернії» писав:
На вигоні біля села, на площі 5 десятин попадається безліч череп'я від глиняних якнайдавніших посудин. У 1891 році пан Зборовський провів розкопку до підґрунтя на площі 10 квадратних сажнів і знайшов 10 маленьких своєрідних глиняних посудин, 2 людських сидячих фігури з глини і глиняне сідальце (немов крісло). |
Церква Різдва Богородиці — заснована у 1764 році (перетворена з греко-католицької на православну у 1794), була спалена турками. Нова церква Різдва Богородиці збудована у 1777 році, вона діяла до 1853 року, розібрана за наказом начальства воєнних поселень.
Церква Успіння — заснована у 1777 році. Існувала до 1865 року. Нова дерев'яна церква збудована у 1864 році. В 1896 капітально відремонтована, прибудована дерев'яна дзвіниця.
Визначні місця[ред. | ред. код]
Лиса гора[ред. | ред. код]
Лиса гора—так її називають селяни. За легендами на горі нема дерев через те, що відьми вирощювали там трави для своїх зілль. Зараз гора почала заростати. Селяни шуткують, що у селі зникли відьми.
Даничеве[ред. | ред. код]
Урочище «Дани́чеве» — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Лісове угіддя, розташоване у Подільському районі Одеської області, поблизу села Піщана.
Площа заказника — 354,0 га.
Урочише Данишеве було штучно створено у період боротьби з піщаними бурями. Основну його естетичну та рекреаційну цінність становлять вікові насадження сосни звичайної (природний ареал якої був за межами області). Згідно з даними екологічного обстеження 2003 р. рідкісних видів рослин і тварин не виявлено. Заказник створено для охорони лісового масиву на межі степової та лісостепової зон, та єдиного в області місця зростання вікових сосен. Заказник має велике природоохоронне та рекреаційне значення. На його території трапляються рідкісні та зникаючі види флори і фауни.
Також на территорії урочища є джерело під назвою Кадубчик. Воно тече через все урочище. Вода яка витікає з пагорба дуже чиста, її можна споживати як звичайну воду.
Освіта та медицина[ред. | ред. код]
Освіта[ред. | ред. код]
На терріторії села діють школа, школа-інтернат та дитячий садок. В них вчаться як і діти села так і сусідніх поселень. Раніше на территорії села діяло ще 2 школи.
Медицина[ред. | ред. код]
На території села діє амбулаторія (раніше лікарня) та аптека.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Брижатий Анатолій Дементійович. — (1936) — український журналіст, член НСЖУ.
- Петрашевський Станіслав Васильович[7] — (народився у 1935 — помер у 1996) — відомий український художник, керівник Житомирської обласної організації Національної спілки художників України.
- Сокерчак Вячеслав Михайлович (1947) — народний депутат України
- Черкашенко Іван Михайлович — прозаїк, публіцист
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гійом Левассер де Боплан. Вікіпедія (укр.). 30 листопада 2022. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Піщана. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — 1064 с.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ В. І. Кондратюк. Петрашевський Станіслав Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт Верховної Ради України
- Сайт Центральної виборчої комісії
- Карта України
- Неофіційний сайт Балти
- Храми Поділля
- Житомирська обласна організація Національної спілки художників України
- Сіцінський Юхим Йосипович, «Археологічна карта Подільської губернії»
- Піщана — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
|
|
|