Болдирєва Євдокія Гаврилівна

Болдирєва Євдокія Гаврилівна
Народження	30 січня (12 лютого) 1916 Довгинцеве, Криворізька волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	26 березня 2016(2016-03-26) (100 років)
	Київ, Україна
Країна	Російська імперія  СРСР  Україна
Навчання	Київський державний художній інститут (1946)
Діяльність	художниця
Вчитель	Шовкуненко Олексій Олексійович, Трохименко Карпо Дем'янович і Шаронов Михайло Андрійович
Працівник	Художній фонд СРСРd
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Болдирєв Володимир Степанович
Нагороди

Євдокія Гаврилівна Бо́лдирєва (нар. 12 лютого 1916, Довгинцеве — пом. 26 березня 2016, Київ) — український живописець, член Спілки художників України з 1946 року. Дружина художника Володимира Болдирєва, мати графіка Наталії Болдирєвої.

Біографія

Народилася 30 січня [12 лютого] 1916(19160212) року на станції Довгинцеве (тепер Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна). Протягом 1935—1946 років (з перервами) навчалась у Київському художньому інституті (викладачі Карпо Трохименко, Олексій Шовкуненко, Михайло Шаронов, Олександр Фомін).

З 1947 року працювала живописцем у Художньому фонді України. Жила в Києві, в будинку на вулиці Червоноармійській № 12, квартира 16, потім в будинку на провулку Бастіонному № 9, квартира 62. Померла в Києві 26 березня 2016 року.

Творчість

Працювала в галузі станкового живопису. Писала натюрморти, пейзажі, жанрові сцени, портрети. Серед робіт:

• «Дніпро під Вишгородом» (1946);
• «Автопортрет» (1946);
• «Донбас. Завод імені Сталіна» (1947, полотно, олія; Полтавський художній музей);
• «Київ. Вокзал» (1951, полотно, олія; Національний художній музей України);
• «Хата в Моринцях» (1952);
• «Зима» (1952);
• «Будівництво нової шахти в Донбасі» (1957);
• «Зелена вулиця» (1957);
• «На металургійному заводі» (1960);
• «В Кобзаревій хаті» (1961);
• «Подружжя Кисіль» (1961);
• «Дорога до колгоспу» (1961);
• «Дорога до Чернечої гори» (1964);
• «Холодно» (1966);
• «Київські каштани» (1967);
• «Брат і сестра» (1968);
• «Пам'ять батьків» (1969);
• «Мої батьки» (1970);
• «Ланкова» (1971);
• «Юний кролівник» (1972);
• «Бульдонеж» (1978);
• «Седнів. Кам'яниця» (1986).

1968 року розпочала серію «Вдови Великої Вітчизняної».

Брала участь у республіканських виставках з 1947 року, всесоюзних з 1946 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 1999 році.

Окремі роботи художниці зберігаються в Національному художньому музеї України, Національному музеї Тараса Шевченка, Національному музеї у Львові, Сумському, Полтавському художніх музеях і приватних збірках України, Росії, Німеччини, Японії, США.

Відзнаки

• Заслужений художник України (з 2006 року; за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України, активну громадську діяльність, багаторічну сумлінну працю);
• Довічна державна стипендія (з 2006 року).

Література

• Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 48—49.;
• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 31.

• Чуйко Т. П. Болдирева Євдокія Гаврилівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.;
• Скляренко Г. Болдирєва Євдокія Гаврилівна // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 142. ISBN 978-966-02-8960-4.