Будинок Пачаджі
| Будинок Пачаджі | |
|---|---|
|
| |
| 44°45′25″ пн. ш. 33°51′00″ сх. д. / 44.757111° пн. ш. 33.85000° сх. д.Координати: 44°45′25″ пн. ш. 33°51′00″ сх. д. / 44.757111° пн. ш. 33.85000° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим |
| Розташування | вул. Македонського, 6-А[1] |
| Тип | пам'ятка архітектури[d] |
| Тип будівлі | особняк |
| Стиль | модерн |
| Побудовано | 1908 |
| Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення |
  Будинок Пачаджі Будинок Пачаджі (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будинок Пачаджі — пам'ятка архітектури місцевого значення в місті Бахчисарай, Автономна Республіка Крим. Перебуває на балансі Бахчисарайського історико-культурного заповідника[2]. Охоронний № 3494. Розташований у центрі міста, неподалік від залізничного вокзалу[2]. Мініатюрна копія будинку у масштабі 1:25 зберігається у Бахчисарайську парку мініатюр.
Історія[ред. | ред. код]
Будинок належав купцеві 2-ї гільдії, почесному громадянину Бахчисарая, меценату та громадському діячеві Дмитру Іллічу Пачаджі[1][2]. Ділянка, де був зведений будинок, належала родині Спіранде і розташовувалася на той час у передмісті Бахчисарая — Ескі-юрті[1]. Будинок споруджений у 1908 році, добудований у 1910 році[3]. Архітектор невідомий, імовірно, це був міський архітектор Табурін[1].
У 1924—1926 роках будинок націоналізували та передали Бахчисарайському відділу охорони здоров'я. Деякий час тут розташовувався пологовий будинок, пізніше — міська санепідстанція[1].
З 1998 року будинок закинутий і перебуває в аварійному стані[3].
Опис[ред. | ред. код]
Будівля зведена на початку XX століття у модерністському стилі з елементами класичної східної архітектури. Будівля двоповерхова, має цокольний поверх, стіни декоровані різноманітними еркерними виступами та рослинним орнаментом, на першому поверсі — також рустовані. Фасад асиметричний, вікна прямокутні, прикрашені барельєфною ліпниною, кутові елементи другого поверху рустовані. Карниз під дахом оздоблений лінією кронштейнів і великими дентикулами.
Головний вхід розташований справа від центральної осі фасаду і має вигляд квадратної у плані вежі-мезоніну на двох колонах. На другому поверсі мезоніну розташований невеликий балкон, декорований різьбою, над балконним вікном — картуш із літерою «П» і рослинним орнаментом. Над балконом височіє квадратна вежа, оздоблена арковими вікнами (по три з кожного боку) у декоративному облямуванні. Вхідні двері прикрашені складним різьбленням. Первісно будівля мала три входи — головний із південно-східного боку, другий — із північно-східного, третій — із південного[1].
У лівій частині фасаду, на другому поверсі розташована засклена мансарда, прикрашена невеликим куполом у східному стилі, зі шпилем і флюгером із датою «1908».
В інтер'єрі будинку збереглися деякі елементи, зокрема, віконний вітраж[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Дом Пачаджи. handvorec.ru. Бахчисарайский историко-культурный и археологический музей-заповедник. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018 року. (рос.)
- ↑ а б в г Пачаджи Дмитрий Ильич — меценат Бахчисарая. www.bl.rk.ua. Бахчисарайська центральна районна бібліотека ім. О. Пушкіна. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018 року. (рос.)
- ↑ а б Разрушенная История. Пачаджи Д.И. bahchisaray.in.ua. Мой Бахчисарай. Информационный портал. 19 лютого 2011 року. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018 року. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Дом купца Пачаджи. www.crimeasearch.com. 17 лютого 2016 року. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018 року.
- Дмитрий Смирнов. По следам бахчисарайского миллионера // Крымский ТелеграфЪ. — 2016. — № 399 (7 жовтня). Архівовано з джерела 24 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
