Електронні музичні інструменти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Електронні музичні інструменти - тип електромузичних інструментів, будова яких ґрунтується на використанні електронних схем, що генерують перемінний струм певної частоти і форми, відповідний певній висоті і тембру звуку. Елеткронні музичні інструменти не слід плутати з електричними, у яких первісним джерелом коливань є акустичні коливання.

Принципи дії [ред.]

Хоча математичні моделі синтезу звуку шляхом додавання гармонічних коливань були відомі давно, їх технічна реалізація була проблематичною. До початку 1960-х єдиним відомим способом генерації звукових коливань був лампові генератори на основі коливального контуру. Їх розміри та енергоємінсть, емісія тепла і електромагнітного поля значно утруднювали процес генерації звуку. Лише відкриття напівпровідників і мініатюризація елементів та виконаних на їх основі інтегральних схем відкрило нові можливості. З початку 1960-х років на ринку арчали з'являтися все менші і дешевші інструменти, що надавали широкі можливості генерування звуків. З кінця 1970-х з розвитком цифрової техніки, аналогові інструменти поступово витісняються останніми, що стають все доступнішими.

Донедавна електронні інструменти поділялися за принципом дії на синтезатори і семплери, однак пізніше, з використанням комбінованих способів синтезу, такий поділ став неоднозначним. Електронні інструменти нерідко управляються секвенсером замість музиканта. В добу повсюдного поширення комп'ютерів з'явився новий вид електронних інструментів – віртуальні інструменти, що реалізуються у вигляді програмного забезпечення, але виконують функцію музичних інструментів.

Сучасні електронні інструменти [ред.]

  • Лазерна арфа — електронний музичний інструмент, що являє собою кілька лазерних променів, які перекривають, за аналогією з щипками струн звичайної арфи
  • Синтезатор — електронний пристрій, який синтезує звук за допомогою одного чи кількох електричних генераторів коливань
  • Вокодер — інструмент, призначений для аналізу та синтезу звуків та мовлення
  • Драм-машина — електронний прилад, заснований на принципі покрокового програмування для створення й редагування повторюваних музичних перкусивних фрагментів
  • Хвилі Мартено — одноголосий електронний музичний інструмент
  • Терменвокс — музичний інструмент, який винайшов російський винахідник Лев Термен у 1919 році


Література [ред.]

  • Стецюк І., Історія електронних синтезаторів // «Музика» 2006, № 4