Електро-індастріал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Електро-індастріал
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
Споріднені жанри
Пауер-нойз

Еле́ктро-інда́стріал — музичний напрямок, що був результатом злиття EBM і Post-industrial та розвивався в кінці 1980-х і першій половині 1990-х рр. XX століття [1]. Крім прямоти музичних структур, успадкованих від EBM, і методів побудови композицій, взятих з «класичного» індастріалу, електро-індастріал характерний наявністю глибокого, багатошарового і складного звуку.

Після того, як рух EBM зійшло нанівець на початку 1990-х років, електро-індастріал нарощував темпи своєї популярності на міжнародній клубній сцені. На відміну від відверто синтетичного звучання EBM, електро-індустріальні групи використовують різкіші за звучанням ударні і дісторшірованний, спотворений, або навіть штучний вокал. На відміну від індастріал-року, електро-індустріальні групи використовують порівняно небагато гітарного звучання (якщо воно взагалі є).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Interview with Axel Machens, Vendetta Music, April 23, 2007. [1] Access date: December 23, 2008. (англ.)


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.