Індастріал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Логотип Industrial Records

Інда́стріал (англ. Industrial) — музичний напрямок, що відрізняється вираженою експериментальністю й особливою естетикою механічних й інших промислових звуків.

Історія[ред.ред. код]

логотип Throbbing Gristle

Industrial виник в 1974 році в Англії. Основоположник — гурт Throbbing Gristle, що заснувала лейбл Industrial Records, звідки й виник термін industrial music. Споконвічно industrial був не тільки музичним напрямком, але й ідеологічним. Основним методом індастріалу стала шокова тактика. У період з 1974 по 1981 рік з'являється безліч музикантів і груп цієї спрямованості у всіх частинах світу. Серед них найвідоміші Boyd Rice (NON), Einstürzende Neubauten, SPK, Merzbow й ін. Вони склали т. зв. «класичний індастріал». Але популярним напрямок так і не став. Throbbing Gristle розпалися в 1981 році, заявивши про завершення «індустріальної» епохи й початку «пост-індустріальної».

Для музикантів це означало зміну тактики. Відбувся перехід від industrial до post-industrial. Колишні учасники Throbbing Gristle утворили кілька нових проектів, звучання яких сильно змінилося в порівнянні з TG. Інші «класичні» індустріальні групи, такі як SPK й Einstuerzende Neubauten, також перейшли на «нову стратегію». З'явилися й зовсім нові проекти. Пост-індустріальна музика стала менш агресивна, однак, вся її радикальність вилилася в музичні експерименти й нечувану винахідливість. Тепер post-industrial музиканти поєднують старий індустріальний підхід з іншими напрямками музики: танцювальної, фольклорної, ритуальної.

Стилі пост-індустріальної музики[ред.ред. код]

Тут даний опис деяких понять, часто використовуваних в обговоренні цієї музики. Деякі з них можна назвати цілком конкретними, більшість же — скоріше просто описів того, що можна почути в пост-індастріалі. Також подано 30 секундні фрагменти.

EBM (Electronic Body Music)[ред.ред. код]

Найпопулярніший зараз стиль музики пост-індастріал. Звучання являє собою зациклені синтезаторні мелодії з танцювальним ритмом і рясним використанням семплів. Термін EBM був придуманий музикантами бельгійської групи Front 242, які тепер уважаються основоположниками стилю.

Найтиповіші представники: Front 242, Nitzer Ebb
Прослухати типові фрагменти:

Elektro (electro-industrial)[ред.ред. код]

група Skinny Puppy

Це поняття не є самобутнім. Скоріше, Elektro можна класифікувати як різновид EBM. У порівнянні з EBM ця музика більше щільна й атмосферна, але менш танцювальна. Часто використається перекручений вокал. У рамки цього стилю із працею входить одна із самих впливових індустріальних груп Skinny Puppy.

Найтиповіші представники: Wumpscut, Skinny Puppy, Front Line Assembly (ранні роботи)
Прослухати типові фрагменти:

Power Noise (Rhythm'n'Noise, Power Rhythmic Noise)[ред.ред. код]

Цей стиль іноді плутають із Power-Electronics, однак, ці стилі мають мало загального. Power Noise фактично навіть не відноситься до стилів noise-музики. Композиції засновані на швидкому, сильно дистортованому ритмі із частим використанням «рваних» синтезаторів. Колективи, що грають у цьому стилі, в основному культивуються такими лейблами як Ant-Zen, Hands Productions, Ad Noiseam.

Найтиповіші представники: PAL, Noisex, Converter, Imminent Starvation
Прослухати типові фрагменти:

Aggro-industrial[ред.ред. код]

Al Jourgensen, Ministry

Це напрямок часто плутають із EBM, однак це не правильно. Відмітною ознакою «аггро-індастріалу» (від англ. aggressive) є наявність «рифованої» гітари й «брутального» вокалу. До цього може додаватися як EBM, так й synth-pop ритм-секція й диско-клавіші. Іноді цей напрямок розглядають як підстиль індустріального металу

Найтиповіші представники: Die Krupps, Ministry, KMFDM, Nine Inch Nails
Прослухати типові фрагменти:

Martial Industrial[ред.ред. код]

Milan Fras, Laibach

У першу чергу цей стиль відрізняється військовою тематикою: від середньовічних хрестових походів до сучасних війн. У композиціях можна зустріти мелодії військового років, труби, читання маніфестів або звуки пострілів і вибухів. Все це, як правило, записано в низькій якості із шумом і спотвореннями, у чому проявляється своєрідна lo-fi естетика, властива індастріалу. Основоположник стилю — югославська група Laibach, в 80-і роки активно втручався в політику своєї країни, за що була навіть вигнана з комуністичної Югославії. Музику в цьому стилі також часто зараховують до Darkwave.

Найтиповіші представники: ранній Laibach, Der Blutharsch
Прослухати типові фрагменти:

Dark Folk (Apocalyptic Folk)[ред.ред. код]

Початок сучасного Dark Folk поклала англійський гурт Current 93 (що складається фактично з однієї людини — Девида Тібету), випустивши в 1987 році альбоми Imperium й Swastikas for Noddy. Тоді ж сформувалися характерні риси цього стилю — гра на традиційних інструментах (часто на акустичній гітарі), і використання в текстах пісень релігійних і фольклорних символів. Іноді Dark Folk групи переспівують народні пісні. При цьому стиль багато в чому успадковував індустріальну естетику, і в композиціях деяких груп можна зустріти використання семплів й шуму як музичні елементи.

Найтиповіші представники: Current 93, Death in June, Sol Invictus
Прослухати типові фрагменти:

Dark Ambient[ред.ред. код]

Докладніше: Дарк ембієнт
Обкладинка альбому «Erosion» групи Lustmord

Один з основних самостійних стилів пост-індустріальної музики. Коріння Dark Ambient найменше пов'язані з іншою сучасною музикою і йдуть хіба що від основоположника ембієнту Браяна Іно і класичного індастріала. Dark Ambient має деякі підстилі й впритул стикається з Power-Electronics й Death Industrial, про що свідчить велика кількість проектів, що змішують елементи цих стилів. Вважається, що одним з перших Dark Ambient став записувати Браян Уільямс (проект Lustmord) на початку 1980-х. На Dark Ambient і близьких до нього стилях спеціалізується один з найбільших індастріал-лейблів Cold Meat Industry, заснований Роджером Карманіком (Roger Karmanik) (проект Brighter Death Now) і Lina Baby Doll (Deutsch Nepal) в 1987 році.

Типові представники: Lustmord, Deutsch Nepal, Raison d'Etre
Прослухати типові фрагменти:

Drone Ambient[ред.ред. код]

Цей стиль іноді називають частиною Dark ambient, але його можна визначити, як досить самостійний. Стиль виник з експериментів німецької групи Maeror Tri, що до цього грала гітарний нойз. У січні 1993 один з її учасників Stefan Knappe створив лейбл Drone Records. Звідси відбулася назва стилю. Лейбл дотепер є базою більшої частини Drone Ambient-проектів.

обкладинка альбому Troum — Tjukurrpa, Part 1

Музика Drone Ambient досить оригінальна. Вона складається з різночастотних гудінь — дронів, що витягають із гітар, синтезаторів й інших інструментів. Часто використаються природні звуки, але їхнє звучання також перетвориться в дрони. Комп'ютери й секвенсори використаються дуже рідко, і, як правило, вся музика робиться «вручну». Навіть для запису альбомів використається аналогова апаратура. Наприклад, Maeror Tri записували свої гітарні композиції на плівку, яку у деяких випадках відтворювали у зворотному напрямку, одержуючи зовсім особливе звучання.

В 1996 році група розпалася й у цей час склад Maeror Tri без одного учасника пише музику під ім'ям Troum. Як написано на їх офіційному сайті: «Troum використають музику як прямий шлях до Несвідомого, цілячись в архаїчну сутність людської душі».

Найтиповіші представники: Maeror Tri, Troum, Crawl Unit
Прослухати типові фрагменти:

Ritual Ambient (Ritual Industrial)[ред.ред. код]

Обкладинка альбому
The Ritual of the Rave
групи Hybryds

Ця музика покликана передати дух древніх ритуалів поклонінь язичницьким богам. У композиціях часто використаються різноманітні складні перкусії, іноді змінювані ембієнтними ландшафтами або етнічними піснями. Однак, музика може складатися й зі звуків промислового або електронного походження — музиканти розпізнають ритуальний дух й у сучасних технологіях. Часто композиції навмисне роблять монотонними й тривалими (від 10 до 30 хвилин і більше) для створення гіпнотичного ефекту.

Найтиповіші представники: Hybryds, ранній Ah Cama-Sotz
Прослухати типові фрагменти:

Noise[ред.ред. код]

Один з найстарших стилів в індустріальній музиці. Основоположником уважається американець Boyd Rice (проект NON), в 70-х роках уперше почав випускати в маси чистий, немузичний шум у якості закінчених музичних добутків. Класичний Noise завжди позбавлений мелодії й музичного ритму, і фактично виходить за межі поняття музика. Однак, у композиціях часто використається вокал і голосові семпли, у чистому або спотвореному вигляді. Стилі Power Electronics й Japanese Noise часто називають різновидами Noise.

Найтиповіші представники: NON

Japanese Noise[ред.ред. код]

Найрадикальніший стиль індустріальної музики, що з'явився в Японії. Музика відрізняється особливою концептуальністю і є досить важкою для сприйняття. Композиції представляють із себе чистий шум, зациклений або відносно хаотичний. Апаратури для його витягу й перетворення часто створюється власноручно, і музиканти, як правило, обмежують себе у виборі джерел шуму, що є частиною концепції. Основоположником стилю вважається японець Масамі Акіта (проект Merzbow).

Найтиповіші представники:Merzbow, Aube, Masonna
Прослухати типові фрагменти:

Power-Electronics[ред.ред. код]

Джерела цього напрямку лежать у працях лідерів старого правильного індастріалу начебто Throbbing Gristle, Whitehouse, Maurizio Bianchi/M. B., почасти SPK, і саме ці команди й можна вважати батьками-засновниками, однак лише в самому загальному змісті. З'явилися в 90-х рр. ХХ в. роботи все-таки досить сильно відрізняються від пробних, сумнівних кроків першопрохідників. Насамперед, це щільне похмуре звучання повне скрипучого агонізуючого нойзу й украй агресивний настрій композицій. Згодом обов'язковою рисою стилю став також дисторшований вокал у декламаційно-репетуючій манері на політ-історичні теми. Звучання power-електронних команд простирається від монотонних колажів, нав'язливих закільцьованих семплів ранніх робіт до вільних імпровізацій сучасності, іноді ритмічно-перкусивне, але при цьому стрімко-атакуюче. Також варто відзначити наявне в стилі часте розходження між стриманим і непоказним студійним матеріалом і оскаженілим, розлюченим концертним виконанням.

Джерело: heavy-electronics.org

Найтиповіші представники: Institut, Genocide Organ, Anenzephalia, Con-Dom, Brighter Death Now

Death Industrial[ред.ред. код]

логотип Brighter Death Now

Death industrial — порівняно молодий, але вже канонізований стиль індустріальної музики. Серед його специфічних особливостей необхідно відразу назвати важке й повільне звучання, потужне й що давить. Іноді особливо виділяють такий підстиль як death ambient (правда, на рівні рекламних прес-релізів в індустріальних дистрибуціях), але по суті це одне й теж — індустріальна музика, що відрізняється як неквапливістю розвитку композиції, так і безжиттєвістю, похмурістю атмосфери, що зрідка включає й глухуватий, нечіткий ритм. Як правило, death industrial проекти пильну увагу приділяють глибокому басовому звуку з відчутими низькочастотними подіями. Також характерно й використання запозичених елементів, якими розбавляються композиції — drone (стугонливі звуки, часто використаються в ембіенті), microwave (мікрохвиля, специфічні «переливи» звуку), семпли природних, техногенних, знайдених звуків. Іноді death-індустріальні по суті альбоми характеризують як повільний power-electronics, що, напевно, не зовсім вірно, оскільки power-electronics — це бліцкриг на мозок слухача, але не глибока атмосферна імпресія. Death-індустріальна творчість тематично часто торкає не соціо-культурні чи політичних моментів, але ритуально-містичні, і навіть інфернальні аспекти.

Джерело:heavy-electronics.org

Найтиповіші представники: Brighter Death Now, Ex. Order, Death Squad

Експериментальний industrial[ред.ред. код]

Не вся індустріальна музика може бути віднесена до якого-небудь стилю. Індустріальні музиканти дотепер створюють щось нове, що не вміщується ні в які рамки, продовжуючи розвивати як старі ідеї класичного індастріалу, так і додаючи нові елементи з інших жанрів.

Деякі видатні експериментатори: Coil, Thighpaulsandra, Nurse With Wound, COH, Download

Індастріал метал[ред.ред. код]

Докладніше: Індастріал метал

Цей музичний напрямок, що утворилося наприкінці 1980-их в США та Великобританії в результаті злиття індастріала і хеві-метала. Для цього напрямку характерне використання рифів з хеві-метала, «індустріального» синтезатора, сильно перекрученого звуку гітар і «жорсткого» вокалу (втім, в окремих випадках зустрічається чисте звучання). Індастріал-метал охоплює підстилі аггро-індастріал і колдвейв. Іноді в цьому стилі можна спостерігати використання окремих елементів з нью-метала і постпанка.

Джерело: рос. вікіпедія

Найтиповіші представники: Fear Factory, Ministry, Rammstein та інші
Прослухати типові фрагменти:

Посилання[ред.ред. код]

Журнали, статті, рецензії, faq'і[ред.ред. код]

Українські виконавці в стилі індастріал[ред.ред. код]

Інші корисні посилання[ред.ред. код]