Вавель
| Вавель пол. Wawel |
|
|---|---|
 |
|
| Країна: |  Польща |
| Місце розташування: | Краків |
Вавель (пол. Wawel, в перекладі з польської — пагорб) — замковий комплекс на однойменному пагорбі в місті Кракові, стародавній столиці Польщі. Розташований на лівому березі річки Вісла. Має надзвичайне значення для історичної свідомості й самоідентифікації польського народу.
Зміст |
Історія [ред.]
- За даними археологічних розкопок на пагорбі Вавель було поселення віслян ще в 11 ст.
- Король Казимир Великий робить перебудови в стилі готики в 14 столітті.
- У 1499 р. замок спустошила пожежа. Відновлення розпочав Олександр Ягеллон. Найбільший обсяг відновлювальних робіт виконано за короля Сигізмунда І Старого. У 1595 році на Вавелі сталася чергова пожежа, що спонукало новий етап відновлювальних робіт.
- Король Сигізмунд ІІІ Ваза полишає замок, що призвело до його занепаду, нове спустошення сталося у 1702 р. під час Північної війни (пошкодження від вояків Швеції).
- 1724-1728 рр. — спроби відновлення замку, не доведені до завершення.
- Загарбницькі Розділи Польщі у 1772, 1793, 1795 рр. призвели до розчленування країни і Краків відійшов до складу Австрії. Частину будівель переобладнано на казарми для австрійських вояків. 1830 Франциском Марією Ланчі розроблено проект перебудови у неоготичному стилі, який не було реалізовано. Після 1848 року розпочато модернізацію оборонної системи пагорба. При цьому розібрано частину середньовічного муру, дві башти та ряд будинків і на їх місці протягом 1852–1856 років збудовано військовий шпиталь за проектом Фелікса Ксенжарського.[1]
- Відновлювальні роботи розпочалися лише 1905 року.
Суміш стилів [ред.]
Довге існування і черга перебудов мало змінили середньовічну, тісну забудову замку. Її не змінило навіть облаштування одного з дворів замку у формах італійського палаццо з трьома відкритими галереями. Замковий костел, його різні частини, мають ознаки романської доби (крипта Св. Леонардо), готики, Відродження, доби бароко тощо. Особливістю інтер'єрів замку була рідкісна суміш залишків готики разом з оздобами доби відродження, пов'язані тісними культурними і релігійними зв'язками з Італією та Римом. Краківський королівський двір був справжнім мистецьким центром, зорієнтованим на італійські культурні досягнення. В Кракові виготовляли поліхромні кахлі, ювелірні вироби. В замку Вавель облаштували власну ткацьку мануфактуру. З 16 століття Краків став друкарським центром Польщі.
На Вавелі роками працювали митці з Італії - зброярі з Мілана, архітектори, скульптори, художники. Серед них
- Б.Береччі (каплиця Сигізмунда І в кафедральному соборі)
- Франческо Фйорентіно і Б.Береччі (замкове подвір'я з галереями)
- Франческо Фйорентіно (надгробок Яна Ольбрахта, собор на Вавелі)
- С. Гуччі (надгробки)
- Т. Долабелла (релігійні образи)
20 століття [ред.]
Після відновлення своєї державності у 1918 р. розпочалися реставраційні роботи на Вавелі. В замок передано мистецькі твори іноземних і національних майстрів, живопис, меблі, витвори декоративно-ужиткового мистецтва, серед них коштовна колекція аррасів Вавеля.
Замок — відомий музейний центр Польщі. В його залах розміщено колекції зброї (серед них історичний меч Щербець), гобеленів, історичних документів, пов'язаних з державницькою діяльністю Гуго Коллонтая (1750—1812 ) і створенню Польської Конституції Третього травня 1791 року.
-
Доменіко Гірляндайо, Мадонна з немовлям
-
Худ. Ян Матейко. Дзвін Сигізмунда піднімають на вежу в Кракові у 1521 році.
-
Худ. Томмазо Долабелла. Портрет Станіслава Течинського, Вавель.
-
Майстер з Феррари. Св.Себастьян
-
Худ. Доссо Доссі. Зевс художник малює метеликів.
Див. також [ред.]
- Аррас
- Реставрація (мистецтво)
- Кафедральний собор святих Станіслава і Вацлава
- Томмазо Долабелла, художник трьох польських королів
- 1352 Вавель - астероїд, названий на честь замку.
Примітки [ред.]
- ↑ Białkiewicz Z. Feliks Księżarski — Krakowski architekt epoki historyzmu. — Kraków, 2008. — S. 41. — ISBN 978-83-7188-121-3.
Джерела [ред.]
- Franaszek Antoni Wawel, Warszawa: Wydawnictwo Arkady, 1988, ISBN 83-213-3448-2
- Grychowki Michał, Czyżewski Krzysztof J., Katedra wawelska, Katowice: Videograf II, 2001, ISBN 83-7183-172-2
- Ostrowski Jan K., Podlecki Janusz, Wawel. Zamek i katedra, Kraków: Wydawnictwo Karpaty, 1996, ISBN 83-85204-25-3
- Skowron Ryszard, "Wawel. Kronika dziejów", Kraków: Zamek Królewski na Wawelu, 2001, ISBN 83-88476-05-X
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Wawel |
