Волос (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Волос
Βόλος
Панорама Волоса
Панорама Волоса
Офіційна печатка Волос
Печатка
Волос (Греція)
Волос
Волос
Координати: 39°22′ пн. ш. 22°56′ сх. д. / 39.367° пн. ш. 22.933° сх. д. / 39.367; 22.933
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Фессалії і Континентальної Греції
Периферія Фессалія
Периф. одиниця Магнісія
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Фессалія
 - Ном Магнісія
Розташування на мапі ному 
Dimos Volou.png
Уряд
 - мер Александрос Вулгаріс
Площа
 - Повна 27,678 км²
Найбільша висота 5 м 
Найменша висота 0 м 
Населення (2001[1])
 - Усього 141 675
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 38x xx
Телефонний код(и) 24210
Авто ΒΟx
Веб-сайт: www.volos-city.gr

Во́лос (грец. Βόλος) — місто та порт Греції, в області Фессалія, столиця ному Магнісія. Розташоване на узбережжі Пагасетійської затоки.

Історія[ред.ред. код]

Давні часи[ред.ред. код]

Поселення Діміні

Сорок неолітичних поселень віднайдено в Магнісії. Деякі з них проіснували до 3000-1500 років до н. е. Найважливішими серед них є Сескло та Діміні, де зустрінені унікальні предмети кераміки, знарядь праці, зкамінілостей, а також предмети з грецьких островів, наприклад, з Мілоса.

Визначна пам'ятка мікенської культури розташована близ пагорба Ая Теодору, що сьогоддні є найдавнішим районом міста Волос. Приблизно у цей же період тут існувало давнє місто Іолкос, що було великим економічним та культурним центром. Як свідчать останні археологічні дослідження, Королівська садиба Іолкос знаходилась в районі Діміні. У 6 ст. до н. е. тут інсував процвітаючий порт Ферес.

У 295-92 до н. е. македонський цар Деметрій I Поліоркет захопив місто та назвав на власну честь Дімітріадою, що згодом стала потужною, нездоланою фортецею та великим торговельним центром Еллади, особливо у період 217—168 до н. е. Проте 197 до н. е. місто окупують римляни.[2]

Палеохристиянстька, візантійська та поствізантійська епохи[ред.ред. код]

Навіть під владою римлян Дімітріада продовжувала свою існування. Поряд із Фівами місто було важливим центром Фессалії у палеохриятнську та візантійську еру. У 5 ст. н. е. Дімітріада стала столицею єпископату.

Наприкінці 6 ст. н. е., у зв'язку з нападами слов'я, мешканці Дімітріади шукали прихистку на Ая Теодору, де існували укріплені поселення від 551 н. е. за імператора Юстініана.

Пізніше місто зовсіб ослабло та стало легкою мішенню для сарацин (7 — 13 ст.). У 1204 р. пысля падіння Константинополя, Дімітріаду продали родині Меліссіну.

У 14 ст. вперше зявляється топонім Волос. 1423 р. турки зайняли замок Палеа. Близько 1600 р. мешканці міста переїхали до Пеліону, в районі Ано Волос.[3]

Турецьке панування[ред.ред. код]

В часи турецької окупації усе фінансове та культурне життя концентрувалось довкола Пеліону. У 18 ст. Пеліон став один з найбільших еллінських центрів, проте ступати православним на територію форту Волос було заборонено.

Під час грецької визвольної війни населення Пеліону повстало 1821 р. Пізніше 1830 р. за межами форту було побудоване фактично нове місто Волос — вкотре за свою буремну історію. Маючи вигідне географічне положення та порт місто процвітало. 1881 р. Волос та інші поселення Магнесії були приєднані до звільненої грецької держави.

Сучасність[ред.ред. код]

Паралія сучасного Волосу

Сучасне місто Волос є третім за важливістю портом Греції за товаро- та пасажирообігом. Його фінансовому та соціальному добробуту сприяє туризм, жвава торгівля, промисловість (діють підприємства текстильної, харчової, тютюнової, шкіряної промисловості) та високі стандарти інфраструктури міста. Одночасно бурхливо розвивається й культурне життя міста. Поступово Волос стає одним з провідних міст Греції.

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]