Арта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арта
Άρτα
Міст в Арті візантійської доби
Міст в Арті візантійської доби
Арта (Греція)
Арта
Арта
Координати: 39°09′ пн. ш. 20°59′ сх. д. / 39.150° пн. ш. 20.983° сх. д. / 39.150; 20.983
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Епіру і Західної Македонії
Периферія Епір
Периф. одиниця Арта
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Епір
 - Ном Арта
Розташування на мапі ному 
Dimos Arteon.png
Уряд
 - мер Панайотіс Економідіс
Площа
 - Повна 47,973 км²
Висота над р.м. 30 м 
Населення (2001[1])
 - Усього 23 863
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 471 00
Телефонний код(и) 26810
Авто ΑΤ
Веб-сайт: www.arta.gr

А́рта (грец. Άρτα) — місто в Греції, друге за величиною в Епірі, столиця однойменного ному Арта.

Історія[ред.ред. код]

Перше поселення в районі сучасного міста було засноване у 9 столітті до н. е. Згодом у 7 столітті до н. е. коринфяни назвали утворене тут місто Амбракією.

У 295 до н. е. епірський цар Пірр, а також правитель молосців, переніс столицю свого царства до Амвракії. Неодноразово на місто нападали римляни, зрештою 146 до н. е. місто стало частиною Римської імперії, а сама провінції Епір була перейменована лат. Epirus vetus — Старий Епір, щоб відрізнити його від Нового Епіру на сході. Перша згадка саме про місто Арта датується 1082 роком.

У 1204 після падіння Константинополя під натиском хрестоносців, він став столицею держави Епірського деспотату. Деспотат сягав Дурреса і включав всю північно-західну Елладу, Фессалію та північно-західну Македонію. Його засновником був Михайло І Комнін (1205—1215), родич візантійської династії Комнінів. Згодом послідовно змінювались «господарі» міста: італійська династія Орсіні (1318—1337), Сербська імперія (1337 — 1359), албанські (1359—1416) та італійські правителі (Карл II Токко, Леонардо III Токко).

Османи завоювали Арту 1449 року та перейменували на Нарди́. 1717 року місто окупували венеціанці, 1797 року — французи. Труки повторно завоювали Арту 1799 р. Приєднання міста до незалежної Греції відбулось 1881 року на умовах укладеного між Туреччиною та Грецією Берлінського трактату.

Населення[ред.ред. код]

Рік Населення
1981 20,004
1991 23,710
2001 23,863

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]