Воля (комікс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воля: The Will
Палітурка першого українського видання
Загальні дані про видання
Видавець Asgardian Comics
Ugar Production
The Will Production
Країна Україна Україна
Мова українська
Формат комікс
Дата публікації 2017-донині
Творча команда
Творець(і) В'ячеслав Бугайов
Сценарист(и) Денис Фадєєв
Денис Скорбатюк
Олександр Филипович
Ольга Вознюк
В'ячеслав Бугайов
Художник(и) Євгеній Тончилов
Колорист(и) Павло Білик
Технічні дані про видання
К-сть сторінок 56+80
К-сть випусків 2

«Воля: The Will» — серія українських фантастичних графічних романів у жанрі альтернативної історії та дизельпанку, події яких розгортаються на фоні розквіту Української Держави 1917—1920-х років. За словами В'ячеслава Бугайова, ідея створення коміксу виникла через недостатню увагу зі сторони медіа-ринку цьому періоду в історії держави[1][2][3].

Комікс складається з трьох взаємопов'язаних історій. Події розгортаються у альтернативному світі, в якому Українська Держава зберігає свої позиції та змінює хід світової історії. Під блискучим керівництвом гетьмана Павла Скоропадського країна стрімко розвивається. Однак, більшовицьке зло насувається на Європу, застосовуючи містичні секти та демонічних потвор на фронтах союзників.

Сюжет[ред. | ред. код]

Перший том[ред. | ред. код]

1918 рік. У Києві керівництво УНР планує повернути Крим, окупований більшовиками. Контррозвідник Максим Кривоніс очолює невеликий загін, який за допомоги контрабандистів прямує на потязі в Крим. Його мета полягає в захопленні декількох кораблів (серед них крейсер «Воля») для забезпечення входу союзників до Криму. Дорогою вони опиняються в перестрілці між махновцями та Білою армією. У порту Максим потрапляє в засідку, але виживає. Виявляється, що він — кіборг.

Після повернення Криму УНР укріплює свої позиції в міжнародній політиці. Деякі регіони Росії бажають перейти під протекторат УНР. Тим часом війна проти Росії триває і з фронтів надходять відомості про появу демонічних істот. Академік Володимир Вернадський захоплює декількох чудовиськ. Під час святкування в агентку Агнєшку вселяється привид російської княжни Анастасії Романової та намагається вбити Скоропадського. Ігор Сікорський проганяє привида.

Біля Ростова-на-Дону армія УНР майже перемагає Білих, але зазнає нападу привидів, яких очолює привид царя Миколи II. Агнєшка, що володіє здатністю спілкуватися з мертвими, затримує привида то того, як на нього падає дирижабль. Скоропадський підозрює, що це було тільки відвернення уваги від чогось важливішого.

На Київ нападає величезний робот Червоної армії та армія зомбі. Ленін, який дистанційно пілотує робота, захоплює Михайла Грушевського та вимагає приєднання УНР до РСФСР. Але Грушевський виводить робота з ладу за допомогою пристрою, схованого в томі «Історії України-Руси». Вернадський знищує зомбі винайденою ним плазмовою зброєю. Потім Грушевський, Вернадський і Симон Петлюра виявляють у Києві підпільну лабораторію, де комуністи створювали гібриди людей і тварин за допомогою науки та шумерської магії. В пошуках допомоги делегація УНР вирушає в Єгипет до султана Мехмеда IV.

Сприйняття[ред. | ред. код]

Олексій Шкробинець описав комікс як «якісний треш», де дія розвивається від порівняно реалістичного стимпанку в реаліях України початку XX століття до світу з магією та зомбі. Блогер похвалив якість малюнка, фантазію авторів і динамічний сюжет, водночас зауваживши його неоднорідність. Олексій Шкробинець окремо похвалив, що комікс зображає українську історію героїчно, без традиційного показу українців жертвами[4].

Вадим Ільїн у часописі «Спільне» розкритикував ігнорування історичної реальності і логіки, однобокість та пропагандистське забарвлення коміксу. Попри те, що герої «Волі» — реальні історичні постаті, лідери УНР і гетьманату з незрозумілих причин перестали бути ворогами та спільно діють проти більшовиків. Прихід більшовиків до влади в Росії пояснюється масовим впливом окультизму, тоді як соціально-економічні причини ігноруються. Звідси висновок, що Україна могла б перемогти лише за допомогою січових стрільців-кіборгів або дивовижної зброї. Тож «Воля» має шляхетну мету — сприяти національній консолідації, але замінює історичну дійсність бажаною альтернативною реальністю, що дуже спрощує чи й зовсім ігнорує складні події українського минулого[5].

Микита Казимиров у ITC.ua похвалив цікавий всесвіт, гарний малюнок, прагнення авторів до експериментів, вставки з історичними фактами. В той же час зазначив, що вигадана історія мало нагадує реальну, при використанні справжніх дійових осіб. Вадами коміксу він вказав поспішність сюжету й однобокість протиборчих сторін. «Воля» відчувається актуальним твором на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а якість коміксу винятково висока як для незалежного проєкту[6].

Екранізації[ред. | ред. код]

Докладніше: Воля (фільм)
  • «Воля» (англ. The Will) — майбутній український пригодницько-фантастичний дизельпанківський бойовик. Сюжет кінострічки буде лише частково базуватися на однойменному українському коміксі, але головні персонажі будуть узяті з нього.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шрамович, В'ячеслав (21 квітня 2017). Дизельпанк гетьмана Скоропадського: комікс про Українську революцію. BBC Україна. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  2. «Воля» — український комікс в стилі дизельпанк [Архівовано 4 вересня 2017 у Wayback Machine.] — Народний оглядач, 22.04.2017
  3. Трилер про війну з Росією та історичний комікс. Що купив Порошенко на «Книжковому арсеналі» [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.] — ТСН, 22.05.2017
  4. Відеогляд коміксу «Воля» в Youtube [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.] — Geek Journal, 20 червня 2017
  5. Комікс «ВОЛЯ: the Will»: нова міфологія Української революції 1917–1921 років. Спільне (укр.). Процитовано 7 січня 2024.
  6. Огляд українського патріотичного комікс-всесвіту «Воля». ITC.ua. 8 грудня 2022. Процитовано 7 січня 2024.
  7. “Воля: The WILL”: Коли вийде екранізація українського коміксу “Воля” [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.]. cinema.in.ua, 16 лютого 2020

Посилання[ред. | ред. код]