Ганс Даммерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Даммерс
нім. Hans Dammers
Народився 8 грудня 1913(1913-12-08)[1]
Мерс, Везель, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 17 березня 1944(1944-03-17)[1] (30 років)
Станіслав, Українська РСР, СРСР
Країна  Німецька імперія
Діяльність Ас
Учасник Друга світова війна
Військове звання лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Авіаційна планка Люфтваффе для денних винищувачів
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе

Ганс Даммерс (нім. Hans Dammers; 8 грудня 1913, Мерс, Німецька імперія17 березня 1944, Станіслав, Генерал-губернаторство) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, лейтенант люфтваффе (1944, посмертно). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення льотної школи влітку 1941 року зарахований в 7-у ескадрилью 52-ї винищувальної ескадри. Учасник Німецько-радянської війни. Свою першу перемогу здобув 31 серпня 1941 року, збивши радянський літак. До кінця 1941 року на його рахунку були 9 збитих літаків. 29 листопада 1942 року збив 5 радянських літаків і довів загальну кількість своїх перемог до 89. 5 травня 1943 року здобув свою 100-ту перемогу. В липні 1943 року переведений в навчальну винищувальну групу «Схід», дислоковану у Франції. 23 липня 1943 року потрапив в авіакатастрофу. Після одужання в січні 1944 року направлений на службу в 9-у ескадрилью 52-ї винищувальної ескадри, яка діяла на Східному фронті. 13 березня 1944 року у бою в районі Олешина його літак (Bf.109G-6) зіткнувся з радянським винищувачем; Даммерс був тяжко поранений. Помер у шпиталі.

Всього за час бойових дій збив 113 радянських літаків, а також знищив на землі 11 літаків, 8 локомотивів, 39 автомобілів, 34 вантажівки, 3 зенітки і 1 бронемашину.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
  • OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в TracesOfWar