Messerschmitt Bf 109

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Messerschmitt Bf 109
Відновлений Messerschmitt Bf 109G-6
Bf 109
Призначення: Винищувач 
Перший політ: 29 травня 1935 
Прийнятий на озброєння: 1937 
Знятий з озброєння: 1945 Luftwaffe
1965 ВПС Іспанії 
На озброєнні у: Flag of the NSDAP (1920–1945).svgLuftwaffe
ВПС Угорщини
ВПС Італії
ВПС Румунії 
Історія виробництва
Виробник: Bayerische Flugzeugwerke

Messerschmitt 

Всього збудовано: 33984[1] 
Вартість одиниці: 42 000 рейхсмарок[2] 
Конструктор: Вільгельм Мессершмітт, Роберт Луссер 
Характеристики
Екіпаж: 1 чол.
Максимальна швидкість (МШ): 640 км/г
Дальність польоту: 850 км
Практична стеля: 12000 м
Розміри
Довжина: 8.95 м
Висота: 2.6 м
Маса
Споряджений: 3148 кг
Силова установка
Двигуни: 1 х Daimler-Benz DB 605A-1 
Озброєння
Кулеметне озброєння 2 × 13 mm MG 131 

Messerschmitt Bf 109 (також Me 109) — німецький винищувач часів Другої світової війни, який спроектували Вільгельм Мессершмітт та Роберта Луссер протягом першої половини 1930-их.[3] Це був один з перших справжніх винищувачів того часу. В ньому присутні такі елементи як повністю металічна рама-монокок, закрита кабіна, затяжне шасі, силовий агрегат — перевернутий 12-ти циліндровий V-подібний авіаційний двигун, що мав водяне охолодження. Перші 109 з'явились протягом громадянської війни в Іспанії і були у використання аж до початку ери реактивних літаків на кінець Другої Світової, протягом цього часу вони були кістяком винищувачів ВПС Німеччини.[4] З кінця 1941 року Bf 109 був отримав доповнення Focke-Wulf Fw 190.

Спочатку задуманий як перехоплювач, пізніші моделі були розвинуті щоб виконувати різноманітні завдання, супровід бомбардувальників, винищувач-бомбардувальник, денний, нічний всепогодний винищувач, для атаки по наземним цілям та для повітряної розвідки. Він постачався і був у використанні в кількох країнах протягом Другої Світової, а також використовувався в деяких країнах багато років після війни. Bf 109 — винищувач, який виробили найбільше екземплярів протягом Другої Світової, 33984 штук до липня 1945.[1][4]

Bf 109 пілотували три найкращі німецькі аси часів Другої Світової, що разом здобули 928 перемог в складі Jagdgeschwader 52, яка воювала переважно на Східному фронті, на цьому ж літаку літав найкращий німецький ас в Північно-Африканській кампанії — Ганс-Йоахім Марсель[5]. Також на ньому літали кілька інших успішних асів серед німецьких союзників, зокрема Фінляндії, включно з найуспішнішим не-німецьким асом Ілмарі Юутілайненом, пілоти Румунії, Хорватії, Словаччини та Угорщини. Завдяки постійному розвитку Bf 109 залишався конкурентноспроможним з останніми розробками винищувачів Союзників аж до кінця війни.[6]

Використання[ред.ред. код]

Демонстрація льотних характеристик Me-109
Демонстрація льотних характеристик Me-109

Перші Bf 109A-і використовувались під час Іспанської громадянської війни. З вересня 1939 року Bf 109 став головним винищувачем Luftwaffe під час Другої Світової, замінив винищувачі-біплани і був головним інструментом здобуття переваги в небі силами Вермахту протягом Бліцкригу. Під час Битви за Британію, цей літак змушений був грати роль винищувача ескорту, роль для якої він не був початково задуманий, а також широко використовувся як винищувач-бомбардувальник, і для повітряної фото-розвідки. Незважаючи на суперечливі результати в Британії, відбулось впровадження вдосконаленого Bf 109F в широкий бойовий вжиток на весну 1941 року, літак знову довів, що може бути ефективним винищувачем протягом вторгнення в Югославію, під час Критської операції, операції Барбаросса, під час вторгнення в СРСР та протягом облоги Мальти.

В 1942 році його почали частково заміняти на новий німецький винищувач Fw 190 в східній Європі, але він продовжував виконувати різноманітні завдання на Східному фронті та при Обороні Рейху, так само на Середземноморському театрі бойових дій в складі корпусу «Африка» Ервіна Роммеля. Його постачали частині союзників Німеччини, включно з Фінляндією, Угорщиною, Румунією, Болгарією, Хорватією, Словакією.

Пілотам літака Bf 109 приписують найбільше повітряних перемог, ніж будь-якому іншому. Вважається, що 105 пілотів Bf 109 збили 100 чи більше ворожих літаків. Тринадцять з них здобули більш ніж 200 перемог, а двоє — більш ніж 300. Всі разом ці пілоти мають на своєму рахунку приблизно 15 тис. збитих літаків[7]. Офіційно статус аса отримував пілот, що збив п'ять чи більше літаків. Якщо застосувати це правило до пілотів винищувачів Luftwaffe та до їхніх здобутків виявиться, що статус «аса» може належати більш ніж 2500 німецьких пілотів[8]. Більшість пілотів Bf 109 здобули свої перемоги проти радянської авіації, хоча п'ять пілотів таки здобули більш ніж 100 перемог проти Західних союзників. Записи Luftwaffe свідчать, що протягом операції Барбаросса німецькі пілоти збили 7355 літаків на Bf 109, що поділили між собою сім ескадр Jagdgeschwader (JG 3, JG 27, JG 51, JG 53, JG 54, JG 77, та LG 2) які втратили рівно 350 літаків в повітряних боях, виходить співвідношення трохи більше ніж 21:1, і це є найвищим показником, що його досягнули німці на Східному фронті[9][10]. Між січнем та жовтнем 1942 року, ще 18 німецьких пілотів приєднались до вибраної групи, що мала на рахунку понад 100 збитих літаків. Протягом цього періоду пілоти Bf 109 заявили про 12000 збитих радянських літаків[11][12].

На Bf 109E Люфтваффе здобуло першу перемогу з початку німецько-радянської війни. 22 червня 1941 приблизно о 3:40 ранку командир 1-ї ескадрильї I./ JG 3 Роберт Олійник, збив радянський літак — винищувач І-16[13].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б U.S. Strategic Bombing Survey, Aircraft Division Industry Report, Exhibit I — German Airplane Programs vs Actual Production.
  2. http://eizvestia.com/zhizn-video/full/532-istekaet-79-let-ot-pervogo-poleta-massovogo-istrebitelya-vtoroj-mirovoj-vojny Истекает 79 лет от первого полета массового истребителя Второй мировой войны
  3. Green 1980, pp. 7, 13.
  4. а б Nowarra 1993, p. 189.
  5. "Luftwaffe Aces of the Western Front." luftwaffe.cz. Retrieved: 2 January 2010.
  6. Radinger and Otto 1999, pp. 35-37.
  7. Feist 1993, p. 50
  8. Feist 1993, p. 51
  9. а б Bergström 2007, p. 116.
  10. A breakdown of each unit is given, these also include losses on the ground, amounting to 32 Bf 109s.[9]
  11. а б Bergström and Pegg 2003, p. 370
  12. Soviet records indicate overclaiming of nearly 2:1, and put the figure at nearer 6,000.[11]
  13. Hauptmann Robert Olejnik(англ.)