Гаспаро Діциані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гаспаро Діциані
Gaspare Diziani
Ім'я при народженні Gaspare Diziani
Дата народження 1689
Місце народження Беллуно
Дата смерті 17 серпня 1767(1767-08-17)
Місце смерті Венеція
Національність італієць
Громадянство Італія
Навчання у Антоніо та Грегоріо Лаццаріні, у Себастьяно Річчі
Напрямок бароко, рококо
Роки творчості 1725 -1766
Покровитель кардинал П'єтро Оттобоні
Вплив Джованні Баттіста Тьєполо
Твори вівтарні образа, плафони, картини алегорії

Гаспаро Діциані або Гаспаре Діциані ( італ. Gaspare Diziani 1689 - 1767 ) - венеціанський художник 18 століття, представник стилю пізнього бароко.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в провінційному місті Беллуно. Художню освіту отримав у провінційного другорядного майстра Антоніо Лаццаріні в рідному місті, а потім продовжив навчання у його брата Грегоріо Лаццаріні. Удосконалював майстерність у Себастьяно Річчі.

Як і більшість венеціанських художників 18 століття, мав захоплення музикою, театром. Був помічником театрального художника Алессандро Мауро, разом з яким відбув у столицю Саксонії - місто Дрезден, де працював в театрі володаря - курфюрста. Після трьох років праці в німецьких князівствах ( 1717 - 1720 ) - повернувся у Венецію. Про майстра дізнались у папському Римі. Деякий час був на службі у кардинала П'єтро Оттобоні. Останні десятиліття життя провів у Венеції. Гаспаро Діциані - один з засновників Академії мистецтв в столиці Венеціанської республіки. Два роки ( 1760 - 1762 ) був її президентом. Як і Якопо Гварано, багато працював по замовам імператорського двору Російської імперії. В Росії й досі зберігають найбільші за масштабом декоративні твори художника в стилістиці пізнього італійського бароко ( плафон (живопис) « Боги на Олімпі », 18,9 на 8,91 метрів ). По замові Катерини ІІ Гаспаро Діциані виконав шість плафонів в стилі, наближеному до рококо для її заміської резиденції ( Китайський палац в Оранієнбаумі ).

Був одружений. В родині було два сини, Антоніо та Джузеппе, що були помічниками батька в створені релігійних картин та фресок.

Художня манера[ред.ред. код]

Гаспаро Діциані - майстер досить широкого діапазону. Працював як театральний художник над створенням декорації, релігійних картин, фресок для церков. Але в художніх творах перважали декоративні якості, що почали переважати в живопису Венеції 18 століття, якщо майстер не займався топографічно точним відтвореням краєвидів, як Бернардо Белотто чи Франческо Тіроні.

Тяжіння до монументальних творів надало можливість приймати замови на декоративні плафони великого розміру, як то було з замовами для імператорського Зимового палацу Катерини ІІ. Але майстер поступався в обдарованості відомому венеціанському майстру - Джованні Баттіста Тьєполо і навіть Джакомо Гварано, що займав провідні позиції в венеціанському мистецтві після відбуття Тьєполо в Мадрид на працю в Іспанію. Обидва рахувались з віртуозною художньою манерою Тьєполо, але Джакомо Гварано робив це більш старанно, ніж Гаспаро Діциані.

Вибрані твори[ред.ред. код]

Гаспаро Діциані. Плафон (живопис) « Боги на Олімпі », Зимовий палац, Санкт-Петербург на парадних сходах.
Гаспаро Діциані. Плафон « Алегорія Георгафії», Китайський палац (Оранієнбаум)

Галерея[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

  • Кючарианц Д.А. «Художественные памятники города Ломоносова», Л. Лениздат, 1980

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]