Голда Меїр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Golda Meir
גּוֹלְדָּה מֵאִיר
Golda Meirגּוֹלְדָּה מֵאִיר

Час на посаді:
17 березня 1969 — 2 липня 1974
Попередник Леві Ешкол
Наступник Іцхак Рабін

Народилася 3 травня 1898(1898-05-03)
Київ
Померла 8 грудня 1978(1978-12-08) (80 років)
Єрусалим, Ізраїль
Громадянство Ізраїль
Національність Єврейка
Фото 1914 року
Голда працює у полі. Кібуц ЕМЕК в Мерхавії

Го́лда Ме́їр (івр. גּוֹלְדָּה מֵאִיר‎ , сп. пр. Меєрсон, нар. Голді Мабович) (3 травня 1898, Київ — 8 грудня 1978, Єрусалим, Ізраїль) — одна з засновників держави Ізраїль, 4-й прем'єр-міністр Ізраїлю з 17 березня 1969 року до 1974 року.

Біографія[ред.ред. код]

Голда народилася у родині Мойше-Іцхока і Блюми Мабовичів. У 1906 році після погромів родина переїхала у Мілуокі, штат Вісконсін (США). Батьки посватали чотирнадцятирічну Голді за тридцятирічного страхового агента, вона втекла до сестри у Денвер, щоб здобути середню освіту, там познайомилася з Морісом Мейерсоном, майбутнім чоловіком. Вступила у «Поалей Ціон» ("Робочі Сіону"). (спілка лівих сіоністів) в 1915 році. Зимою 1918 року стала наймолодшим делегатом Єврейського конгресу, якій проходив у Філадельфії.

У 1921 р. вона з чоловіком і сестрою відправилася до Палестини на судні "Pocahontas". Після прибуття офіційно змінила ім'я Голді на Голда. Мейерсони вступили в кібуц ЕМЕК в Мерхавії. Голда стала делегатом сіоністського конвенту і зустріла там багато майбутніх лідерів Ізраїлю: Бен-Гуріона, Берла Кацнельсона, Залмана Шазара і Давида Ремеза. Сім'я повертається до Америки, в 1923 році у них народилася дочка Сара, в 1926 – син Менахем. Меїр запрошується до Єрусалиму секретарем Жіночої трудової ради. У 1929 році її вибрали делегатом на Всесвітній сіоністський конгрес. У 1932 р. стає секретарем Організації жінок-піонерів в США, де вона організувала американські відділення.

Незадовго до Другої світової війни Меїр відправилася в агітаційну подорож покликану переконати євреїв приєднатися до Британії. Їй вдалося завербувати близько 33000 сіоністів в Британські озброєні сили. Під час війни вона була призначена розділом Сіоністського політичного департаменту і служила в Британській військовій економічній консультативній раді. У 1943 році Меїр довелося судитися з Британією з питання управління Палестинською державою.

У 1946 році Організація Об'єднаних Націй проголосувала за розділ Палестини і незалежність Ізраїлю. 14 травня 1948 року було проголошено державу Ізраїль. У вересні 1948 р. Г. Меїр стала першим послом Ізраїлю в СРСР. У квітні 1949 року вона повернулася до Ізраїлю. Була обрана до Кнесету в 1949 і прийняла пост міністра праці і соціального страхування в кабінеті прем'єр-міністра Давида Бен-Гуріона. Прийняла прізвище Меїр за порадою Давида Бен-Гуріона у 1956 році. У липні 1956 р. Меїр призначена міністром закордонних справ і представником Ізраїлю в ООН. 17 березня 1969 року Голда Меїр була вибрана прем'єр-міністром Ізраїлю. Померла в 1978 у Єрусалимі і похована на горі Герцля.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Прем'єр-міністр Ізраїлю
Наступник:
Леві Ешкол
Іцхак Рабін