Гольяни (Зав'яловський район)
| село Гольяни | |
|---|---|
| рос. Гольяны | |
| |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
| Муніципальний округ | Зав'яловський район |
| Код ЗКАТУ: | 94216810001 |
| Код ЗКТМО: | 94616410101 |
| Основні дані | |
| Населення | 1169 осіб (2010) |
| Поштові індекси | 427002 |
| Телефонний код | +7 3412 |
| Географічні координати: | 56°45′33″ пн. ш. 53°44′18″ сх. д. / 56.75916666669477451° пн. ш. 53.7383333333607780° сх. д.Координати: 56°45′33″ пн. ш. 53°44′18″ сх. д. / 56.75916666669477451° пн. ш. 53.7383333333607780° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 70 м м |
| Водойма | річки Кама, Гольянка |
| Вебсторінка | mo-gol.ru |
| Мапа | |
  Гольяни  Гольяни | |
|
| |
|
| |
Голья́ни (рос. Гольяны, удм. Гольян) — село в Зав'яловському районі Удмуртії, Росія.
Знаходиться на правому березі річки Кама, у місці, де до неї впадає права притока Гольянка.
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 1169 осіб (2010[1]; 1176 в 2002[2]).
Національний склад станом на 2002 рік:
- росіяни — 84 %
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про село зустрічається в описі 1621 року «Деревня Гольян на реке Каме…»[3]. Згідно з оглядовою книгою того ж року в Гольянах було 12 дворів. За переписом 1710 року в селі вже було 35 дворів. В 1754 році була збудована нова дерев'яна Хрестовоздвиженська церква взамін старій, але і ця згоріла в 1795 році. Після заснування в 1760 році Іжевського заводу, гольянська пристань в селі стала його головним річковим портом. Через Гольяни на завод поступала залізна руда, а назад — готова продукція. В 1774 році селянська армія Омеляна Пугачова пройшла через село, знищила склади заліза і роздарувала його селянам[4]. В 1804 році була збудована нова кам'яна церква, яку закрили в 1932 році[5].
До революції Гольяни були центром Гольянської волості Сарапульського повіту В'ятської губернії. За даними 10-ї ревізії в 1859 році в 125 дворах проживало 841 особа, працювали робітниче училище, пристань, 3 млини та 2 кузні[6]. В кінці XIX століття переселенці з Гольянів заснували село Шутьоми, яке проіснувало до 1967 року[7]. В 1918 році село опинилось в центрі Іжевсько-Воткінського повстання. На честь одного з більшовицьких командирів, Федора Раскольникова, село було перейменоване в Раскольниково, але в 1938 році було повернено історичну назву.
В 1923 році село увійшло в Сарапульський район Сарапульського округу Уральської області, було центром Гольянської сільської ради. Населення на 1928 рік становило 1134 особи[8]. В 1935 році село увійшло в склад Іжевського району Удмуртської АРСР, а в 1937 році — в склад Зав'яловського району. В 1962 році Гольяни увійшли в Іжевський район, але з 1965 року знову передані в склад Зав'яловського району[9].
Економіка[ред. | ред. код]
Головним підприємством села є ВАТ «Камське», перетворене з однойменного радгоспу.
Із закладів соціальної сфери діють школа, дитячий садок, культурний комплекс, дільнича лікарня, клуб.
В селі знаходяться парафія Богоявлення Іжевської та Удмуртської єпархії Російської церкви, а також 2 об'єкти культурної спадщини регіонального значення: збройний склад Іжевського заводу та братська могила революціонерів, закатованих в плавучій баржі[10][11].
Урбаноніми[12][ред. | ред. код]
- вулиці — Бузкова, Василькова, Вишнева, Горобинова, Дачна, Зарічна, Камська, Квіткова, Колдубіна, Лісова, Лучна, Максима Горького, Малинова, Миру, Молодіжна, Нагірна, Нова, Південна, Північна, Піонерська, Польова, Праці, Радгоспна, Радянська, Раскольникова, Розсвітна, Ромашкова, Садова, Сільська, Сонячна, Соснова, Червоних баржовиків, Чкалова, Шкільна
- провулки — Чкалова
Відомі люди[ред. | ред. код]
В 1872 році в селі народився Клестов Іван Васильович — організатор за засновник Кузнецького краєзнавчого музею.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Писцовая книга Казанского уезда 1647—1656 годов: Публикация текста (совм. с Д. А. Мустафиной). — М.: Институт Российской истории РАН, 2001. — 541 с. — 34 п.л.
- ↑ http://www.dayudm.ru/article.php?id=4284[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2010. Процитовано 3 грудня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Списки населённых мест Российской империи. Том VIII. Вятская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859—1873 годов
- ↑ Материалы по статистике Вятской губернии. Статистическое отделение при Вятской губернской Земской Управе. 1892 год
- ↑ Список населённых пунктов Уральской области. — Свердловск: Издание Огротдела Уралоблисполкома, Уралстатуправления и окружных исполкомов, 1928. — Т. IX Сарапульский округ
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2010. Процитовано 3 грудня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 3 грудня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2008. Процитовано 3 грудня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Республика Удмуртская, Завьяловский район [Архівовано 7 липня 2011 у Wayback Machine.] - Почтовые индексы России (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||