Гольяни (Зав'яловський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гольяни
рос. Гольяны
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Удмуртія
Муніципальний округ Зав'яловський район
Код ЗКАТУ: 94216810001
Код ЗКТМО: 94616410101
Основні дані
Населення 1169 осіб (2010)
Поштові індекси 427002
Телефонний код +7 3412
Географічні координати: 56°45′33″ пн. ш. 53°44′18″ сх. д. / 56.75916666669477451° пн. ш. 53.7383333333607780° сх. д. / 56.75916666669477451; 53.7383333333607780Координати: 56°45′33″ пн. ш. 53°44′18″ сх. д. / 56.75916666669477451° пн. ш. 53.7383333333607780° сх. д. / 56.75916666669477451; 53.7383333333607780
Висота над рівнем моря 70 м м
Водойма річки Кама, Гольянка
Вебсторінка mo-gol.ru
Мапа
Гольяни (Росія)
Гольяни
Гольяни

Гольяни (Удмуртія)
Гольяни
Гольяни

Мапа


CMNS: Гольяни у Вікісховищі

Голья́ни (рос. Гольяны, удм. Гольян) — село в Зав'яловському районі Удмуртії, Росія.

Знаходиться на правому березі річки Кама, у місці, де до неї впадає права притока Гольянка.

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 1169 осіб (2010[1]; 1176 в 2002[2]).

Національний склад станом на 2002 рік:

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село зустрічається в описі 1621 року «Деревня Гольян на реке Каме…»[3]. Згідно з оглядовою книгою того ж року в Гольянах було 12 дворів. За переписом 1710 року в селі вже було 35 дворів. В 1754 році була збудована нова дерев'яна Хрестовоздвиженська церква взамін старій, але і ця згоріла в 1795 році. Після заснування в 1760 році Іжевського заводу, гольянська пристань в селі стала його головним річковим портом. Через Гольяни на завод поступала залізна руда, а назад — готова продукція. В 1774 році селянська армія Омеляна Пугачова пройшла через село, знищила склади заліза і роздарувала його селянам[4]. В 1804 році була збудована нова кам'яна церква, яку закрили в 1932 році[5].

До революції Гольяни були центром Гольянської волості Сарапульського повіту В'ятської губернії. За даними 10-ї ревізії в 1859 році в 125 дворах проживало 841 особа, працювали робітниче училище, пристань, 3 млини та 2 кузні[6]. В кінці XIX століття переселенці з Гольянів заснували село Шутьоми, яке проіснувало до 1967 року[7]. В 1918 році село опинилось в центрі Іжевсько-Воткінського повстання. На честь одного з більшовицьких командирів, Федора Раскольникова, село було перейменоване в Раскольниково, але в 1938 році було повернено історичну назву.

В 1923 році село увійшло в Сарапульський район Сарапульського округу Уральської області, було центром Гольянської сільської ради. Населення на 1928 рік становило 1134 особи[8]. В 1935 році село увійшло в склад Іжевського району Удмуртської АРСР, а в 1937 році — в склад Зав'яловського району. В 1962 році Гольяни увійшли в Іжевський район, але з 1965 року знову передані в склад Зав'яловського району[9].

Економіка[ред. | ред. код]

Головним підприємством села є ВАТ «Камське», перетворене з однойменного радгоспу.

Із закладів соціальної сфери діють школа, дитячий садок, культурний комплекс, дільнича лікарня, клуб.

В селі знаходяться парафія Богоявлення Іжевської та Удмуртської єпархії Російської церкви, а також 2 об'єкти культурної спадщини регіонального значення: збройний склад Іжевського заводу та братська могила революціонерів, закатованих в плавучій баржі[10][11].

Урбаноніми[12][ред. | ред. код]

  • вулиці — Бузкова, Василькова, Вишнева, Горобинова, Дачна, Зарічна, Камська, Квіткова, Колдубіна, Лісова, Лучна, Максима Горького, Малинова, Миру, Молодіжна, Нагірна, Нова, Південна, Північна, Піонерська, Польова, Праці, Радгоспна, Радянська, Раскольникова, Розсвітна, Ромашкова, Садова, Сільська, Сонячна, Соснова, Червоних баржовиків, Чкалова, Шкільна
  • провулки — Чкалова

Відомі люди[ред. | ред. код]

В 1872 році в селі народився Клестов Іван Васильович — організатор за засновник Кузнецького краєзнавчого музею.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
  2. Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
  3. Писцовая книга Казанского уезда 1647—1656 годов: Публикация текста (совм. с Д. А. Мустафиной). — М.: Институт Российской истории РАН, 2001. — 541 с. — 34 п.л.
  4. http://www.dayudm.ru/article.php?id=4284[недоступне посилання з квітня 2019]
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2010. Процитовано 3 грудня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Списки населённых мест Российской империи. Том VIII. Вятская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859—1873 годов
  7. Материалы по статистике Вятской губернии. Статистическое отделение при Вятской губернской Земской Управе. 1892 год
  8. Список населённых пунктов Уральской области. — Свердловск: Издание Огротдела Уралоблисполкома, Уралстатуправления и окружных исполкомов, 1928. — Т. IX Сарапульский округ
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2010. Процитовано 3 грудня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 3 грудня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2008. Процитовано 3 грудня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Республика Удмуртская, Завьяловский район [Архівовано 7 липня 2011 у Wayback Machine.] - Почтовые индексы России (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]