Удмуртська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Удмуртська мова Удмурт кыл
Поширена в:	Росія
Регіон:	Удмуртія, Башкортостан, Татарстан, Марій Ел, Пермський край, Кіровська область, Свердловська область
Носії:	бл. 500 тис. чол.
Класифікація:	Уральська сім'я Угрофінські мови Пермська група
Офіційний статус
Регулює:	Удмуртський Інститут історії, мови та літератури Удмуртського відділення РАН
Коди мови
ISO 639-1	немає
ISO 639-2	udm
ISO 639-3	udm

Удму́ртська мова (удм. удмурт кыл) — мова удмуртів, народу у Росії, що живе в Удмуртії, Башкортостані, Татарстані, Республіці Марій Ел, Пермському краю, Кіровській і Свердловській областях, також незначна кількість у Казахстані.

Зміст

1 Чисельність носіїв і діалектний розподіл
2 Особливості удмуртської мови
3 Писемність і абетка
4 Застосування удмуртської мови
5 Джерела, література і посилання

[ред.] Чисельність носіїв і діалектний розподіл

Чисельність носіїв удмуртської мови у Росії — 464 тис. чоловік (2002, перепис); за іншими даними бл. 3/4 усіх удмуртів називають удмуртську мову рідною, хоча кількість тих, що використовують її постійно, значно менша, — таким чином, кількість носіїв удмуртської мови ніяк не менше 0,5 млн. чоловік — див..

Фактом лишається те, що молоді покоління удмуртів, особливо у містах, зазвичай рідко розмовляють удмуртською, що робить мову вразливою щодо майбутнього.

Удмуртська мова належить до пермської групи угрофінських мов уральської сім'ї мов. Діалектне членування удмуртської мови представлене південним (іноді виділяють ще перефірійно-південне), північним та бесерм'янським (удмуртомовні татари) наріччями.

[ред.] Особливості удмуртської мови

До характерних ознак удмуртської мови належать:

У морфології:

слабка морфологічна диференціація між деякими частинами мови:

из (каміння) та из (кам'яний)

аглютинація (з елементами флективності):

арган (гармонь) та арганчи (гармоніст)

шуд (щастя) та шудтэм (нещасний)

іме́нникові властиві категорії числа, відмінка (є 15 відмінків, що входять у залежності від значення іменника у 2 групи — суб'єктно-об'єктну і місцеву), присвійності та специфічна категорія — виокремленої вказівності; категорії роду немає;
удмуртське дієслово має категорії перехідності/неперехідності, способу (дійсний, умовний, наказовий), часу, числа, особи, стану, виду і фіктивності.
інфінітив дієслова в удмуртській мові має форму на -ны

гыры-ны (орати), мыны-ны (йти, їхати)

Крім активного, пасивного і зворотного удмуртські дієслова мають і особливий — спонукальний стан, який утворюється за допомогою афіксу -ты-:

ужаны (працювати) та ужытыны (примусити працювати)

дві дієслівні відміни
наявність дієслівних форм дієприкметника і дієприслівника.

У синтаксисі:

порядок слів у реченні не є фіксованим.

У фонетиці:

на відміну від решти пермських мов удмуртська мова має наголос на останньому складі слова.

У лексиці:

Наявність значного числа запозичень із тюркських мов, російської мови, а також деяких привнесень із іранських мов.

[ред.] Писемність і абетка

Розробку удмуртської писемності розпочато у XVIII столітті.

Сучасна абетка — на основі кирилиці і складається з 38 літер, з них 33 — кириличні, решта 5 з діакритичними знаками.

Удмуртська абетка

А а	Б б	В в	Г г	Д д	Е е	Ё ё
Ж ж	Ӝ ӝ	З з	Ӟ ӟ	И и	Ӥ ӥ	Й й
К к	Л л	Л л	М м	Н н	О о	Ö ö
П п	Р р	С с	Т т	У у	Ф ф	Х х
Ц ц	Ч ч	Ӵ ӵ	Ш ш	Щ щ	Ъ ъ	Ы ы
Ь ь	Э э	Ю ю	Я я

[ред.] Застосування удмуртської мови

[ред.] Удмуртська літературна мова і література удмуртською мовою

Удмуртський буквар 1898 р.

У ХІХ столітті зародилася удмуртська література, розвиваючись на основі різних наріч. У 1847 році були видані перші книги удмуртською мовою.

Літературна норма удмуртської мови являє собою синтез основних наріч (крім бесерм'янського) з переважанням ролі південного наріччя і була вироблена вже у ХХ столітті. Важливу роль у її створенні і покращенні відіграв Василій Алатирєв.

Класиками літератури удмуртської мовою є поети Г. Верещагін, К. Ґердт, Ашальчі Окі (Л. Векшина), А. Лужанін і прозаїки Кедра Мітрей (Д. Корепанов), М. Петров і Г. Красильников. Спілка удмуртських письменників діє з 1934 року.

[ред.] Удмуртська мова в Інтернеті

Удмуртський національний Інтернет (Удмуртнет) в силу психологічних, соціально-економічних, мовних, інформаційних і бюрократичних причин є розвинутим недостатньо.

Першим сайтом Удмуртнету вважається Інтернет-сторінка братів Петрових з сел. Курчум-Нор'я (Малопургінський район Республіки Удмуртія), створена у 2001 році. Зараз Удмуртнет — це переважно культурницькі проекти — «Удмуртологія», «Удмуртська мова», «Удмуртські вірші» (брати Петрови), Удмуртська енциклопедія Удмурт элькун, «Вся наша жизнь — Игра» (приватний сайт Сергія та Віри Чіркових, присвячений удмуртській культурі). З решти вирізняється «Удмуртологія» (автор Деніс Сахарних, Іжевськ, Удмуртія) об'єднанням відразу декількох авторських проектів, в тому числі і Ошмесдинь (сторінка воршуда Шудбурдинь. Існує Вікіпедія удмуртською мовою.

Варто відзначити, що більшість удмуртомовних сайтів створені і підтримуються за власний кошт їхніх власників, а деякі хостяться навіть не в Росії.