Пермський край

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пермський край
Пермский край
Perm Oblast Flag.gif Perm gerb.png
Прапор Пермського краю Герб Пермського краю
Пермський край на карті Росії
Пермський край на карті Росії
Адміністративний центр Перм
Площа

- Усього
- % водн. пов.

24-й

160 600 км²
2

Населення

- Усього
- Густота

15-й

2634123 (01.01.2011) [1] (2008)
16,4 осіб/км²

Федеральний округ Приволзький
Економічний район Уральський
Автомобільний код 59, 159, 81, 181, 259
Часовий пояс MSK+2 (UTC+6)

Пе́рмський край (рос. Пе́рмский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Адміністративний центр — м. Перм.

Межує з Республікою Комі, Кіровською областю, Удмуртією, Башкортостаном, Свердловською областю[2].

Утворений 1 грудня 2005 року в результаті об'єднання Пермської області і Комі-Пермяцького автономного округу відповідно до результатів референдуму, проведеного 7 грудня 2003 року[1].

Географія[ред.ред. код]

Географічне положення[ред.ред. код]

Пермський край розташований на сході Східно-Європейської рівнини й західному схилі Середнього й Північного Уралу. 99,8% площі розташоване в Європі, 0,2% — в Азії.

Максимальна довжина краю:

  • з півночі на південь — 645 км;
  • із заходу на схід — 417,5 км.

Крайні точки:

  • на півночі — гора Пура-Муніт (1094 м) — 61°39' п. ш.;
  • на півдні — 56°06' п. ш. (біля колишнього села Єльнік Біявашської сільської ради Октябрського району);
  • на заході — за 1 км від «Висоти 236», на вододілі рік Лепью, Пелєс, Кажим — 51°47' c. д.;
  • на сході — найвища вершина хребта Хоза-Тумп, гора Рахт-Сорі-Сяхл — 59°29' c. д.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Пермського краю — помірно континентальний.

Зима тривала, сніжна. Середня температура січня на північний сході краю -18,5 °C, на південно-заході -15 °C. Мінімальна температура (на півночі краю) склала -53 °C[3].

Рельєф[ред.ред. код]

Рельєф Пермського краю сформувався при утворенні Уральських гір близько 250 мільйонів років тому й у ході наступного нагромадження осадових порід на кришталевому фундаменті платформи[4].

У західної частині краю (близько 80 % його території), розташованої на східній окраїні Східно-Європейської рівнини, переважає низинний і рівнинний рельєф.

У східній частині краю (близько 20 % його території), де проходять Уральські гори, рельєф має гірський характер: середньогірний для Північного Уралу й низкогірний для Середнього Уралу. Межа між ними проводиться по підніжжю гори Ослянка (59º п. ш.). Найбільш високі гори розташовані на півночі краю:

Серед гір Середнього Уралу найбільш високі перебувають у хребті БасегіСередній Басег (993 м).

Річки[ред.ред. код]

Кама — найбільша річка Пермського краю
Чусова

Річки Пермського краю відносяться до басейну річки Ками, найбільшої лівої притоки Волги. У Пермському краї понад 29 тисяч річок загальною довжиною понад 90 тисяч кілометрів[5][6].

Тільки дві річки в Пермському краї відносяться до великих річок (тобто мають довжину більше 500 км). Це власне Кама (1805 км) і її ліва притока Чусова (592 км).

У Пермському краю 40 річок завдовжки від 100 до 500 км. Найбільші з них:

Малі річки (завдовжки менше 100 км) складають переважну більшість річок краю. Деякі з них мають історичне значення, наприклад, річка Єгошиха, в гирлі якої було засновано місто Перм.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Пермський край багатий на різноманітні корисні копалини, що пояснюється складним рельєфом гірської й рівнинної частин краю. Тут добуваються: нафта, газ, кам'яне вугілля, мінеральні солі, золото, алмази, хромітові руди й бурі залізняки, торф, вапняк, дорогоцінні, виробні й лицювальні камені, будівельні матеріали[7].

Нафта на території Пермського краю була вперше виявлена в 1929 році в районі Верхнечусовських Городків. Дотепер у краї відомо понад 160 родовищ вуглеводневої сировини, з них розробляються: 89 нафтових, 3 газових і 18 газонафтових. Більшість із них — невеликі. Видобуток в основному ведеться в центральних і південних районах. Найбільш освоєні родовища: Полазненське, Краснокамське, Куєдінське, Осінське й Чернушинське. Північні родовища (у районі Солікамська й Березників розробляються слабко, тому що нафта там залягає на великій глибині під соляними шарами.

Вугілля добувається в краї більше 200 років. У Кізеловському кам'яновугільному басейні добувають кам'яне вугілля, яке довгий час відігравало важливу роль у паливному й енергетичному балансі регіону. Максимальний обсяг видобутку вугілля був досягнутий в 1960 році й становив 12 мільйонів тонн, після цього обсяг видобутку постійно знижувався й розвідка нових родовищ не проводилася.

У Пермському краї розташоване Верхньокамське родовище калійних солей, одне з найбільших у світі. Там добуваються хлористі солі натрію, калію й магнію, а також кам'яна сіль. Його площа становить 1 800 км², товщина соленосних шарів досягає 514 м.

Головне Сарановське родовище — єдине в Росії розроблювальне родовище хромітів. Там перебувають великі поклади хромистого залізняку. Також ведеться розробка відомих з початку XVIII століття родовищ заліза й міді. Родовища золота виявлені на Середньому Уралі (Горнозаводський район, басейн ріки Койва) і на Північному Уралі (Красновішерський район, басейн рік Вєлс і Улс).

На півночі краю, у Красновішерському районі, добувають алмази. Родовища алмазів були відкриті в Горнозаводському районі в басейні ріки Койва, де в 1829 році був знайдений перший в Росії алмаз. Алмази високої якості використовуються в ювелірній промисловості. Також на території краю існують родовища кварцу, цітріну, селеніту, мармуру, уваровіту[7].

Також у регіоні добуваються вапняк, доломіт, гіпс, глина, ангідрит, кварцові піски й гравій, які знаходять застосування в промисловості й будівництві.

Край багатий різними мінералами, використовуваними у фарбниках:

  • Волконскоїт — рідкісний глинястий матеріал, використовувані для виробництва захисний-декоративних фарб, емалей і паст, зазвичай зеленого кольору. У краю 25 об'єктів, з них родовища: Божьяковське, Селінське, Крутолозьке, Лапшинське, Єфімятське, Самосадкінське). Найбагатіший волконскоїтом Частінський район.
  • Сурик. У краю три прояви залізного сурику — Соловінське, Шудьїнське (Єловський район) і Пальтінське.
  • Охра. У краю 42 прояви, які розташовані в Березовському, Горнозаводському, Єловському, Кішерстському, Косинському, Кочевському, Кунгурському, Суксунському, Уїнському і Чусовському районах, на території Краснокамська і Александровська.

Також в регіоні здобуваються:

пісок-отощитель є основою у виробництві цегляно-черепичних виробів.

  • Родовища пісков-отощителів є Букорське (Чайковський район), Єверзіковське (Лисьвенський район), Мокрінський район Седінського родовища (Кішертський район) і ділянка Нічковського родовища (Красновішерський район).
  • піщано-гравієві суміші — рихле природне скупчення окатанних уламків гірських порід і мінералів. GUC застосовуються як заповнювач бетону і асфальтобетону. У Пермському краю розробляється 30 родовищ.

Флора[ред.ред. код]

Переважний тип рослинності в Пермському краї — лісі. Вони покривають 71 % території краю. Переважні породи дерев — ялина і ялиця. Частка листяних порід дерев зростає в напрямку з півночі на південь[8].

Фауна[ред.ред. код]

У Пермському краї налічується 62 види ссавців (більше 30 з них мають промислове значення), більше 270 видів птахів, 39 видів риб, 6 видів плазуючих і 9 видів земноводних[9][10].

Охоронювані природні території[ред.ред. код]

Храми й монастирі Пермського краю[ред.ред. код]

Музеї Пермського краю[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Пермський край утворений 1 грудня 2005 року в результаті об'єднання Пермської області і Комі-Пермяцького автономного округу відповідно до результатів референдуму, проведеного 7 грудня 2003 року[2].

Населення[ред.ред. код]

Зміна чисельності населення по роках:

  • 2004 — 2 791 036 осіб
  • 2005 — 2 769 805 осіб
  • 2006 — 2 748 233 осіб
  • 2007 — 2 730 892 осіб
  • 2008 — 2 819 000 осіб

Національний склад[ред.ред. код]

Народ Чисельність, 2002, %
Росіяни 85,2 %
Комі-пермяки 5,67 %
Татари 4,85 %
Башкири 1,45 %
Удмурти 0,93 %
Українці 0,9 %

Населені пункти[ред.ред. код]

Населени пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч
2007
Перм 990,2 Верещагіно 22,6
Березники 167,0 Оса 22,6
Солікамськ 98,2 Кізел 21,6
Чайковский 83,5 Нитва 20,4
Лисьва 69,2 Красновішерськ 17,5
Кунгур 67,9 Александровськ 15,5
Краснокамськ 52,5 Очер 15,1
Чусовий 49,6 Полазна 13,1
Чернушка 35,9 Горнозаводськ 12,6
Добрянка 35,7 Грем'ячинськ 11,4
Кудимкар 31,2 Яйва 10,5
Губаха 27,9 Октябрський 10,4

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Пермський край включає 48 муніципальних утворень першого рівня — 42 муніципальних района и 6 міських округів.

Муніципальні райони[ред.ред. код]

Міські округи[ред.ред. код]

6 муніципальних районів і 1 міський округ утворюють територію з особливим статусом — Комі-Пермяцький округ:

Економіка[ред.ред. код]

Пермський край — один з економічно розвинених регіонів Росії. У 2006 році обсяг валового регіонального продукту склав 436 203 млрд руб., середня нарахована заробітна плата — 9516,2 руб.

Основа економіки краю — високорозвинений промисловий комплекс. Ключові галузі промисловості: нафтова, хімічна й нафтохімічна, чорна й кольорова металургія, машинобудування, лісопромисловий комплекс.

У Пермському краї щорічно добувається близько 10 млн тонн нафти. Провідна добувна компанія — ТОВ "ЛУКойл — Перм". Видобуток нафти сконцентрований на півдні (Куєдінський, Кунгурський, Ординський, Осінський, Частинський і Чернушинський райони) і півночі краю (Красновішерський, Солікамський і Усольський райони).

У Пермі розташовані підприємства з переробці нафти (ТОВ "ЛУКойл — Пермнєфтєоргсінтез") і газу.

Провідною галуззю хімічної промисловості є виробництво мінеральних добрив, на частку краю припадає 100 % виробництва калійних добрив в Росії. У Пермському краї розташоване найбільше у світі Верхньокамське родовище калійних солей. Видобування руди і виробництво калійних добрив здійснюється в Березниках (ВАТ «Уралкалій») і Солікамські (ВАТ «Сильвініт»). Компанії «Уралкалій» і «Сильвініт» — одні з найбільших у світі виробників і експортерів калійних добрив.

Виробництво азотних добрив розміщене в Пермі (ВАТ «Мінеральні добрива») і Березниках (ВАТ «Азот»).

Підприємства нафтогазохімічної промисловості краю проводять, в основному, первинну переробку сировини. Найбільші підприємства галузі:

Крім того, у Пермі розташовані підприємство з виробництва активованого вугілля (ВАТ "Сорбент"), прального порошку ("Хенкель-Пемос"), хімічних продуктів (ВАТ "Галоген"), фталевого ангідриду (ВАТ "Камтекс-Хімпром").

У Губахі розташований коксохімічний завод ((ВАТ "Губахінський кокс").

Чорна металургія представлена заводом повного циклу (ВАТ "Чусовський металургійний завод") і підприємствами переробної металургії (найбільше — ВАТ "Лисьвенський металургійний завод").

Кольорова металургія базується на переробці руди Верхньокамського родовища калійних солей, що містить магній і рідкі метали. Заводи розташовані в Березниках (титано-магнієвий комбінат корпорації "ВСМПО-Авісма") і Солікамську (ВАТ Солікамський магнієвий завод). У Пермі діє завод з виробництва вторинного алюмінію (ВАТ "Пермські кольорові метали").

У машинобудуванні важливу роль грає виробництво продукції військового призначення. Найбільший центр машинобудування — Перм; виробляються авіаційні й ракетні двигуни, нафтовидобувне й гірничо-шахтне встаткування, бензомоторні пилки, апаратура зв'язку, суду, кабельна й інша продукція. Найбільші підприємства — ВАТ спеціального машинобудування й металургії "Мотовіліхинські заводи[3]" і Пермський моторобудівний комплекс.

Окремі машинобудівні підприємства розташовані також у містах Лисьві (виробництво турбогенераторів), Кунгурі (виробництво нафтопромислового встаткування), Очері (виробництво бурового встаткування) і Александровську (виробництво гірничо-шахтного встаткування), а також селищах Павловський (Очерський район), Суксун і Сєвєро-Камський (Пермський район). Машинобудівна галузь краю в цілому перебуває в кризовому стані. Серед причин кризи можна виділити низький рівень державного оборонного замовлення, а також спеціалізацію більшості підприємств на виробництві не кінцевої продукції, а комплектуючих і окремих частин, що перешкоджає проведенню самостійної збутової політики. Найбільше успішно розвивається виробництво встаткування для добувних галузей промисловості й залізничного транспорту.

Лісопромисловий комплекс краю базується на використанні найбагатших лісових ресурсів Прикам'я. Лісозаготівельні потужності розташовані переважно на півночі краю. У Пермському краї розташовано чотири целюлозно-паперові комбінати: у Красновішерські, Краснокамські, Пермі й Солікамську (ВАТ "Солікамськбумпром"). На території краю перебуває одне з найбільших підприємств країни, що роблять фанеру — ЗАТ "Пермський фанерний комбінат" (селище Уральське, Нитвенський район).

Найбільший центр харчової промисловості краю — Перм. Діють м'ясокомбінат (ВАТ "Пермський м'ясокомбінат", входить у групу "ПРОДО"), молочний комбінат (ВАТ "Перммолоко", належить компанії "Юнімілк"), маргариновий, борошномельний, лікеро-горілчаний (ВАТ "Пермалко"), вино-горілочний заводи (ВАТ "Уралалко"), дві кондитерські фабрики, холодокомбінат (ВАТ "Пермський холодокомбінат "Созвездіє"), пивоварене й хлібопекарське виробництво. До інших великих центрів харчової промисловості ставляться Кунгур (переробка м'яса й молока), Краснокамськ (м'ясопереробне й макаронне виробництво), а також Чайковський, Лисьва, Кудимкар, Верещагіно.

Найкрупніша продовольча торгова мережа в краю — мережа магазинів "Сім'я". Найбільше підприємство легкої промисловості — група компаній «Чайковський текстиль».

Державна влада Пермського краю[ред.ред. код]

Будинок Законодавчих зборів Пермського краю

Зараз основним документом, що регламентують організацію державної влади Пермського краю, є Статут Пермського краю, прийнятий Законодавчими зборами краю 19 квітня 2007 року[4].

Законодавча (представницька) влада[ред.ред. код]

Законодавча (представницька) влада в Пермському краї належить Законодавчим зборам, що складаються з 60 депутатів і що обираються строком на п'ять років. У Законодавчих зборах утворено 5 комітетів:

  • Комітет з бюджетної й податкової політики;
  • Комітет з економічної політики й природокористування;
  • Комітет із соціальної політики;
  • Комітет з державної політики й місцевого самоврядування;
  • Комітет з політики розвитку територій і суспільної інфраструктури;

Вибори депутатів Законодавчих зборів Пермського краю першого скликання відбулися 3 грудня 2006 року. 7 %-й бар'єр перебороли п'ять політичних партій:

Виконавча влада[ред.ред. код]

Виконавчу владу в Пермському краї здійснюють губернатор і уряд краю. Губернатор (з 1 жовтня 2005 року — Олег Чиркунов) — вища посадова особа Пермського краю.

Відповідно до Указу губернатора Пермського краю від 6 червня 2006 року № 100 «Про тимчасову систему управління Пермським краєм і тимчасову структуру органів виконавчої влади Пермського краю» в редакції від 1 грудня 2006 року затверджена наступна структура органів виконавчої влади Пермського краю:

Найвищий виконавський орган державної влади Пермського краю: Уряд Пермського краю.

Інші виконавські органи державної влади Пермського краю:
міністерства:

  • Міністерство містобудування і розвитку інфраструктури Пермського краю;
  • Міністерство охорони здоров'я Пермського краю;
  • Міністерство освіти Пермського краю;
  • Міністерство суспільної безпеки Пермського краю;
  • Міністерство промисловості Пермського краю;
  • Міністерство природних ресурсів Пермського краю;
  • Міністерство сільського господарства Пермського краю;
  • Міністерство соціального розвитку Пермського краю;
  • Міністерство фінансів Пермського краю;
  • Міністерство культури і молодіжної політики Пермського краю;
  • Міністерство торгівлі Пермського краю;

агентства:

  • Агентство у справах архівів Пермського краю;
  • Агентство з забезпечення діяльності світових суддів Пермського краю;
  • Агентство зі спорту і фізичній культурі Пермського краю;
  • Агентство з будівництву і житлово-комунальному господарству Пермського краю;
  • Агентство з управління майном Пермського краю;
  • Агентство з управління установами охорони здоров'я Пермського краю;
  • Агентство з управління соціальними службами Пермського краю;
  • Дорожнє агентство Пермського краю;
  • Агентство з зайнятості населення Пермського краю;

інспекції:

  • Державна житлова інспекція Пермського краю;
  • Державна інспекція контролю якості життя Пермського краю;
  • Державна інспекція з довкілля охорони Пермського краю;
  • Інспекція державного будівельного нагляду Пермського краю;
  • Регіональна енергетична комісія Пермського краю;
  • Адміністрація Комі-Пермяцького округу Пермського краю;
  • Комітет запису актів цивільного стану Пермського краю.

Крім того, на базі департаменту планування і департаменту політики була сформована Адміністрація губернатора Пермського краю.

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Загальні відомості[ред.ред. код]

Державна влада[ред.ред. код]